Діяльність 2021 року

 

Конкурс етноблогерів. Відзнака імені Олександра Капіноса

Від 30 травня 2021 

Всеукраїнський конкурс етноблогерів у межах Відзнаки імені Олександра КапіносаДо участі запрошуються діти та підлітки віком від 7 до 17 років з усієї України!

Мета цьогорічного конкурсу – заохотити дітей створювати контент на тему української традиційної культури у соціальній мережі Instagram. Таким чином популяризуватимуть вивчення і збереження культурної спадщини українського народу – живих давніх традицій, звичаїв, обрядів, народних танців та пісень, гри на традиційних народних інструментах, народних ремесел.

Організатори пропонують розпитати у батьків, бабусь, дідусів, старших людей про те, як раніше святкували Різдво, Великдень та інші народні свята, як називався одяг, в який вбиралися, посуд, в якому готували та споживали їжу, які готували страви, про родинні реліквії, які передаються від покоління до покоління, старовинну дитячу гру, особливості побуту, народних ремесел і традиційних знань, діалекти мови і місцеві говірки, виконання народних ритуалів чи пісень. 

Стрінка відзнаки в мережі FacebookСторінка відзнаки в мережі Instagram


Лекція Алли Киридон “Комеморативні практики: коди часу та тренди

27 травня 2021, 18:00

Інформаційно-виставковий центр Майдану, Київ, Майдан Незалежності 18/2

Докторка історичних наук, професорка, директорка державної наукової установи "Енциклопедичне видавництво" Алла Киридон прочитає лекцію про сучасні соціо-культурні практики, спрямовані на формування ціннісних орієнтирів у громадян.

Лекція має на меті активізувати діалог серед музейників, а також серед теоретиків і практиків у сфері історичної пам’яті, зокрема інституцій-учасників Української коаліції пам’яті.

Головні тези:
Як започатковуються та діють комеморативні практики в Україні?
Які смисли вони транслюють?
Як впливають на формування/переформатування пам’яттєвого дискурсу в суспільстві?
Як працює комеморація для створення спільних спогадів та конструювання “місць пам’яті”?

Організатор – Національний музей Революції Гідності й Українська коаліція пам’яті.

Подія в мережі Facebook • Анонс на сайті Музею • Відео на Facebook 


День Героїв 

23 травня 2021, 10:00

День пам'яті та вшанування всіх українців, хто присвятив життя боротьбі за Україну.

У часи радянського режиму день українських героїв пошановували підпільно. З 1990-их років він набуває розголосу.

Після 2014 року дата дедалі частіше відзначається державними та самоврядними органами.

Тепер українці також вшановують учасників АТО й ООС – на додачу до лицарів Русі, козаків, гайдамаків, холодноярців, січових стрільців, вояків УНР, Української повстанської армії та героїв Небесної Сотні.

Вперше офіційним святом 23 травня проголосив з'їзд Організації українських націоналістів, виходячи зі знакових травневих втрат українського народу – того місяця в різні роки Україна втратила виразних діячів визвольного руху. У Києві за суперечливих обставин загинув ідеолог українського самостійництва Микола Міхновський. 23 травня у Роттердамі вбито Євгена Коновальця. 25 травня в Парижі – Симона Петлюру.

Подія в мережі Facebook • Анонс на сайті Музею • Відео, Facebook


Майдан як постмодерна революція: проблеми термінології. Онлайн-дискусія

21 квітня 2021, 17:00

Національний музей Революції Гідності ініціює серію круглих столів, під час яких за участі широкого кола фахівців соціальних та гуманітарних дисциплін планується обговорити низку ключових понять і термінів, пов’язаних з подіями листопада 2013 – лютого 2014 років.

Мета: узгодити перелік термінів і понять на позначення подій, які відбувалися в Україні у листопаді 2013 – лютому 2014 років, і закріпити за ними чітко визначені та науково обґрунтовані дефініції.

Під час першого круглого столу планується обговорити такі терміни та поняття: «революція», «революція нового типу», «Революція Гідності», «Майдан», «Євромайдан», «протестний рух», «рух опору», «масовий протест».

Подія в мережі Facebook • Відео на Facebook


"Євромайдан у регіонах: Чернігів". Онлайн-дискусія

13 квітня 2021

Національний музей Революції Гідності не втрачає активності попри карантин. Відновлюємо онлайн-зустрічі з учасниками Революції Гідності у регіонах. Так, уже відбулися розмови з активістами з Дніпра, Донецька, Житомира, Запоріжжя, Києва, Криму, Луганська, Одеси, Харкова та Хмельницького.

Місто Чернігів, або ж Че, як його лагідно називають місцеві, драматичне тим, що поруч проходить кордон із Росією, тож вплив країни-агресора там значно відчутніший, ніж деінде.
На початку війни з того напрямку також очікували нападу. Однак агресія не обмежується збройним вторгненням. Культурну війну РФ веде давно, і протестувати в Чернігові було певним чином складніше, аніж у Києві чи Львові.

Майдан у Чернігові забороняли рішенням окружного адміністративного суду, для знесення наметів і конфіскації звукової апаратури стягували чи не всі силові структури області. І це при досить скромній кількості протестувальників.

Про свій досвід протестів у непростому регіоні розкажуть наші гості:

Олександр Ясенчук, волонтер, координатор Чернігівської обласної Самооборони Майдану
Ольга Палькова-Свірчевська, координаторка Громадського сектору Євромайдану в Чернігові
Юрій Конопля, активіст, котрому на момент початку Революції було лише 15, однак школяр активно волонтерив на Майдані в Чернігові;
Світлана Здор, волонтерка, координаторка Євромайдану в Чернігові, наразі керівниця центру допомоги учасникам АТО при Чернігівській ОДА.

Модерує зустріч – учасниця Громадського сектору Євромайдану, співробітниця Національного музею Революції Гідності Ольга Сало.

Долучайтеся до трансляції і ставте питання в коментарях.

Онлайн-дискусія є частиною циклу публічних зустрічей із представниками спільнот Майдану в регіонах. Проєкт започаткував Національний музей Революції Гідності наприкінці листопада 2019 року. Мета ініціативи – задокументувати свідчення учасників Революції Гідності, які у майбутньому допоможуть науковцям у дослідженні різних аспектів тих подій.

Подія в мережі Facebook • Анонс на сайті Музею • Відео, Facebook 


День народження Героя

Квітень 2021

“День народження Героя” – комеморативна практика, започаткована у січні 2021 року Національним музеєм Революції Гідності. Її головний посил – вшанувати персонально факт приходу у світ кожного із Небесної Сотні і традиційно подарувати як за життя квітку у цей день. Цим – висловити Небесній Сотні почуття вдячності за їхній громадянський вибір, за героїчний подвиг і самозреченість. А також надати можливість широким колам відвідувачів меморіального простору на алеї Героїв Небесної Сотні у Києві дізнатися більше про загиблих під час Революції Гідності.

У день народження Героя Небесної Сотні щоразу о 12:00 перед Дзвоном Гідності, що біля каплиці архістратига Михаїла й українських Новомучеників, з’являтиметься портрет Героя і жива квітка, лунатиме пам’ятний дзвін.

Портрети і квіти встановлюватимуть співробітники Національного музею Революції Гідності.

Подія в мережі Facebook • Анонс на сайті Музею


Виставка плакатів Нікіти Тітова “ШЛЯХ СВОБОДИ”

18 березня – 2 травня

Шепетівка, Музей пропаганди, вулиця Островського, 2

18 березня у Музеї пропаганди у Шепетівці відкривається мандрівна виставка харківського митця Нікіти Тітова. Вона присвячена українським реаліям від початку Революції Гідності та протягом п’яти років після неї. Серед них – роботи про Майдан, ключові події війни на Донбасі: Іловайськ, битва за аеропорт, режим тиші, життя на лінії зіткнення.

