Діяльність 2020 року

Музей провадить активну меморіалізаційну, виставкову, просвітницьку та видавничу дільність, організовуючи заходи в Україні та за її межами. Впродовж 2019 року, серед іншого, були здійснені такі проєкти. 


Події Євромайдану стали новою точкою відліку в історії України. Якщо не сказати – початком нової її історії. На жаль, події такого масштабу не минають без жертв. Хтось оплатив цю нову історію власним життям. Хтось – здоров’ям, а дехто – домом. Історія багатьох кримських активістів трагічніша вдвічі. Багато кримських татар дітьми повертався на батьківщину з депортації, влаштованої Сталіним, а тепер знову опинився у статусі вигнанця і мусить шукати прихистку на межами рідного півострова.

Однак, навіть розуміючи ці ризики, кримчани виходили на протест. Євромайдан у Криму збирав сотні відчайдухів на своїх площах. На півострові зародився громадянський рух “Євромайдан-Крим”. Перша акція на підтримку європейського вибору країни відбулась у Криму 24 листопада 2013 року. Відтоді й до самої анексії акції відбувалися регулярно. Вони мали на меті об’єднати кримчан, розповісти про події в столиці та про те, чому європейський курс є важливим. Найбільші і найпотужніші протести відбувався біля Верховної Ради в Сімферополі.


Донецький Євромайдан, як і київський, почався 21 листопада 2013 року із соціальних мереж як реакцієя на непідписання Угоди про асоціацію між Україною та ЄС. І так само протест у центрі міста посилився через силовий розгін студентів у Києві.

Наступною сторінкою в історії донецьких протестів стали акції “Донецьк – це Україна” у березні 2014 року. Тоді вперше від початку Революції Гідності число мітингувальників вимірювалося тисячами. Однак протестувальники зазнали жорстокої розправи – вбивства, каліцтва, катування. 13 числа Небесну Сотню поповнив донеччанин Дмитро Чернявський, і цей день став відліком агресивної “русской весны”, яка привела в місто війну.


Герой – визначення, яке відоме людству ще з часів античності. У середньовіччі герой став ідеалом духовного служіння. В епоху Відродження подвигом вважали інтелектуальну працю. З ХІХ століття феномен героїзму почав розмиватися, класичних героїв замінили псевдогерої. А в ХХ столітті героїку поставили на службу тоталітарній пропаганді. Ми живемо на початку ХХІ століття, коли світ рухається до нового технологічного та сенсологічного майбутнього. Україна перебуває на етапі постколоніального історичного етапу і потребує формули остаточного виходу з нього. Обговорення героїзації та її сприйняття в сучасному світі може сформулювати ідеї ефективної деколонізації України та окреслити шляхи її виходу з ідеологічної кризи. 

Анонс на сайті МузеюСторінка події в мережі FacebookВідеозапис заходу, Facebook • 


"Говорять, луганці здали своє місто, свій дім. Не правда. Ми боролися з усіх сил, але не мали підтримки місцевої влади, яка, по суті, віддала ключі від міста терористам", – йдеться в тексті, який 2014 року розійшовся інтернетом уже баз зазначення автора.

На відміну від висвітленого на весь світ столичного протесту, зусилля демонстрантів по регіонах сильно недооцінені, а в багатьох випадках – неоціненні. На особливу увагу заслуговує сміливість і жертовність українців сходу, а чи не найбільше розчулюють маніфестації за рук України на Захід у її найбільш віддалених від Європи теренах. Погодьтеся, майданити у Львові та Луганську – далеко не те саме.

Вечір спогадів від чільних учасників Євромайдану в найсхіднішому обласному центрі України. 

