Богдан Ільків

Богдан Іванович Ільків народився на Львівщині в селі Лани 3 липня 1962 року. Після навчання у Щирецькій середній загальноосвітній трудовій політехнічній школі вступив до Львівського технікуму залізничного транспорту. У 1982 році отримав кваліфікацію техніка-механіка за спеціальністю "Тепловозне господарство". Потім два роки служив у радянській армії на Камчатці (нині РФ).

Після армії Богдан п’ять років працював помічником машиніста тепловоза в локомотивному депо “Львів-Захід” Львівської залізниці, а з 1989 року й до кінця життя – на Стрийській дистанції електропостачання ЕЧ-8 спочатку машиністом автомотриси, а з 2003 року – машиністом-інструктором.

Був одружений, разом із дружиною Ольгою виховував двох доньок.

Богдан брав активну участь у житті церковної громади селища Щирець. Був учасником усіх місцевих мітингів. Наприкінці 80-х років став членом Товариства української мови імені Тараса Шевченка, Української Гельсінської спілки, громадсько-політичної організації “Народний рух України”. У 2004 році разом із сестрою приїхав до Києва підтримати Помаранчеву революцію. 

У вільний час Богдан Ільків багато читав і збирав домашню бібліотеку.

Участь у Революції Гідності. На столичний Майдан Богдан Ільків уперше приїхав після спроби спецпризначенців розігнати протестувальників у ніч на 11 грудня 2013 року. Після цього побував у Києві ще тричі. Вступив до Стрийської сотні та брав участь в охороні барикад і нічному патрулюванні міста. 27 грудня 2013 року став членом Всеукраїнського об'єднання "Майдан".

У день "мирного наступу" 18 лютого 2014 року, коли протестувальники вимагали від парламентарів ухвалити зміни до Конституції, які обмежили б президентські повноваження, Богдан Ільків був удома та збирався заступити на нічну зміну. Однак, дізнавшись про події в Києві, приїхав до столиці потягом уранці 19 лютого. У ніч на 20 лютого чергував, а тому о п’ятій ранку пішов відпочивати. Але вже за кілька годин побратими покликали його на допомогу. 

Близько дев'ятої години Богдан Ільків узяв участь у наступі, щоб відтіснити від майдану Незалежності силовиків, які відступали вгору Інститутською. Він не мав ані каски, ані бронежилета, однак піднявся на схил біля Міжнародного центру культури і мистецтв Федерації профспілок України (“Жовтневого палацу”). Там був підрозділ спецпризначенців у чорній формі з жовтими пов’язками на рукавах, який вів вогонь по активістах. О 09:11 Богдан Ільків біля сходів, які вели до пішохідного містка над Інститутською, отримав важке вогнепальне поранення в живіт. Приблизно о пів на десяту він зателефонував дружині та розповів про поранення. Того ранку Богдана доправили до Київської міської клінічної лікарні № 17, однак рідним чоловіка сказали, що шансів на одужання немає. Боротьба зі смертю тривала ще два дні. 22 лютого Богдан помер..

Богданові Ільківу був 51 рік.

Пошанування. Богдана Ільківа поховали на алеї героїв Личаківського цвинтаря у Львові. За громадянську мужність, патріотизм, героїчне обстоювання конституційних засад демократії, прав і свобод людини, самовіддане служіння українському народу, виявлені під час Революції Гідності, Указом Президента України № 890/2014 від 21 листопада 2014 року Богданові Ільківу було присвоєно звання "Герой України" з удостоєнням ордена "Золота Зірка" (посмертно). Почесний патріарх УПЦ Філарет у червні 2015 року нагородив його медаллю "За жертовність і любов до України", а верховний архиєпископ Києво-Галицький УГКЦ Святослав у травні 2016 року відзначив почесною грамотою (посмертно). 25 лютого 2014 року Богдан Ільків отримав звання та відзнаку почесного громадянина Пустомитівського району, 12 березня 2014 року – знак "За самовіддану працю" І ступеня, а 14 жовтня 2016 року – медаль "За вірність українському народу" І ступеня (посмертно). 28 вересня 2014 року нагородний комітет "Гвардія революції" відзначив Богдана Ільківа нагрудним знаком "За видатний внесок у справу визволення України від антинародної влади під час подій Майдану 2013–2014 років" (посмертно). Ім’я та портрет Богдана Ільківа викарбувано на тимчасовому меморіалі Героїв Небесної Сотні у Києві та на Меморіалі Героїв Небесної Сотні у Львові. На його честь установлено знак на алеї пам’яті Героїв Небесної Сотні Львівщини у місті Ходорів Жидачівського району. У 2015 році на будівлі Стрийської дистанції електропостачання відкрили меморіальну дошку та дали ім’я Богдана Ільківа Щирецькій загальноосвітній школі № 1 (нині Щирецький ліцей імені Героя України Богдана Ільківа).