Особливістю творчості Тітова є лаконізм і глибокий сенс, захований у кожному плакаті. Образи волонтера, добровольця, розвідника, патріота передають суть трансформації, що відбулася з українським суспільством. Талант митця ретранслює нам самих себе, і нас – світові. Тут – фронтова тиша і відродження української нації – патріоти та воїни – її кров.

“Наша країна і наша свобода тримаються на нашій армії, наших добровольцях, наших волонтерах, на людях у яких вона в серці. Занадто багато випробувань, занадто складний час. Війна, вірус, криза, але залишається віра, що все можна перемогти, хай так і буде”, – пояснює Нікіта Тітов.

Вперше Музей Майдану презентував виставку 18 грудня 2018 року в Києві. У серпні 2020 року плакати експонувалися на мультикультурному фестивалі "ArtForum" в Запоріжжі.

Нікіта Тітов – відомий український художник народився у 1973 році у місті Їхві, Естонія. Закінчив художньо-графічний факультет Харківського педагогічного університету. Працював у рекламі, книговидавництві як книжковий графік, як художник співпрацював із театрами. Роботи автора широко відомі у соціальних мережах.

Подія в мережі Facebook • Анонс на сайті Музею 


Презентація книги Наталки Позняк-Хоменко "Волонтери: сила небайдужих"

16 береня 2021

Інформаційно-виставковий центр Майдану, Київ, Майдан Незалежності 18/2

Будемо раді бачити вас на презентації нової книги Наталки Позняк-Хоменко «Волонтери: сила небайдужих», яка стала продовженням серії видань Українського інституту національної пам’яті про сучасну російсько-українську війну, розпочатої книгами «Дівчата зрізають коси» та «Капелани. На службі Богу й Україні».

До книги увійшло 28 історій, розказаних від першої особи, які репрезентують різні аспекти волонтерської діяльності, пов’язані з російсько-українською війною: підтримка армії, допомога пораненим, підтримка населення, яке стало заручником цієї війни.

У книзі - не тільки розповіді про те, що було зроблено. Тут багато роздумів над тим, що таке війна, спогадів про вражаючі епізоди – як на Майдані, так і на передовій, про те, що раз і назавжди зробило нас іншими. І про те, як неможливе стає можливим – просто тому, що треба.

У презентації візьмуть участь відомі волонтери, чиї історії увійшли до книги:

Наталя Воронкова, засновниця Волонтерської Сотні «Доброволя»
Натан Хазін, співзасновник волотерського проєкту «Аеророзвідка»
Анжеліка Рудницька, президент мистецької агенції «Територія А»
Іванка Поровська, виконавчий директор ВГО «Крим з Україною»
Тамара Горіха Зерня, волонтерка, авторка книги «Доця»
Наталія Герасименко, волонтерка з Донецька, прототип головної героїні книги «Доця»
Денис Блощинський, засновник фундації соціальних інновацій «З країни в Україну»
та інші…

Модератор зустрічі – авторка книги «Волонтери: сила небайдужих» Наталка Позняк-Хоменко.

Детальніше про книгу: Рецензія, УІНП • nebayduzhyh • Рецензія, "Буквоїд" • Рецензія, "Україна Молода" • Відеотрансляція, Facebook • Подія в мережі Facebook 


Майдан • Війна • Соціум: публічна дискусія

11 березня 2021

Інформаційно-виставковий центр Майдану, Київ, Майдан Незалежності 18/2

Добровольчий рух став яскравою ознакою скрутного 2014-го, коли згуртованість української нації суттєво підтримала регулярну армію у боротьбі з російською агресією на Донбасі. На захист України добровільно стали люди різного віку, різного рівня освіти та достатку, українські громадяни та закордонні друзі нашої держави. Прямо з Майдану на схід пішла левова частина сотень Самооборони. Разом їм вдалося зупинити наступ ворога.

Багато добровольців вступили згодом у Збройні сили, подовжуючи захищати нас дотепер. Багато хто, повернувшись додому, пішов у бізнес, мистецтво, політику, громадське життя та інші важливі сфери для розвитку країни. Кожен з них вкладає у власну справу нові ідеї та увесь свій запал, розбудовуючи Україну.

День українського добровольця святкується 14 березня. Тоді, 2014 року, 500 бійців Самооборони Майдану прибули на полігон Нові Петрівці для формування першого добровольчого батальйону. Свято встановила Верховна Рада 2017 року.

Анонс на сайті Музею Подія в мережі Facebook Відео на Facebook 


"Справи Майдану: на шляху до правосуддя та історії". Документальна виставка

Від 2 березня 2021

У березні виставка розміщена біля будівлі Міністерства культури та інформаційної політики України, на вулиці Івана Франка, 19.

Документальна виставка за допомогою текстових ілюстрованих стендів доносить таку інформацію:

• які саме слідчі справи стоять за узагальненим терміном "справи Майдану";
• актуальна статистика щодо них;
• результати та проблеми судових проваджень;
• робота Музею в напрямі меморіалізації алеї;
• громадські ініціативи зі сприянню слідству;
• рішення Європейського суду з прав людини, яке чітко дало оцінку і Майдану, і діям тогочасної влади.

Проєкт підготовлено Національним музеєм Революції Гідності спільно з Департамент процесуального керівництва у кримінальних провадженнях про злочини, вчинені у зв’язку із масовими протестами у 2013–2014 роках (Департамент у “справах Майдану”) при Офісі Генерального прокурора. 

Анонс на сайті


День народження Героя.

Березень, 2021

“День народження Героя” – комеморативна практика, започаткована у січні 2021 року Національним музеєм Революції Гідності. Її головний посил – вшанувати персонально факт приходу у світ кожного із Небесної Сотні і традиційно подарувати як за життя квітку у цей день. Цим – висловити Небесній Сотні почуття вдячності за їхній громадянський вибір, за героїчний подвиг і самозреченість. А також надати можливість широким колам відвідувачів меморіального простору на алеї Героїв Небесної Сотні у Києві дізнатися більше про загиблих під час Революції Гідності.

У день народження Героя Небесної Сотні щоразу о 12:00 перед Дзвоном Гідності, що біля каплиці архістратига Михаїла й українських Новомучеників, з’являтиметься портрет Героя і жива квітка, лунатиме пам’ятний дзвін.

Адреса: Дзвін Гідності біля храму архистратига Михаїла та українських новомучеників, алея Героїв Небесної Сотні, 6, м. Київ (поблизу верхнього виходу зі станції метро “Хрещатик”)

Подія в мережі Facebook Анонс на сайті Музею


"Справи Майдану: на шляху до правосуддя та історії". Документальна виставка

28 лютого – 1 березня 2021

У пам'ятні дні особливо гостро постає питання меморіалу Героям Небесної Сотні. Як і питання встановлення правосуддя – винні мають понести належне покарання.

Алея Героїв Небесної Сотні є одночасно і місцем злочину, і місцем пам'яті, де постане меморіал. Сьогодні територія під арештом до завершення на ній слідчих дій. Упродовж 7 років слідчі та прокурори обстежили територію, вилучили залишені там матеріальні докази, провели сотні слідчих експериментів і підготували серйозну доказову базу для розгляду у судах.

Створено тривимірні моделі алеї, що дає можливість відтворити обставини убивств мирних протестувальників. А Музей Майдану підготував необхідні документи для надання алеї статусу пам'ятки історії національного значення.

Виставка пояснює, які саме слідчі справи стоять за узагальненим терміном "справи Майдану", надає актуальну статистику по них, розповідає про результати та проблеми судових проваджень. Також – про роботу Музею у напрямку меморіалізації алеї, про громадські ініціативи по сприянню слідства, про рішення Європейського суду з прав людини, яка чітко дало оцінку і Майдану, і діям тогочасної влади.

Проєкт підготовлено Національним музеєм Революції Гідності спільно з Департамент процесуального керівництва у кримінальних провадженнях про злочини, вчинені у зв’язку із масовими протестами у 2013–2014 роках (Департамент у “справах Майдану”) при Офісі Генерального прокурора.

