У Музеї пропаганди на Хмельниччині покажуть мистецький проєкт “Майдан: простір творчості”. Упродовж 2018–2020 років він експонувався в Києві, Одесі, Мелітополі, Хмельницькому, Львові, Конотопі й Опішні. У 2021-му роботи студентів-дизайнерів Національної академії образотворчого мистецтва і архітектури приймає Музей пропаганди у Шепетівці Хмельницької області. Експонати виставки створені в революційний рік під керівництвом професора Віталія Шості. Викладач сфокусував дипломні та курсові роботи на Майдані, попри те, що вже пів року кожен підопічний мав затверджену персональну тему. “Майдан: простір творчості” – це 74 мистецькі об’єкти про Революцію Гідності, а також календарі та плакати, присвячені російській інформаційній і військовій агресії.
Новини
Пам'ять про подвиг Небесної Сотні у 2021 році вшановується під гаслом "Вдячні за свободу". У лютому цей слоган супроводжуватиме врочисті державні заходи та приватні ініціативи з ушанування героїв Майдану. Приурочені до цього дня відео та банери можна побачити як соціальну рекламу на моніторах і рекламних щитах українських міст.
У 2020 році зусилля команди Музею було спрямовано на виконання основних завдань і дотримання напрямів діяльності Музею в умовах пандемії коронавірусу CОVID-19 та карантинних обмежень, а також інформаційних атак, маніпуляцій і політичного тиску.
Запрошуємо долучатися до вшанування Героїв Небесної Сотні у їхні дні народження.
“День народження Героя” – комеморативна практика, започаткована у січні 2021 року Національним музеєм Революції Гідності. Її головний посил – відзначити факт приходу на світ кожного з Героїв Небесної Сотні та традиційно подарувати, як за життя, квіти цього дня, висловлюючи вдячність за громадянський вибір, за подвиг і самозречення. Це також дасть змогу широким колам відвідувачів меморіального простору на алеї Героїв Небесної Сотні у Києві дізнатися більше про загиблих під час Революції Гідності.
Музей Майдану запрошує на екскурсії у лютому! Ви пройдете алеєю Героїв Небесної Сотні, де згадаєте найгарячіші події Революції Гідності й героїв біля народного меморіалу неподалік від каплиці архистратига Михаїла та українських новомучеників. Також побачите ліхтарний стовп, на якому збереглися кульові отвори від пострілів під час подій 18–20 лютого 2014 року. До слова, Музей Майдану врятував цей артефакт від демонтажу внаслідок пошкоджень під час ДТП на алеї. У супроводі гіда завітаєте до виставкового простору просто неба “М³: Майдан. Меморіал. Музей” (“Куб”) на місці майбутньої будівлі Національного музею Революції Гідності. Там можна оглянути виставку, присвячену подіям трьох українських революцій і створенню Меморіалу Небесної Сотні та Музею Революції Гідності.
У київському Будинку профспілок не варто відкривати салон азартних ігор. Національний музей Революції Гідності не підтримує цю ініціативу, вважає її неросзудливою та приреченою на осуд суспільства.
Запрошуємо представників ЗМІ та громадськість 2 лютого о 10:00 до Українського кризового медіацентру на публічний звіт Національного меморіального комплексу Героїв Небесної Сотні – Музею Революції Гідності. Музей поінформує про свою діяльність у 2020 році, в тому числі про виклики та здобутки, кількісні та якісні показники своєї роботи, про ситуацію із будівництвом меморіально-музейного комплексу на алеї Героїв Небесної Сотні.
Події у США не такі прості й однозначні, як здається на перший погляд. Дехто з прихильників Трампа вважає, що штурм був спланованою акцією купки проповокаторів, адже силовий сценарій невигідний ані Трампу, ані республіканцям, ані самим протестувальникам. Свідки подій запевняють: на мирну ходу до Капітолію вийшло від сотень тисяч до двох мільйонів громадян, а штурмували його кілька десятків, щонайбільше сотня. Їх називають проплаченою масовкою, американською версією тітушок. Декого з них було помічено на акціях BLM – "Black lives matter" та на акціях ультралівих рухів антифашистського спрямування. Також очевидці звертають увагу на те, що поліція сама відчинила ворота молодикам. Прихильники Трампа вважають, що метою цієї акції було дискредитувати образ їхнього лідера в очах однопартійців і суспільства. Офіційним приводом для протестів, наслідком яких став штурм, була підозра у фальсифікаціях результатів виборів у двох штатах. Після них Трампа забанили соціальні мережі. Сам він видалив свій акаунт у твітері та не заходив на фейсбук упродовж доби – на знак протесту проти цензури, як вважають його шанувальники. Хочеться вірити, що американське правосуддя та громадянське суспільство розслідують усе це, встановлять справжні обставини, причини та наслідки зазначених подій. А ми порівняємо фактаж українських та американських протестів.
27 січня о 17:00 на онлайн-платформі Міжнародної коаліції місць сумління – International Coalition of Sites of Conscience відбудеться зустріч з Ігорем Пошивайлом, генеральним директором Національного музею Революції Гідності. Розмова у межах серії вебінарів "Member Spotlight".
Перших загиблих Майдану вшанували ходою, що стартувала від Лядських воріт до вулиці Грушевського. Близько сотні людей вийшли, аби згадати героїв і подякувати їм. Серед учасників ходи – рідні Героїв Небесної Сотні, представники Самооборони Майдану, медики Майдану, працівники Національного музею Революції Гідності, а також група білоруських студентів, котрих було легко впізнати по біло-червоних знаменах на плечах. У натовпі – режисер документального кіно Володимир Тихий, ветеран, волонтер Мирослав Гай та інші.
