Статті

Творчість будителя нації Тараса Шевченка набула особливої цитованості та інтерпретацій під час Революції Гідності. Окрім появи революційного та громадського контенту, цьому сприяло наближення ювілею. 2014 року виповнювалося 200 років від народження великого поета. Розповідаємо про п'ять проявів Шевченка на Майдані. 

2021-03-05 16:27

20 лютого 2014 року в середмісті столиці України загинули 48 осіб, яких разом з іншими загиблими учасниками мирних протестів назвали Героями Небесної Сотні. 20 лютого 2014 року стало не просто черговою датою офіційної події в календарі, а своєрідною точкою неповернення до пострадянської моделі відносин між владою та суспільством, до старих корупційних схем та маркером протидії "багатовекторності", насправді ж – проросійському тяжінню у зовнішньополітичному курсі. За все це не просто стояли люди на Майдані, за це заплачено дуже велику ціну – людські життя. Із метою вшанування пам’яті громадян, які загинули під час Революції Гідності у боротьбі за ідеали демократії, права та свободи людини, європейське майбутнє України та завдяки яким було змінено хід історії нашої держави, встановлено День Героїв Небесної Сотні.

2021-02-17 00:55

Події у США не такі прості й однозначні, як здається на перший погляд. Дехто з прихильників Трампа вважає, що штурм був спланованою акцією купки проповокаторів, адже силовий сценарій невигідний ані Трампу, ані республіканцям, ані самим протестувальникам. Свідки подій запевняють: на мирну ходу до Капітолію вийшло від сотень тисяч до двох мільйонів громадян, а штурмували його кілька десятків, щонайбільше сотня. Їх називають проплаченою масовкою, американською версією тітушок. Декого з них було помічено на акціях BLM – "Black lives matter" та на акціях ультралівих рухів антифашистського спрямування. Також очевидці звертають увагу на те, що поліція сама відчинила ворота молодикам. Прихильники Трампа вважають, що метою цієї акції було дискредитувати образ їхнього лідера в очах однопартійців і суспільства. Офіційним приводом для протестів, наслідком яких став штурм, була підозра у фальсифікаціях результатів виборів у двох штатах. Після них Трампа забанили соціальні мережі. Сам він видалив свій акаунт у твітері та не заходив на фейсбук упродовж доби – на знак протесту проти цензури, як вважають його шанувальники. Хочеться вірити, що американське правосуддя та громадянське суспільство розслідують усе це, встановлять справжні обставини, причини та наслідки зазначених подій. А ми порівняємо фактаж українських та американських протестів.

2021-01-27 16:46

Книга відгуків – це окремий жанр, чи то пак, простір для висловлювань. Він трохи схожий на паперові листи. Попри технологічний прогрес і можливість говорити в інтернет-просторі, нотатки на папері досі актуальні – їх лишають відвідувачі та переглядають працівники закладів. Часом вони відкривають несподівані грані людської душі. Ми вирішили проаналізувати, що ж пишуть відвідувачі виставок Національного музею Революції Гідності. Переважно музей проводить виставки в інших музеях Києва і не тільки. Також книга відгуків постійно збирає враження гостей в Інформаційного центру Музею Майдану.

2021-01-21 21:09

Закликаємо українських політиків, політологів та журналістів не вдаватися до маніпуляцій і не називати лукаво “державним переворотом” наймасовіший в сучасній історії Європи мирний протест, не принижувати історичне значення й соціальний досвід події, яка змінила Україну, не паплюжити пам’ять загиблих учасників Революції Гідності. Вимагаємо від Національної ради з питань телебачення і радіомовлення та інших органів державної влади рішуче реагувати на подібні випадки в українському медіапросторі.

2020-11-17 13:23

Національний музей Революції Гідності днями відвідав Обухів, де живе родина Героя Небесної Сотні Володимира Чаплінського. Працівники музею у місці вшанування загиблих майданівців висадили особливий сорт ірисів, поспілкувалися з родиною Чаплінських, відвідали могилу героя та дізналися про заходи з ушанування Небесної Сотні в Обухові. 

2020-07-31 15:22

Світ ніколи не буде таким, як раніше, – ця затерта формула актуальна не лише під час усесвітньої пандемії. Світ змінюється постійно, та за теперішніх умов гострота й незворотність змін відчутніші. Тож якого вигляду набули протести в Україні та світі? 

