Назарій Юрійович Войтович народився на Тернопільщині в селі Травневе Збаразького району 2 червня 1996 року. Був єдиною дитиною в батьків. Хлопець полюбляв малювати, тому обрав відповідну професію – після закінчення дев’яти класів Травневської загальноосвітньої школи вступив до Тернопільського кооперативного торговельно-економічного коледжу на факультет дизайну.
Ізмалечку Назар був дуже допитливим. Цікавився таємницями природи, а також подіями минувшини, особливо історією козацтва. У школі брав участь у спортивних і туристичних змаганнях, театральних виставах, конкурсах і вікторинах. Полюбляв читати та слухати музику, мріяв стати художником, а ще – мандрувати світом.
Участь у Революції Гідності. Наприкінці 2013 року Назарій навчався на третьому курсі коледжу. Коли ж у Києві почалися багатотисячні протести через відмову керівництва країни від євроінтеграції та було жорстоко розігнано мітингувальників у ніч на 30 листопада, хлопець хотів їхати до столиці. Однак навчання змушувало його залишатися в Тернополі. І батьки не відпускали сина, переконували, що він може підтримувати активістів і на місцевому Майдані. Назар справді брав активну участь у мітингах на Театральній площі, а також передавав речі для протестувальників у Києві. Увечері 19 лютого 2014 року після пар у коледжі Назар чергового разу зібрав посилку для столичного Майдану. В автобусі, який їхав до Києва, було вільне місце, і хлопець раптово вирішив поїхати на Майдан сам. Він ніколи не бував у Києві. Уже з автобуса зателефонував батькові. Сказав, що їде до столиці та пообіцяв бути обережним і стояти біля сцени.
Рано-вранці 20 лютого Назара та його друзів від станції метро "Житомирська" до Майдану довезли знайомі автомайданівці. У тернопільському наметі хлопець зустрівся з троюрідним братом Олегом Мандзюком. Той згадує: менш ніж за годину до своєї загибелі Назар звернув увагу на прапор одного з майданівців, на якому було написано холодноярське гасло "Воля України або смерть!", адже останньою книжкою, що читав Назар, був саме роман Юрія Горліса-Горського "Холодний Яр".
Коли тернополяни вранці 20 лютого почули постріли, то вибігли з намету. Назарові дали щитки для захисту рук і ніг та шолом, який до цього належав беркутівцю. На вулиці Інститутській хлопець спочатку допомагав пораненим, потім тягнув мішок із бруківкою, щоб укріпити барикаду, а о 09:22 стояв на тротуарі біля верхнього в’їзду до Міжнародного центру культури і мистецтв Федерації профспілок України ("Жовтневого палацу"). У цей час куля: пробила Назарові праву щоку, пошкодила сонну артерію та вийшла через хребет.
Назарієві Войтовичу було 17 років. Він став наймолодшим Героєм Небесної Сотні.
Пошанування. Назарія Войтовича поховано в його рідному селі на Тернопільщині. За громадянську мужність, патріотизм, героїчне обстоювання конституційних засад демократії, прав і свобод людини, самовіддане служіння українському народу, виявлені під час Революції Гідності, Указом Президента України № 890/2014 від 21 листопада 2014 року Назарієві Войтовичу було присвоєно звання "Герой України" з удостоєнням ордена "Золота Зірка" (посмертно). Почесний патріарх УПЦ Філарет 4 липня 2015 року нагородив його медаллю "За жертовність і любов до України", а верховний архиєпископ Києво-Галицький УГКЦ Святослав 8 травня 2016 року відзначив почесною грамотою (посмертно). Ім’я та портрет героя викарбувано на тимчасовому меморіалі Героїв Небесної Сотні у Києві та на Меморіалі Героїв Небесної Сотні у Львові. 2 червня 2014 року в селі Травневе на фасаді Травневської загальноосвітньої школи, в якій навчався Назар, було відкрито меморіальну дошку, а навчальний заклад тепер має назву "Травневська гімназія імені Назарія Войтовича". 24 лютого 2015 року в Тернополі на фасаді будівлі Тернопільського кооперативного торговельно-економічного коледжу, де навчався Назарій, на його честь установили меморіальну дошку. 19 травня 2017 року у Збаразькому замку на спомин про Назарія Войтовича відкрили пам’ятник-погруддя. У Тернопільському кооперативному торговельно-економічному коледжі студенти й викладачі облаштували куточок пам’яті Назарія Войтовича, де відтворено символічні елементи Майдану – шини, "йолку", бруківку, а на стендах розмістили світлини Назар, зроблені під час навчання, та його графічні роботи. Кабінет Міністрів України 15 листопада 2017 року заснував стипендію імені Назарія Войтовича для найкращих молодих учених за вагомий внесок у розвиток демократичних та гуманістичних цінностей у сфері науки й освіти та зміцнення міжнародного авторитету України. На початку серпня у Збаражі щороку відбуваються спортивні турніри з футболу, волейболу й гирьового спорту під гаслом "Героям слава!", присвячені пам’яті Устима Голоднюка та Назарія Войтовича. Перший турнір провели 12 серпня 2014 року в день двадцятиріччя Устима. 2017 року в селі Травневому засновано Мистецьку резиденцію імені Назарія Войтовича. Відкривається вона щороку 2 червня в день народження Назара. За конкурсом, оголошеним на міжнародному рівні, заклад дає молодим митцям змогу реалізувати свої проєкти у співпраці з кураторами та бути представленими в українських і закордонних культурних інституціях.