Євромайдан у площині науки: підсумки першого дня форуму

Завершився перший день ІІ Наукового форуму "Революція Гідності: на шляху до історії". 

Цьогоріч він відбувається в онлайн-форматі через карантинні обмеження. Фокус-тема – "Революції доби постмодерну: Майдан у контексті світових протестних рухів кінця ХІХ – початку ХХ століття". 

Паралельно з форумом в офісі Національного музею Революції Гідності ведуть обшуки представники нацполіції та СБУ. Однак, попри таке сумнівне "привітання" напередодні чергової річниці Євромайдану, Музей продовжує працювати та проводити заплановані заходи. 


"Що довше ми віддаляємося від Революції Гідності в часі, тим спокійніше, виваженіше можемо дивитися на події, які відбувалися в той час, – заявив на початку дискусії Іван Патриляк, фахівець з історії українського націоналізму, доктор історичних наук. – Очевидно, нам доведеться збиратися ще не один десяток разів, щось усвідомити наслідки тих подій, які ми переживали у 2013–2014 роках".

Процес наукового осмислення події семирічної давнини почався з круглого столу на тему "Революції доби постмодерну: поняття, терміни, визначення". Модераторкою була Яна Примаченко, кандидат історичних наук. А після обіду відбулася панельна дискусія "Анатомія революцій: спільне, відмінне, котраверсійне". Її модерував кандидат історичних наук Сергій Янішевський.  

Було розглянуто такі важливі аспекти теми, як цінності Майдану, передумови революції та її рушійну силу, якою стала молодь. Олег Андрос, кандидат політичних наук, говорив про роль соціальних мереж і новітніх технологій, що вийшла на перший план не лише під час Євромайдану, а також у подіях у Гонконзі та в Білорусі.

Ішлося про пошуки ідентичності, про відсутність лідерів. Доктор культурології Руслана Демчук навіть пропонувала назвати Революцію Гідності революцією ідентичності. Порушувалися питання, чи можна взагалі вважати Майдан 2013–2014 років революцією та чи досяг він своєї мети. Обговорювали регіональні аспекти сприйняття подій семирічної давнини та війни.

Британський і канадський політолог українського походження, спеціаліст з історії та політики незалежної України Тарас Кузьо аналізував трансформацію російського націоналізму – на його думку, до 2012 року домінувала "радянська" модель ("братні народи"), тим часом як нині утвердилася модель "царистська", що заперечує існування українців та України як таких.

Кандидат історичних наук Євгеній Сафар'янс розповів про можливість впливу кліматичних змін на поведінку людей і про те, що чимало революцій припадають на піки сонячної активності. Помічено, що пандемія та локдаун відбиваються на психічному й емоційному здоров’ї – рух BLM у США спалахнув саме під час дії карантинних обмежень.

Михайло Винницький, доктор філософії, вів мову про створення нових сенсів, про народження відомого банера з гаслом "Поймите, нас задолбало", а також про шкідливість сприйняття подій Майдану виключно крізь призму трагізму. 

Доктор історичних наук Ярослав Грицак розмірковував про модерний і постмодерний архетипи революцій, одна з яких – із великої букви "Р", інша – з малої. Згадуючи Францію, він зауважує, що символом і тотемом Революції першого архетипу стала гільйотина, а революції другого архетипу – стіл переговорів, де попередникам гарантують безпеку. "Моя теза – цей виразний модерний архетип уже довершився, – переконаний пан Грицак. – Зараз ми маємо справу з іншим архетипом. Постмодерна революція з маленької букви "р" трапляється частіше. І перший, і другий Майдан належать до цього другого типу революції".Технічний супровід наукового форуму

Було згадано "оксамитові" й "кольорові революції" та багато інших. Ішлося про постмодернй наратив і цивілізаційний вибір Майдану, про роль емоційного складника в масових рухах та етичний вимір українських протестів.   


Під час конференції була спроба завадити панельній дискусії – невідомий користувач підключився до "зуму" та ввімкнув на повну гучність музику. Непроханого гостя досить швидко заблокували. Невідомо, чи то випадковість, чи ще одна атака з метою завадити роботі Музею. Завтра чекаємо на продовження дискусії. 

Докладна програма тут.