Анонс на сайті МузеюСторінка події в мережі Facebook • Відеозапис заходу, FacebookСтаття на сайті Музею •


"Великдень для Героїв" 
19 квітня 2020 року

107 пасок поклали до меморіалу на алеї Героїв Небесної Сотні у Києві представники Національного музею Революції Гідності й родичі загиблих майданівців. Так вони вшанували захисників-патріотів у межах уже традиційної акції “Великдень для Героїв”. Паски й великодні харчові кошики також передали пораненим військовим до ірпінського шпиталю. Оскільки наші пращури у великодню пору не тільки вітали живих, а і вшановували мертвих, за давнім звичаєм, 107 пасок і 107 писанок освячено та покладено на алеї напередодні Великодня. З-поміж відомих українців, які долучалися до акції в різні роки, – Василь Вірастюк, Євген Нищук, Володимир В’ятрович, Олександр Гливинський, Анжеліка Рудницька, Наталка Карпа, Руслана Лоцман, Оксана Муха, Павло Табаков та інші. 

• Фоторепортаж у мережі Facebook • Стаття на сайті МузеюВідео про традицію, YouTube •


Дискусія "Жінки-добровольці. Від Майдану до АТО" 
12 березня 2019 року

добровольчий рух має глибоке коріння. Першим масовим виступом на захист батьківщини у ХХ столітті стало створення добровольчого легіону Українських січових стрільців у 1914 році. Визвольні змагання 1917–1921 років і боротьба за державність під час Другої світової війни відкрили нові героїчні сторінки цієї традиції. У 2014 році нація добровольчим рухом розпочала черговий виток збройного захисту кордонів своєї держави. Як і сто років тому, потужний внесок в оборону роблять саме добровольці. Особистим досвідом поділяться чотири ветеранки, які, пройшовши Революцію Гідності, добровільно продовжили свій шлях на фронті російсько-української війни. 

• Анонс на сайті Музею • Сторінка події в мережі Facebook • Фоторепортаж, Facebook • Відеозапис заходу, Facebook •


Лекція Сансіро Хосаки "Гібридна пам'ять українців"  
11 березня 2019 року

Прихильність до євроінтеграції та ностальгія за Радянським Союзом – такі діаметрально протилежні настрої можуть співіснувати в межах однієї держави. Це явище досліджує науковець та аспірант Тартуського університету (Естонія) Сансіро Хосака. Дослідник прочитає лекцію про суперечності в історичній свідомості українців після завершення Революції Гідності. 

“Гібридна пам'ять українців” – це інтерпретація результатів дослідження думок, настроїв українців на основі загальнонаціональних опитувань населення у регіонах України після Євромайдану. Зокрема Сонсіро Хосака розкаже про те, як формувалася свідомість українців на прикладі ставлення до тих чи інших історичних подій та персоналій. 

• Анонс на сайті Музею • Сторінка події в мережі Facebook • Фоторепортаж, Facebook • Відеозапис заходу, Facebook • Репортаж із заходу на сайті Музею •


Музей Майдану на “NEOсвітньому Арсеналі”
27 лютого 2020 року – 1 березня 2020 року

“NEOсвітній Арсенал” – чотириденний квест для дітей, батьків і вчителів. Музей запропонує такі активності: Настільна колаж-гра “Майдан. Дуже відповідальна місія”; Інтерактив “Розпізнай фейк!”; Велокінотеатр. Усі охочі зможуть переглянути ролик “Історія України за 5 хвилин”. Особливість цього кінотеатру в тому, що енергію для проєктора виробляють самі глядачі, крутячи педалі велогенератора; “Історія з Майдану. Епізод І” – воркшоп коміксів від художниці Рейхан Аксу 

Завдання Національного музею Революції Гідності на фестивалі “NEOсвітній Арсенал” – показати, що завдяки маленьким справам можна стати тим, хто змінює світ. 

• Анонс на сайті Музею • Сторінка події в мережі Facebook • Фоторепортаж, Facebook • Репортаж із заходу на сайті Музею •


Презентація книжки "Польська солідарність з Майданом"
27 лютого 2019 року

Книжка про ставлення поляків до української революції та про допомогу, яку надавали нам сусіди, є продовженням видань “Майдан. Свідчення” та “Майдан. Свідчення. Допомога постраждалим. Міжнародна солідарність” видавництва “Дух і Літера”. У ній зібрано статті та свідчення людей різних поколінь, політичних переконань і занять – дипломатів, бізнесменів, журналістів, урядовців, представників українських громад у Польщі, волонтерів, громадських діячів та активістів, священників, медиків. 

“Українці встояли у найважчу мить своєї історії. Ви встояли та будете залишатися гордими й незламними всупереч геополітиці, всупереч злим намірам агресивного сусіда й усупереч байдужості та лицемірству багатьох впливових гравців світової політичної сцени. З особистого досвіду та досвіду польського народу добре знаю, що відчуття самотності в час небезпеки буває гіршим, аніж наступ ворога”, – згадує події Революції Гідності колишній прем'єр-міністр Польщі Дональд Туск. 

• Анонс на сайті МузеюСторінка події в мережі FacebookФоторепортаж, Facebook • Відеозапис заходу, Facebook • Репортаж із заходу на сайті Музею •


День Героїв Небесної Сотні – 2020. Програма заході 

14–24 лютого 2020 року Національний музей Революції Гідності разом із партнерами підготував низку заходів до шостої річниці завершення Майдану. Зокрема пам’ятний концерт, виставки, перегляд кіно, екскурсії, презентації відео та книжок, поминальні заходи, інформаційну кампанію. 

• Програма на сайті музеюСторінка заходів у мережі Facebook •


Криївка вільних – 2020 
20 лютого 2020 року

VI Патріотичний Табір Військового Вишколу – це одноденний захід, спрямований, у першу чергу, на національно-патріотичне виховання дітей та юнацтва. Заплановано роботу більше 10-ти різноманітних локацій з реальним спорядженням, зброєю, військовою технікою у супроводі інструкторів – воїнів АТО і волонтерів, а також проходження смуги перешкод. "Криївка Вільних" і Голосіївська РДА запрошує дітей з батьками взяти участь в одноденному навчальному таборі для проходження військового вишколу.

Патріотичний табір військового вишколу присвячений до Дня Героїв Небесної Сотні. Стратегічний партнер заходу Національний музей Революції Гідності.

• Анонс на сайті МузеюСторінка події в мережі FacebookФоторепортаж, FacebookРепортаж із заходу на сайті Музею •


Пам’ятна програма “Вдячні за свободу” 
20 лютого 2020 року

У КМДА відбудеться виставка світлин “Майдан. Історія майбутнього” Юрія Білака. Відвідувачам покажуть інсталяції з майданівських артефактів самооборонівців та медиків. У програмі заходів також 10 історій із циклу “Характери Гідності” Дарини Кульчицької про загиблих майданівців. О 15:00 розпочнеться концерт пам’яті за участі майданівських музикантів, серед яких: “TaRuta”, “Хорея Козацька”, "Сестри Тельнюк", “Рутенія”, Ярема Шевчук, лідер гурту “Мандри” Сергій Фоменко, Леся Рой, Тарас Силенко, Михайло Хай, Зеник, Володимир Гонський, Руслана Лоцман, а також проєкт Лариси Руснак "Вітер зі сходу". 

