У Києві віддали шану першим Героям Небесної Сотні

"Героям Небесної Сотні тричі – слава!.. Слава!.. Слава!"

Такі вигуки, попри негоду, розносилися центром столиці 25 січня. Перших загиблих Майдану вшанували ходою, що стартувала від Лядських воріт до вулиці Грушевського. Близько сотні людей вийшли, аби згадати героїв і подякувати їм. Серед учасників ходи – рідні Героїв Небесної Сотні, представники Самооборони Майдану, медики Майдану, працівники Національного музею Революції Гідності, а також група білоруських студентів, котрих було легко впізнати по біло-червоних знаменах на плечах. У натовпі – режисер документального кіно Володимир Тихий, ветеран, волонтер та активіст Мирослав Гай та інші.

Люди несли лампадки та квіти. Покладали їх на місце загибелі Михайла Жизневського, де просто посеред вулиці Грушевського активісти спорудили меморіал, а також біля плакату з портретами Героїв, під стінами Парламентської бібліотеки. Коротка служба, виконання державного гімну, кілька стислих промов і дощ, що ніби підтримував людей у їхній скорботі.

Фото: Богдан Пошивайло

"Прийшли вшанувати пам'ять Михайла Жизневського, нашого земляка", – каже Божена. Вона каже, що особисто не знала героя, а приїхала з Гомельської області. На її Батьківщині зараз також відбуваються акції спротиву і репресії, що багато в чому нагадують події Майдану сім років тому.

"Протест триває, – сумно всміхається дівчина. – Та тримаємося. А що ще робити?! Люди стараються як можуть, із останніх сил. Дуже сильний тиск зараз іде з боку міліції, держави в принципі на людей. Заводяться протоколи, заводяться кримінальні статті, робиться все, щоб люди не виходили на вулиці, не показували на загальний огляд те, що вони проти Лукашенка". 

Учасник бойових дій, громадський активіст Ігор Мазур, більш відомий на псевдо "Тополя" пригадав, як Сергій Нігоян читав "Кавказ" Шевченка. 

"Це ті якраз по-своєму пасіонарні вибухи, – запевнив "Тополя". – Життя і смерть Жизневського – білоруса – ми маємо зараз ситуацію в Білорусі, в Росії. В деякій мірі приклад Михайла може слугувати для студентства – сьогодні день студентів якраз. Нігоян – це вірменин із українським серцем. Є багато українців, які не є українцями – по духу, по серцю своєму. А є ті, хто приїхали – як Жизневський, або такі, що жили тут, в кого батьки за національністю не українці, але вони справді в першу чергу громадяни! Громадянином бути – це насправді, дуже відповідально"

 

 

Ігор переконаний, що такі герої загалом є прапором боротьби: "Завжди на нашій землі буде іти боротьба між тим, що не дає рухатися вперед, і тим, що хоче прорвати цю стіну. Вони якраз ті молоти, які розбивають цю стіну, яка відділяє нас від кращого. Я не кажу "від європейського вибору" абощо – ми не знаємо, що ще чекає країну. Але від того більш людяного, більш світлого. Такі постаті, як Нігоян, як Жизневський, як Сеник, як всі ці хлопці Небесної Сотні, вони будуть нам допомагати не бути байдужими, робити свою справу. А в нас спільна справа – в хлопців і в дівчат, і студентів, і пенсіонерів. Хлопці ці – більшість так само з посмішкою на фотокартках «Небесна Сотня». Вони з посмішкою зараз також із неба на нас дивляться, бо вони раді, що ми прийшли, і ми пам'ятаємо про них".

Наталія Бойків, завідувачка будівельного відділу Національного музею Революції Гідності, членкиня ГО "Родина Героїв "Небесної Сотні" нагадала, що така акція традиційно проходить із 2015 року. 

"Започаткувала її 3 сотня Самооборони Майдану, – розповіла пані Наталія. – До неї належав Сергій Нігоян. Ця акція, яка проходить 22 січня, це вшанування пам'яті перших загиблих на Майдані. 22 січня був смертельно поранений Сергій Нігоян, а ввечері – Михайло Жизневський. Згодом – Роман Сеник, який уже помер 25 січня".

Наталя Бойків (крайня ліворуч)

Однак цього року через карантинні обмеження ходу довелося перенести на 25 число. Через це до ходи долучилося менше людей, ніж очікувалося, однак активісти розповідають, що дехто таки прийшов сюди віддати шану саме 22 січня. 

"Цією ходою ми завжди хочемо привернути увагу до подій на Майдані під час Революції Гідності, до вшанування самих героїв, – пояснила Бойків. – Тому що з кожним роком ми бачимо, все менше і менше людей приходить. І хотілося б, щоб таких людей знали поіменно".

Також Наталя Бойків нагадала, що низка заходів вшанування відбудеться у лютому: "Найтрагічніші дні – це 18-20 лютого. І зазвичай ми вшановуємо пам'ять героїв. 20 лютого є офіційний День Героя Небесної Сотні, а 18-го були уже масові вбивства, цього ж дня відбудеться перша хода. Зазвичай у ці дні проходять й інші заходи, тому ми всіх запрошуємо. Всі заходи будуть опубліковані на сайті Національного музею Революції Гідності. Долучайтеся!"    

ФОТОРЕПОРТАЖ із Ходи пам'яті.


Авторка: Олена Максименко, співробітниця Національного музею Революції Гідності

Тип матеріала: 
Новини архітектурного конкурсу