2020-07-31 10:15

Два дні тривали акції на підтримку української мови. Їх спричинив законопроєкт № 2362 депутата Максима Бужанського. Розгляд його було анонсовано на 16 липня. Того ранку дві тисячі активістів на площі біля Верховної Ради дізналися, що розгляд перенесли. Через добу люди зібралися повторно. У групі підтримки – письменники, волонтери, ветерани, народні депутати на громадські активісти. Вісім років тому українці вже виходили відстоювати мову. Події під стінами Українського дому відразу отримали назву “Мовний майдан”. Тоді протестували проти законопроєкту депутатів-”регіоналів” Колесніченка-Ківалова. Події Мовного майдану були прелюдією Революції Гідності. Активісти зі стрічками з написами “Голодую” несли цілодобову варту на Європейській площі. Відбувалися спроби переговорів і сутички з “Беркутом”. Зрештою протестувальників розігнали. Чимало учасників Євромайдану були в серцевині Мовного майдану. Дехто з них поповнив лави Героїв Небесної Сотні, дехто – поліг на війні. 

2020-07-19 23:17

25 років тому влада за досить сумнівних обставин вперше використала міліцейський підрозділ “Беркут” як силовий інструмент боротьби з маніфестантами. 18 липня 1995 року сталася подія, яка ввійшла в історію України під назвою “Чорний вівторок”. Того дня вперше після відновлення державної незалежності відбулося масове вуличне заворушення, приводом для якого став конфлікт щодо місця поховання першого патріарха УПЦ Київського патріархату Володимира (Романюка).

2020-07-18 09:45

До Дня Конституції України Національний музеї Революції Гідності провів онлайн-дискусію "Майдан і Конституція", в межах якої правники дали конституційно-правову оцінку протестним подіям на Майдані. У матеріалі викладено підсумки та найцікавіше зі сказаного авторитетними спікерами. 

2020-06-27 18:57

У День медика важко не згадати внесок медиків Майдану в Революцію ГІдності. Дехто з них брав відпустки або відгули на основній роботі, щоб бути разом з активістами у найгарячіші дні; дехто чергував на Майміж своїми основними змінами. Медсестри, санітари, фельдшери, хірурги, анестезіологи, терапевти; інтерни, студенти, професори – незалежно від статусу та посади, вони всі були там, несли варту між життям і смертю, часом творячи справжні дива. Без них Небесна Сотня, ймовірно, значно перевищувала б власне сотню. У колекції Музею Майдану є різні революційні артефакти, живі носії пам’яті, часів роботи Медичної сотні. Хочемо розповісти кілька історій тих медиків-волонтерів, які в різний час вирішили подарувати музею свої речі, збережені з подій Революції Гідності. Речі, які рятували їхнє життя й інших учасників революції.

2020-06-21 13:24

Мистецька резиденція імені Назарія Войтовича – це освітньо-мистецький центр, заснований на честь наймолодшого Героя Небесної Сотні. Індивідуальний вернісаж є унікальним, оскільки такий проєкт перший в історії Мистецької резиденції в умовах карантинних обмежень. Кожен охочий може відвідати віртуальну виставку, сидячи вдома перед монітором. Один із 14 авторів, чиї роботи представлено на виставці, у 2014 році присвятив свої картини подіям Революції Гідності. У 2016 році дві роботи художника з Полтави Вартана Маркар’яна поповнили колекцію Національного музею Революції Гідності. 

2020-06-10 16:47

Сьогодні ми всі – кримські татари. А вся Україна – це Крим. Затоптаний берцями “ввічливих людей”, накритий ковпаком ефесбешних агентів, переповнений військовою технікою, пограбований, однак досі нескорений. Тому не можна допустити, щоб історія пішла вже по третьому колу вигнань і репресій. Ми маємо вчитися сили та стійкості у кримських татар і “тримати свій сектор”. 

2020-05-20 13:49

На порядку денному цього року для музеїв та їхніх відвідувачів у всьому світі – тема рівності, розмаїття й інклюзивності. Це особливо актуально для музейної сфери України, яка має адаптуватися до вимог ХХІ століття, стати відкритою системою єдиного простору, комунікації, взаємообміну, діалогу та спільної дії. У світлі євромайданівських подій нового й особливого значення набув концепт "музей з народом", який поставив перед культурно-освітніми закладами країни низку запитань: чи прагнуть, уміють, можуть вони бути зі своїми відвідувачами, громадами в часи соціальних потрясінь і політичного напруження?

