Два дні тривали акції на підтримку української мови. Їх спричинив законопроєкт № 2362 депутата Максима Бужанського. Розгляд його було анонсовано на 16 липня. Того ранку дві тисячі активістів на площі біля Верховної Ради дізналися, що розгляд перенесли. Через добу люди зібралися повторно. У групі підтримки – письменники, волонтери, ветерани, народні депутати на громадські активісти. Вісім років тому українці вже виходили відстоювати мову. Події під стінами Українського дому відразу отримали назву “Мовний майдан”. Тоді протестували проти законопроєкту депутатів-”регіоналів” Колесніченка-Ківалова. Події Мовного майдану були прелюдією Революції Гідності. Активісти зі стрічками з написами “Голодую” несли цілодобову варту на Європейській площі. Відбувалися спроби переговорів і сутички з “Беркутом”. Зрештою протестувальників розігнали. Чимало учасників Євромайдану були в серцевині Мовного майдану. Дехто з них поповнив лави Героїв Небесної Сотні, дехто – поліг на війні.
Новини
25 років тому влада за досить сумнівних обставин вперше використала міліцейський підрозділ “Беркут” як силовий інструмент боротьби з маніфестантами. 18 липня 1995 року сталася подія, яка ввійшла в історію України під назвою “Чорний вівторок”. Того дня вперше після відновлення державної незалежності відбулося масове вуличне заворушення, приводом для якого став конфлікт щодо місця поховання першого патріарха УПЦ Київського патріархату Володимира (Романюка).
До шостої річниці Іловайської трагедії у Тернопільському обласному художньому музеї покажуть виставку, присвячену Маркіянові Паславському, загиблому добровольцеві батальйону Національної гвардії України “Донбас”, відомому під позивним “Франко”. Над створенням виставки “Нью-Йорк – Іловайськ: вибір” працювала команда Національного музею Революції Гідності разом із Музеєм української діаспори та родиною Паславських, які передали до фондів цих інституцій особисті речі Маркіяна. Виставка невипадково відкриється саме в Тернополі, адже мати героя Орися Паславська (Гунчак) родом із села Старе Місто Тернопільської області. У місті Підгайці на Тернопільщині гімназію названо ім’ям Маркіяна Паславського.
Відвідайте наші безкоштовні екскурсії. У супроводі гіда завітайте до виставкового простору просто неба “М³: Майдан. Меморіал. Музей” (“Куб”) на місці майбутньої будівлі Національного музею Революції Гідності. Там можна оглянути виставку, присвячену подіям трьох українських революцій і створенню Меморіалу Небесної Сотні та Музею Революції Гідності.
У Києві на майдані Незалежності розміщено банер зі знаковою фотографією та розповіддю про геноцид у Боснії та Герцеговині. За неповний тиждень у європейському містечку 25 років тому винищено понад 8000 мусульман. Події у боснійській Сребрениці відбувалися на очах у міжнародної спільноти та миротворчого батальйону. Кияни біля стели Незалежності можуть дізнатися про важливу сумну подію та побачити фотографію, що стала символом і поясненням трагедії. Ця світлина нагадує людству про Голокост, Голодомор, депортацію кримських татар, інші геноциди.
Національний музей Революції Гідності вже другий рік поспіль організовує читання “Поезія з війни”. Цьогоріч вони відбудуться у виставково-освітньому просторі просто неба "М³: Майдан. Меморіал. Музей" (у "Кубі"), розміщеному за адресою: алея Героїв Небесної Сотні, 3–5 – на місці будівництва Музею Майдану. Свої твори читатимуть Олена Герасим'юк, Ія Ківа, Андрій Кириченко, Назар Розлуцький.
Відповідно до спільного рішення громадських організацій та місцевої влади поруч із будівлею Рівненської обласної державної адміністрації постане меморіал Героям Небесної Сотні та воїнам АТО/ООС. Наприкінці червня 2020 року розпочався Всеукраїнський архітектурний конкурс на найкращу проєктну пропозицію меморіалу Героям Небесної Сотні та воїнам АТО в Рівному. Приймання конкурсних заявок від учасників триватиме до 20 листопада цього року. Для участі треба заповнити реєстраційну форму.
Дізнавайтеся про зміни у графіку роботи Національного музею Революції Гідності в умовах адаптивного карантину.
До Дня Конституції України Національний музеї Революції Гідності провів онлайн-дискусію "Майдан і Конституція", в межах якої правники дали конституційно-правову оцінку протестним подіям на Майдані. У матеріалі викладено підсумки та найцікавіше зі сказаного авторитетними спікерами.
Серед пріоритетів Національного музею Революції Гідності – створення авторитетної платформи для утвердження цінностей громадянського суспільства на основі історичного досвіду боротьби українців за свої права. Музейно-меморіальний комплекс є відкритим форумом для дискусій і поширення ідей гідності, незалежності, свободи, самоорганізації, сприяння активізації громадських ініціатив, консолідації та розвитку суспільства, формування відповідальності за майбутнє.
