Швець Віктор

Віктор Миколайович Швець народився у Києві 8 жовтня 1955 року. У 1973 році закінчив київську середню школу № 98. У 14 років професійно почав займатися академічним веслуванням. На строковій та позастроковій військовій службі входив до Спортивної роти Київського військового округу. Був майстром спорту, семиразовим чемпіоном збройних сил СРСР з академічного веслування, призером чемпіонатів СРСР, багаторазовим чемпіоном та призером Чемпіонату УРСР, членом олімпійської збірної 1980 року. Завершивши спортивну кар’єру, служив у Київському вищому артилерійському училищі, а з 1987 року – старшим мічманом на атомному підводному човні Північного флоту СРСР, де відповідав за обслуговування радіотехнічних приладів. У 1991 році Віктор Швець повернувся до Києва та влаштувався на посаду завідувача лабораторії у Київському вищому військово-морському політичному училищі, що знаходилося у приміщенні нинішньої Києво-Могилянської академії.
Був одружений. З дружиною Тамарою виховували двох дітей, але у 2006 році поховали сина, який ще 16-річним хлопцем невдало пірнув та зламав шийні хребці, втративши можливість рухатися. Щоб допомагати доглядати за сином, Віктор Швець вийшов на дострокову військову пенсію. Потім родина продала квартиру у Києві. Віктор Швець майже самотужки почав зводити будинок у с. Гатному Києво-Святошинського району Київської області, сподіваючися, що тут буде краще синові.
У 2004 році Віктор Швець разом із дружиною брали участь у Помаранчевій революції.

Участь у Революції Гідності. З 1 грудня 2013 року, після того, як бійці «Беркуту» вночі 30 листопада жорстоко розігнали мітингувальників біля монумента Незалежності, Віктор Швець разом із дружиною чи не щотижня приїздили до Києва, де брали участь у недільних вічах, привозили на Майдан їжу та теплий одяг.
18 лютого 2014 року, за словами дружини, Віктор Миколайович ремонтував машину. Повернувшися до будинку, побачив новини з середмістя Києва та почав збиратися на Майдан, сказавши, що їде захищати молодь. Наполіг, що поїде сам і близько 16:00 виїхав до Києва.
Увечері, близько 20:00, бійці «Беркуту» та внутрішніх військ почали наступ на майдан Незалежності з Європейської площі, використовуючи бронетранспортери. Ближче до 22:00 наступ було відбито. Одначе, постріли не вщухали. О 22:37 Віктор Швець зателефонував дружині та сказав, що із ним все добре. Голос чоловіка здався їй дивним. Очевидно, на той час він був вже поранений, адже, за даними прокуратури, кульові поранення Віктор Швець отримав у проміжку з 22:00 до 23:00 на майдані Незалежності в районі нижньої частини вулиці Інститутської. Пораненого забрала швидка, але врятувати його не вдалося. Смерть була зафіксована лікарем «швидкої» о 00:30 19 лютого (прокуратура вказує 01:00 того ж дня). Слідство офіційно підтвердило наявність двох поранень від дев’ятиміліметрових куль, хоча свідки казали про більшу кількість вогнепальних ран.
Віктору Швецю було 58 років.

Пошанування. Героя Небесної Сотні поховали у Гатному 21 лютого. За громадянську мужність, патріотизм, героїчне відстоювання конституційних засад демократії, прав і свобод людини, самовіддане служіння Українському народу, виявлені під час Революції Гідності, Указом Президента України № 890/2014 від 21 листопада 2014 року Віктору Швецю було присвоєно звання Герой України з удостоєнням ордена «Золота Зірка» (посмертно). Почесний патріарх УПЦ Філарет нагородив Віктора Швеця медаллю «За жертовність і любов до України» (липень 2015, посмертно). 8 травня 2016 року під час Служби Божої в соборі Святого Юра у Львові подвиг Героя було відзначено Грамотою Верховного архієпископа Києво-Галицького Святослава (посмертно). Ім’я та портрет Героя викарбувані на тимчасовому меморіалі Героїв Небесної Сотні у Києві на алеї Героїв Небесної Сотні, а також Меморіалі пам’яті Героїв Небесної Сотні у Львові (вул. М. Кривоноса). 2 квітня 2014 року рішенням Гатненської сільської ради Києво-Святошинського району вулицю, на якій жив Герой, перейменовано на вулицю Віктора Швеця. 27 березня 2015 року на фасаді будівлі Гатненської сільської ради (вулиця Київська, 138) йому було відкрито меморіальну дошку. 13 жовтня 2015 року у Києві на фасаді будівлі спеціалізованої школи з поглибленим вивченням англійської мови № 98 (вулиця Івана Микитенка, 7), де навчався Герой, йому також було відкрито меморіальну дошку. На честь Віктора Швеця започатковані спортивні змагання з академічного веслування.