Упродовж 25–30 січня відбудеться низка заходів, організованих Національним музеєм Революції Гідності та партнерами.
У межах освітньої програми виставки “Творча сила свободи. Ініціативи Майдану” запрошуємо на кураторську екскурсію Ігоря Пошивайла “Історія Майдану в 300 експонатах” 29 січня, 5 лютого і 12 лютого о 16:00 у Музеї книги і друкарства України. Дізнаєтеся донині невідомі широкому загалу особливості збирання, зберігання і експонування колекції Національного музею Революції Гідності. Вона розкриває унікальні історії окремих артефактів, представлених на виставці “Творча сила свободи. Ініціативи Майдану”.
Книга відгуків – це окремий жанр, чи то пак, простір для висловлювань. Він трохи схожий на паперові листи. Попри технологічний прогрес і можливість говорити в інтернет-просторі, нотатки на папері досі актуальні – їх лишають відвідувачі та переглядають працівники закладів. Часом вони відкривають несподівані грані людської душі. Ми вирішили проаналізувати, що ж пишуть відвідувачі виставок Національного музею Революції Гідності. Переважно музей проводить виставки в інших музеях Києва і не тільки. Також книга відгуків постійно збирає враження гостей в Інформаційного центру Музею Майдану.
Громадська організація "Родина Героїв Небесної Сотні" спільно з Радою молодих вчених при МОН України оголосили переможця другого конкурсу у межах реалізації проєкту Відзнака імені Юрія Вербицького. Найкращою роботою визнано статтю “Просторово-часовий розподіл сейсмічності закарпатського внутрішнього прогину за результатами геофізичного моніторингу" Ігнатишина Адальберта Васильовича, який за життя Юрія Вербицького, зустрічався з ним на станції Королево.
Важлива мить – нам уже 5 років! Начебто і недовгий час для становлення національної інституції. Утім, разом із вами ми пройшли важливий шлях від мрії до дії, від ідеї до її поступального втілення у життя. Дивовижна в історії країни річ – майданівська ініціатива "Музей Майдану" під тиском громадськості знайшла підтримку держави. У січні 2016 зареєстровано Меморіальний комплекс Героїв Небесної Сотні – Музей Революції Гідності.
Громадська ініціатива Бібліотека Майдану виникла 26 січня 2014 року у стінах Українського Дому як місце розуму й органічно доповнила місце сили (вулицю Грушевського) та місце духу (навколо сцени). Стала місцем на Майдані, де люди читають, мислять, говорять та діють, а також духовно відновлюються. З перших днів Бібліотека Майдану із революційної читальні перетворилася на всеукраїнську платформу зі збору та розповсюдження літератури. За 6 місяців отримано від громадян, видавництв та авторів близько 20 тисяч примірників, більшість із яких одразу відправлено до 250 сільських бібліотек, у тому числі до населених пунктів, звідки були родом Герої Небесної Сотні.
У межах освітньої програми виставки запрошуємо на авторську екскурсію Анастасії Сокирко “Майдан мистецький”: 27 січня, 3 лютого, 16 лютого о 16:00. Почуєте історії створення мистецьких творів та творчих ініціатив зими 2013–2014 років. Зокрема йтиметься про “Мистецьку сотню” та організовані нею акції “Щитопис” і “Пленер на барикадах”, “Мистецький Барбакан” та художників, які після Революції Гідності утворили ГО “Артіль Майдан”. Побачите твори таких митців як Олександр Мельник, Олексій Белюсенко, Андрій Набока, Леся Хоменко, Оля Рондяк, Степан Ядловський та багатьох інших, які творили як під час Майдану, так і вже по його закінченню.
Запрошуємо 25 січня о 18:00 вшанувати пам’ять перших загиблих учасників Революції Гідності – Героїв Небесної Сотні: Сергія Нігояна, Михайла Жизневського, Романа Сеника, Юрія Вербицького та Олександра Бадеру, які загинули у січні сім років тому. Акцію 2015 року започаткувала Третя сотня Самооборони Майдану, до якої належав Сергій Нігоян – перша жертва під час подій Майдану. Блокпост 3-ї барикади, на якому чергував Сергій Нігоян, було розміщено коло Лядських воріт. Зазвичай хода відбувалася саме 22 січня – в день, коли з’явилися перші загиблі. Цьогоріч через локдаун дата змістилася на 25 січня.
У столиці вздовж алеї Героїв Небесної Сотні встановлено кошики для підтримання чистоти. Останні кілька років благоустроєм цієї земельної ділянки опікується Національний меморіальний комплекс Героїв Небесної Сотні – Музей Революції Гідності. Попри те, що працівники музею разом із комунальними підприємствами ШЕУ Печерського району та УЗН Печерського району системно дбають про прибирання території і її облаштування, проблема зі сміттям існує. Недостатньою для поліпшення ситуації виявилася й інформаційна навігація на алеї (стенди, пам’ятні дошки), яка повідомляє, що це меморіальний простір, де потрібно відповідно поводитись. У музеї переконані, що такі кошики поліпшать ситуацію і заохотять відвідувачів алеї і просто перехожих дотримуватися порядку.
Куб – виставковий павільйон просто неба Національного музею Революції Гідності номіновано на EU Prize for Contemporary Architecture – Mies van der Rohe Award! Його відкрили 21 листопада 2019 року на місці, відведеному під будівництво Національного музею Революції Гідності. Авторами архітектурної ідеї проєкту тимчасової конструкції є агенція urban curators та архітектор Єгор Штефан. Премією Міс ван дер Рое відзначають досконалість у галузі архітектури та привертають увагу до важливого внеску європейських фахівців у розробку нових концепцій та технологій. Премія також популяризує професію архітектора.