Подія в мережі Facebook 


Творча сила свободи. Ініціативи Майдану

24 лютого 2021

Київ, вулиця Лаврська, 9, корпус 9. Музей книги і друкарства України.

Творчість Майдану – виразний вияв народної, живої, ніким не інспірованої природи народних протестів. Свавіллю та насильству влади активісти протиставляли гумор, винахідливість, креативність, варіативність ініціатив і власне мистецтво. Творчість у широкому розумінні стала потужною зброєю у боротьбі за правду, промовистою декларацією цінностей і цілей, дієвим засобом гуртування і спільної дії, особливою формою протесту і солідарності.
Громадські ініціативи, народжені Майданом, яскраво ілюструють, що Революція Гідності – не просто реакція людей на свавілля влади. Це – відстоювання права народу на творення своєї країни, розвиток суспільства, відстоювання майбутнього – відповідно до цінностей свободи, людської гідності та громадянської відповідальності. Це – унікальний соціальний досвід самоорганізації і перемоги, процес самоідентифікації та особистісного вибору.

Завітавши на виставку, можна почути аудіозаписи розповідей активістів і пісні Майдану, побачити відеофільми і світлини, арт-об’єкти та такі впізнавані артефакти революції:

Текстами й артефактами експозиція знайомить із ініціативами, які виникли під час Революції Гідності: "Мистецька сотня", "Польова пошта Майдану", "Бібліотека Майдану", "Мистецький барбакан", "Медична служба Майдану", "Громадський сектор Євромайдану", "Самооборона Майдану", "Євромайдан-SOS", "Автомайдан", "Відкритий університет Майдану", "Музей Майдану". Більшість із них не зникли в 2014, а трансформувалися та продовжили діяльність у новому форматі, сприяючи становленню й розвитку громадянського суспільства.

На виставці представлено понад 300 експонатів зі збірки Національного музею Революції Гідності.

Анонс на сайті Музею Подія в мережі Facebook Фоторепортаж


Презентація наукового збірника “Революція Гідності: на шляху до історії”

23 лютого 2021

Інформаційно-виставковий центр Майдану, Київ, Майдан Незалежності 18/2

Збірник наукових праць містить матеріали першого наукового форуму “Революція Гідності: на шляху до історії”, що був ініційований Національним музеєм Революції Гідності та відбувся у Києві 12–13 грудня 2019 року.

На форумі обговорювався широкий спектр питань, пов’язаних із Революцією Гідності – від теоретико-методологічних до музеологічних. Зібралися провідні науковці не лише з України, а й з-за кордону.

До збірника увійшли статті, автори яких досліджують суспільно-політичний, цивілізаційний і культурологічний виміри Майдану, розглядають проблеми формування державної політики пам’яті, комеморації та музеєфікації “складної історії”.

Під час презентації планується обговорити не лише певні досягнення “майданознавства” за останні роки, а й проблеми, з якими стикаються дослідники, вивчаючи події Революції Гідності.

Спікери:
Ігор Пошивайло – генеральний директор Національного музею Революції Гідності

Катерина Романова – завідувачка відділу науково-дослідної роботи Національного музею Революції Гідності

Наталія Кривда – докторка філософських наук, професорка кафедри української філософії та культури Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

Іван Патриляк – доктор історичних наук, декан історичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка

Володимир Головко – кандидат історичних наук, старший науковий співробітник Інституту історії України НАН України

Модерує Леся Онишко – учений секретар Національного музею Революції Гідності

Також до участі у презентації запрошені автори статей збірника.

Організатор: Національний музей Революції Гідності

Анонс на сайті Музею • Подія в мережі Facebook • Відео на Facebook 


Презентація наукового збірника “Революція Гідності: на шляху до історії”

23 лютого 2021

Інформаційно-виставковий центр Майдану, Київ, Майдан Незалежності 18/2

Збірник наукових праць містить матеріали першого наукового форуму “Революція Гідності: на шляху до історії”, що був ініційований Національним музеєм Революції Гідності та відбувся у Києві 12–13 грудня 2019 року.

На форумі обговорювався широкий спектр питань, пов’язаних із Революцією Гідності – від теоретико-методологічних до музеологічних. Зібралися провідні науковці не лише з України, а й з-за кордону.

До збірника увійшли статті, автори яких досліджують суспільно-політичний, цивілізаційний і культурологічний виміри Майдану, розглядають проблеми формування державної політики пам’яті, комеморації та музеєфікації “складної історії”.

Під час презентації планується обговорити не лише певні досягнення “майданознавства” за останні роки, а й проблеми, з якими стикаються дослідники, вивчаючи події Революції Гідності.

Спікери:
Ігор Пошивайло – генеральний директор Національного музею Революції Гідності

Катерина Романова – завідувачка відділу науково-дослідної роботи Національного музею Революції Гідності

Наталія Кривда – докторка філософських наук, професорка кафедри української філософії та культури Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

Іван Патриляк – доктор історичних наук, декан історичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка

Володимир Головко – кандидат історичних наук, старший науковий співробітник Інституту історії України НАН України

Модерує Леся Онишко – учений секретар Національного музею Революції Гідності

Також до участі у презентації запрошені автори статей збірника.

Організатор: Національний музей Революції Гідності

Анонс на сайті музею • Подія в мережі Facebook • Відео на Facebook 


Дискусія "Яким і коли буде збудований Музей Майдану"

21 лютого 2021

Київ, вулиця Лаврська, 9, корпус 9. Музей книги і друкарства України.

Революційної зими 2013–2014 років гурт однодумців, розуміючи історичний масштаб і суспільне значення подій, закликав зберегти для нащадків унікальні свідчення та розпочав збиральницьку роботу на барикадах і просвітницьку – в медіапросторі. Так у січні 2014 року виникла ініціатива "Музей Майдану", яка восени об’єдналася з ініціативою "Музей Свободи".

“Музей Майдану / Музей Свободи” працював над концепцією музею, збирав артефакти та свідчення, забезпечував збереження, дослідження й популяризацію об’єктів, предметів та місць, пов’язаних із подіями Майдану.

Запрошуємо 21 лютого о 12:00 на зустріч із засновниками ініціативи “Музей Майдану / Музей Свободи” у просторі виставки "Творча сила свободи. Громадські ініціативи Майдану" на розмову про те, яким і коли буде збудований Музей Майдану.

Учасники:

Ігор Пошивайло – генеральний директор Національного музею Революції

Євген Глібовицький – експерт із довготермінових стратегій

Олександра Бакланова – консультантка зі стратегії та управління змінами, керуюча партнерка компанії pro.mova

Катерина Чуєва – генеральна директорка Національного музею мистецтв імені Богдана та Варвари Ханенків

Тимур Бобровський – археолог, спелеолог, епіграфіст, пам'яткоохоронець

Микола Скиба – експерт з питань освіти й компетенцій майбутнього в Український інститут майбутнього, експерт в програмі ЕС з питань креативних індустрій

Катерина Романова – завідувачка відділу науково-дослідної роботи Національного музею Революції Гідності

Василь Рожко – голова ГО "Тустань"

Модерує Олександр Зінченко, історик, публіцист, журналіст.

Організатор: Національний музей Революції Гідності

Подія в мережі Facebook • Відео на Facebook 


Панахида та покладання квітів

20 лютого 2021, 10:00, Київ, алея Героїв Небесної Сотні

Панахида та покладання квітів біля екуменічного храму архістратига Михаїла та українських новомучеників УГКЦ на алеї Героїв Небесної Сотні.

