У Всеукраїнський день бібліотек вітаємо всіх причетних та розповідаємо історію завідувачки книгозбірні з деокупованої Катюжанки

У Всеукраїнський день бібліотек розповідаємо історію однієї з книгозбірень, яка потерпіла під час окупації росіян у 2022 році. Команда Музею Майдану дізналася про це під час експедиції до села Катюжанки на Київщині.

Катюжанку, що за півсотні кілометрів від Києва, росіяни окупували у лютому 2022 року. Світлана Пожарська, місцева бібліотекарка, разом із родиною залишалася в рідному селі та провела в окупації 36 днів. 

“Коли росіяни зайшли, розумієш, що твоє життя нічого не варте. Немає нашої влади, і ти залежиш тільки від того, що їм у голову стукне, – вб’ють тебе чи ні. І мені складно уявити, як тримаються наші люди на досі окупованих територіях”, – згадує з жахом пані Світлана.

Бібліотека, в якій уже не перший десяток років вона працює, розмістилася в центрі села поблизу будинку культури. У ньому рашисти облаштували шпиталь, куди звозили поранених, коли ЗСУ активно витісняли російські підрозділи з Київщини. Тоді у приміщенні бібліотеки також вів прийом терапевт.

До бібліотеки Світлана Пожарська змогла потрапити 28 березня. Зайшовши, розплакалася від побаченого: рашисти вибили двері, потрощили полиці, спалили книжки про АТО, викрали всю техніку та цінні речі, замість книжок на стелажах стояли ліки, а на стінах бібліотеки було написано: “Хохол, сдавайся”, “Победа за росией”, “ОМОН рф”. Тоді ж стіни бібіліотеки стали свідками вже анекдотичної історії, коли один з окупантів, бурят, викрадав електрочайник без підставки зі шнуром. 

Кілька російських солдатів супроводжували пані Світлану, й вона запитала в них, чому вони прийшли сюди та як пояснюють собі все, що відбувається. Ось що було далі:

“Молодий солдат, який назвався “Монголом”, казав мені: “Я на цій війні вісім років. Ваші бомблять Донбас! Що ви там робите? Ми прийшли сюди захищати рускіх. Я повернуся сюди і буду різати, і мій син прийде і буде різати. Хто кричав на Майдані: “Хто не скаче, той москаль”? Усіх, хто ненавидить рускіх, буду різати. Убивав і буду вбивати”. 

Пані Світлана переймалася долею бібліотеки, бо, крім рашистів, треба було оберігати зібрання ще й від місцевих мародерів.

“Побачила, як із бібліотеки виходить якийсь чоловік із торбами книжок. Я на велосипеді стала його доганяти, хоча неподалік зупинився російський БТР і це насправді могло бути небезпечно. Ніколи не думала, що можу так розлютитися, – переживала за бібліотеку весь час, доки тут були росіяни, а тепер крадуть свої! Кажу: “Для чого ти брав ці книжки?”, а у відповідь чую: “Так там відчинено було”. І це не поодинокий випадок. Один із мародерів навіть погрожував ножем. Зрештою нам удалося повернути книжки. Досі не можу зрозуміти, навіщо людям було їх красти”, – розповідає Світлана.

Нині бібліотека в Катюжанці відновлює свою роботу та знову поповнює фонд, а вся російська література готова до списання. 

Якщо ви хочете розповісти свою історію або передати експонати до Музею, напишіть нам: maidanmuseum@gmail.com

Світлини: Богдан Пошивайло, Світлана Пожарська