Родичі героїв разом із працівниками Національного музею Революції Гідності у межах проекту "Великдень для героїв" запрошують на богослужіння, яке розпочнеться 26 квітня о 17-й годині в храмі архістратига Михаїла та українських новомучеників. Далі всі охочі прикрасять писанками дерева на алеї, викладуть паски до Меморіалу Героїв Небесної Сотні (біля каплички) та стіни пам’яті (біля Михайлівського собору). Решта пасок вирушать на схід до підрозділів Збройних сил України. Акцію "Великдень для героїв" започаткував Національний музей Революції Гідності разом з етнографом Галиною Олійник три роки тому. Цьогоріч до акції долучилися родини Героїв Небесної Сотні, волонтери, митці та вояки.
Новини
17 квітня 2019 року в межах проведення Всеукраїнської акції "Великдень для героїв" на верхньому кладовищі міста Заліщики відбулося покладання квітів та запалення лампадок на могилах попеглих бійців за участі голови Тернопільської обласної ради Віктора Овчарука, голови Заліщицької районної державної адміністрації Бориса Шипітки, матерів загиблих воїнів та родин Героїв Небесної Сотні, а також працівників Національного музею Революції Гідності.
Сім‘ї загиблих Героїв Небесної Сотні й матері та дружини загиблих воїнів АТО разом зі студентами Заліщицького аграрного коледжу імені Є. Храпливого, що при Національному аграрному університеті, посадили дерева на алеї пам‘яті.
16 квітня об 11:00 в Інформаційному агентстві "Укрінформ" відбудеться обговорення результатів усеукраїнського соціологічного дослідження про ставлення українців до Революції Гідності та шляхів меморіалізації її подій та учасників. Тема дискусії – "5 років після Майдану: хиткі дороговкази пам'яті". Дослідження замовив Національний музей Революції Гідності з метою з'ясувати, наскільки українці пам'ятають події та фігурантів Майдану, як до них ставляться та які форми меморіалізації та презентації Революції Гідності вважають доцільними. Підсумки дослідження повинні зорієнтувати Музей щодо розроблення подальших комеморативних практик, наукових, освітніх і культурних програм, дискусійних майданчиків, виставок, а в далекій перспективі – допомогти створити інфраструктуру пам'яті та багатодисциплінарну платформу критичного переосмислення історії, розвитку громадянського активізму, консолідації суспільства.
Печерський районний суд Києва постановив не заарештовувати ділянку, на якій будуватиметься Національний меморіал Героїв Небесної Сотні. Із клопотанням накласти арешт зверталася Генеральна прокуратура України. Її представники мотивують це тим, що на зазначеному місці все ще розслідують розстріли протестувальників, і побоюються, щоб Музей не розпочав будівництво до завершення слідчих експериментів. Суддя заслухала повідомлення прокурора про те, що для проведення слідчих експериментів потрібно менш ніж місяць, а також позицію представників Музею, які засвідчили, що всі дії на алеї Героїв Небесної Сотні Музей узгоджував із Генпрокуратурою, що немає жодного факту самовільних дій і що Музей обіцяє так діяти й надалі. Представник ГПУ також підтвердив: генпідрядник із будівництва своїми ресурсами облаштовує для потреб слідчих макети автомобілів та барикад, потрібні, щоб відтворити в деталях вигляд вулиці 2014 року.
Артисти, спортсмени, громадські діячі, майданівці, ветерани АТО, родичі Героїв Небесної Сотні щороку влаштовують великоднє свято для захисників України. Традиційно створені їхніми руками паски та писанки передадуть військовослужбовцям, яким випало нести службу у великодній час. Окрім того, писанками буде прикрашено дерева на алеї Героїв Небесної Сотні, а 107 пасок покладуть до меморіалу героїв – так наші предки вшановували своїх померлих родичів.
"Legio Historica" – науково-популярний історичний фестиваль, що гуртує на одному майданчику вчених-істориків, громадських діячів, журналістів, реконструкторів, студентів, які працюють у сфері популяризації історії. 13 квітня фестиваль проведуть учетверте в Київському національному університеті імені Тараса Шевченка. Це унікальна подія для всіх, хто цікавиться історією України та світовою історією.
23 квітня у Конотопському міському краєзнавчому музеї імені О. М. Лазаревського відкриється мандрівна виставка дипломних і курсових робіт студентів-дизайнерів, які було створено у майданний навчальний рік. Проект уже побував у Києві, Одесі, Мелітополі, Хмельницькому, Львові та Дніпрі.
Вулиця Інститутська не має пам’яткоохоронного статусу. Згідно з чинним законодавством України, "Пам’ятка культурної спадщини – це "об’єкт культурної спадщини, який занесено до Державного реєстру нерухомих пам’яток України". На цей час у Державному реєстрі нерухомих пам’яток України немає такої пам’ятки, як вулиця Інститутська. Натомість на державному обліку з 2014 року перебуває пам’ятка історії місцевого значення "Місце бойових дій та масової загибелі громадян в районі вул. Інститутської у м. Києві під час акцій протесту у лютому. Проект жодним чином не передбачає переміщення нерухомих об’єктів культурної спадщини, що перебувають на державному обліку. Крім того, засади збереження об’єктів культурної спадщини на зазначеній території регулюються також спеціальною науково-проектною документацією
"BURØ architects" – українська команда, активна в суспільно важливих архітектурних та урбаністичних проектах. У портфоліо – премії конкурсів на створення проекту "Революція доби", реконструкція Українського дому, Контрактова площа, концепція забудови Рибальского острова. Робота цієї компанії завоювала другу премію міжнародного конкурсу проектів на будівлю Національного музею Революції Гідності. Автори – Олексій Пахомов та Антон Олійник. Зараз вони проектують меморіал у Бабиному Яру. Про це з архітекторами говорила журналістка видання "PRAGMATIKA.MEDIA" Ірина Ісаченко. Пропонуємо вашій увазі частину їхньої розмови.
