Відбулася презентація історичного календаря "У поступі до свободи"

18 листопада відбулася презентація електронного видання Національного музею Революції Гідності – історичного календаря "У поступі до свободи". Про його створення розповіли автори Леся Онишко, Катерина Романова, Яна Приймаченко та рецензент Олександр Андрощук.

"Ідея нашого календаря виникла напередодні 30-ї річниці незалежності України. Ми, власне, планували представити хронологію подій, починаючи з середини 80-х років ХХ століття, коли в Україні почалися помітні поштовхи до незалежності, і довести його до 2014 року, подій Революції Гідності. Ми обрали для нашого історичного календаря жанр хроніки, завдяки чому можемо фіксувати найважливіші етапи поступу до свободи, прослідкувати такий ланцюжок, щоб побачити причини і наслідки подій. Основну увагу ми зосередили на історії протестних рухів, щоб продемонструвати намагання українців побудувати незалежну демократичну державу" – розповідає Леся Онишко, вчений секретар Національного музею Революції Гідності.

Рецензент, історик Олександр Андрощук поділився своїми враженнями від книжки:

"Такий календар руйнує російський міф про українські події 2014 року як якийсь спонтанний прояв чи, тим більше заколот. Календар дуже чітко демонструє – маємо суцільні набуття досвіду, спротив нав’язуванню волі. У виданні оптимально поєднані ключові події і загальне тло, що дає зрозуміти, чому мали місце ті чи інші громадські ініціативи, акції. Це своєрідна хроніка прощання України з Радянським Союзом і радянським минулим".

Співавторка видання, старший науковий співробітник Інституту історії України НАН України Яна Примаченко відзначає:

"Від початку ми робили акцент на протестний рух і на громадянське суспільство. Ми хотіли показати, що Україна вже має сталу традицію протесту і наше громадянське суспільство не є пасивним, воно є співтворцем української незалежності. За нею стояли роки безкомпромісної боротьби. Ініціативи, які виходили із середовища українського дисидентства, були підтримані українським суспільством. Цей поступ забезпечувався українським громадянським суспільством".

Наприкінці презентації виступила співавторка книжки Катерина Романова, завідувачка відділу науково-дослідної роботи Національного музею Революції Гідності:

"Календар, завдяки тому, що містить лаконічну інформацію, дозволяє чіткіше виявити зв’язки між подіями іноді навіть на далекій відстані. Бачимо, як деякі епізоди минулого проявляються з певною періодичністю: вони стають тенденціями і, врешті-решт, приводять до соціальних вибухів. Згадуємо фестиваль "Червона рута", де міліція била хлопців і дівчат, обгорнутих українськими національними прапорами, а потім – жорстокі розгони "Беркутом" похорону патріарха Володимира, мітингів кримських татар і бачимо, як ця безкарність міліції врешті-решт призвела і до врадіївських протестів і значною мірою спричинила вибух подій, які ми назвали Революцією Гідності. У виданні ми подаємо не тільки дати і події; ми хотіли показати, що за ними стояла ініціатива людей, іноді спротив, іноді активність – без них багато подій не відбулося, а нам важливо було показати, що за ними стояли суспільні ініціативи. Мало хто пам’ятає, що підняття національного прапора у Києві в 1990 році відбулося саме завдяки небайдужим киянам. І мало хто пам’ятає мітинги напередодні 1 грудня, коли, власне, Україна мала підтвердити проголошення відновлення незалежності. Також ми вважали за необхідне висвітлити акт передачі повноваження Президента УНР в екзилі Президенту України Кравчуку. Нас також цікавило, який стан суспільства відображали ці протести, на які цінності суспільства вказували. Сподіваюся, що наш календар покаже, як розширювалося протестне поле, як люди поступово усвідомлювали важливість захисту спільного майбутнього. Власне, Революція Гідності стала найвищим проявом цього усвідомлення і водночас засвідчила ту прірву між українським і російським суспільством".

Презентація відбулася в режимі онлайн під час IV наукового форуму "Революція Гідності: на шляху до історії".