У Галереї протестного мистецтва вперше відкриється виставка художниці Валентини Іванової «За нашу свободу»

Тематика виставки –революція – як процес внутрішньої трансформації. Це серія із семи картин, де події зими 2013-2014 років постають як процес внутрішньої трансформації. Дим, світло, темрява, розмиті та фрагментовані форми, напружена пластика композицій утворюють образ спільноти, що перебуває у стані становлення. Тут немає однозначних відповідей, натомість присутній рух – складний шлях від розпаду старих структур до формування нової реальності, народження змін. Це серія є не лише зверненням до пам’яті, а й спробою осмислити природу історичного зламу. 
- І саме завдяки нашому останньому Майдану наше колоніальне пасивне роздроблене посттоталітарне населення почало одужувати і ставати відповідальним громадянським суспільством. Тема Майдану дуже болюча і травматична для багатьох українців і для мене особисто. І це також дуже важливо для нас як суспільства і як держави. Це наш нерв і вікно в майбутнє. Через це вікно ми можемо потрапити і до військового полігону, і до європейського палацу одночасно. Мої картини показують ентропію системи, боротьбу світла і тіні, пульс суспільства,- так пояснює художниця задум своїх робіт. 

Тож запрошуємо вас на відкриття виставки, яке відбудеться 10 липня, о 16:00.
Де? Галерея протестного мистецтва, Київ, вул. Липська, 16.
Ви побачите картини: «Стабільність досягнуто», «Напередодні Різдва», «Бруківка в долоні», «Я тільки за хлібом і назад» та інші. 

Сьогодні ці роботи сприймаються особливо гостро. Створені напередодні повномасштабного вторгнення, вони ніби опинилися на межі двох історичних епох. Те, що у 2014 році проявилося як боротьба за гідність і громадянські права, згодом перетворилося на боротьбу за незалежність і саме право на існування держави. У цьому контексті Революція Гідності постає не завершеною сторінкою минулого, а початком процесів, які визначають українську дійсність донині.

По авторку.
Валентина Іванова досліджує розвиток свого покоління. Покоління, яке мало побудувати своє майбутнє на руїнах в’язниці, яке мусило перетворитися з гібрида радянської людини на українця, з населення на громадянина і водночас стати батьками своїх дітей і дітей своєї країни. Тож її проєкти – про українське суспільство, його становлення, спадщину, травми та особливості. Авторка навчалась у майстернях Київських художників, зокрема Віталія Мовчана, інших українських митців. Її роботи знаходяться в приватних колекціях в Україні, Литві,
Німеччині, в музеї Берлінської стіни.