Відбулася одна з найочікуваніших подій Національного музею Революції Гідності – науковий форум "Революція Гідності: на шляху до історії", який цього року відбувся вже вчетверте. Темою цього наукового заходу була «Майдани і російсько-українська війна в національному та глобальному вимірах». В онлайн-заході 17–18 листопада взяли участь понад чотири десятки доповідачів з України, Канади, Словаччини, Іспанії.
Деякі з них, перебуваючи в лавах Збройних Сил України, звернулися до учасників форуму відеозв’язком прямо з фронту. Зокрема, під час відкриття, з вітальним словом виступив директор Українського інституту національної пам’яті Антон Дробович:
"Науковий форум, який проводить Національний музей Революції Гідності, є точкою-лабораторією осмислення того, якою є пам’ять про наш час, про цю війну, про Революцію Гідності, про наше суспільство. Війна поставила багато питань про те, як ми маємо пам’ятати ці події. Нині ми стоїмо перед викликами боротьби за свободу, за гідність, за незалежність країни. Постає питання: які будуть наслідки того, якщо ми відмовимося від цієї боротьби і здамося? Через події нашого часу ми можемо переосмислити Українську Революцію, визвольну боротьбу упродовж XX століття. Революція Гідності стала таким місцем пам’яті, яке надихає і є орієнтиром для нашого суспільства. Люди, які стали Героями Небесної сотні, є прикладами для наслідування, тими, хто нас надихає на сміливість, на боротьбу. Тому навіть коли ми не маємо достатньо засобів для перемоги, ми все боремося, і в результаті перемагаємо. Можливо, завдяки цьому зараз, на цій війні, ми маємо таку велику кількість добровольців, таку велику кількість мотивованих людей".
Зв’язок Революції Гідності й російсько-української війни говорив і історик Іван Патриляк, професор Київського національного університету імені Тараса Шевченка, нині – старший лейтенант 241-ї бригади ТО. Іван Казимирович надіслав нам відеозвернення з фронту, яке відтворили під час відкриття форуму:
"Коли у листопаді 2013 року розпочалися стихійні протести проти антиєвропейських рішень адміністрації Януковича-Азарова, ніхто з учасників тих процесів не міг собі уявити, що ми вступаємо в еру формування нового світового устрою. Наші процеси, які трансформувалися у Революцію Гідності і підштовхнули процес зміни влади в Україні, одночасно стали каталізаторами, котрі поглибили імперіалістичні амбіції Кремля. Здавалося б, питання боротьби проти чинного уряду чи президента мало б хвилювати лише українських громадян, а не сусідні країни. Проте, живучи у власному, викликаному досвідом роботи в КГБ та схильністю до прийняття теорії змови світу, Володимир Путін сприйняв події Революції Гідності не як звичайну здорову реакцію українського суспільства на безглузді дії уряду, а як вияв всесвітньої змови західних держав, ціллю якої була насамперед росія. Путін розцінив українську Революцію як спробу так званого колективного заходу заразити росію вірусом «кольорових революцій». Єдиним виходом, яким цей нелюд побачив, було поглиблення його імперіалістичних бажань у знищенні української держави як геополітичного фактора і знищення української нації, як на його думку, історичної помилки. Війна, яку росія розширила, поглибила й ускладнила у лютому 2022 року, запустила, своєю чергою, інший процес – зміни глобальної системи світової безпеки, системи світового правопорядку, ролі міжнародних організацій, оборонних союзів та оборонних блоків у світі. Очевидно, що ми не знаємо, коли завершиться сучасна війна. Ми з вами переконані, що вона завершиться перемогою нашого народу, нашої держави. Єдине, про що можна говорити з певністю, що після її завершення буде сформовано абсолютно інший світ, абсолютна іншу систему міжнародної безпеки, іншу систему воєнних блоків. Ми будемо свідками великого переформатування, ми будемо жити вже в іншому світі, який не буде настільки безпечний, як після падіння комунізму в Європі. Роль армії, сектору безпеки, міжнародних союзів, міжнародних договорів буде набагато більшою. Ми житимемо у світі, де буде наростати конкуренція між різними полюсами, проте цими полюсами будуть не Вашингтон і Москва, а Вашингтон і Пекін. Україна починає поступово вплітатися в цей новий глобальний повоєнний світ, який формується. І всі ці процеси – запущені нашою Революцією в далекому вже тепер 2013 році".
Ігор Пошивайло, директор Національного музею Революції Гідності і голова оргкомітету форуму так окреслив значення цього заходу:
"Три роки тому ми наважилися започаткувати цей форум, розуміючи, що системних досліджень Майданів на академічних рівнях, на рівнях творення державної політики і реалізації державної політики пам’яті, напевне, не було, тому цей форум, мені здається, об’єднав дослідників, науковців, в Україні і за кордоном. Нашим форумом ми започаткували не лише важливу дискусію, намагаючись осмислити феномен Майдану. Це також частинка ширшої програми відзначень Революції Гідності, початку Помаранчевої революції і взагалі визвольної боротьби, яку ми як сучасники тих подій продовжуємо сьогодні. Дуже важливим є те, що дев’ятий рік, вже в умовах війни, ми відзначаємо: Україна на весь світ досить потужно заявила про свій цивілізаційний вибір, і ми, по суті, ми захищаємо його, як захищали наші попередники упродовж століть".
Під час форуму працювали такі тематичні секції: "Майдан як подія та феномен у вимірах російсько-української війни", "Майдани й російсько-українська війна в інформаційному просторі", "Національно-визвольні змагання, Майдани та російсько-українська війна як виклики російському імперіалізму", "Майдани у контексті глобальних і національних процесів: закономірності та парадокси", "Майдани та російсько-українська війна в соціальному та культурному вимірах", "Культурна травма у контексті Майданів та російсько-української війни: шляхи її подолання", "Презентація Майдану й російсько-української війни в музейному просторі України та світу", "(Пере)осмислення та (ре)презентація подій Майданів", на яких виступили провідні українські й закордонні науковці.
Захід містив і презентацію видань Національного музею Революції Гідності – збірника наукових праць "Революції доби постмодерну: Майдан у контексті світових протестних рухів кінця ХХ – початку ХХІ століття" та книжки у форматі історичного календаря "У поступі до свободи".
Перший день наукового форуму можна переглянути тут, а другий - тут.
Програму форуму і резюме доповідей можна завантажити тут.