Музей Майдану презентував збірник наукових праць "Революції доби постмодерну: Майдан у контексті світових протестних рухів кінця ХХ – початку ХХІ століття"

17 листопада відбулася презентація збірника матеріалів ІІ наукового форуму "Революція Гідності: на шляху до свободи", проведеного Національним музеєм Революції Гідності 19–20 листопада 2020 року. Збірник має назву фокус-теми наукового заходу – "Революції доби постмодерну: Майдан у контексті світових протестних рухів кінця ХХ – початку ХХІ століття".

"До збірника увійшли тези виступів та статті науковців, які досліджують протестні рухи новітньої доби, зокрема причини їх виникнення, аналізують перебіг, вивчають їхню специфіку та наслідки. З огляду на фокус-тему форуму, основну увагу було зосереджено на ролі та значенні Майданів, особливо Революції Гідності у ширшій історичній перспективі, зокрема у порівнянні з низкою революційних подій у країнах Центральної та Східної Європи кінця ХХ – початку ХХІ століття. Запропоноване видання – це ще й своєрідна протидія рашистській пропаганді, яка прагне нівелювати здобутки українських Майданів. Працюючи над змістом збірника, ми прагнули «озброїти» читачів науково доведеними фактами та обґрунтованими висновками, які заперечують російські міфи про Революцію Гідності та інші протести як про «інспіровані ззовні погроми», «державний переворот» та можуть слугувати оберегом проти інформаційних атак підступного ворога" – розповідає відповідальний редактор збірника, вчений секретар Національного музею Революції Гідності Леся Онишко.

До збірника увійшло 15 статей та три тези виступів, які наповнили три розділи видання. Серед авторів – відомі українські дослідники та науковці з Великобританії, Канади, Іспанії. Своїми враженнями від видання ділиться завідувачка відділу науково-дослідної роботи Національного музею Революції Гідності Катерина Романова:

"Два роки минуло з того форуму, коли ми прагнули зрозуміти роль і місце Майдану у світових процесах і зрозуміти, що об’єднує наші революції з революціями в інших країнах, і що є для них специфічним. Але тоді ми не знали, що буде повномасштабна війна. І тоді, два роки тому, ми могли б сказати, що Революція Гідності, як і Помаранчева революція, вписуються у контекст "кольорових революцій", у демократизацію суспільств і оптимізацію політичних інституцій, але, на жаль, ми тоді ще не дуже звертали увагу на вплив наших Майданів і, зокрема, Революції Гідності на європейський контекст, про що ще у 2016 році казав дослідник Карл Шльоґель: "З погляду сьогодення, Майдан видається першою серйозною ризикованою спробою проблематизувати поняття Європи поза межами повоєнного світопорядку. Це початок ерозії путінської росії, що стоїть за так званою путінською кризою. Це початок переосмислення підходу до оборони Європи після тривалого періоду ілюзій щодо щасливого кінця історії. Ми маємо навчитися знову боротися за наші цінності, за наше життя, за те, за що люди вмирали і досі вмирають в Україні". На жаль, дуже актуально ця фраза звучить і сьогодні, і те, про що попереджали історики, не розуміли, на жаль, політики. Не усвідомлювали, що путінська росія буде загрожувати не лише Україні, а і європейцям. Тому зараз доволі цікаво переглядати збірник, у якому деякі автори намагаються сконструювати перебіг подій, ще не знаючи, що буде через два роки".

Про роботу над збірником розповіла і дизайнерка Ольга Ващевська:

"Робота була дуже цікава і не дуже легка, тому що це науковий текст і він потребує особливої уважності, але, з точки зору цього видання, дуже цікаво було підібрати такий візуальний матеріал, який, з одного боку, був би трошки в контрасті до наукових текстів. Це світлини архіву Музею Революції Гідності, саме з подій Майдану. Ми намагалися підібрати фотографії, які передають вільний дух народу і, які роблять видання більш цікавим. Думаю, що серія таких збірників стане в пригоді не тільки науковцям, а й широкому колу читачів".

Збірник може бути цікавим не лише фаховим дослідникам, але й усім, хто прагне розібратися у значенні протестних рухів, особливо українських Майданів, осмислити не далекі від нас в часовому вимірі масові протестні виступи – революції новітньої доби, їхнє значення у відстоюванні основоположних прав та свобод вільних громадян.