Новини

13 березня на позачерговому засіданні Верховна Рада ухвалила зміни до бюджету на 2020 рік. Загальний обсяг фінансування на культуру нині становить 8,2 млрд грн із запланованих 15,4 млрд грн, тобто його скоротили майже вдвічі – на 7,2 млрд грн. В оновленому бюджеті зі статті на будівництво двох музеїв – Національного меморіального комплексу Героїв Небесної Сотні – Музею Революції Гідності та Національного музею Голодомору-геноциду зрізали 454 млн грн, а це 82% запланованого фінансування. Залишили 100 млн грн. Однак незрозуміло, яким чином ці кошти буде розподілено.

Уранці 6 квітня працівники Національного музею Революції Гідності виявили, що виставку просто неба “Століття нескорених” на майдані Незалежності пошкоджено. Елементи розтрощених стендів розкидано довкола. Представники Музею відразу повідомили про інцидент у себе на сайті й готували звернення до поліції. 7 квітня співробітники Шевченківського управління поліції оприлюднили відео, яке засвідчує, що стенди могло бути зірвано поривчастим вітром. Однак пошкодження пам’яток і виставок через природні причини стається аж надто рідко, в той час як версія про зловмисні дії людей вкладається в низку інших фактів.

Вона з тих, хто не дає пам’яті схолонути. Дарина Кульчицька, невістка Героя Небесної Сотні Володимира Кульчицького, вже два роки знімає короткі ролики, в яких рідні розповідають про своїх героїв. Проєкт “Характери Гідності” – це лаконічні, надзвичайно концентровані й живі історії про Героїв Небесної Сотні. Дарина Кульчицька – режисерка, за освітою психолог. розповіла про свій задум, технічний процес та особливості спілкування з рідними героїв.

У ніч на 6 квітня 2020 року довкола монумента Незалежності було зафіксовано пошкодження виставки "Століття нескорених". Невідомі розтрощили кілька плакатів, які розповідають про революційні події. Музей підготував заяву в поліцію про скоєння злочину та прохання внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань і розпочати розслідування.

Про Івана Вакарчука вже написали основні медіа, в інтернет-просторі багато світлих спогадів та переліків зробленого ним. Україна багато чим завдячує цій людині. Ми ж пропонуємо свідчення про один короткий, але промовистий щодо Івана Олександровича період – початок Помаранчевої революції. Сьогодні до архіву Музею надійшла вельми цікава книжка, яка має назву "Львівський національний університет імені Івана Франка під час президентських виборів 2004 року". На той час Іван Вакарчук був ректором Львівського національного університету імені Івана Франка та головою Ради ректорів вищих навчальних закладів Львівщини.

Ми чітко усвідомлюємо ті нові виклики та загрози, які постали перед Україною цього року, розуміємо й підтримуємо необхідність оптимізації людських і фінансових ресурсів для боротьби з економічною стагнацією та епідемією коронавірусу в умовах зовнішньої військової агресії. Утім, реагування на них має посилити консолідацію української нації на засадах загальнолюдських цінностей і національної ідентичності, громадянського активізму й відповідальності, утвердження політики пам’яті та формування культури пам’яті й зрештою привести до перемоги, а не спричинити новий колапс. Переконані, що бюджетування у сфері культури навіть в умовах кризи має відбуватися на засадах системної підтримки, збереження і зміцнення авторитету та значущості національної культурної спадщини, її ключових галузей та інституцій, а також здобутків та уроків реагування на кризові ситуації, отриманих завдяки Революції Гідності.

Недарма кажуть, що попереду кожного війська йдуть музиканти. Війни, революції, катастрофи – на всіх етапах історії соціальні катаклізми супроводжуються сплеском у мистецтві. У критичний момент саме мистецькі твори можуть бути або допінгом, або “чарівним копняком”, або ж сестрою милосердя. Залежно від контексту та ситуації вони діють то як знеболювальне, а то як йод… За потреби мистецтво певною мірою перебирає на себе й медійну функцію, інформуючи, ставлячи у вигадливий спосіб незручні провокативні питання, тримаючи у фокусі суспільної уваги певні важливі та дражливі теми. Під час онлайн-дискусії у Києві та Нью-Йорку “Цілюща сила мистецтва в конфліктний час” художники, журналісти, арттерапевти, музейні працівники – всі доклали кожен свій пазл до загальної тематичної картини, поділився власним досвідом у цій царині. 

Із майстерні Олекси Манна, знаного художника, арткуратора та активіста Майдану, одного із засновників “Мистецького Барбакану”, викрали його пророче полотно, створене за два роки до початку Революції Гідності. Ідеться про твір “Викликай Бога Революції”.

Що змушує пересічного українця підтримувати проєвропейський курс розвитку країни й водночас ностальгувати за “ковбасою по два двадцять” часів СРСР? Як можуть уживатися в одній людині настільки протилежні світогляди? Історія – ще той жартівник, вона інколи готує нам смислові несподіванки. Про ці та інші колізії розмірковував японський науковець Сансіро Хосака у лекції “Гібридна пам'ять українців”. Цей дослідник – аспірант Тартуського університету (Естонія), співробітник Інституту політичних досліджень імені Йохана Скітте. Він вивчає російські стратегічні наративи, фокусуючись на формуванні та еволюції методів КДБ (дезінформації, рефлексивного контролю, політтехнологій тощо) для впливу на різні зарубіжні цільові аудиторії, зокрема політиків, дипломатів, журналістів і наукову спільноту. 

