Войтович Назар

Назарій Юрійович Войтович народився на Тернопільщині в селі Травневе Збаразького району 2 червня 1996 року. Був єдиною дитиною в батьків. Хлопець полюбляв малювати, тому обрав відповідну професію – після закінчення дев’яти класів Травневської загальноосвітньої школі вступив до Тернопільського кооперативного торговельно-економічного коледжу на факультет дизайну.

Ізмалку Назар був дуже допитливим. Цікавився таємницями природи, а також подіями минувшини, особливо історією козацтва. У школі брав участь у спортивних і туристичних змаганнях, театральних виставах, конкурсах і вікторинах. Любив читати та слухати музику, мріяв стати художником, а ще – мандрувати світом.

Участь у Революції Гідності.

Наприкінці 2013 року Назарій навчався на третьому курсі коледжу. Коли ж у Києві почалися багатотисячні протести через відмову керівництва країни від євроінтеграції та було жорстоко розігнано мітингувальників у ніч на 30 листопада, хлопець хотів їхати до столиці. Та навчання змушувало його залишатися в Тернополі. І батьки не відпускали сина, переконували, що він може підтримувати активістів і на місцевому Майдані. Назар справді брав активну участь у мітингах на Театральній площі, а також передавав речі для протестувальників у Києві. Увечері 19 лютого 2014 року після пар у коледжі Назар чергового разу зібрав посилку для столичного Майдану. В автобусі, який їхав до Києва, було вільне місце, і хлопець раптово вирішив поїхати на Майдан сам. Він ніколи не бував у Києві. Уже з автобуса зателефонував батькові. Сказав, що їде до столиці, та пообіцяв бути обережним і стояти біля сцени.

Рано-вранці 20 лютого Назара та його друзів від станції метро "Житомирська" до Майдану довезли знайомі автомайданівці. У тернопільському наметі хлопець зустрівся з троюрідним братом Олегом Мандзюком. Той згадує: менш ніж за годину до своєї загибелі Назар звернув увагу на прапор одного з майданівців, на якому було написано холодноярівське гасло "Воля України або смерть!", адже останньою книжкою, яку Назар читав, був саме роман Юрія Горліса-Горського "Холодний Яр".

Коли тернополяни вранці 20 лютого почули постріли, то вибігли з намету. Назарові дали щитки для захисту рук і ніг та шолом, який до цього належав беркутівцю. На вулиці Інститутській хлопець спочатку допомагав пораненим, потім тягнув мішок із бруківкою, щоб укріпити барикаду, а о 09:22 стояв на тротуарі біля верхнього в’їзду до Міжнародного центру культури і мистецтв Федерації профспілок України ("Жовтневого палацу"). У цей час куля: пробила Назарові праву щоку, пошкодила сонну артерію та вийшла через хребет.

Назарієві Войтовичу було 17 років. Він став наймолодшим Героєм Небесної Сотні. 

Пошанування. Назарія Войтовича поховано в його рідному селі на Тернопільщині. За громадянську мужність, патріотизм, героїчне обстоювання конституційних засад демократії, прав і свобод людини, самовіддане служіння українському народу, виявлені під час Революції Гідності, Указом Президента України № 890/2014 від 21 листопада 2014 року Назарієві Войтовичу було присвоєно звання "Герой України" з удостоєнням ордена "Золота Зірка" (посмертно). Почесний патріарх УПЦ Філарет 4 липня 2015 року нагородив його медаллю "За жертовність і любов до України", а верховний архиєпископ Києво-Галицький УГКЦ Святослав 8 травня 2016 року відзначив почесною грамотою (посмертно). Ім’я та портрет героя викарбувано на тимчасовому меморіалі Героїв Небесної Сотні у Києві та на Меморіалі Героїв Небесної Сотні у Львові. 2 червня 2014 року у селі Травневе на фасаді Травневської загальноосвітньої школи,в якій навчався Назар, було відкрито меморіальну дошку, а навчальний заклад тепер має назву "Травневська гімназія імені Назарія Войтовича". 24 лютого 2015 рокуву Тернополі на фасаді будівлі Тернопільського кооперативного торговельно-економічного коледжу, де навчався Назарій, на його честь відкрили меморіальну дошку. 19 травня 2017 року у Збаразькому замку на спомин про Назарія Войтовича відкрили пам’ятник-погруддя. У Тернопільському кооперативному торговельно-економічному коледжі студенти й викладачі облаштували куточок пам’яті Назарія Войтовича, де відтворили символічні елементи Майдану: шини, "йолку", бруківку, а на стендах розмістили світлини Назара під час навчання, а також графічні роботи його авторства. Кабінет Міністрів України 15 листопада 2017 року заснував стипендію імені Назарія Войтовича для найкращих молодих учених за вагомий внесок у розвиток демократичних та гуманістичних цінностей у сфері науки й освіти та зміцнення міжнародного авторитету України. На початку серпня у Збаражі щороку відбуваються спортивні турніри з футболу, волейболу та гирьового спорту під гаслом "Героям слава!", присвячені пам’яті Устима Голоднюка та Назара Войтовича. Перший турнір провели 12 серпня 2014 року в день 20-річчя Устима. 2017 року в селі Травневому засновано Мистецьку резиденцію імені Назарія Войтовича. Відкривається вона щороку 2 червня в день народження Назарія. За конкурсом, оголошеним на міжнародному рівні, заклад надає молодим митцям змогу реалізувати свої проєкти у співпраці з кураторами та бути представленими в українських і закордонних культурних інституціях.