Побудова меморіалу Небесній Сотні: головне з престуру до лип, закуплених для проєкту

1 липня Національний меморіальний комплекс Героїв Небесної Сотні – Музей Революції Гідності провів престур до розсадника, де утримують 100 лип, придбаних для Меморіалу в Києві. 

Час цвітіння цих лип – нагода нагадати про проблеми зі спорудженням меморіалу та про складну ситуацію, у якій опинився Музей, маючи одночасно обов’язок збудувати Меморіал до листопада 2021 року та заборону вчиняти будь-які дії на території, відведеній під Меморіал.

Голландські липи розквітли на Київщині вже вдруге. Проте це мало б відбуватись на Меморіалі Героїв Небесної Сотні в центрі Києва. Ці дерева – захищена авторським правом частина архітектурного проєкту, обраного за результатами відкритого міжнародного конкурсу, рішення щодо якого приймав уряд України з урахуванням вимог суспільства та результатів громадських обговорень.

Проте втілення Меморіалу заблоковано на невизначений термін. На територію алеї Героїв Небесної Сотні накладено арешт із забороною вчиняти будь-які дії, що змінюють рельєф місцевості – для можливості проведення слідчих дій у справах Майдану. Термін арешту визначено “до моменту прийняття кінцевих судових рішень у кримінальних провадженнях”, що, зважаючи на динаміку у слідствах і судах, може означати десятиліття. 

Роз’яснити ситуацію журналістам команда Музею вирішила на місці, де зберігають і доглядають закуплені для Меморіалу рослини – в розсаднику на Київщині.

З журналістами спілкувалися:

Ігор Пошивайло – генеральний директор Національного музею Революції Гідності;
Дмитро Цвітненко – юрист Національного музею Революції Гідності;
Сергій Довгопол – директор розсадника "Біосфера-Л".

На виїзному брифінгу вони розповіли про таке:

• Скільки коштів держава вже витратила на Меморіал; 
• Чим закінчилося розслідування щодо витрачених коштів;
• Чому для Меморіалу потрібні закордонні матеріали;
• Чому досі не побудовано Меморіал; 
• Чому затягування проєкту його здорожчує та наскільки;
• За яких умов і коли збудують Національний меморіал Героїв Небесної Сотні. 

Подаємо прямою мовою головне з промов і відповідей на запитання журналістів. 


Ігор Пошивайло, генеральний директор Національного музею Революції Гідності:

Ще восени 2018 року Музей пройшов усі необхідні процедури і був готовий споруджувати меморіал. Проте з’явилась інформація від слідчих прокурорів, що на земельній ділянці, відведеній під будівництво, ще необхідно провести слідчі дії. А до того ми спільно з Управлінням спецрозслідувань ГПУ на брифінгу заявили про координацію наших дій у розслідуванні справ Майдану та спорудженні меморіалу. 

На завершення слідчих експериментів на цій території ГПУ відводила до 3 місяців часу. Потім строки постійно відтягувалися. Провівши тим часом усі тендерні процедури щодо визначення генпідрядника з проєктування і підписавши угоду із затвердженим графіком робіт, Музей виконав усі можливі на той час зобов’язання, покладені на нього як замовника проєктування і будівництва меморіалу. Аж раптом виявилося, що ділянка заарештована. У листопаді 2018-го Уряд доручив різним інстанціям, включно з ГПУ, інформувати про закінчення слідчих дій, зняття арешту та підготовку до будівництва. У грудні ГПУ повідомила Музей про завершення слідчих експериментів у нижній частині алеї.

Відповідно до розпорядження Кабміну, Музей перерахував Генпідряднику аванс на закупівлю матеріалів, щоб у лютому 2019 року відкрити на алеї Героїв Небесної Сотні першу чергу – гранітну стелу, а до річниці початку Революції Гідності – весь меморіал. Примітно, що в листуванні з нами Генпрокуратура дякувала за сприяння у проведенні слідчих дій, адже наш генпідрядник власним коштом будував макети транспортних засобів і барикад задля відтворення місцевості. 

У тій синергії ми сподівалися незабаром розпочати будівництво. У січні 2019-го зареєстрували в Державній архітектурній будівельній інспекції повідомлення про початок підготовчих робіт та відкрили картку на тимчасове порушення благоустрою. У лютому Печерський районний суд зняв арешт із ділянок. У цей час генпідрядник здійснював підготовчі роботи та закуповував матеріали, зокрема граніт для пам’ятних стел і липи для алеї. У травні 2019-го ми оголосили на брифінгу з Міністром культури, що ведемо підготовчі роботи. Й одразу отримали від керівника Управління спецрозслідувань ГПУ листа про нові терміни проведення слідчих експериментів вже до червня, а згодом – до кінця року. А у червні 2019 року ухвалою Апеляційного суду Києва накладено арешт на земельні ділянки під меморіал “на невизначений термін“ і з забороною вчиняти там будь-які дії. Це заблокувало будівництво меморіалу, зробивши заручниками і музей, і генпідрядника, і громадськість країни.  

Ми два роки зверталися до керівництва Кабміну, різних міністерств і відомств, до держказначейства і навіть до Президента України з проханням вирішити ситуацію, яка понад компетенцією Музею. Оскільки Музей не вповноважений вирішувати, будувати чи не будувати, не може впливати на завершення слідства і звершення правосуддя у справах Майдану. Можемо лише сприяти цьому, і зі свого боку зробили все необхідне.

