Пагор Дмитро

Дмитро Олексійович Пагор народився 10 квітня 1992 року в селі Хропотова Чемеровецького району Хмельницької області. Мав старшого брата. Навчався у місцевому ліцеї економіки та права, заочно здобував освіту в Подільському державному аграрно-технічному університеті за спеціальністю "Автомобільний транспорт". Паралельно працював на автозаправці у Хмельницькому.

Дмитро змалку цікавився технікою, сам змайстрував мотоцикл, на якому закріпив пошитий бабусею прапор України. Захоплювався футболом і грав за місцеву сільську команду в першості Чемеровеччини.

Участь у Революції Гідності. Коли у Хмельницькому наприкінці листопада 2013 року активісти почали збиратися на місцевий Майдан, Дмитро став його активним учасником, однак батькам про свою причетність до протестів не казав. 

Удень 19 лютого 2014 року під будівлею місцевої СБУ зібралися мітингувальники, які хотіли переконатися, що спецпризначенці не виїдуть до Києва. Силовики відкрили вогонь, і кілька активістів отримали поранення. Після того протестувальники заблокували будівлю та почали кидати у неї "коктейлі Молотова". Мати Дмитра, дізнавшись із новин про події в місті, зателефонувала синові та попросила його залишатися вдома. Однак увечері жінці повідомили, що Дмитра вбито.

За словами свідків, це сталося після чергового загострення ситуації. Лариса Корнієнко, учасниця тих подій, згадувала: "Ми з Дмитром познайомилися на Майдані у Хмельницькому. Разом пішли під хмельницьке СБУ. Люди зупинили тролейбус і протаранили ним ворота, а коли відштовхнули його, ворота впали, й одразу почалася стрілянина – по людях, на ураження! Хтось поряд зойкнув, я обертаюся, а це Діма падає. Його відтягли повзком, бо від асфальту кулі відскакували у різні боки, стріляли з автомата. Я помацала пульс – його не було. Стріляв снайпер із четвертого поверху".

Куля влучила Дмитрові у голову, хлопця доправили "швидкою" до лікарні, однак урятувати не змогли. 

Відповідальність за віддання наказу на застосування зброї взяв на себе тодішній голова хмельницької СБУ Віктор Крайтор.

Дмитрові Пагору був 21 рік.

Пошанування. Дмитра Пагора поховано у рідному селі на Хмельниччині. За громадянську мужність, патріотизм, героїчне обстоювання конституційних засад демократії, прав і свобод людини, самовіддане служіння українському народу, виявлені під час Революції Гідності, Указом Президента України № 890/2014 від 21 листопада 2014 року Дмитрові Пагору було присвоєно звання "Герой України" з удостоєнням ордена "Золота Зірка" (посмертно). Почесний патріарх УПЦ Філарет 4 липня 2015 року нагородив його медаллю "За жертовність і любов до України", а верховний архиєпископ Києво-Галицький УГКЦ Святослав 8 травня 2016 року відзначив почесною грамотою (посмертно). На місці загибелі героя встановлено меморіальний знак. Ім’я та портрет Дмитра Пагора викарбувано на тимчасовому меморіалі Героїв Небесної Сотні у Києві, а також на Меморіалі Героїв Небесної Сотні у Львові. 1 грудня 2014 року в Інституті механізації та електрифікації сільського господарства Подільського державного аграрно-технічного університету встановили пам’ятний знак на честь Дмитра Пагора. 15 листопада 2017 року Кабінет Міністрів України заснував для студентів та курсантів закладів вищої освіти державної форми власності стипендію імені Дмитра Пагора за спеціальністю "Агроінженерія".