Запрошуємо до самоосвіти та саморозвитку. Підготували для вас добірку онлайн-курсів на теми громадянського суспільства, прав людини, взаємодії громадськості з органами влади, медіаграмотності та ефективного мислення. Пропонуємо ознайомитися з кількома українськими інтернет-платформами, які діють у сфері дистанційної освіти.

15 березня завершився перший етап ІІ Всеукраїнського конкурсу наукових студентських робіт на здобуття Відзнаки імені Сергія Кемського. На цьому етапі учасники надсилали свої пропозиції щодо тем майбутнього дослідження та стислу анотацію.

Лариса і Дамір Шаймарданови живуть у селі Стрілкове Херсонської області, неподалік від якого починається окупований Крим. У травні 2014-го там зник безвісти їхній син Тимур, активіст "Українського народного дому" і координатор протестів на півострові. Шаймарданови дієві й соціально активні – окрім господарства, яке потребує постійного догляду, Дамір тренує дітей у секції "Дзюдо Арабат". Пані Лариса проводить екскурсію і розповідає про життя на прикордонні, настрої місцевих, турнір з дзюдо і патріотичне виховання.

Упродовж останніх місяців у музеї з’явилися нові експонати. Завдячуємо цим нашим дарувальникам. Це митці, які мають надзвичайно цікаві й різні історії, пов’язані з Революцією Гідності та мистецтвом.  Анатолій Слойко – “вільний художник”, неформал, ініціатор численних мистецьких проєктів, українка зі США Ольга Рондяк, роботи якої вимагають від українців визнати накопичений біль, та Маша Золотова – художниця з Москви, яка не хотіла, щоб події Майдану спотворювали.

Національний музей Революції Гідності тимчасово обмежує доступ відвідувачів до Інформаційно-виставкового центру Музею Майдану та виставково-освітнього простору “М³: Майдан. Меморіал. Музей” із 16 березня до закінчення карантину. Усі масові та публічні заходи, екскурсії, заплановані на цей період, переносимо на інші дати. Попри це, залишаємося з вами на зв’язку. Будемо зустрічатися віртуально.

14 березня у Києві в парку імені Максима Рильського з нагоди Дня добровольця було відкрито пам’ятний знак захисникам України. Пам’ятник присвячено героям як Небесної Сотні, так і російсько-української війни. До заходу долучилися ветерани АТО, родини загиблих героїв, представники громадських і благодійних організацій та влади. Пам’ятний знак у вигляді тризуба символізує героїзм та бойову славу нинішніх героїв новітньої історії України. Символічним є розміщення його в парку – в зоні відпочинку та спокою. Там, де кияни й гості міста мають змогу спинитися та згадати, кому завдячують цим спокоєм, можливістю відпочивати й радіти життю.

13 березня в Інформаційно-виставковому центрі Музею Майдану відбулася міжнародна наукова конференція “Шевченківська весна” за участі студентів, аспірантів та молодих вчених. Студенти вишів та незалежні дослідники презентували свої доповіді на теми, які охопили широкий пласт знань від урбаністики до висвітлення сучасної музики. Серед доповідачів – науковці Національного музею Революції Гідності. 

Проїжджі смуги алеї Героїв Небесної Сотні оздоблено бетонними квітниками. Невдовзі їх засадять квітами. Уздовж алеї ці клумби виставлено таким чином, щоб обгородити під'їзд до тротуарів і цим завадити паркуванню автомобілів, яке на цій території є незаконним. "Бетонні перешкоди дієві проти незаконного паркування автомобілів, але потрібен час, щоб водії запам'ятали, що на алеї розміщено ці перешкоди, та нарешті почали дотримуватися правил дорожнього руху в пішохідній зоні", – пояснює працівниця Музею Майдану Оксана Моргун. 

"У Дарницькому районі Києва прибрали монумент пам'яті Героїв Небесної Сотні!" – б'ють на сполох користувачі соцмереж. Пам'ятник справді розібрано, проте не з метою демонтажу, а для оформлення в меморіал у межах реконструкції площі. Ідеться про перший у Києві пам'ятник Небесній Сотні. Його встановлено на вулиці Олександра Кошиця ще в лютому 2014 року за участі Дарницької держадміністрації. Тепер за цією адресою створюється об'єднаний меморіал на честь українців, які загинули на Майдані та в зоні АТО/ООС.

У будинку культури селища Щасливцеве на Херсонщині 29 лютого відбувся сьомий дитячий турнір із дзюдо. Ці змагання присвячено пам’яті одного з Героїв Небесної Сотні – київського дзюдоїста, срібного та бронзового чемпіона Дефлімпійських ігор Дмитра Максимова. На заході побували представники громадської організації "Родина Героїв Небесної Сотні" та Національного музею Революції Гідності.

12 та 18 березня о 16:00 на другому поверсі Будинку профспілок в Інформаційно-виставковому центрі Музею Майдану відбудеться презентація підсумків навчальної поїздки по музеях Німеччини від провідного художника Ольги Ващевської за участі музейниці "Мистецького Арсеналу" Олени Оногди та колег із Дрездена.