У Музеї Майдану вшанували пам’ять Олександра Меньшова

“Ми є, і ми будемо” – такою мала бути назва наступної книжки Олександра Меньшова, про що він написав дружині в одному з останніх своїх повідомлень із фронту. 

Активіст херсонського Євромайдану, письменник, волонтер та приятель Пласту Олександр Меньшов був залюблений в історію України та рідний Херсон. 

“Для Музею Майдану велика честь стати майданчиком, де разом можемо згадати наших героїв і прийняти сьогодні тут родину та друзів Олександра Меньшова. Ми не лише боремося, а й пам’ятаємо. Це наша сила, і це те, що формує наш спротив. Для мене Олександр Меньшов – нове ім’я в сучасній українській літературі. Закликаю цікавитися нашими героями, відкривати їх для себе. Бо на фронті нині – наша еліта. Ми маємо звертати на неї увагу: читати, слухати, дізнаватися більше. Пам’ятати тих, хто загинув, та дбати про тих, хто продовжує боротьбу”, – так розпочала зустріч Ольга Сало, заступниця генерального директора Національного музею Революції Гідності. 

Увесь вільний час Олександр досліджував історію та писав книжки. Свою останню книжку-щоденник “Я, Фокс та окупація” він створив, перебуваючи в окупованому росіянами Херсоні. Після евакуації з Херсона чоловік добровольцем пішов на фронт. Про вихід своєї нової книжки так і не дізнався – 17 листопада 2023 року Олександр Меньшов загинув у боях під Кліщіївкою на Донеччині. 

Дружина Олександра Людмила Меньшова згадує, що не знала чоловіка як письменника, й розповідає про нього як про людину – чуйного та дбайливого батька, турботливого чоловіка, залюбленого і в своє захоплення, і в роботу за фахом.

“Я дуже рада, що на зустріч прийшло стільки людей. Думаю, Саша бачить нас зараз і також утішений, що ми всі зібралися тут разом. Він завжди говорив, що це дуже важливо, щоб на презентації були люди. Для письменників це дуже цінно”, – зазначила Людмила Меньшова

Атмосфера була трепетна та щемка – рідні ділилися спогадами й історіями з життя, на зустріч завітали чимало друзів родини, колег Олександра та небайдужих херсонців. На онлайн-зв’язку були представники херсонського Пласту.

“Саша продовжує надихати мене своїми книжками й тим, яким він був у житті. Він захоплювався можливістю допомагати іншим. Я думаю, це його життєве кредо – бути завжди в дії та бути з людьми, які потребують підтримки. На жаль, він не встиг стати пластуном. Із нього вийшов би найкращий, ми всі у цьому впевнені, бо він був добрим, товариським, доброзичливим. Хустинку пластового приятеля ми передамо його дружині та потім закріпимо біля місця поховання”, – поділилася спогадами Ольга Новахацька, пластунка станиці “Пласт Херсон”. 

Дмитро Карлюка, пластун-сеніор, прихильник Пласту з Херсонського осередку, доєднався до зустрічі онлайн. Він сказав: “Олександр був Людиною з великої літери, хоробрим чоловіком, який чітко розумів, що добро має бути з кулаками. І навіть в окупованому місті він залишався приятелем Пласту й готовий був ризикувати. Сашко завжди житиме в наших думках”.

Після зустрічі всі охочі могли взяти собі книжку “Я, Фокс та окупація”, видавництво “КМ-Букс” безкоштовно надало це видання. Читачі Олександра Меньшова, ділячись враженнями від написаного, кажуть: “Він наче про нас писав – таке все близьке та зрозуміле”. Його книжки херсонці вивозили з окупації разом із найціннішими речами. 

“Хоча Херсон тепер – це лінія фронту, ми, як тільки нас звільнили, почали створювати Український культурний центр у місті – те, чого у нас раніше не було. Людмила дала дозвіл, щоб цей центр називався ім’ям Олександра Меньшова. Це буде місце, де розповідатимуть про тих, хто працював для України, хто любив Херсон і дбав про наше місто. Ми не дамо забути про Сашка. Важливо, щоб кожен із нас із цієї зустрічі виніс основну думку Сашка: “Ми є, і ми будемо” та щоб розповідав про історію нашого героя”, – закликала Оксана Погомій, модераторка зустрічі, керівниця ГО "Справа громад", депутат Херсонської міської ради. 

Світлини Богдана Пошивайла, Національний музей Революції Гідності. 

Запис онлайн-трансляції можна переглянути на YouTube-каналі Музею Майдану: