Інтерв'ю

"Багато хто писав мені з Москви: "Що там у вас діється? Розкажіть, що це за революція". Після Помаранчевої це було особливо цікаво. Роботи створювалися як допомога репортерам, щоб фіксувати події. Бо ж найкращі ілюстрації для заголовків про революційні події – революційні роботи художників. Завжди так було. Своїми роботами я й посвідчила те, що відбувається вже й тепер, – що ніхто не жартує, що це все по-справжньому", – розповіла художниця з Росії Марія Золотова в інтерв'ю Національному музею Революції Гідності. Після 13 років проживання в Україні Марія повертається на батьківщину.

2020-05-13 12:41

До закону про декомунізацію в Україні домінували пострадянські комеморативні практики. Це переважно пам’ятники, скульптури, пам’ятні дошки. У ХХІ столітті поширилися інші підходи до вшанування визначних чи трагічних подій та жертв і героїв, зокрема шляхом створення меморіальних просторів із багатьма компонентами. Україна як незалежна держава нині на шляху запровадження власних правил і практик ушанування щодо складної сучасної історії та її дійових осіб.

Чи існують правила створення меморіалів? Хто вирішує як, що та кого вшановувати? Як зробити пам’ять активною? Як дати раду з травматичним досвідом суспільства? Про український та іноземний досвід створення меморіальних просторів і принципи меморіалізації – розмова генерального директора Національного музею Революції Гідності Ігоря Пошивайла з ведучою Іриною Славінською у програмі “Громадська хвиля”.

2020-05-04 15:59

"План на найгірший випадок був такий, що охоронці Кабміну з полку спецпризначення застосовують до мене силу та відбирають або пошкоджують ці щити. Це би спричинило скандал. Це був експеримент у режимі живого часу. На щастя, він довів, що люди здатні оцінити важливість цих робіт. Хоча протистояння між нами було, вони вимагали дозвіл на акцію. Але я наголошував, що я – вільна людина: де хочу, там і стою. Щити – це те, що нагадує представникам влади, якою ціною це обійшлося власникам цих щитів – змінити владу і привести до неї тих, хто там зараз", –  пригадує художник Анатолій Слойко. В інтерв'ю він розповідає про те, за що, на його думку, загинули Герої Небесної Сотні, бійці на Сході України та інші активісти. 

2020-04-26 14:55

"Кажуть, для мистецтва немає кордонів. Однак є нюанси. Мистецтво пов'язане з культурою народу, який його створює. Навіть у творах однієї культурної традиції, але розірваних у часі, буває важко побачити зв'язок. Мені на лекціях не вірять, що “Авіньйонські дівиці” Пікассо пов’язані з “Турецькою лазнею” Енґра, адже стилістики кубізму та неокласицизму не мають нічого спільного. Та коли пояснюю, як і чому, люди починають бачити, що справді Пабло мав на увазі цю картину, коли малював своїх дівчат", – розповідає мистецтвознавець Олексій Белюсенко. Його часто запрошують як лектора щодо історії мистецтва. Він є творцем циклу картин про Майдан, які майже в повному обсязі – а це понад пів сотні – тепер зберігаються в Національному музеї Революції Гідності.

Передаючи свій доробок, автор поділився спогадами про революцію, роздумами про Україну та баченням мистецьких процесів.

2020-04-22 00:00

Вона з тих, хто не дає пам’яті схолонути. Дарина Кульчицька, невістка Героя Небесної Сотні Володимира Кульчицького, вже два роки знімає короткі ролики, в яких рідні розповідають про своїх героїв. Проєкт “Характери Гідності” – це лаконічні, надзвичайно концентровані й живі історії про Героїв Небесної Сотні. Дарина Кульчицька – режисерка, за освітою психолог. розповіла про свій задум, технічний процес та особливості спілкування з рідними героїв.

2020-04-07 08:34

Хальвард Фаґерланн як засновник громадської організації “Maidan Norway” переймається справами України. І не лише переймається, а й працює над ними – активіше за багатьох українців. Його статус у мережі "Фейсбук" – “Half Ukrainian”. Пояснює: “Надихнувся українськими патріотами. Вони писали на аватарках “100% українець”, то я про себе зазначив, що наполовину”. Норвежець розповів про свою участь у нашій інформаційній війні, про сприйняття України в скандинавських медіа та про мотивацію допомагати Україні. 

2020-02-13 16:33

Розміщуємо розмову засновника й керівника сайту "Новинарня" Дмитра Лиховія з головою Українського інституту національної пам'яті Володимиром В'ятровичем про теперішнє становище та ймовірне майбутнє Музею Майдану та Меморіалу Небесної Сотні. 

2019-07-03 19:22

"BURØ architects" – українська команда, активна в суспільно важливих архітектурних та урбаністичних проектах. У портфоліо – премії конкурсів на створення проекту "Революція доби", реконструкція Українського дому, Контрактова площа, концепція забудови Рибальского острова. Робота цієї компанії завоювала другу премію міжнародного конкурсу проектів на будівлю Національного музею Революції Гідності. Автори – Олексій Пахомов та Антон Олійник. Зараз вони проектують меморіал у Бабиному Яру. Про це з архітекторами говорила журналістка видання "PRAGMATIKA.MEDIA" Ірина Ісаченко. Пропонуємо вашій увазі частину їхньої розмови.