• Анонс на сайті МузеюСторінка події в мережі Facebook •  Відеозапис програми, Facebook • Фоторепортаж, FacebookРепортаж із заходу на сайті Музею •


Показ фільму “Слідами революції: 20 лютого. Злам” 
19 лютого 2020 року

Стрічка журналісток-розслідувачок Анастасії Станко та Ангеліни Карякіної про криваві події українських протестів. Оскільки hromadske оперативно висвітлювало події Майдану, то нині має чи не найбільший архів відеосвідчень того періоду. Колектив каналу передасть відео часів Майдану в архів Національного музею Революції Гідності. Загальний хронометраж – 178 хвилин. У колекції є кадри першого дня студентського протесту 2013 року, моменти побиття студентів, а також власні сюжети ГромадськогоТБ про учасників та наслідки Революції Гідності. Перегляд фільму за участі журналістів hromadske Анастасії Станко та Богдана Кутєпова відбудеться в оновленому після пожежі 2014 року Будинку профспілок. Спікери розкажуть про небезпеки, пов’язані зі створенням документальних стрічок про Майдан. Після перегляду відбудеться публічне обговорення. 

• Анонс на сайті МузеюСторінка події в мережі Facebook •  Відеозапис обговоргення фільму, FacebookФоторепортаж, FacebookРепортаж із заходу на сайті Музею •


Презентація графічної новели "Історія з Майдану. Епізод І" 
15 лютого 2020 року

Перша українська графічна новела про Революцію Гідності – спільна робота Національного музею Революції Гідності, громадської організації “Світарта”, творчої групи авторів: Богдана Солов'яна (сценарій, тексти), Микити Губського і Рейхани Аксу (художники). У графічній прозі відтворено оригінальні локації, реконструйовано хронологію та основні події Євромайдану. Події комікса відбуваються у Києві. Новела знайомить читача з особистою історією молодої Слави – тусовщиці, яка змінює свій життєвий курс і стає учасницею протесту – рішучою Мирославою. На тлі українських реалій 2014 року показано, як несправедливість навколо може підштовхнути до несподіваних та часом героїчних вчинків.

При підготовці коміксу художники вивчали фотоархів Національного музею Революції Гідності. Презентація відбудеться за участі творчої команди книжки коміксу. 

• Анонс на сайті МузеюСторінка події в мережі FacebookВідеозапис презентації, FacebookФоторепортаж, FacebookРепортаж із заходу на сайті Музею •


Презентація книжки про загиблого в АТО майданівця Антона Цедіка 
15 лютого 2020 року

“Антон “Еней” Цедік – правдива Душа в пошуках Істини” – це книжка спогадів батьків, друзів, наставників, учителів і побратимів про непересічного патріота й подвижника. Антон Цедік із позивним “Еней” народився у Полтаві, здобув економічну й історичну освіту. Був учасником Революції Гідності в Києві та Полтаві. 

Видання презентуватимуть: Олена Стоцька – авторка, одна з упорядниць книжки “Антон “Еней” Цедік – правдива Душа в пошуках Істини”. Максим Горбонос – товариш Антона Цедіка. Спогадами про Антона також ділитимуться його батьки, друг із часів Майдану – Олександр Костик (Кошиць), “Сварог” із батальйону “Азов” – Тарас Лелюх , Тарас Гапон “Тар” – виїздив разом із Цедіком з Іловайська, потрапив під обстріл в одному КРАЗі. До розмови долучаться Роман Коваль – президент Історичного клубу “Холодний Яр”, Сергій Василюк – лідер рок-гурту “Тінь Сонця”, Анна Земко – головний редактор журналу “Слово Жінки”,

• Анонс на сайті МузеюСторінка події в мережі Facebook • 


Лекція "Невідома українська революція. Боротьба українців за вільний спорт"
11 лютого 2020 року

дослідник історії українського спорту та олімпійського руху Олексій Лях-Породько проведе лекцію про українську “олімпійську революцію”. Йтиметься, зокрема, про боротьбу за право брати участь у світових спортивних змаганнях у 1950-1990-х роках, а також про роль спортсменів у подіях Революції Гідності й Російсько-української війни. 

Серед представників олімпійського руху були Герої Небесної Сотні Дмитро Максимов, Анатолій Жаловага, Юрій Пасхалін, Віктор Швець.