У День медика важко не згадати внесок медиків Майдану в Революцію ГІдності. Дехто з них брав відпустки або відгули на основній роботі, щоб бути разом з активістами у найгарячіші дні; дехто чергував на Майміж своїми основними змінами. Медсестри, санітари, фельдшери, хірурги, анестезіологи, терапевти; інтерни, студенти, професори – незалежно від статусу та посади, вони всі були там, несли варту між життям і смертю, часом творячи справжні дива. Без них Небесна Сотня, ймовірно, значно перевищувала б власне сотню. У колекції Музею Майдану є різні революційні артефакти, живі носії пам’яті, часів роботи Медичної сотні. Хочемо розповісти кілька історій тих медиків-волонтерів, які в різний час вирішили подарувати музею свої речі, збережені з подій Революції Гідності. Речі, які рятували їхнє життя й інших учасників революції.
Після майже двох місяців перемовин, вирішення організаційних і правових питань усі причетні досягли виваженого рішення – відремонтувати, а не демонтувати аварійний стовп. Це важливо, бо він є не лише опорою освітлення, а й пам’яткою історії з кількома отворами від беркутівських куль, і водночас речовим доказом для слідчих. Окрім меморіалізації, матеріальні свідчення подій важливі для розслідування вбивств протестувальників, оскільки Державне бюро розслідувань досі працює над слідством у справах Майдану. Музей висловлює вдячність усім сторонам за досягнутий результат.
Мистецька резиденція імені Назарія Войтовича – це освітньо-мистецький центр, заснований на честь наймолодшого Героя Небесної Сотні. Індивідуальний вернісаж є унікальним, оскільки такий проєкт перший в історії Мистецької резиденції в умовах карантинних обмежень. Кожен охочий може відвідати віртуальну виставку, сидячи вдома перед монітором. Один із 14 авторів, чиї роботи представлено на виставці, у 2014 році присвятив свої картини подіям Революції Гідності. У 2016 році дві роботи художника з Полтави Вартана Маркар’яна поповнили колекцію Національного музею Революції Гідності.
Події Євромайдану стали новою точкою відліку в історії України, якщо не сказати – початком нової її історії. На жаль, події такого масштабу не відбуваються без жертв. Хтось оплатив цю нову історію власним життям, хтось – здоров’ям, а хтось – домом.
Майдан у контексті світових протестних рухів кінця ХХ – початку ХХІ століття обговорять на науковому форумі "Революція Гідності: на шляху до історії", який ініціює Національний музей Революції Гідності. Цьогоріч форум буде сфокусовано на революціях доби постмодерну. Форум планують провести 19–20 листопада 2020 року в Києві. Нині розпочато прийманян заявок. Форум має на меті проаналізувати особливості та значення протестних рухів в Україні, інших країнах Європи, Азії та Північної Африки; обговорити проблеми термінології для коректного та науково обґрунтованого визначення таких суспільно-політичних явищ; активізувати обмін досвідом у сфері досліджень протестних рухів новітньої доби українськими й закордонними фахівцями; залучити Революцію Гідності до ширших історичних і геополітичних контекстів.
У центрі Києва третього червня висадили особливий сорт ірисів. Його вивів селекціонер Геннадій Мамченко на спомин про тих, хто в революційну зиму 2014 року віддав своє життя за Україну. Назва сорту – “Героям Небесної Сотні”. Символічно, що квіти висадили у місцях, де пролилася кров патріотів на алеї Героїв Небесної Сотні (колишній вулиці Інститутській), так званому п’ятачку смерті та на території Михайлівського Золотоверхого собору, місці, куди зносили тіла загиблих і де відспівували їх під час подій Революції Гідності. У цій символічній акції пам’яті взяли участь працівники Національного музею Революції Гідності, родичі героїв, селекціонери, члени Української спілки ірису, громадські активісти. Долучилася до них і дослідниця життя Юрія Вербицького, Героя Небесної Сотні, Любов Прядко.
Національний музей Революції Гідності продовжує онлайн-дискутування, яке є частиною циклу публічних зустрічей із представниками спільнот Майдану в регіонах. Проєкт стартував наприкінці листопада 2019 року. Мета ініціативи – задокументувати свідчення учасників Революції Гідності. Це допоможе науковцям при дослідженні різних аспектів цих подій.
Національний музей Революції Гідності готовий допомагати регіональним музеям і надавати наукову, методичну, організаційну й інформаційну підтримку зі створення музеїв, тимчасових чи основних експозицій, освітніх та інших матеріалів щодо висвітлення подій Революції Гідності й увічнення пам’яті про Героїв Небесної Сотні.
Онлайн-дискусія про революційні події в Луганську відбулася у межах проєкту "Євромайдан у регіонах", в якому зустрічаються представники спільнот Майдану. Його мета – задокументувати свідчення учасників. Це допомагає науковцям у їхніх дослідженнях різних аспектів Революції Гідності. Майдан – це тисячні демонстрації в багатьох містах, а не лише на київському майдані Незалежності. Проте, на відміну від висвітленого на весь світ столичного протесту, зусилля маніфестантів у регіонах дуже недооцінено, а в багатьох випадках вони – неоціненні. Про історію спротиву в особливо проблемному регіоні розповіли луганські активісти.
Задля взаємопідтримки та обміну досвідом у час вимушеного карантинного застою Музей Майдану запросив до розмови організаторів українських історичних фестивалів. Щороку Музей долучається до українських фестивалів, у тому числі й історичного спрямування. Глядачі матимуть змогу ставити запитання в коментарях до трансляції.