Подія в мережі Facebook • Відео на Fecebook


 

 

 

 

Презентація серії книжок-листівок зі збірки Національного музею Революції Гідності

20 лютого 2021 року 

Інформаційно-виставковий центр Майдану, Київ, Майдан Незалежності 18/2

Запрошуємо на презентацію серії видань книжок-листівок: “Майдан. Творчість свободи” (протестний живопис), “Майдан. Символи революції” (мальовані каски), “Майдан. Світло і тіні революції” (найкращі документальні світлини), “Щити. Символи Майдану”, “Євромайдан – це... Ідеали протесту” (листівки Громадського сектору Євромайдану), “Майдан. Апостоли Гідності” (художні світлини Юрія Білака), “Іван Семесюк. Бандерики. Зворушлива хунта” (вишивані протестні картини), “Олексій Белюсенко. Щоденник екстреміста. Репортажний живопис”.

За участі працівник Національного музею Революції Гідності: Ольги Сало, Антоніни Піпко, Анастасії Сокирко.

Модерує Катерина Зайцева, комунікаційниця Національного музею Революції Гідності.

Нині у Музеї Майдану – тисячі предметів. Базова колекція, зібрана ініціаторами створення Музею під час та одразу після Революції Гідності, збільшилася удвічі.

Серед широко впізнаваних речей у музейній збірці є і каркас знаменитої “йолки”, прапори та плакати з нею, численні зразки спорядження майданівців, одна з кількох катапульт, дерев’яна шопка, що стала окрасою різдвяного Майдану, мармурова скульптура “Новій Україні” француза П’єра Сассона (Роті), намети та предмети побуту, велика добірка майданівської й антимайданівської агітації та багато інших артефактів.

У фондах є мистецькі роботи, створені під час Євромайдану та під враженнями від нього. Важливим для колекції є речі загиблих майданівців, передані родичами, – завдяки їм у майбутній експозиції розповідатимемо персональні історії Небесної Сотні.

Музей має потужні фото- та відеоархіви, що постійно поповнюються. Сотні речей із нашої колекції експонувалися в Україні та за кордоном. На основі фото- та відеоархівів створено чимало популяризаційних матеріалів.

Учасники презентації мають нагоду отримати унікальну книжку-листівок зі збірки Національного музею Революції Гідності.

Подія в мережі Facebook


Моновистава Юрія Чеботарьова “Майданутий”

20 лютого 2021, 15:00

Інформаційно-виставковий центр Майдану, Київ, Майдан Незалежності 18/2

Моновиставу "Майданутий" Юрій Чеботарьов написав із подій свого життя. Це автобіографічна історія людини, яка пережила Революцію Гідності й особисту еволюцію під час цих подій. Він став свідком пробудження почуттів та захисником цінностей, що формують національну свідомість.

20 лютого, у центрі Києва, де сім років тому був епіцентр революційних подій, Юрій Чеботарьов відтворить зворушливі історії простих людей, історії їхньої боротьби за гідне майбутнє.

Під час спектаклю, єдиний його виконавець, перевтілюється у схвильовану юрбу та втомлені обличчя – образ моря людських голів на майдані Незалежності. Кров, піт і сльози, запах газу й холод… Ставши свідком силового розгону Євромайдану 30 листопада 2013 року, чоловік відчув потужну внутрішню трансформацію. Його вистава сповнена емоціями та почуттями, які актор майстерно передає глядачеві.

Поліфонічний монолог про Революцію Гідності автор вперше презентував у Польщі. За висловом Юрія, це його спроба донести правду про ті події до наших сусідів.

Творці:
Юрій Чеботарьов – автор тексту, виконавець ;
Микола Гончаров – автор плакату, який в основі афіші;
Серафим – музика.

Подія в мережі Facebook • Відео на Facebook 


Запалення Променів Гідності

20 лютого 2021, 19:00, Київ, алея Героїв Небесної Сотні

Промені Гідності – інсталяція в центрі Києва, на честь Героїв Небесної Сотні.

Промені світла символізують душі загиблих - світло, що долає темряву, самопожертва ціною життя в ім'я життя.

Уперше проєкт презентували до першої річниці розстрілів на Майдані. Тоді лазерні промені світили з вулиць Інститутської, Михайла Грушевського, з майдану Незалежності – з тих місць, де загинули Герої Небесної Сотні.

До Дня Гідності та Свободи 2017 року промені засяяли на місці майбутнього Музею Майдану.

У 2021 році акція особлива тим, що буде доповнена мультимедійною складовою – усі, хто прийдуть на алею Героїв Небесної Сотні вшанувати загиблих майданівців, почують музику Романа Коляди, написану спеціально для проєкту “Характери Гідності”.

На виставковому павільйоні Музею Майдану “Куб” будуть транслюватися ролики “Характери Гідності” (історії про Героїв Небесної Сотні, записані з уст їхніх рідних) та мистецький кліп “Сторожа Гідності”.

О 19:00 є можливість поспілкуватися з режисеркою відео Дариною Кульчицькою.

Подія в мережі Facebook Фоторепортаж


"Небесна Сотня. Життєписи" – презентація ІІ тому біографій. За участі авторки Світлани Терейковської

19 лютого 2021 

Інформаційно-виставковий центр Майдану, Київ, Майдан Незалежності 18/2

19 лютого о 17:00 запрошуємо на презентацію другого тому "Небесна Сотня. Життєписи" Світлани Терейковської.

Книга життєписів Світлани Терейковської – це значно більше ніж збірка некрологів чи меморіальних нотаток. Це літопис, який дає можливість познайомитися з Героями Небесної Сотні – такими, якими вони були за життя.

Над книгою авторка працювала сім років. Почала збирати дані про Героїв 24 лютого 2014, закінчила роботу на початку грудня 2020. Спершу вона ходила по наметах, розпитувала побратимів по Майдану. Потім спілкувалася з рідними, розшукувала однокласників, сусідів по гуртожитку, друзів на всіх етапах життя. Для життєпису одного Героя вона збирала щонайменше шість спогадів.

Перший том життєписів Героїв було презентовано у лютому 2019 року. До нього ввійшло тридцять п'ять яскравих доль активістів Євромайдану, які віддали життя заради перемоги демократії, маловідомі біографічні факти, спогади та свідчення, рідних, друзів, земляків.

Світлана Терейковська – волонтерка Майдану та фронту. Філологиня, методистка, публіцистка. Закінчила філологічний факультет Центральноукраїнського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка. Друкувалася в журналах "Київ", "Обдарована дитина", у тижневиках "МИГ", "Директор школи", в газетах "Вечірній Київ", "Событие", а також на сайтах "Небесна сотня. Герої не вмирають…" та "Ми пам'ятаємо", де опубліковано серію нарисів про загиблих Героїв України під назвою "Розстріляна гідність".

У книзі ідеться: "Ми повинні пам’ятати, якою ціною дається свобода і незалежність держави. Пам’ятати кожного, хто поклав своє квітуче життя за новий шанс для України стати справжньою європейською державою".

Запрошуємо дізнатися більше про історію створення книги, а також поспілкуватися з авторкою.

Анонс на сайті Музею • Подія в мережі Facebook 


Фотопроєкт Юрія Білака “Майдан, історія майбутнього”

18 лютого – 9 травня 2021

Івано-Франківськ, вул. Коновальця, 46, Музей Небесної Сотні

З 18 лютого по 9 травня 2021 року в Музеї Небесної Сотні (Івано-Франківськ) триватиме виставка робіт відомого французького фотохудожника українського походження Юрія Білака. Фотокартини створені в рамках проекту “Майдан, історія майбутнього”. В об’єктиві митця – люди Революції Гідності.

Юрій Білак зумів поєднати два жанри: портретне фото та репортаж. Зловивши тонкі нюанси характерів та настроїв, його роботи розкривають перед глядачем радості, надії, тривоги та душевні рани людей, які приймали випробування тієї зими 2013–2014 років зі словами “свобода” і “гідність” на вустах і в серці.

Організатори проєкту: Юрій Білак, Національний меморіальний комплекс Героїв Небесної Сотні – Музей Революції Гідності та Музей Небесної Сотні (Івано-Франківськ).

