18–19 листопада 2021 року Національний меморіальний комплекс Героїв Небесної Сотні – Музей Революції Гідності проведе вже ІІІ Науковий форум "Революція Гідності: на шляху до історії". Його цьогорічна тема: Сучасні медії й революції нового типу в Україні та світі. Мета – проаналізувати роль перш за все соціальних мереж у розгортанні протестних рухів в Україні, інших країнах Європи, США, Азії та Північної Африки; обговорити теоретико-методологічні й соціально-політичні аспекти для коректного та науково обґрунтованого визначення такого роду феномена; сприяти обміну досвідом дослідження інформаційно-комунікаційних складників протестних рухів між українськими й зарубіжними фахівцями та впровадженню теми медіатизації Майдану в ширші історико-інформаційні й політико-соціальні дискурси.
Новини
Студенти з 24 вузів 11 міст України вже надіслали свої заявки на ІІІ Всеукраїнський конкурс наукових студентських робіт на тему Революції Гідності на здобуття Відзнаки імені Сергія Кемського. Приймання заявок триває до 16 травня. Долучитися можуть студенти 2–6 курсів та аспіранти вищих навчальних закладів усіх спеціальностей для написання досліджень про Революцію Гідності, вивчення її історії, особливостей, здобутків, значення та впливу на різні сфери політичного, суспільного й культурного життя.
П’ятий рік поспіль відбувається акція “Великдень для Героїв”. Цьогоріч – у медійному форматі за підтримки Національної суспільної телерадіокомпанії України. Вперше до акції долучився відомий учасник Революції Гідності та російсько-української війни – Віталій Марків, доброволець батальйону “Айдар”, начальник відділу у м. Києві Міністерства ветеранів України – Володимир Примаченко, також телеведучий Віктор Дяченко. З-поміж традиційних учасників Галина Олійник, етнографиня, кураторка проєкту “Великдень для Героїв”, Ігор Пошивайло, генеральний директор Національного музею Революції, Марія Пошивайло, фольклористка, старша наукова співробітниця НЦНК “Музей Івана Гончара”, Ольга Сахно, народна майстриня, писанкарка.
Приходьте відчути дух Революції Гідності! 27 квітня Наталі Берас, радниця з питань культури та директорка Французького інституту в Україні, відкрила просто неба фотовиставку із серії "Майдан" французького фотографа Ґійома Ербо (Guillaume Herbaut). Фото, які входять до цієї виставки ілюструють зворушливий, вирішальний, але й болючий епізод історії України – Революцію Гідності, знану у Франції як “Революція Майдану”. “Європейська площа” – так називається ця добірка фотографій, зроблених Ґійомом Ербо під час подій зими 2013–2014 років. Він спеціалізується на репортажній і документальній фотографії.
Публікуємо інтерв’ю з Катериною Ткаченко – художницею, учасницею Помаранчевої революції та Революції Гідності. Катерина живе в Чикаго. Під час Майдану 2013–2014 років вона долучилася до Мистецької сотні, брала участь в акції “Щитопис” та курувала пленер “На барикадах”, присвячений 200-річчю від дня народження Кобзаря. Музей поспілкувався з Катериною про її досвід участі в обох революціях, творчі рефлексії на ці події, про Шевченка та про те, як змінилося життя мисткині після Майдану. Розмова про українство в харківському середовищі, про життя в Чикаго, про те, як по-новому почути Шевченка, про мистецькі практики на Майдані та про те, як не піддатися розчаруванню.
23 квітня заступниця Голови Верховної Ради України Олена Кондратюк разом з Віцемаршалкою Сейму Республіки Польща Малгожатою-Марією Госєвською вшанували пам'ять загиблих учасників Революції Гідності.
22 квітня відбулася толока на алеї Героїв Небесної Сотні. "Генеральне прибирання" із висадкою квітів стало доброю традицією, що вже кілька років відбувається напередодні Великодня. Толоку провів Національний музей Революції Гідності спільно з працівниками КП УЗН Печерського району і КП ШЕУ Печерського району. Через карантинні обмеження Музей не запрошував долучатися усіх охочих.
На алеї Героїв Небесної Сотні демонтовано тимчасову конструкцію Виставково-освітнього простору “М3: Майдан. Меморіал. Музей”, або, як ми скорочено його називали, – “Куб”. Урочисто відкритий у листопаді 2019 року за участі громадськості, родин Героїв Небесної Сотні, президента та урядовців. У карантинний 2020-й сумував разом із іншими закладами за відвідувачами. У теплу пору року після пом’якшення карантинних обмежень став ідеальним простором для проведення камерних заходів під відкритим небом.
Учні та вчителі всіх вінницьких шкіл будуть більш обізнані в подіях Революції Гідності, дізнаючись про її події з першоджерел.
Національний Музей Революції Гідності поповнив колекцію шкільних бібліотек міста книжками, над яким працювали його співробітники.
Науково-дослідний центр Музею Майдану поповнюється новою літературою. Серед останніх надходжень – каталог "Дивовижні історії Криму" із підписом автора Аліма Алієва. Каталог експонатів, що мають стосунок до Криму, але зібрані вдалині від півострова. Алієв – журналіст, правозахисник, дослідник і менеджер культурно-освітніх проєктів, один із засновників ініціативи "Крим SOS", а також програмний директор правозахисної гуманітарної установи "Кримський дім". Двічі пережив вигнання – народився в Узбекистані, куди родину виселили разом із іншими кримськими татарами, а після повернення на батьківщину був вимушений рятуватись і не може відвідувати рідний півострів.
