20 травня 2021 року українці святкують Всесвітній день вишиванки – як і щороку на третій четвер травня.
Парад вишитих сорочок – як автентичних, так і сміливих дизайнерських фантазій на етнічну тематику – давно ввійшов у традиції весняних свят. Для когось цей день – про генетичні національні коди, закарбовані у стіжках, для когось – спосіб виглядати стильно й оригінально.
Історія української революції стала частиною вишивального орнаменту заслуженої майстрині народного мистецтва України з Полтавщини Ніни Іпатій. Вишита нею білим по білому сорочка з авторським орнаментом “Майдан” увійшла до колекції Національного музею Революції Гідності.
На сьогодні День вишиванки має статус міжнародного свята.
Історія цього дня починається з 2006 року – це була ідея студентки Чернівецького університету Лесі Воронюк, яка припала до смаку однокурсникам, викладачам, і за короткий час швидко поширилася не лише Україною, але й серед діаспори. Як і українські Майдани, це історія про студентство як рушійну силу змін, про те, що одна "крапля в океані" може стати поштовхом до глобальних трансформацій у суспільстві та світі. І зрештою про те, що ці зрушення творяться не лише протестами, але й позитивними заходами і власним прикладом.
Білим по білому про головне
Втім, українські революції, що стали частиною новітньої історії, вже також вплетені у візерунки вишиванки. Щонайменше, однієї з них.
Ніна Іпатій створила вишиванку "Майдан" – у 2004 році, натхненна подіями Помаранчевої революції.
"Історія почалася з Майданом у 2004 році, – розповідає майстриня. – Я творча людина, я надихнулася – створити щось до цієї події – так як художники картини пишуть, поети – вірші".
Володіючи багатьма традиційними техніками, пані Ніна сама створює візерунки.
Цей орнамент створила як вимвол партій, які фігурували у подіях Помаранчевої революції – основний ромбик, у якому чотири менших (тоді головною опозиційною силою у парламенті був Блок “Наша Україна”, до якого увійшли ключові опозиційні партії).
Вона описує: "Потім складніший малюнок, і так – дрібнота. Дуже багато вічок – це техніка вишивки. І відтворила таке – нібито це дорослі, діти, і настільки все загружено тими вічками – ну, як на Майдані, де нема куди яблуку впасти! І що ж хочуть ці люди?.. Їхнє прагнення духовності, добробуту, культури… і в кінці цього малюнку я зробила такі колосочки – також як ознака достатку й добробуту. І от такий вийшов в мене малюнок, орнамент. Він досить популярний був, і залишається".
Візерунок складний – містить до 4000 вічок. Щоб вишити одне, треба 16 разів уколоти в одну точку і затягнути нитку.
"То дуже складний твір – по виконанню, по композиції. Але він дуже легко мені дався – от створився! Знаєте, буває – працюєш-працюєш із орнаментом, можливо, немає натхнення – щось не виходить. А тут якось воно – раз! Під оцей емоційний стан, напевно, створилася така от робота, і називається "Майдан", – згадує пані Ніна.
Декілька разів майстриня повторила свій малюнок: "В той час у мене працювало невелике підприємство – зараз я уже на пенсії. Можливо вишиванок 5–6 уже десь пішли у люди… Одна в Ющенка, друга так у мене і залишилася, ще одна в Миколи Кульчинського (дисидент, народний депутат чотирьох скликань. – ред.)… решта – вже не пам’ятаю. Одна жінка з Києва брала для сина. Одна у голови Полтавської обласної ради".
Одну з "майданівських" вишиванок Ніна Іпатій подарувала Музею Івана Гончара під час персональної виставки. Звідти вона була передана Музею Майдану. Відтепер символічна сорочка поповнить його колекцію.