Юрій Білак народився 1961 року у місті Віллербанн, в сім’ї українських емігрантів. Його батьки покинули Україну після Другої світової війни, але родина старанно зберігала національні традиції, в який і зростав майбутній фотохудожник. Любов до фотографії у Юрія Білака з’явилася ще в юнацькі роки, яку теж прищепив батько. Митець також захоплювався народним танцем. В 1983 році Юрій вперше опинився на своїй історичній батьківщині, вирушивши на семінар з народних танців до Львова. Незабаром Білак повністю впевнюється у своєму творчому покликанні й починає подорожувати з фотокамерою. З мандрівки Карпатами у 2007 році народиться виставка «Українці», яку публіка зустріла з великим захватом. Митець не зміг залишитися осторонь подій 2013-2014 років в Україна. Його фотографії Майдану допомогли зібрати кошти для лікування поранених під час революційного протистояння. У 2015 році з’явилася ідея проекту Projectio, у якому Юрій Білак пропонує власний погляд на сучасну війну через світове мистецтво.

Національний музей Революції Гідності – музейно-меморіальний комплекс, багатоцільовий культурно-освітній центр. Зберігає, вивчає та представляє колекцію історичних об'єктів, пов'язаних із рухом за свободу, перш за все з Євромайданом, попередніми Майданами та революціями останніх років за кордоном. Також музей поширює в Україні та світі досвід і пам'ять про національну й особисту свободу, гідність і права людини. Заохочує громадські ініціативи щодо становлення демократичних цінностей в Україні.

Музей Небесної Сотні є мірилом гідності нації. За допомоги якого зміцнюється національна свідомість, патріотизм і любов до своєї країни та її Героїв. Також сприяє формуванню світогляду на основі істинних цінностей та правдивих історій.

Подія в мережі Facebook • Анонс на сайті Музею 


Art&Fact: майданівська творчість Тетяни Чепрасової та “Артіль Майдан”

18 лютого 2021

Київ, вулиця Лаврська, 9, корпус 9. Музей книги і друкарства України.

18 лютого о 15:00 у просторі виставки "Творча сила свободи. Ініціативи Майдану" відбудеться презентація художнього альбому “Art&Fact. Майданівська творчість Тетяни Чепрасової та мистецької ініціативи “Артіль Майдан”

Під час Революції Гідності “Артіль Майдан” стала спонтанною ініціативою, яка згуртувала професійних художників, студентів і майданівців для колективного мистецького дійства. Художниця з Луганська Тетяна Чепрасова започаткувала творчі зустрічі в Українському домі, де розписували каски та щити, працювали над живописними полотнами й малюнками, в такий спосіб фіксуючи та відтворюючи події Майдану. Серед таких ініціатив була арттерапія, яку проводила художниця. На сеанси приходили бійці Самооборони, для яких творчість ставала засобом емоційного розвантаження.

У цей час сама Тетяна пише портрети майданівців, створює акварельні малюнки зі сценами протесту, працює над великими багатофігурними живописними полотнами. У центрі сюжетів – зазвичай люди. Їхні обличчя та вихоплені з натовпу пронизливі погляди інколи можуть розповісти більше, аніж документальні знімки.

Пізніше Тетяна Чепрасова разом із іншими учасниками "Артілі" представили проєкт "Arts&Facts" за кордоном.

У 2017 році Чепрасова передала зібрану нею унікальну колекцію майданівських артефактів і мистецьких творів, яку зберігала впродовж чотирьох років, Національному музею Революції Гідності.

Запрошуємо на зустріч із художницею Тетяною Чепрасовою, розмову про ініціативу “Артіль Майдан” і представлення мистецького каталогу, який є відображенням майданного періоду її творчості, особистим сприйняттям та осмисленням революційних подій.

Організовує Національний музей Революції Гідності.

Анонс на сайті Музею • Подія в мережі Facebook • Відео на Facebook


Хода пам’яті та панахида за Небесною Сотнею

18 лютого 2021

Панахида та хода – традиційні заходи, які організовують рідні Героїв Небесної Сотні та учасники Революції Гідності у співпраці з іншими організаціями.

9:00–19:45 – панахида у Михайлівському соборі
У 2013–2014 роках Михайлівський собор став прихистком мітингарів, а в найгарячіші дні Революції Гідності перетворився на польовий госпіталь і нині є знаковим місцем національного супротиву.

20:00–21:00 – Хода пам’яті на вшанування Небесної Сотні та борців за незалежність України пройде середмістям Києва. Хода завершиться покладанням квітів і запаленням лампадок. 

Ініціатори: громадська організація "Родини Небесної Сотні", за участі Національного музею Революції Гідності, Ініціативної групи постраждалих/поранених на Майдані, ГО Самооборона Майдану, ГО “Асоціація Медиків Революції Гідності”, Руху Опору Капітуляції, рідних Героїв Небесної Сотні, учасників Революції Гідності.

Анонс на сайті Музею • Подія на сторінці Facebook • Відео на Facebook 


Дискусія “Майдан і Майбутнє: виклики політики пам’яті”

17 лютого 2021, 16:00

З моменту Революції Гідності минуло 7 років. Діти, які у 2013 йшли в перший клас, через кілька років отримають право голосу.

“Майдан і Майбутнє: виклики політики пам’яті” – це спроба зафіксувати нашу точку А – як сучасні школярі сприймають Революцію Гідності, та зрозуміти нашу точку Б – ЯКУ пам’ять про Майдан ми хочемо передати нашим дітям та ЯК ми це робимо уже зараз.

Над цими питаннями будемо розумувати разом із провідними експертами у сфері дослідження пам’яті та культурної спадщини, стратегами, педагогами та очільниками інституцій відповідальних за формування і реалізацію політики вшанування пам’яті.

16:00–16:30
Точка А. Презентація соціологічного дослідження “Ставлення школярів до Революції Гідності”, Наталія Зайцева-Чіпак, соціологиня, керівниця Українського центру вивчення громадської думки "Соціоінформ”

16:30–18:00
Точка Б. Панельна дискусія “Гідність і майбутнє: що знатимуть про Майдан наші діти”.

Цей захід відбувається у рамках проєкту “Що таке пам’ятати”, метою якого є створення Візії вшанування пам’яті героїв російсько-української війни

Організатори: Національний музей Революції Гідності, проєкт “Що таке пам’ятати”, ГО “Arts&Rights”, Міністерство у справах ветеранів України, Український інститут національної пам’яті.

Анонс на сайті Музею • Подія в мережі Facebook • Відео на Facebook • Фоторепортаж 


"(Не) замість зброї” – виставка плаката Миколи Гончарова у Скадовську

10-28 лютого 2021

Скадовськ, Скадовський міський будинок культури, вул. Маріїнська, 66

Специфіка плакату вимагає миттєвого сприйняття форми і змісту, на відміну від живописних творів, котрі часто передбачають тривале та вдумливе споглядання.

Микола Гончаров – майстер графічного мистецтва, блискуче опанував плакатну виразність завдяки здатності створювати асоціативно влучні образи. Його плакат не обтяжений зайвими деталями, лаконічний і вишуканий.

Авторський плакат Миколи Гончарова зазвичай глибший і суб’єктивніший у порівнянні з іншими зразками цього різновиду тиражної графіки, це – витвір мистецтва, в якому поряд з проголошенням базових суспільних цінностей можна вловити і прояви характеру автора, прочитати його особистісне переживання теми.

"Плакат – коротке візуальне повідомленя. Малюю їх майже щодня з 2011 року. Запрошую вас подивитися, згадати події та емоції, що супроводжують нас протягом останніх років.”– говорить митець Микола Гончаров

Виставка в Скадовському міському будинку культури це мистецька реакція на події під час і після Майдану. Назва говорить про значущість не лише збройної відсічі, а й інформаційної, зокрема мовою мистецтва – при влучній візуалізації один образ замінює сотні слів пояснень. Торік виставка гостювала у Львові в Колегіумі Українського католицького університету та Одеському історико-краєзнавчому музеї.

Графік роботи: з 8:00 до 17:00 щоденно, без вихідних.