2020-05-18 14:33

Бути сучасним меморіальним музеєм означає критично переосмислювати власну історію, прийняти співіснування різних підходів і практик ушанування пам’яті, прагнути до інклюзивності та співпраці, а не змагальності у творенні чи утвердженні спільної культури пам’яті. Про те, як музеям ставати майданчиками діалогу, потужними агентами змін, бути актуальними у політичних, соціальних та культурних реаліях сучасності, давати важливий для людей різного походження досвід, зберігати пам’ять про складні сторінки історії, йдеться у Міжнародній хартії меморіальних музеїв, яка орієнтується на Декларацію прав людини ООН та етичні принципи Міжнародної ради музеїв (ICOM).

2020-05-17 16:32

Тему "Сучасні підходи до збереження культурної спадщини в умовах конфлікту" обговорили понад 200 музейників із різних континентів на симпозиумі у Вашингтоні в лютому 2020 року. Захід відкрився доповіддю про Україну на тему "Робота з культурною спадщиною, що зазнала впливу збройного конфлікту: виклики та відповіді". Відео виступу – в кінці матеріалу. Під час карантину організатори вирішили надати у вільний доступ деякі з виступів на цьогорічному симпозіумі. 

2020-05-15 02:22

Бабин Яр – це одне з ключових місць національної пам’яті українців як сучасної політичної нації, громадян України всіх національностей. Ми пам’ятаємо жертви Голокосту, так само як і Голодомору та Великого терору, геноциду ромів і депортації кримських татар. Трагедія українського єврейства є невилучним складником історії України, трагедією всього українського народу. Пошанування жертв Голокосту, одним із символів якого є Бабин Яр, а також інших жертв Бабиного Яру – ромів, душевнохворих, заручників, військовополонених, учасників українського національного та радянського рухів Опору – є справою державної ваги, а створення національного меморіялу має стати завданням усього суспільства за державного фінансування й системної підтримки найвищих державних інституцій.

2020-05-12 13:20

Війну й окупацію можна ігнорувати. Намагатися не помічати їх, ховати голову в пісок… Однак правда про війну все одно вийде на світ, випнеться різко, дошкульно, нещадно. Вона нагадає про себе й не дасть змоги сидіти на двох стільцях водночас. Можна витирати коментарі та відмовлятися відповідати на певні запитання під час інтерв’ю. Але війна тебе так чи інакше наздожене. І тобі не подаватимуть руки. Не довірять говорити від імені країни. Про тебе казатимуть: “Оце ж той самий, що…” Бо навіть найпотужніша творча снага такого не переважить і не виправить. 

2020-05-04 08:42

"Я сам обрав поїздку до Національного музею Революції Гідності, попри те що не знав нічого ні про Україну, ні про музей. У моїй голові роїлося безліч запитань. Що таке пам’ять? Що таке забуття? Яке значення "місць пам’яті"? Я мав деякі відповіді, однак була потреба мислити ширше. То виявилася прекрасна нагода поглибити мої роздуми. Безсумнівно, ця подорож, як і будь-яка інша, разом із відповідями принесе ще більше запитань. Зрештою так і сталося: я отримав деякі відповіді, проте й запитань побільшало. Із самого початку моєї підготовки до поїздки я почав досліджувати протести на Майдані. Я пам’ятав про протести листопада 2013-го у столиці України. Хоча не міг одержати достатньо інформації, бо в той час перебував у в’язниці, новини про повалення статуй Леніна та протести праворадикалів викликали у мене певну симпатію. Настав час поставити під сумнів усі мої знання. Та насправді це мені навіть подобається", – розповідає Уфук Айдин, волонтер програми обміну "Місця пам’яті" Асоціації Бераберче.

2020-04-24 18:41

Громадянське суспільство, волонтерський рух, спроможність фільтрувати інформаційні потоки, аналізувати та брати на себе відповідальність, меседж “Від тебе щось залежить, ти здатен щось змінити” – ці зерна здорового глузду й адекватності поволі проростають і вкорінюються в українському суспільстві значною мірою під впливом таких потужних каталізаторів, як революція та війна, знаходячи в тому ж таки генетичному коді – на рівнях щонайглибших – силу з минулого. З пам’яті повстань у концтаборах. З пам’яті перечікування у криївках і схронах. З пам’яті боротьби гайдамаків і козаків. Якщо копати глибше, то в пам’яті про рабство можна знайти спогади про змагання й перемоги. Це і є шлях самоідентифікації. Віднаходження, збирання по крихтах і затвердження власного “я” на національному рівні. Заглиблення в минуле, вивчення генеалогічного дерева можуть стати неабияким джерелом наснаги для прийняття рішень сьогодні.

2020-04-21 13:06