Національний Музей Революції Гідності розробив облікову документацію (паспорт) на пам’ятку історії місцевого значення “Місце протестів та масової загибелі громадян під час Революції Гідності в районі алеї Героїв Небесної Сотні” з метою зміни її категорії з місцевого на національне значення. Тепер документацію у Міністерстві культури повинна вивчити Експертна комісія.
Національний музей Революції Гідності ініціює низку круглих столів, під час яких за участі широкого кола фахівців із соціальних та гуманітарних дисциплін заплановано обговорити низку ключових понять і термінів, пов’язаних із подіями листопада 2013-го – лютого 2014 року. Мета – узгодити перелік термінів і понять для позначення подій, які відбувалися в Україні в листопаді 2013-го – лютому 2014 року, та закріпити за ними чітко визначені й науково обґрунтовані дефініції.
15 квітня науковці Національного музею Революції Гідності виступили з доповідями у рамках VІ Всеукраїнському науково-теоретичному семінарі з циклу “Повсякдення: візії та смисли” на тему “ Хронотоп радянського”. Семінар проводить Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського.
Національний музей Революції Гідності не втрачає активності попри карантин. Відновлюємо онлайн-зустрічі з учасниками Революції Гідності у регіонах. Так, уже відбулися розмови з активістами з Дніпра, Донецька, Житомира, Запоріжжя, Києва, Криму, Луганська, Одеси, Харкова та Хмельницького. Місто Чернігів, або ж Че, як його лагідно називають місцеві, драматичне тим, що поруч проходить кордон із Росією, тож вплив країни-агресора там значно відчутніший, ніж деінде.
Розпочато приймання заявок на Всеукраїнський конкурс етноблогерів у межах Відзнаки імені Олександра Капіноса. До участі запрошуються діти та підлітки віком від 7 до 17 років з усієї України! Мета цьогорічного конкурсу – заохотити дітей створювати контент на тему української традиційної культури у соціальній мережі Instagram. Таким чином популяризуватимуть вивчення і збереження культурної спадщини українського народу – живих давніх традицій, звичаїв, обрядів, народних танців та пісень, гри на традиційних народних інструментах, народних ремесел.
Національний музей Революції Гідності долучився до організації "Чорноволівських читань", що вже стали доброю традицією. Цьогоріч цей Всеукраїнський науковий форум відбувся всьоме. Тривали "Читання" у приміщення Veteran Hub, що в Києві, 27 березня 2021. Організовує захід Василь Деревінський, доктор історичних наук, професор. Співорганізаторами стали Міжнародний благодійний фонд В’ячеслава Чорновола, #РухДіє – Народний Рух України, Український інститут національної пам’яті, Інститут історії України НАНУ, видавництво "Смолоскип", а також Національний музей Революції Гідності.
Друзі, пандемія внесла зміни в наші плани, зокрема проведення ІІІ Всеукраїнського конкурсу студентських наукових робіт на тему Революції Гідності імені Сергія Кемського. Ми вирішили продовжити термін приймання заявок до 16 травня 2021 року включно. Наразі запускаємо нову інформаційну кампанію! Закликаємо адміністрації вишів, студентські організації, інші освітні інституції активно долучатися до інформування студентів. Адже участь у такому конкурсі – можливість для молоді апробувати свої наукові напрацювання й отримати схвальні рекомендації від знаних українських науковців, культурних і громадських діячів. І з радістю повідомляємо, що заявки із темами майбутніх наукових праць, які ми вже отримали, стосуються малодосліджених аспектів Революції Гідності!
Відзначити прихід на світ кожного з Небесної Сотні та традиційно подарувати, як за життя, квітку в день народження, висловлюючи вдячність за громадянський вибір, за мужність і самозречення. А також дати змогу широким колам відвідувачів меморіального простору на алеї Героїв Небесної Сотні у Києві дізнатися більше про загиблих під час Революції Гідності.
“День народження Героя” – комеморативна практика, започаткована у січні 2021 року Національним музеєм Революції Гідності. У день народження Героя Небесної Сотні щоразу о 12:00 перед Дзвоном Гідності біля каплиці архистратига Михаїла й українських новомучеників з’являтимуться портрет героя й жива квітка та звучатиме дзвін.
Дитинство і юність, проведені фактично в музеї, блискуча освіта, багатий досвід, знання музейної справи як в Україні, так і за кордоном – усе це про очільника Національного музею Революції Гідності Ігоря Пошивайла. Музей Майдану він разом із друзями й колегами задумував іще під час самого Майдану: фіксував свідчення, збирав експонати, ще навіть і не мріючи про фізичний простір для них. Офіційно громадська ініціатива перетворилася на державний заклад у січні 2016-го, конкурс на його директора відбувся того ж року. Але ще до цього, одразу після Революції Гідності, Ігор разом з однодумцями організовував тематичні виставки й дискусії по Україні, возив експонати, представляв майбутній музей та феномен українського Майдану у Відні, Парижі, Брюсселі, Чикаго, Единбурзі, Сіетлі, Сан-Франциско, Вашингтоні, Варшаві, Амстердамі, брав участь у міжнародних конференціях. Щоразу чув слова захоплення від закордонних колег, мовляв, українці не бояться фіксувати "гарячу" історію.