Українські музеї складної історії представили досвід роботи з темою дітей у збройних конфліктах та складних періодах історії нашої країни, зокрема під час Голодомору, Другої світової війни, Революції Гідності та нинішньої російсько-української війни. Розповіли також про донесення цієї теми до молодого покоління.
Напрацювання із цієї теми представили під час круглого столу “Діти у збройних протистояннях і суспільних конфліктах: презентація досвіду в експозиції музеїв та музейна педагогіка” в Інформаційно-виставковому центрі Музею Майдану.
“Як говорити з дітьми про трагічні події, смерть, про вбивства? Яким чином висвітлювати для них ці теми? Що ми як музейники хочемо, щоб діти винесли з такої розмови? Як нам, музейникам, бути релевантними, оскільки ми живемо в епоху, коли є дуже багато розважального контенту? Залучати молодь до важких тем вельми непросто”, – такими словами розпочала роботу круглого столу Юлія Скубицька, директорка Музею воєнного дитинства в Україні.
“Обізнаність дітей щодо Майдану є дуже актуальною й нині. У нас був цікавий випадок, коли київський школяр Назар Голянич написав есе, в якому звернувся до дорослих і попросив говорити з дітьми про Майдан. Адресовано було це звернення до його батьків, до учасників подій Революції Гідності, до нашого Музею”, – розповів Ігор Пошивайло, генеральний директор Національного музею Революції Гідності.
Під час Революції Гідності дехто з батьків у безпечний час брав дітей із собою. Але велика частина молодого покоління залишалася поза осередком подій і дізнавалася про них із соцмереж або теленовин. Із часом утворився інформаційний вакуум: юне покоління не цікавилося цією темою або не розуміло її. Діяльність Національного музею Революції Гідності покликана заповнити інформаційні прогалини у знаннях суспільства щодо Революції Гідності. Музей розробив комплекс відповідних заходів. Створено мальопис “Історія з Майдану. Епізод І”, що розповідає про початок Революції Гідності. Музей безкоштовно поширює його по бібліотеках, школах та інших закладах освіти. Оприлюднене у вільному доступі освітнє відео “Люди творять історію. Небесна Сотня” насамперед орієнтовано на школярів. Музей створив виставковий проєкт дитячих малюнків “Барви Свободи”. Загалом роботу Музею спрямовано на те, щоб розповісти дітям про Майдан не як про травматичну подію.
Директор Музею воєнного дитинства (Боснія та Герцеговина) Ясмінко Галілович пояснив, що мета існування нещодавно відкритої в Києві філії цього закладу полягає якраз у тому, щоб розказати, як діти переживають воєнні конфлікти та якими є наслідки конфліктів для цих дітей.
Чільник Музею воєнного дитинства представив основні принципи роботи організації та нагадав, що кожен музей має пам’ятати про відповідальність за інформацію, яку він доносить. На його думку, чим трагічніша тема, про яку розповідає музейний заклад, тим більшою стає його відповідальність перед суспільством.
“Часто дітей на таких виставках ставлять у позицію жертви. Ми завдяки своїй роботі зрозуміли, що історії дітей має бути подано з гідністю, адже вони не хочуть почуватися жертвами. Музей має бути не місцем трагедії, а місцем, де святкують життя”, – зазначив Ясмінко Галілович.
Ярослава Музиченко, методистка першої категорії сектору “Лабораторія музейної педагогіки” відділу науково-методичної роботи Національного музею історії України, розповіла про успішний досвід комунікації з дітьми щодо складної теми Голодомору, про меседжі, які варто доносити дітям та яких варто уникати, про те, як мають змінюватися розповіді дорослих, учителів для різних вікових категорій дітей. Вона зокрема наголосила: “Розповідати дітям про це треба таким чином, щоб поширювати не страх, не травми, а імена людей, які рятували жертв. Треба доносити те, що разом ми – сила й лише наша солідарність може подолати всі негаразди”.
Дмитро Гайнетдінов, завідувач відділу науково-просвітницької роботи Національного музею історії України у Другій світовій війні, розповів, що музей працює як із темою дітей у Другій світовій, так і з темою сьогодення російсько-української війни на сході України. У фокусі уваги – теми страждання дітей унаслідок злочинів нацистського та радянського режимів, виживання дітей в екстремальних умовах, трагедії дітей, які втратили батьків на війні, долі маленьких в’язнів нацистських таборів, у тому числі в повоєнний час, психологічні травми, завдані війною. Створено проєкт музейної школи “Покоління NEXT” для дітей віком від 8 до 14 років та окремо для інклюзивної групи щодо інформування про досвід різних країн у Другій світовій війні через окремі явища історії.
На завершення круглого столу Юлія Скубицька зазначила, що завдання музеїв – допомагати дітям виробляти важливі компетенції у демократичному суспільстві в сучасній Україні, формувати критичне мислення, виступати потужними освітніми інституціями й висвітлювати важливі історичні теми.
Зазначимо, що організатор заходу – Музей воєнного дитинства в Україні. Партнери – Національний музей Революції Гідності, Національний музей історії України та Національний музей історії України у Другій світовій війні.