2019-03-25 15:35

За двісті років у світі не придумали нічого кращого, аніж процедура архітектурного конкурсу як демократичного шляху пошуку та вибору щонайліпшої ідеї, проекту або вироблення стратегії розвитку території. Це основна перевага конкурсу. В Україні майже в усіх випадках використовують процедуру відкритих торгів, тобто перемагають найнижча ціна й, відповідно, проект найнижчої якості, а не конкурентний діалог (двоступеневі торги, де спочатку за якісними параметрами обирають команду, а потім відбувається торг стосовно ціни, що дає шанс отримати хороший проект) чи переговорна процедура за результатами архітектурного конкурсу. 

Після Євромайдану з’явилися багато громадських організацій та активістів, які хочуть брати участь в ухваленні рішень. Мешканці хочуть знати про зміни у своїх містах, брати участь в обговоренні. Адміністрації поки що не дуже вміють залучати до цього містян. Є ще такий український винахід, як формування громадських рад при конкурсах. Певно, це відповідь постмайданного суспільства на поточний стан справ. І, хоча ці громадські ради законодавчо не зафіксовано, варто використовувати й цей інструмент теж.

2019-02-27 12:48

У Києві 18 лютого о 12:30 презентують мистецький проект "Сторожа" Вікторії Романчук у Будинку профспілок. Це спроба інтерпретації сучасного сакрального мистецтва. Новітнє бачення апостолів, проповідників сьогодення, тих, кого варто наслідувати та за ким варто йти.

2019-02-17 13:28

Віталій Васільцов загинув у 36 років від пострілу в спину вночі 18 лютого 2014 року на вулиці Великій Житомирській у Києві. По собі лишив дружину та доньок – шестирічну Іванку й однорічну Дарину. Сім'я продовжує жити в селі Жорнівці за 20 кілометрів від столиці. Тут іменем Віталія Васільцова назвали парк. Ополудні 29 вересня 2018 року йому в центрі Жорнівки буде відкрито пам’ятник як Герою Небесної Сотні та Герою України.

2018-09-29 00:54

"Гельмут Ньютон казав: "Я не роблю жодної фотографії безкоштовно". Хтось з українських, здається, Мордерер, у дев'яностих казав подібне: "Ніколи не роблю знімок, якщо не знаю, куди його продам". Коли я це почув, подумав: що то за нахаба? А тепер усвідомив, що ніколи не починаю проект без думки, куди я його подам. Але це означає замислитися, кому він буде цікавий. Отже, це чистий маркетинг. Виходить, я думаю, про те, що людям буде потрібне. Або про те, чим їх потягнути вгору", – розповідає Олесь Кромпляс.. ​

2018-07-16 22:10

Ірина Волинець і Марія Процик перемогли в Міжнародному відкритому архітектурному конкурсі проектів на кращу проектну пропозицію меморіального комплексу Героїв Небесної Сотні”.

2018-04-19 14:42

Пам’ятки Революції Гідності стрімко зникають із лиця столиці, а в Музею Майдану досі немає власного приміщення. Із цього кореспондентка Катерина Гончарова починає розмову про те, чому українці мало цікавляться музеями. "При особистому знайомстві директор Національного музею Революції Гідності Ігор Пошивайло справляє враження нетипового, не "совкового" музейного працівника. Він не перебуває постійно в кабінеті, у нього дуже щільний графік: круглі столи, прес-конференції, зустрічі та поїздки на зарубіжні профільні форуми. Здається, таким і має бути той, хто розвиває сучасні українські музеї", – пише журналістка.

2018-01-31 00:32

"Частиною громадського простору може бути "Центр Свободи" або "Центр розвитку демократії", як ми його назвали умовно, – багатофункціональна платформа ініціатив із розвитку критичного мислення та розбудови громадянського суспільства. Центр Із конференц-залом, театром, майстернями, студіями, дитячою школою. Він має стати своєрідною лабораторією для громадських проектів, переосмислення історії, інноваційних ідей, експериментування, спільної творчості – так само, як на Майдані, де народжувалася маса креативних дій", – у довгій розмові журналістки ЦЕНЗОР.НЕТ Ольги Скороход із гендиректором музею йшлося зокрема про те, в чому полягає суть громадського простору.

2017-12-04 17:50

Як формувати культуру живої пам'яті? На колишній вулиці Інститутській, нині алеї Героїв Небесної Сотні, є невеликий пустир. Незабаром на цьому місці побудують Національний меморіальний комплекс Героїв Небесної Сотні – Музей Революції Гідності. У листопаді цього року відкрито конкурс на найкращий архітектурний проект. Із небаченою для столиці швидкістю чиновники діють стосовно різних юридичних моментів. 

2017-11-22 13:45

Появу Музею Революції Гідності гальмує відсутність рішення Київради про землевідведення. Про це, Ігор Пошивайло говорив в ефірі Громадького радіо: 

2017-01-25 08:09

Про заснування Музею Революції Гідності громадські активісти та музейники говорять вже близько двох років, але створити його вдалося лише зараз, через два роки після історичних подій на Майдані. 20 січня за рішенням Кабміну зареєстровано новий державний заклад "Меморіальний ком

2016-02-16 14:04