Насторожує, що криза, яка виникла не з вини музею, стала приводом для інформаційних атак і політичних маніпуляцій з боку антиукраїнських сил. Правоохоронці прийшли до нас із обшуками, обґрунтувавши це начебто розкраданням коштів. На сьогодні жодних обвинувачень нам не висунуто, тривають економічні експертизи. Ми зацікавлені в об’єктивному і швидкому розслідуванні в межах цього кримінального провадження, адже ця ситуація нас обурює – ми діяли винятково у межах закону, всі закуплені генпідрядником матеріали – наявні та дбайливо зберігаються. На одну з таких локацій ми сьогодні і запросили журналістів, сподіваючись, що ця ситуація набуде ширшого розголосу та швидкого врегулювання.


Дмитро Цвітненко, юрист Національного музею Революції Гідності:

Арешт, який триває, породив кілька практичних проблем.

Перша – авансові кошти. Відповідно до постанови Кабміну, нам дозволено сплачувати аванс на термін до 36 місяців. Строк минає. У грудні маємо підтвердити прийняття в експлуатацію меморіалу, на якому розташовані липи та граніт, або ці 111,5 млн грн можуть бути розцінені як збитки державі. Утім, через накладений арешт ми навіть не розпочали будівництво.

Друга проблема – закуплені матеріали. Основні витрати – кошти на липи та гранітні стели. Ні кошторис будівництва, ні бюджет Музею не передбачають витрат на їх утримання. Граніт зберігається уже майже 2 роки. Це багато матеріалів і великі площі. 100 лип – теж, ви бачите, скільки займають місця. І затратна не лише територія зберігання. За деревами постійно доглядають – це теж витрати.

Щодо матеріалів і спекуляцій. Ми тримаємо на контролі комунікацію з генпідрядником. За результатом інвентаризації, всі матеріали, закуплені за кошти авансу, зберігаються в генпідрядника або, як із липами, в третіх осіб. Документами підтверджено, що все є в наявності.

Які є виходи з ситуації? Наступного дня після зняття арешту генпідрядник готовий розпочати спорудження меморіалу. Якщо не буде цього, загрози стануть реальністю.

Незважаючи на арешт ділянки, Музей є замовником будівництва згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів. Архітектурний проєкт теж затверджено Кабміном. Ніхто в нас ці функції не забирав, а будівництво не консервував і не скасовував. Ми зобов'язані його втілювати.

В заручниках – Музей, який не може будувати через накладений на територію будівництва арешт, і в той же час повинен звітувати за кошти, сплачені як авансовий платіж. Заручником є і генпідрядник, який готовий виконувати роботи, проте не може, і який несе додаткові витрати на збереження будматеріалів. Розплідник, у якому тимчасово висаджено дерева, теж заручник, оскільки коштів на догляд за деревами немає ані в Музеї, ані в кошторисі будівництва. 


Сергій Довгопол, директор розсадника “Біосфера-Л” на Київщині, де тимчасово висаджені закуплені для меморіалу липи:

Переживаємо, бо рослини – унікальні. Архітектори в проєкті прописали саме цей сорт і розмір дерев. Не лише в Україні, а й у Європі, не було потрібної кількості та якості, лишень у нідерландському розпліднику “Еббен”. Хай уже займуть своє місце та й тішать киян. Чуєте аромат їхнього цвіту? Це вже дорослі липки, закуплені 15-річними, вони ще кілька століть зможуть бути окрасою алеї в центрі столиці.

Одне дерево обійшлося приблизно у 95 тисяч грн. Це  вартість рослини в голландському розсаднику “Еббен”, його перевезення, розмитнення та висадження.  Не враховуючи затрати на утримання.

Утримання найдорожче в перший рік, коли були потрібні нові матеріали, розтяжки, стовпи, ґрунти для підсипання, техніка, робота, плюс ми реконструювали зрошувальну систему, бо попередня не справлялася. Висадили липи тут за технологіями “Еббена”.

Тепер рік утримання дерев обходиться в середньому 800 тисяч грн. Доводиться перев’язувати стовбури новою агротканиною. Двічі на рік коригуємо форму крон, підрізаємо, постійно підживлюємо. Кілька разів на рік поливаємо стимулюючими препаратами кореневу систему для повноцінного розвитку. За рекомендацією голландської сторони робимо на зиму і на літо притинку стовбура, щоб менше пересихала кора і був нормальний сокорух. Також здійснюємо полив, стимуляцію, підрізку кореневої системи. А ще трапляються непередбачувані ситуації – в цю неділю був потужний ураган, багато дерев у розсаднику поламано, а липи, які за порадою голландців забезпечені потужними розкріплювальними елементами, всі вціліли.

Голландці пішли нам назустріч і майже рік доглядали ці, вже куплені, дерева в себе власним коштом. Після того їх перевезли в Україну. Разом з першими фурами приїхав представник наших голландських партнерів і тут тиждень допомагав технологічно. При транспортуванні й дотепер – жодного дерева не втрачено. Всі – у відмінному стані, квітують.

Але подальша відстрочка пересадження веде до ще більших витрат. Коренева система за 2 роки потужно розрослася. Після викопування нам знадобиться таких розмірів металева сітка, яку в Україні не роблять, доведеться знову замовляти. І не думаю, що тепер більше трьох дерев поміститься в TIR-фуру. 


Також до вашої уваги відеозапис брифінгу: 

 

Тип матеріала: 
Новини архітектурного конкурсу