Активний учасник Революції Гідності, військовослужбовець Богдан Сагун присвятив своє життя захисту держави та відстоюванню її демократичних цінностей. 25 лютого 2022 року він добровольцем став до лав 112-ї окремої бригади Сил територіальної оборони. Спочатку брав участь в обороні Києва та Київщини. У квітні у званні лейтенанта «Гун» очолив мінометний взвод та вирушив на передову захищати Луганщину.
У межах усноісторичного проєкту Національний музей Революції Гідності • Maidan Museum«Російсько-українська війна: голоси очевидців» фахівець І категорії меморіально-просвітницького відділу, інтерв’юер Юля Смірнова поговорила з мамою загиблого Героя, аби зберегти пам’ять про Богдана.
- Богданчик як син, напевно, найкращий. У дитинстві він був ніжним, люблячим, допитливим. 24 лютого 2022 року сказав, що наступного дня піде до військкомату, але я просила його почекати. Богдан відповів, що вже ухвалив рішення і йому потрібна лише моя підтримка. 25 лютого він відправив мене на лівий берег – до родини моєї сестри, а свою дівчину посадив на потяг до Рівного, де жили її батьки. Сам пішов до військкомату. Там сказали, що охочих дуже багато, відправили його додому. Але Богдан не відступив і згодом приєднався до 112 окрема бригада Сил територіальної оборони ЗСУ. Побратими згадують, що слова «довіра» і «повага» – це про Богдана. Будучи командиром, він ніколи не відділяв себе від підлеглих: усе робив разом із ними», – розповіла мама Богдана Олександра Сагун.
Під час розмови мама Богдана передала для книгозбірні «Бібліотека Музею Майдану» книги «Лицарі історичного факультету» та «Пам’ять в обличчях». Ці видання присвячені воїнам, які віддали життя у сучасній російсько-українській війні. У книгах є і згадки про її сина.
Життя відважного командира обірвалося 26 червня 2022 року поблизу Лисичанська внаслідок ворожого обстрілу касетними снарядами: як справжній офіцер, Богдан забігав в укриття останнім, рятуючи своїх побратимів. Поховали Героя 2 липня 2022 року на Лісовому цвинтарі в Києві. Посмертно він нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня.
Честь і повага загиблому Герою та вдячність Олександрі Сагун за те, що поділилися власними спогадами про сина.
Збережімо пам’ять разом!