Статті

Національний музей Революції Гідності днями відвідав Обухів, де живе родина Героя Небесної Сотні Володимира Чаплінського. Працівники музею у місці вшанування загиблих майданівців висадили особливий сорт ірисів, поспілкувалися з родиною Чаплінських, відвідали могилу героя та дізналися про заходи з ушанування Небесної Сотні в Обухові. 

2020-07-31 15:22

Світ ніколи не буде таким, як раніше, – ця затерта формула актуальна не лише під час усесвітньої пандемії. Світ змінюється постійно, та за теперішніх умов гострота й незворотність змін відчутніші. Тож якого вигляду набули протести в Україні та світі? 

2020-07-31 10:15

Два дні тривали акції на підтримку української мови. Їх спричинив законопроєкт № 2362 депутата Максима Бужанського. Розгляд його було анонсовано на 16 липня. Того ранку дві тисячі активістів на площі біля Верховної Ради дізналися, що розгляд перенесли. Через добу люди зібралися повторно. У групі підтримки – письменники, волонтери, ветерани, народні депутати на громадські активісти. Вісім років тому українці вже виходили відстоювати мову. Події під стінами Українського дому відразу отримали назву “Мовний майдан”. Тоді протестували проти законопроєкту депутатів-”регіоналів” Колесніченка-Ківалова. Події Мовного майдану були прелюдією Революції Гідності. Активісти зі стрічками з написами “Голодую” несли цілодобову варту на Європейській площі. Відбувалися спроби переговорів і сутички з “Беркутом”. Зрештою протестувальників розігнали. Чимало учасників Євромайдану були в серцевині Мовного майдану. Дехто з них поповнив лави Героїв Небесної Сотні, дехто – поліг на війні. 

2020-07-19 23:17

25 років тому влада за досить сумнівних обставин вперше використала міліцейський підрозділ “Беркут” як силовий інструмент боротьби з маніфестантами. 18 липня 1995 року сталася подія, яка ввійшла в історію України під назвою “Чорний вівторок”. Того дня вперше після відновлення державної незалежності відбулося масове вуличне заворушення, приводом для якого став конфлікт щодо місця поховання першого патріарха УПЦ Київського патріархату Володимира (Романюка).

2020-07-18 09:45

До Дня Конституції України Національний музеї Революції Гідності провів онлайн-дискусію "Майдан і Конституція", в межах якої правники дали конституційно-правову оцінку протестним подіям на Майдані. У матеріалі викладено підсумки та найцікавіше зі сказаного авторитетними спікерами. 

2020-06-27 18:57

У День медика важко не згадати внесок медиків Майдану в Революцію ГІдності. Дехто з них брав відпустки або відгули на основній роботі, щоб бути разом з активістами у найгарячіші дні; дехто чергував на Майміж своїми основними змінами. Медсестри, санітари, фельдшери, хірурги, анестезіологи, терапевти; інтерни, студенти, професори – незалежно від статусу та посади, вони всі були там, несли варту між життям і смертю, часом творячи справжні дива. Без них Небесна Сотня, ймовірно, значно перевищувала б власне сотню. У колекції Музею Майдану є різні революційні артефакти, живі носії пам’яті, часів роботи Медичної сотні. Хочемо розповісти кілька історій тих медиків-волонтерів, які в різний час вирішили подарувати музею свої речі, збережені з подій Революції Гідності. Речі, які рятували їхнє життя й інших учасників революції.

2020-06-21 13:24

Мистецька резиденція імені Назарія Войтовича – це освітньо-мистецький центр, заснований на честь наймолодшого Героя Небесної Сотні. Індивідуальний вернісаж є унікальним, оскільки такий проєкт перший в історії Мистецької резиденції в умовах карантинних обмежень. Кожен охочий може відвідати віртуальну виставку, сидячи вдома перед монітором. Один із 14 авторів, чиї роботи представлено на виставці, у 2014 році присвятив свої картини подіям Революції Гідності. У 2016 році дві роботи художника з Полтави Вартана Маркар’яна поповнили колекцію Національного музею Революції Гідності. 

2020-06-10 16:47

Сьогодні ми всі – кримські татари. А вся Україна – це Крим. Затоптаний берцями “ввічливих людей”, накритий ковпаком ефесбешних агентів, переповнений військовою технікою, пограбований, однак досі нескорений. Тому не можна допустити, щоб історія пішла вже по третьому колу вигнань і репресій. Ми маємо вчитися сили та стійкості у кримських татар і “тримати свій сектор”. 