Микола Гончаров – представник київської династії художників. Народився в Києві в 1972 році. Його прабабусі Михайло Врубель малював образ Матері Божої. Випускник Національної академії образотворчого мистецтва й архітектури. Пишається, що є учнем каліграфа Василя Чебаника. Дворазовий переможець міжнародного конкурсу “Стоп цензурі!”. Як фрилансер працює ілюстратором і дизайнером. Оформлює книжки. Працює художником у Національному художньому музеї України, Українському центрі народної культури «Музей Івана Гончара», Національному меморіальному комплексі Героїв Небесної Сотні – Музеї Революції Гідності.

Подія в мережі Facebook • Анонс на сайті Музею


День народження Героя. Лютий, 2021

4–27 лютого, 2021

Київ, алея Героїв Небесної Сотні

“День народження Героя” – комеморативна практика, започаткована у січні 2021 року Національним музеєм Революції Гідності.

Її головний посил – вшанувати персонально факт приходу у світ кожного із Небесної Сотні і традиційно подарувати як за життя квітку у цей день. Цим – висловити Небесній Сотні почуття вдячності за їхній громадянський вибір, за героїчний подвиг і самозреченість. А також надати можливість широким колам відвідувачів меморіального простору на алеї Героїв Небесної Сотні у Києві дізнатися більше про загиблих під час Революції Гідності.

У день народження Героя Небесної Сотні щоразу о 12:00 перед Дзвоном Гідності, що біля каплиці архістратига Михаїла й українських Новомучеників, з’являтиметься портрет Героя і жива квітка, лунатиме пам’ятний дзвін.

Подія в мережі Facebook • Анонс на сайті Музею 

Безкоштовні екскурсії Музею Майдану у лютому

2–27 лютого 2021

Маршрут стартуватиме з однієї з “фортець” протестувальників – Будинку профспілок, де нині розміщено Інформаційно-виставковий центр Музею Майдану. Відвідувачі побачать ізсередини відновлений Будинок профспілок, який свого часу мало не перетворили на приміщення для приватних розважальних закладів. Від постійної експозиції “Назустріч свободі”, де вас зустріне екскурсовод Вікторія Бойко. Далі подивитеся артефакти. Потім маршрут пролягатиме до майдану Незалежності, де навколо стели розміщується виставковий проєкт “Століття нескорених”. Автори експозиції пропонують свіжий погляд на історію легіону УСС, добу УНР, Холодний Яр, УПА, повстанців у таборах ГУЛАГу, дисидентів, Революцію на граніті, Помаранчеву революцію, Революцію Гідності та запрошують відвідувачів знайти паралелі між подіями давнини та Євромайдану.

Ви пройдете алеєю Героїв Небесної Сотні, де згадаєте найгарячіші події Революції Гідності й героїв біля народного меморіалу неподалік від каплиці архистратига Михаїла та українських новомучеників. Також побачите ліхтарний стовп, на якому збереглися кульові отвори від пострілів під час подій 18–20 лютого 2014 року. До слова, Музей Майдану врятував цей артефакт від демонтажу внаслідок пошкоджень під час ДТП на алеї. У супроводі гіда завітаєте до виставкового простору просто неба “М³: Майдан. Меморіал. Музей” (“Куб”) на місці майбутньої будівлі Національного музею Революції Гідності. Там можна оглянути виставку, присвячену подіям трьох українських революцій і створенню Меморіалу Небесної Сотні та Музею Революції Гідності.

Подія в мережі Facebook • Анонс на сайті Музею


"Майдан: простір творчості" у Шепетівці

12 лютого – 14 березня 2021

Музей пропаганди, вулиця Островського, 2, Шепетівка, Хмельницька область.

Мистецький проєкт “Майдан: простір творчості” впродовж 2018–2020 років експонували в Києві, Одесі, Мелітополі, Хмельницькому, Львові, Конотопі й Опішні. У 2021-му роботи студентів-дизайнерів Національної академії образотворчого мистецтва і архітектури приймає Музей пропаганди у Шепетівці Хмельницької області.

Експонати виставки створені в революційний рік під керівництвом професора Віталія Шості. Викладач сфокусував дипломні та курсові роботи на Майдані, попри те, що вже пів року кожен підопічний мав затверджену персональну тему. “Майдан: простір творчості” – це 74 мистецькі об’єкти про Революцію Гідності, а також календарі та плакати, присвячені російській інформаційній і військовій агресії.

На виставці буде представлено:

“Автограф Майдану” – серія акцидентних абеток, де авторка Ольга Кисельова використовує прототипи шрифтів, застосовуваних майданівцями в різний спосіб і на різному матеріалі.

“Апостоли гідності. Відважний щит України” – серія з 12 плакатів від Марини Шевчук. Вона поєднує, вишиковує стрій щитів – уособлення захисників Майдану поряд зі священними гаслами-посланнями, які були сенсом життя героїчних оборонців.

“Це – медіавійна” – серія плакатів Марини Лукашенко. Авторка викриває цинічну політику Росії у використанні інформаційної зброї, яка деформує свідомість населення передусім країни-окупанта.

Календарі та плакати на тему Майдану, присвячені російській інформаційній і військовій агресії.

Цей край – особливо пам’ятає Євромайдан і його учасників. 10 Героїв Небесної Сотні народилися на Хмельниччині. Один з них – Микола Дзявульський – був уродженцем Шепетівки.

ОРГАНІЗАТОРИ ТА ПАРТНЕРИ: Національний меморіальний комплекс Героїв Небесної Сотні – Музей Революції Гідності, майстерня графічного дизайну НАОМА професора Віталія Шості, Український інститут національної пам’яті, Музей пропаганди у Шепетівці, Хмельницька обласна рада.

Подія в мережі Facebook • Анонс на сайті Музею


День Героїв Небесної Сотні. ПРОГРАМА ЗАХОДІВ – 2021

Лютий 2021

Національний музей Революції Гідності разом із партнерами підготував ЗАХОДИ ДО ДНЯ ГЕРОЇВ НЕБЕСНОЇ СОТНІ.

Програму складають виставки, покази фільмів, екскурсії, презентації приурочених цьому дню відео та видань, поминальні заходи та всеукраїнська інформаційна кампанія. Особливу увагу здатний привернути проєкт Промені Гідності на алеї Героїв Небесної Сотні, який цього року буде доповнений музичною складовою.

ІЗ ПРОГРАМОЮ ЗАХОДІВ МОЖНА ОЗНАЙОМИТИСЯ НА САЙТІ МУЗЕЮ: http://maidanmuseum.org/uk/node/1390

Цьогорічна інформаційна кампанія до Дня Героїв Небесної Сотні відбувається під гаслом – “Вдячні за свободу”.

Кампанія передбачає поширення текстових та графічних інформаційних матеріалів у соцмережах, онлайнових і друкованих ЗМІ, поширення відео в соцмережах, онлайн-ЗМІ та каналах телебачення, поширення графічних матеріалів на площах вуличної зовнішньої реклами. Цьогоріч Музей пропонує два типи зображень для соціальної реклами: це портрети Героїв Небесної Сотні (поширення відповідно до регіону, родом із якого був Герой) та створений візуальний образ до Дня Героїв Небесної Сотні. Гасло “Вдячні за свободу” цього року отримало нове візуальне вираження. Художник Микола Гончаров зобразив поруч із написом на чорному тлі силуети гвоздик. Крізь одну з них, обв’язану синьо-жовтою стрічкою, видніється небесна блакить і майбуття. Інші, червоні, символізують пролиту кров і ціну свободи.

Анонс на сайті Музею • Подія в мережі Facebook


Кураторська екскурсія Ігоря Пошивайла “Історія Майдану в 300 експонатах”

29 січня, 5 лютого, 12 лютого 2021

Київ, вулиця Лаврська, 9, корпус 9. Музей книги і друкарства України.

У межах освітньої програми виставки “Творча сила свободи. Ініціативи Майдану” запрошуємо
на кураторську екскурсію Ігоря Пошивайла “Історія Майдану в 300 експонатах”.

