Стас Жалобнюк розповів про картини виставки “Потенційно (не)прийнятний контент”

У Галереї протестного мистецтва Музею Майдану триває виставка картин Стаса Жалобнюка “Потенційно (не)прийнятний контент”.  Більшість картин створено після початку повномасштабного вторгнення, й у кожній закладено глибинну символіку.

Стас Жалобнюк розповів про кілька картин та розшифрував закладені у них символи.

“рускіє, будьте прокляті” [Змішана техніка, акрил, дошка. Створено в традиціях концептуалізму]

Цю роботу було створено художником у період після деокупації Бучі та інших міст Київщини, коли весь світ дізнався про звірства рашистів.

“Я не знаю, коли людство вигадало проклін, та гадаю, що його можна сприймати також як зброю. У воєнний час ми звертаємося до цієї словесної форми від певної безвиході. Я як художник повинен боротися тим, що у мене є, чим можу. У цьому випадку мої зображення – моя зброя. Адже картини здатні впливати на свідомість. Людина аналізує, чому автор зобразив це, чому саме так, і зрештою змінюється світ людини. Якщо ви подивитеся на цю картину, то зрозумієте, що це максимально НЕ живопис, бо там нуль краси. Коли ми говоримо про безвихідь, це означає “про безособисте”. Тут не до краси”.

 

“російський сніданок” [дошка, змішана техніка]
Єдина картина з виставки, яку було створено не під час повномасштабного вторгнення. У 2015 році це була спроба митця візуально сформувати свої відчуття.

“Раніше, до 24 лютого, люди дивувалися, чому я так кровожерливо зобразив цей “рускій” режим. Я сприймаю росрежим як щось потойбічне, нелюдське. Додатково з’являються сенси: є зображення, це нібито натюрморт, але й тло картини теж достатньо інформативне завдяки нашаруванню, що говорить про складність ситуації, подібно до того, як нашаровуються наші відчуття та роздуми нині”.

 

 

“Повітряна тривога” – серія робіт, яка чи не найбільше привертає увагу відвідувачів та викликає змішані відчуття й роздуми у відповідь на побачене.
Розшифровуємо триптих “Увага! Відбій повітряної тривоги”.

“Повітряна тривога – це життя, що, попри все, триває під вирування війни. Усі три зображення поєднано єдиним сенсом того, що ми захищаємо в цій війні, – релігію, культуру, землю. Риба – один із найпотужніших символів християнства. Знак риби був паролем, яким перші християни користалися. Так убезпечували себе, розділяли “свій –чужий”. Упевнений, що в цій війні під загрозою релігія й віра як така, адже ми знаємо, що росіяни розстрілюють ікони та храми. Фрагмент картини Ежена Делакруа “Свобода, що веде народ”. Використавши техніку колажу та одну з найвідоміших в історії світового мистецтва картин – символів свободи, я голосно кажу про те, що в цій війні під загрозою не лише життя, а й європейські цінності. Розбитий кавун – символ розбитої плоті, розбитої землі. Нагадування про наш багатостраждальний Херсон і всі окуповані землі. У цій війні ми захищаємо свою землю”.

 
“Уже ні до чого не близько й не далеко усього вже від”

На картині зображено одного з ангелів скульптора Йогана Пінзеля та череп – світлина з експозицій Одеського історико-краєзнавчого музею.

“Для ідеї цього фотомонтажу я надихнувся віршем Тараса Федюка. Він писав про простір, і от ми зараз перебуваємо у складному просторі, де не відчуваємо себе “тут і зараз”. Але добре відчуваємо наших предків, відчуваємо загрозу цінностям і ту велич, що цінності ці боронимо. У нас поєднуються емоції великої боротьби й водночас страху за своїх близьких. У цій картині я намагався поєднати й розкрити емоційний складник нашого простору та складність того, що переживає кожен із нас. Це саме про цей час, у мирному житті такий живопис не потрібен”.

Виставка "Потенційно (не)прийнятний контент" у Галереї протестного мистецтва відкрилася 22 вересня та триватиме до 6 листопада.