Новини

Виставка висвітлює розслідування злочинів, здійснених під час Революції Гідності, від початку до теперішнього часу. За допомогою тривимірних моделей Алеї Героїв Небесної Сотні вонаа пояснює, які саме слідчі справи стоять за узагальненим терміном "справи Майдану", надає актуальну статистику щодо них, розповідає про результати та проблеми судових проваджень, а також про роботу Музею в напрямі меморіалізації алеї, про громадські ініціативи зі сприянню слідству, про рішення Європейського суду з прав людини, яке чітко дало оцінку і Майдану, і діям тогочасної влади.

Лютий був надзвичайно наповненим і насиченим. В Інфоцентрі Музею Майдану побували понад 1000 відвідувачів. За цифрами сховано безліч історій знайомства з Майданом або ж спогадів про пережите там. Від п’ятикласників до пенсіонерів, від студентів профучилища до представників дипкорпусу... Ті, хто приходить до Інфоцентру, певним чином відтворюють ту різнорідну публіку, яка вийшла на Майдан сім років тому. Упродовж березня також буде серія екскурсій, на які можна вже реєструватися. Приходьте згадати, відчути чи пізнати атмосферу Майдану. І залишити свої рефлексії.

Екскурсовод Вікторія Бойко познайомить вас із постійною експозицією “Назустріч свободі”. Після огляду артефактів маршрут пролягатиме до майдану Незалежності. Там розміщується виставковий проєкт “Століття нескорених”. У ньому яскраво показано історію легіону Українських січових стрільців, Української Народної Республіки, легендарного Холодного Яру, звитяжної Української повстанської армії. Також висвітлюється доля повстанців у таборах ГУЛАГу, дисидентів, активістів Революції на граніті, Помаранчевої революції та Революції Гідності.

23 лютого в Інформаційно-виставковому центрі музею Майдану відбулася презентація наукового збірника “Революція Гідності: на шляху до історії”. Він містить матеріали першого наукового форуму, який було ініційовано Національним музеєм Революції Гідності та який відбувся у Києві 12–13 грудня 2019 року. Партнерами форуму стали Український інститут національної пам’яті, Інститут історії України НАН України, Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Український католицький університет. 

Під час Революції Гідності Леся Українка стала однією з "ікон революції". "Іконами революції" називали триптих на стіні будинку по вулиці Михайла Грушевського. Графіті створив художник #Sociopath у ніч на 10 лютого. Стиль життя, освіченість, широта зацікавлень, обізнаність у мовній і культурній площині письменниці зробили її людиною світу. Вона підсилила все це своїм псевдонімом-маркером – Українка. 

Проведено всеукраїнське дослідження громадської думки "Українці про Революцію Гідності та візії збереження пам'яті про події та учасників". Його результати оприлюднено 22 січня. Порівняно з даними аналогічного дослідження, здійсненого у грудні 2018 року, підтримка Майдану повільно зростає. Після оголошення результатів відбулося публічне обговорення їх. 

За допомогою опитування віч-на-віч і роботи у фокус-групах по всій Україні соціологи з'ясували, що думають про Революцію Гідності українці тепер, а також як змінилася їхня думка за останні два роки. 2018 року вже провадилося таке опитування також на замовлення Національного музею Революції Гідності. Пропонуємо вашій увазі візуалізовані дані дослідження.

До збірника ввійшли статті, автори яких досліджують суспільно-політичний, цивілізаційний і культурологічний виміри Майдану, розглядають проблеми формування державної політики пам’яті, комеморації та музеєфікації “складної історії”. Під час презентації планується обговорити не лише певні досягнення “майданознавства” за останні роки, а й проблеми, з якими стикаються дослідники, вивчаючи події Революції Гідності.

У пам'ятні дні особливо гостро постає питання меморіалу Героїв Небесної Сотні, як і питання встановлення правосуддя – винні мають зазнати належного покарання. Алея Героїв Небесної Сотні є одночасно і місцем злочину, і місцем пам'яті, де постане меморіал. Сьогодні територія під арештом до завершення на ній слідчих дій. Упродовж семи років слідчі та прокурори обстежили територію, вилучили залишені там матеріальні докази, провели сотні слідчих експериментів і підготували серйозну доказову базу для розгляду в суді.

Промені Гідності – інсталяція в центрі Києва на честь Героїв Небесної Сотні. у 2021 році акція особлива тим, що її доповнить мультимедійний складник – усі, хто прийде на алею Героїв Небесної Сотні вшанувати загиблих майданівців, почують музику Романа Коляди, написану спеціально для проєкту “Характери Гідності”.