Із 22 до 30 березня у Києві пройде XVI Міжнародний фестиваль документального кіно про права людини "Docudays". Глядачам пропонують 15 локацій, 77 стрічок із 38 країн світу, з них – 27 українських фільмів. У кінотеатрі віртуальної реальності, який діятиме в креативному просторі IZONE, презентують проект "Наслідки VR: Євромайдан", також відвідувачі побачать реальні майданівські артефакти із зібрання Національного музею Революції Гідності.
19 березня 2019 року оприлюднено відкритий лист деяких родичів Героїв Небесної Сотні й кількох громадських організацій щодо реконструкції алеї Героїв Небесної Сотні та спорудження там Меморіалу. Викликає щирий подив, що автори листа лише тепер вирішили ознайомитися з проектом і відреагувати на нього. Насправді ж увесь перебіг реалізації проекту – від початку конкурсних процедур і донині – доступний на офіційних сторінках організатора та замовника конкурсу, також на сайті Музею. Більш того, цю інформацію ми регулярно поширювали через ЗМІ та в соціальних мережах і надсилали адресно родинам.
14 березня, в День українського добровольця, у Вишгороді урочисто відкрили пам’ятник, присвячений Героям Небесної Сотні та загиблим героям Вишгородщини, які захищали нашу землю від російської агресії на Сході України.
У дні роковин подій на Майдані генеральний директор Національного музею Революції Гідності Ігор Пошивайло прочитав для військовослужбовців Головного управління розвідки Міністерства оборони України доповідь на тему "Еволюція ставлення до Революції Гідності: п'ять років по тому". Він розповів про історію створення музею, результати його роботи за останні роки, ключові напрями діяльності закладу, бачення способів увічнення пам’яті про Майдан та поділився даними соціологічного дослідження про ставлення українців до Революції Гідності через п'ять років після її завершення.
Уже п'ять років українці крок за кроком вибудовують таку державу, яку хотіли бачити учасники Революції Гідності. На шляху до становлення демократії, забезпечення прав і свобод громадян корисно вивчати досвід інших, зокрема досвід боротьби з одним і тим самим зовнішнім ворогом. У 2003 році відбулася революція, після якої Грузія за короткий час оновила правоохоронну систему, туристичну інфраструктуру, забезпечила бізнесу та громадянам прозорі й швидкі державні послуги, ставши на теренах колишнього СРСР прикладом успішного реформування.
9 березня о 14:00 в день народження Кобзаря в Інформаційно-виставковому центрі Музею Майдану відбудеться зустріч з ініціатором створення та автором скульптури Тараса Шевченка Володимиром Зайцем. Також можна буде переглянути відеохроніки, присвячені ролі цієї скульптури в Революції Гідності, зробити світлини й долучитися до флешмобу #Шевченку205.
У Києві 7 березня 2019 року, в Інформаційно-виставковому центрі Музею Майдану, у межах
В офісі Національного музею Революції Гідності відбулося спілкування з журналістами у форматі прес-сніданку. Під час зустрічі, не обмеженої темою та форматом, керівники музею та представники ЗМІ вели мову переважно про підготовку до будівництва Меморіалу Героїв Небесної Сотні, про все, що супроводжує цей процес, та про інші актуальні питання діяльності закладу.
9 березня, напередодні 35-ї річниці з дня народження Олександра Капіноса, Героя Небесної Сотні, в його рідній школі буде відтворено те, чим він жив, надихався та надихав. У 27 років Сашко почав опановувати гру на бандурі, планував власноруч виготовити цей інструмент і кобзарювати по селах, отож ми почуємо спів кобзарів. На своїй малій батьківщині Олександр навчав молодь народним танцям, тому свято матиме танцювальну частину. Також усі присутні закличуть у Дунаїв весну, голосно співаючи веснянок.
За двісті років у світі не придумали нічого кращого, аніж процедура архітектурного конкурсу як демократичного шляху пошуку та вибору щонайліпшої ідеї, проекту або вироблення стратегії розвитку території. Це основна перевага конкурсу. В Україні майже в усіх випадках використовують процедуру відкритих торгів, тобто перемагають найнижча ціна й, відповідно, проект найнижчої якості, а не конкурентний діалог (двоступеневі торги, де спочатку за якісними параметрами обирають команду, а потім відбувається торг стосовно ціни, що дає шанс отримати хороший проект) чи переговорна процедура за результатами архітектурного конкурсу.
Після Євромайдану з’явилися багато громадських організацій та активістів, які хочуть брати участь в ухваленні рішень. Мешканці хочуть знати про зміни у своїх містах, брати участь в обговоренні. Адміністрації поки що не дуже вміють залучати до цього містян. Є ще такий український винахід, як формування громадських рад при конкурсах. Певно, це відповідь постмайданного суспільства на поточний стан справ. І, хоча ці громадські ради законодавчо не зафіксовано, варто використовувати й цей інструмент теж.