2020-05-20 13:49

На порядку денному цього року для музеїв та їхніх відвідувачів у всьому світі – тема рівності, розмаїття й інклюзивності. Це особливо актуально для музейної сфери України, яка має адаптуватися до вимог ХХІ століття, стати відкритою системою єдиного простору, комунікації, взаємообміну, діалогу та спільної дії. У світлі євромайданівських подій нового й особливого значення набув концепт "музей з народом", який поставив перед культурно-освітніми закладами країни низку запитань: чи прагнуть, уміють, можуть вони бути зі своїми відвідувачами, громадами в часи соціальних потрясінь і політичного напруження?

2020-05-18 14:33

Бути сучасним меморіальним музеєм означає критично переосмислювати власну історію, прийняти співіснування різних підходів і практик ушанування пам’яті, прагнути до інклюзивності та співпраці, а не змагальності у творенні чи утвердженні спільної культури пам’яті. Про те, як музеям ставати майданчиками діалогу, потужними агентами змін, бути актуальними у політичних, соціальних та культурних реаліях сучасності, давати важливий для людей різного походження досвід, зберігати пам’ять про складні сторінки історії, йдеться у Міжнародній хартії меморіальних музеїв, яка орієнтується на Декларацію прав людини ООН та етичні принципи Міжнародної ради музеїв (ICOM).

2020-05-17 16:32

Тему "Сучасні підходи до збереження культурної спадщини в умовах конфлікту" обговорили понад 200 музейників із різних континентів на симпозиумі у Вашингтоні в лютому 2020 року. Захід відкрився доповіддю про Україну на тему "Робота з культурною спадщиною, що зазнала впливу збройного конфлікту: виклики та відповіді". Відео виступу – в кінці матеріалу. Під час карантину організатори вирішили надати у вільний доступ деякі з виступів на цьогорічному симпозіумі. 

2020-05-15 02:22

Бабин Яр – це одне з ключових місць національної пам’яті українців як сучасної політичної нації, громадян України всіх національностей. Ми пам’ятаємо жертви Голокосту, так само як і Голодомору та Великого терору, геноциду ромів і депортації кримських татар. Трагедія українського єврейства є невилучним складником історії України, трагедією всього українського народу. Пошанування жертв Голокосту, одним із символів якого є Бабин Яр, а також інших жертв Бабиного Яру – ромів, душевнохворих, заручників, військовополонених, учасників українського національного та радянського рухів Опору – є справою державної ваги, а створення національного меморіялу має стати завданням усього суспільства за державного фінансування й системної підтримки найвищих державних інституцій.

2020-05-12 13:20

Війну й окупацію можна ігнорувати. Намагатися не помічати їх, ховати голову в пісок… Однак правда про війну все одно вийде на світ, випнеться різко, дошкульно, нещадно. Вона нагадає про себе й не дасть змоги сидіти на двох стільцях водночас. Можна витирати коментарі та відмовлятися відповідати на певні запитання під час інтерв’ю. Але війна тебе так чи інакше наздожене. І тобі не подаватимуть руки. Не довірять говорити від імені країни. Про тебе казатимуть: “Оце ж той самий, що…” Бо навіть найпотужніша творча снага такого не переважить і не виправить. 

2020-05-04 08:42

"Я сам обрав поїздку до Національного музею Революції Гідності, попри те що не знав нічого ні про Україну, ні про музей. У моїй голові роїлося безліч запитань. Що таке пам’ять? Що таке забуття? Яке значення "місць пам’яті"? Я мав деякі відповіді, однак була потреба мислити ширше. То виявилася прекрасна нагода поглибити мої роздуми. Безсумнівно, ця подорож, як і будь-яка інша, разом із відповідями принесе ще більше запитань. Зрештою так і сталося: я отримав деякі відповіді, проте й запитань побільшало. Із самого початку моєї підготовки до поїздки я почав досліджувати протести на Майдані. Я пам’ятав про протести листопада 2013-го у столиці України. Хоча не міг одержати достатньо інформації, бо в той час перебував у в’язниці, новини про повалення статуй Леніна та протести праворадикалів викликали у мене певну симпатію. Настав час поставити під сумнів усі мої знання. Та насправді це мені навіть подобається", – розповідає Уфук Айдин, волонтер програми обміну "Місця пам’яті" Асоціації Бераберче.

2020-04-24 18:41

Громадянське суспільство, волонтерський рух, спроможність фільтрувати інформаційні потоки, аналізувати та брати на себе відповідальність, меседж “Від тебе щось залежить, ти здатен щось змінити” – ці зерна здорового глузду й адекватності поволі проростають і вкорінюються в українському суспільстві значною мірою під впливом таких потужних каталізаторів, як революція та війна, знаходячи в тому ж таки генетичному коді – на рівнях щонайглибших – силу з минулого. З пам’яті повстань у концтаборах. З пам’яті перечікування у криївках і схронах. З пам’яті боротьби гайдамаків і козаків. Якщо копати глибше, то в пам’яті про рабство можна знайти спогади про змагання й перемоги. Це і є шлях самоідентифікації. Віднаходження, збирання по крихтах і затвердження власного “я” на національному рівні. Заглиблення в минуле, вивчення генеалогічного дерева можуть стати неабияким джерелом наснаги для прийняття рішень сьогодні.

2020-04-21 13:06

Недарма кажуть, що попереду кожного війська йдуть музиканти. Війни, революції, катастрофи – на всіх етапах історії соціальні катаклізми супроводжуються сплеском у мистецтві. У критичний момент саме мистецькі твори можуть бути або допінгом, або “чарівним копняком”, або ж сестрою милосердя. Залежно від контексту та ситуації вони діють то як знеболювальне, а то як йод… За потреби мистецтво певною мірою перебирає на себе й медійну функцію, інформуючи, ставлячи у вигадливий спосіб незручні провокативні питання, тримаючи у фокусі суспільної уваги певні важливі та дражливі теми. Під час онлайн-дискусії у Києві та Нью-Йорку “Цілюща сила мистецтва в конфліктний час” художники, журналісти, арттерапевти, музейні працівники – всі доклали кожен свій пазл до загальної тематичної картини, поділився власним досвідом у цій царині. 

2020-04-01 18:03

Що змушує пересічного українця підтримувати проєвропейський курс розвитку країни й водночас ностальгувати за “ковбасою по два двадцять” часів СРСР? Як можуть уживатися в одній людині настільки протилежні світогляди? Історія – ще той жартівник, вона інколи готує нам смислові несподіванки. Про ці та інші колізії розмірковував японський науковець Сансіро Хосака у лекції “Гібридна пам'ять українців”. Цей дослідник – аспірант Тартуського університету (Естонія), співробітник Інституту політичних досліджень імені Йохана Скітте. Він вивчає російські стратегічні наративи, фокусуючись на формуванні та еволюції методів КДБ (дезінформації, рефлексивного контролю, політтехнологій тощо) для впливу на різні зарубіжні цільові аудиторії, зокрема політиків, дипломатів, журналістів і наукову спільноту. 

2020-03-25 12:05

20 лютого в Україні відзначають День Героїв Небесної Сотні згідно з Указом Президента від 11 лютого 2015 року “Про вшанування подвигу учасників Революції Гідності та увічнення пам’яті Героїв Небесної Сотні”. Цього дня вшановуємо пам’ять про тих громадян, завдяки яким змінено перебіг історії нашої держави. Більшість із них віддали своє життя під час подій Революції Гідності, що тривала з 21 листопада 2013-го до 20 лютого 2014 року. Інші загинули від отриманих ушкоджень у наступні місяці. 

2020-02-19 20:33

Протягом звітного періоду роботу команди Музею спрямовано на виконання основних завдань та напрямів діяльності закладу, викладених у програмі стратегічного розвитку на п’ять років, – науково-дослідного, культурно-освітнього, просвітницького, комеморативного. У 2019 році Музей виступив ініціатором та організатором різнопланових заходів із відзначення Дня Героїв Небесної Сотні, Дня Гідності та Свободи, 6-ї річниці Революції Гідності. Зокрема підготовлено й укладено програму та поширено інформацію про події у ЗМІ й соцмережах, організовано ходу пам’яті з ушанування перших загиблих на Майдані, молебні та панахиди пам’яті Героїв Небесної Сотні та подвигу учасників Майдану, організовано інформаційну кампанію "#ЦеПроСвободу", підтримано та забезпечено презентацію проєкту "Характери Гідності", надано підтримку проєкту "Відзнаки Героїв", в межах якого організовано конкурс студентських наукових робіт на честь Героя України Сергія Кемського, забезпечено активну підтримку та просування Відзнаки імені Олександра Капіноса. У листопаді 2019 року разом із Міністерством культури, молоді та спорту проведено комунікаційну кампанію під гаслом "Вільні творити майбутнє", а також надано методичну підтримку щодо відзначення цих дат у регіонах країни. 

2020-01-30 19:14

Сайт Орегонського університету розповідає про майбутній Національний меморіал Небесної Сотні та про його співавторку Ірину Волинець. Публікація з'явилася перед приїздом архітекторки до міста Юджин у вересні 2019 року, де вона читала лекції студентам та аспірантам кафедри ландшафтної архітектури Орегонського університету. Закінчивши 2013 року магістратуру за архітектурною спеціальністю у Львівській політехніці, 2015-го Волинець приїхала до коледжу дизайну при Орегонському університеті за програмою Фулбрайта. За час перебування в університеті написала книжку "Земельні форми в архітектурі" як частину свого дослідження, в якому йде мова про природні форми.

2019-09-24 13:20