Майдан постав важливим етапом становлення української нації, яку об’єднує віра в демократію та прагнення до свободи.

У січні 2014 року виникла ініціатива “Музей Майдану”, головним завданням якої стало збереження пам’яті про події та людей Євромайдану, зокрема шляхом збирання свідчень, документів, усних історій і предметів. Одним із її ініціаторів є Ігор Пошивайло, генеральний директор Національного музею Революції Гідності. Він переконаний, що “осмислення, інтерпретація та презентація таких подій потребують широкого обговорення та історичної дистанції, аби не заморозити “гарячу історію” і не перетворити суб’єкти історії на ув’язнені за склом об’єкти експозицій”.

На виставці “Творча сила свободи. Ініціативи Майдану” можна почути аудіозаписи розповідей активістів і пісні Майдану, побачити відеофільми і світлини, арт-об’єкти та такі впізнавані артефакти революції як мальовані каски і щити, катапульту з боїв на вулиці Грушевського, макет "йолки" та плакати з неї, знамениту картину з очима “Бачу справи твої, людино”, яскраву Різдвяну шопку та образи Святого Миколая від львівських митців.

Кураторська екскурсія Ігоря Пошивайла присвячена донині невідомим широкому загалу особливостям збирання, зберігання і експонування колекції Національного музею Революції Гідності, вона розкриває унікальні історії окремих артефактів, представлених на виставці “Творча сила свободи. Ініціативи Майдану”.

Ігор Пошивайло – музеолог, кандидат історичних наук, заслужений діяч мистецтв України, громадський діяч. Віцепрезидент Міжнародного комітету з підвищення стійкості музеїв до надзвичайних ситуацій (ICOM-DRMC). Із 2016 року генеральний директор Національного меморіального комплексу Героїв Небесної Сотні – Музею Революції Гідності. Автор і куратор низки міжнародних проєктів культурно-мистецького спрямування, семінарів із музейної справи та культурної політики. Стипендіат програми академічних обмінів імені Фулбрайта. Автор та упорядник видання “Безпека культурної спадщини у надзвичайних ситуаціях: міжнародні стратегії для України”.

Нагадаємо, виставка “Творча сила свободи. Ініціативи Майдану” відкрита до перегляду у четвертій залі Музею книги і друкарства України до 21 лютого 2021 року. Експозиція знайомить із ініціативами, які виникли під час Революції Гідності: "Мистецька сотня", "Польова пошта Майдану", "Бібліотека Майдану", "Мистецький барбакан", "Медична служба Майдану", "Громадський сектор Євромайдану", "Самооборона Майдану", "Євромайдан-SOS", "Автомайдан", "Відкритий університет Майдану", "Музей Майдану". Більшість із них не зникли в 2014, а трансформувалися та продовжили діяльність у новому форматі, сприяючи становленню й розвитку громадянського суспільства.
У виставковому просторі діє освітня програма – лекції, кінопокази, відеоекскурсії, зустрічі з митцями та представниками ініціатив Майдану.

Організатори: Національний меморіальний комплекс Героїв Небесної Сотні – Музей Революції Гідності, Музей книги і друкарства України.

Анонс на сайті Музею • Подія у мережі Facebook 


Авторська екскурсія Анастасії Сокирко "Майдан Мистецький"

27 січня, 3 лютого, 16 лютого 2021

Київ, вулиця Лаврська, 9, корпус 9. Музей книги і друкарства України.

На Майдані були люди різних професій, віросповідань, політичних поглядів. Митці почали підтримувати Майдан ще у листопаді 2013 року. З-поміж них музиканти, письменники, художники, фотографи. Значне місце в художньому доробку, створеному під враженням від Революції Гідності, посідає образотворче мистецтво. То був емоційний підйом, час, коли багато художників заново відкрили для себе поняття патріотизму й здобули досвід безпосередньої участі в революційних подіях.

У грудні 2020 року відкрилася унікальна тематична виставка “Творча сила свободи. Ініціативи Майдану”, де зібрано понад 300 експонатів зі збірки Національного музею Революції Гідності. Вона яскраво демонструє, що творчість у широкому розумінні стала потужною зброєю у боротьбі за правду, промовистою декларацією цінностей і цілей, дієвим засобом гуртування і спільної дії, особливою формою протесту і солідарності.

У межах освітньої програми виставки запрошуємо на авторську екскурсію Анастасії Сокирко “Майдан мистецький”.

Почуєте історії створення мистецьких творів та творчих ініціатив зими 2013–2014 років. Зокрема йтиметься про “Мистецьку сотню” та організовані нею акції “Щитопис” і “Пленер на барикадах”, “Мистецький Барбакан” та художників, які після Революції Гідності утворили ГО “Артіль Майдан”. Побачите твори таких митців як Олександр Мельник, Олексій Белюсенко, Андрій Набока, Леся Хоменко, Оля Рондяк, Степан Ядловський та багатьох інших, які творили як під час Майдану, так і вже по його закінченню.

Анастасія Сокирко – кандидатка історичних наук, наукова співробітниця відділу науково-дослідної роботи Національного музею Революції Гідності. Сфера наукових зацікавлень – мистецький аспект Революції Гідності.

Нагадаємо, виставка "Творча сила свободи. Ініціативи Майдану” відкрита до перегляду у четвертій залі Музею книги і друкарства України, до 21 лютого 2021 року. Експозиція знайомить із ініціативами, які виникли під час Революції Гідності: "Мистецька сотня", "Польова пошта Майдану", "Бібліотека Майдану", "Мистецький барбакан", "Медична служба Майдану", "Громадський сектор Євромайдану", "Самооборона Майдану", "Євромайдан-SOS", "Автомайдан", "Відкритий університет Майдану", "Музей Майдану". Більшість із них не зникли в 2014, а трансформувалися та продовжили діяльність у новому форматі, сприяючи становленню й розвитку громадянського суспільства.
У виставковому просторі діє освітня програма – лекції, кінопокази, відеоекскурсії, зустрічі з митцями та представниками ініціатив Майдану.

Організатори: Національний меморіальний комплекс Героїв Небесної Сотні – Музей Революції Гідності, Музей книги і друкарства України. Партнери: Національний центр народної культури “Музей Івана Гончара”, МГО "Мистецька платформа".

Анонс на сайті Музею • Подія в мережі Facebook • Відео на Facebook


Бібліотека Майдану. Річниця #7. Спогади за участі засновників

26 січня 2021

У межах освітньої програми виставки “Творча сила свободи. Ініціативи Майдану” відбудеться онлайн-розмова зі сподвижниками Бібліотеки Майдану.
• Навіщо революції бібліотека?
• Якими були читальний зал, умови абонемента?
• Що любили читати майданівці та які зіркові гості їх відвідували?
• Де зараз Бібліотека Майдану?

... про це та інше можна почути та самому розпитати в учасників ініціативи:
Настя Макаренко – співкоординаторка ініціативи. Виконавча директорка в Асоціації велосипедистів Києва.
Микита Ігнатюк – волонтер ініціативи. Доброволець батальйону Донбас.
Міла Іванцова – волонтерка ініціативи. Письменниця, перекладачка, педагог. Авторка 7 романів.
Вікторія Колеснікова – волонтерка ініціативи. Експерти групи “Культура” Реанімаційного пакету реформ. Старша наукова співробітниця Національного музею Революції Гідності. Опікується Бібліотекою Музею Майдану.
Модеруватиме Северин Наливайко – журналіст, комунікаційник Національного музею Революції Гідності.
Громадська ініціатива Бібліотека Майдану виникла 26 січня 2014 року у стінах Українського Дому як місце розуму й органічно доповнила місце сили (вулицю Грушевського) та місце духу (навколо сцени). Стала місцем на Майдані, де люди читають, мислять, говорять та діють, а також духовно відновлюються. З перших днів Бібліотека Майдану із революційної читальні перетворилася на всеукраїнську платформу зі збору та розповсюдження літератури. За 6 місяців отримано від громадян, видавництв та авторів близько 20 тисяч примірників, більшість із яких одразу відправлено до 250 сільських бібліотек, у тому числі до населених пунктів, звідки були родом Герої Небесної Сотні.
Волонтери мріяли, що бібліотека як явище та сама книгозбірня стануть частиною майбутнього музею Майдану. І 2016 створився підрозділ Національного музею Революції Гідності – "Бібліотека Музею Майдану". Частина книжок Бібліотеки Майдану стала основою бібліотечного фонду Музею. Окремо примножується колекція [МАЙДАН У КНИЖКАХ], яка становить уже близько 200 назв. Музей володіє найповнішим зібранням літератури про Революцію Гідності. Вся вона буде доступна для зацікавлених дослідників. Розміщена в новому приміщенні бібліотека готова вітати відвідувачів після карантинних обмежень.