Презентація результатів масштабного загальнонаціонального соціологічного дослідження про ставлення українців до Революції Гідності та їхнього бачення щодо збереження пам’яті про ці події та їхніх учасників. Наскільки по-різному в регіонах України знають і сприймають події 2013–2014 років? 

Перед сьомими роковинами розстрілів на Євромайдані Верховна Рада ухвалила постанову, що визначає Революцію Гідності одним із ключових моментів українського державотворення та виразником національної ідеї свободи.  

В цей же день уряд затвердив план заходів із вшанування подвигу учасників Революції Гідності й увічнення пам’яті Героїв Небесної Сотні до 2025 року.

Запрошуємо на зустріч із художницею Тетяною Чепрасовою, на розмову про ініціативу “Артіль Майдан” і представлення мистецького каталогу художниці, який є відображенням майданного періоду її творчості з особистим сприйняттям та осмисленням революційних подій.

Національний музей Революції Гідності разом із партнерами підготував заходи до Дня Героїв Небесної Сотні. Програму складають виставки, екскурсії, приурочені до цього дня презентації відповідних відеоматеріалів і видань, поминальні заходи та всеукраїнська інформаційна кампанія. Особливу увагу має привернути проєкт "Промені Гідності" на алеї Героїв Небесної Сотні, який цього року буде доповнено музичним складником.

Напередодні Дня Героїв Небесної Сотні Національний музей Революції Гідності презентував новий освітній ролик “Люди створюють історію”, виготовлений разом із командою компанії "WhiteMovie Production". Цей відеоролик створено передусім для школярів. Адже історії розповідають школярі – свідки тих подій. Відео змальовує історію, що допоможе сформувати цілісне уявлення про значення та цінності Революції Гідності, й розповідає, що спонукало українців вийти на Майдан, яких змін зазнала їхня свідомість та як ці події вплинули на майбутнє України. Відеоролик слугуватиме додатковим джерелом матеріалу для вчителів історії та батьків, які хочуть розповісти своїм дітям про Революцію Гідності. 

Це представлення результатів комплексного соціологічного дослідження обізнаності школярів середніх і старших класів щодо подій Революції Гідності, ставлення до неї та їхнього бачення форм збереження пам’яті про Майдан і комеморативних практик ушанування Небесної Сотні. Дослідження виконано на замовлення Національного музею Революції Гідності у два етапи: анкетування (кількісний аспект) та фокусоване групове інтерв'ю (якісний аспект). 

20 лютого 2014 року в середмісті столиці України загинули 48 осіб, яких разом з іншими загиблими учасниками мирних протестів назвали Героями Небесної Сотні. 20 лютого 2014 року стало не просто черговою датою офіційної події в календарі, а своєрідною точкою неповернення до пострадянської моделі відносин між владою та суспільством, до старих корупційних схем та маркером протидії "багатовекторності", насправді ж – проросійському тяжінню у зовнішньополітичному курсі. За все це не просто стояли люди на Майдані, за це заплачено дуже велику ціну – людські життя. Із метою вшанування пам’яті громадян, які загинули під час Революції Гідності у боротьбі за ідеали демократії, права та свободи людини, європейське майбутнє України та завдяки яким було змінено хід історії нашої держави, встановлено День Героїв Небесної Сотні.

Виставка в Скадовському міському будинку культури – це мистецька реакція на події під час і після Майдану. Назва говорить про значущість не лише збройної відсічі, а й інформаційної, зокрема мовою мистецтва – при влучній візуалізації один образ замінює сотні слів пояснень. Торік виставка гостювала у Львові в колегіумі Українського католицького університету та в Одеському історико-краєзнавчому музеї. Авторський плакат Миколи Гончарова зазвичай глибший і суб’єктивніший порівняно з іншими зразками цього різновиду тиражної графіки, це – витвір мистецтва, в якому поряд із проголошенням базових суспільних цінностей можна вловити й вияви характеру автора, прочитати його особисте переживання теми.

Із 18 лютого до 9 травня 2021 року в Музеї Небесної Сотні (м. Івано-Франківськ) триватиме виставка робіт відомого французького фотохудожника українського походження Юрія Білака. Фотокартини створено в межах проєкту “Майдан, історія майбутнього”. В об’єктиві митця – люди Революції Гідності. 

“Майдан і майбутнє: виклики політики пам’яті” – це спроба зафіксувати нашу точку А (як сучасні школярі сприймають Революцію Гідності) та зрозуміти нашу точку Б (ЯКУ пам’ять про Майдан ми хочемо передати нашим дітям та ЯК ми це робимо вже зараз). Над цими питаннями будемо розумувати разом із провідними експертами у сфері дослідження пам’яті й культурної спадщини, стратегами, педагогами та чільниками іституцій відповідальних за формування й реалізацію політики вшанування пам’яті.