Лекція присвячена й організаціям, які боролися за вільний український спорт, зокрема, Український Олімпійський Комітет, Антибільшовицький блок народів, Українська Спортова Централя Америки й Канади, Олімпійська Комісія Світового Конгресу Вільних Українців, Підпільна Пошта України та багатьом іншим українським інституціям і легендарним постатям. 

• Анонс на сайті МузеюСторінка події в мережі FacebookВідеозапис програми, Facebook •


Міжнародна виставка "МЕТЕМПСИХОЗ" 
29 грудня 2019 року – 6 лютого 2020 року


Метемпсихоз – це перевтілення душі. Українка зі США Ольга Рондяк повернулася на Батьківщину й народжує мистецтво з історичною свідомістю. Сучасне життя в ньому невід'ємне від української історії, а о́брази оздоблено особистими та національними переживаннями. В Америці творчість Ольги прочиняє двері глядацькій допитливості до української тематики, яка в світі дедалі частіше на слуху. 
В Києві та Нью-Йорку відбувались одночасно три дії міжнародної виставки "МЕТЕМПСИХОЗ". 

Дискусія "Студентський Майдан у регіонах"
5 лютого 2020 року

Національний музей Революції Гідності запрошує на дискусію за участі відомих координаторів Майдану з Харкова, Одеси та Запоріжжя – згадати разом, як усе починалося та тривало. 

Цей проєкт, що передбачає зустрічі з представниками спільнот Майдану, Музей розпочав наприкінці листопада 2019 року. Його мета – задокументувати свідчення учасників. Це допоможе науковцям у їхніх дослідженнях різних аспектів Революції Гідності. Учасники дискусії: Віталій Устименко, Вадим Поздняков, Ярослав Храпський. 

• Анонс на сайті МузеюСторінка події в мережі FacebookВідеозапис дискусії, Facebook • Відеозапис дискусії, YouTube •


Навчіться раз і назавжди виправляти та створювати Вікістатті
29 січня 2020 року

За 100 хвилин ерудований і досвідчений вікі-патрульний Юрій Пероганич розкаже все для цього потрібне.  

Після цікаво проведеного часу, слухач почуватиметься як риба у воді серед важливих питань, які спершу звучать страшнувато. Спробуємо розпитати всіляке захопливе зі світу вільної енциклопедії, зокрема –про вікіпедійну пасіонарність народів і що так прискорило відвідуваність українського розділу 2019 року. Без сумніву, пан Юрій відповість і на запитання слухачів. 

• Анонс на сайті МузеюСторінка події в мережі Facebook •  Відеозапис уроку, Facebook • Відеозапис уроку, YouTube • Фоторепортаж, FacebookРепортаж із заходу на сайті Музею + слайд-шоу лекції •


Вуличний виставковий проєкт “Століття нескорених” 

 

Автори експозиції пропонують свіжий погляд на історію легіону УСС, добу УНР, Холодний Яр, УПА, повстанців у таборах ГУЛАГу, дисидентів, Революцію на граніті, Помаранчеву революцію, Революцію Гідності та запрошують відвідувачів віднайти паралелі між подіями давнини та Євромайдану. Наприклад, порівняти просвітницьку місію та культурну діяльність Українських Січових Стрільців із культурним осередком в Українському домі, зокрема Бібліотекою Майдану й ініціативами Майдану. 


Біографічний відеороєкт "Характери Гідності" розкриває особисті риси характеру героїв Майдану. Він складається з коротких історій про їхнє дитинство, вчинки, стосунки з рідними, мрії та прагнення. Оповіді, розказані найближчими родичами, покликані нагадувати про ціну свободи та відповідальність за її збереження. До знятих раніше 18 випусків, на початку 2020 року додалося ще 10 і триває робота над наступними. 

Ідея належить Дарині Кульчицькій. Вона ж – режисер проєкту. Музику спеціально для цих історій написав піаніст Роман Коляда.

Про проєкт на сайті МузеюІнтерв'ю з авторкою ідеї та режисеркою •