Анонс на сайті Музею • Подія в мережі Facebook • Відео на Facebook 


Хода пам'яті з ушанування перших загиблих Героїв Небесної Сотні

25 січня 2021

Вшанування пам’яті перших загиблих учасників Революції Гідності – Героїв Небесної Сотні: Сергія Нігояна, Михайла Жизневського, Романа Сеника, Юрія Вербицького, Олександра Бадеру та Богдана Калиняка, які загинули у січні 7 років тому.
Акцію у 2015 році започаткувала Третя сотня Самооборони Майдану, до якої належав Сергій Нігоян – перша жертва під час подій Майдану. Блокпост 3-ї барикади, на якому чергував Сергій, було розміщено саме біля Лядських воріт.
Зазвичай хода відбувалася 22 січня – у день, коли з’явилися перші загиблі. Цьогоріч через локдаун дата змістилася на 25 січня.
Уже традиційно рух відбудеться за таким маршрутом: → Лядські ворота → вулиця Хрещатик у бік Європейської площі → вулиця Михайла Грушевського до стадіону “Динамо” імені Валерія Лобановського й Національної бібліотеки України імені Ярослава Мудрого.
Учасники ходи запалять лампадки і покладуть квіти до меморіальних дощок майданівців Сергія Нігояна, Михайла Жизневського, Романа Сеника та Олександра Бадери на вулиці Михайла Грушевського.
Потім відбудеться богослужіння за першими полеглими біля пам’ятного знака на честь Сергія Нігояна (Європейська площа, вул. Михайла Грушевського).
Організатори: ГО "3 Сотня Самооборони Майдану", ГО “Родини “Небесної Сотні”, Національний меморіальний комплекс Героїв Небесної Сотні – музей Революції Гідності. 

Анонс на сайті Музею • Подія в мережі Facebook • Фоторепортаж у Facebook 


Серія онлай-включень "Про що говорить експонат".

6 січня 2021

Перша історія – про експонат "Різдвяна зірка "Небесній Сотні".
Події Революції Гідності припали на зиму, зокрема Новий рік і Різдво. Часом здавалося, що то великий фольклорний фестиваль просто неба у центрі столиці. Особливою була атмосфера на Різдво. Такою її робив не лише спів колядок найчисельнішого хору в історії України, а й власне традиційні атрибути свята. Це шопка, створена майстрами зі Львова, яка нині є експонатом Національного музею Революції Гідності. Це і Різдвяна зірка від звіздаря Богдана Новака. Про ідею і процес її створення розповідає сам автор, про її творче оформлення – художниця Оксана Добуш, про традиції використання різдвяних зірок – фольклористка Анастасія Панкова. Зібрав ці всі розповіді Віктор Кривоносов, науковий співробітник просвітницько-організаційного відділу Національного музею Революції Гідності.

Подія в мережі Facebook • Анонс на сайті Музею • Відео Youtube 


Безкоштовні екскурсії Музею Майдану в січні

2-30 січня 2021

Маршрут стартуватиме з однієї з “фортець” протестувальників – Будинку профспілок, де нині розміщено Інформаційно-виставковий центр Музею Майдану. Відвідувачі побачать ізсередини відновлений Будинок профспілок, який свого часу мало не перетворили на приміщення для приватних розважальних закладів. Від постійної експозиції “Назустріч свободі”, де вас зустріне екскурсовод Вікторія Бойко. Далі подивитеся артефакти. Потім маршрут пролягатиме до майдану Незалежності, де навколо стели розміщується виставковий проєкт “Століття нескорених”. Автори експозиції пропонують свіжий погляд на історію легіону УСС, добу УНР, Холодний Яр, УПА, повстанців у таборах ГУЛАГу, дисидентів, Революцію на граніті, Помаранчеву революцію, Революцію Гідності та запрошують відвідувачів знайти паралелі між подіями давнини та Євромайдану.
Ви пройдете алеєю Героїв Небесної Сотні, де згадаєте найгарячіші події Революції Гідності й героїв біля народного меморіалу неподалік від каплиці архистратига Михаїла та українських новомучеників. Також побачите ліхтарний стовп, на якому збереглися кульові отвори від пострілів під час подій 18–20 лютого 2014 року. До слова, Музей Майдану врятував цей артефакт від демонтажу внаслідок пошкоджень під час ДТП на алеї. У супроводі гіда завітаєте до виставкового простору просто неба “М³: Майдан. Меморіал. Музей” (“Куб”) на місці майбутньої будівлі Національного музею Революції Гідності. Там можна оглянути виставку, присвячену подіям трьох українських революцій і створенню Меморіалу Небесної Сотні та Музею Революції Гідності.

Тривалість екскурсії – 60 хвилин.
Кількість осіб у групі обмежена.

Розклад екскурсій: 2 січня, 17:00, 5 січня 17:00, 6 січня 12:00, 26 січня, 17:00, 27 січня, 12:00, 28 січня, 17:00, 29 січня, 17:00, 30 січня, 12:00.

Анонс на сайті Музею Подія в мережі Facebook


День народження Героя

1-29 січня 2021

“День народження Героя” – комеморативна практика, започаткована у січні 2021 року Національним музеєм Революції Гідності. Її головний посил – вшанувати персонально факт приходу у світ кожного із Небесної Сотні і традиційно подарувати як за життя квітку у цей день. Цим – висловити Небесній Сотні почуття вдячності за їхній громадянський вибір, за героїчний подвиг і самозреченість. А також надати можливість широким колам відвідувачів меморіального простору на алеї Героїв Небесної Сотні у Києві дізнатися більше про загиблих під час Революції Гідності.

У день народження Героя Небесної Сотні щоразу о 12:00 перед Дзвоном Гідності, що біля каплиці архістратига Михаїла й українських Новомучеників, з’являтиметься портрет Героя і жива квітка, лунатиме пам’ятний дзвін.

Подія в мережі Facebook 


Виставка "Творча сила свободи. Ініціативи Майдану" 

18 грудня 2020 – 21 лютого 2021

Київ, вулиця Лаврська, 9, корпус 9. Музей книги і друкарства України.

Творчість Майдану – виразний вияв народної, живої, ніким не інспірованої природи народних протестів. Свавіллю та насильству влади активісти протиставляли гумор, винахідливість, креативність, варіативність ініціатив і власне мистецтво. Творчість у широкому розумінні стала потужною зброєю у боротьбі за правду, промовистою декларацією цінностей і цілей, дієвим засобом гуртування і спільної дії, особливою формою протесту і солідарності.
Громадські ініціативи, народжені Майданом, яскраво ілюструють, що Революція Гідності – не просто реакція людей на свавілля влади. Це – відстоювання права народу на творення своєї країни, розвиток суспільства, відстоювання майбутнього – відповідно до цінностей свободи, людської гідності та громадянської відповідальності. Це – унікальний соціальний досвід самоорганізації і перемоги, процес самоідентифікації та особистісного вибору.

Подія в мережі Facebook Анонс на сайті Музею Фоторепортаж