"МАЙДАН: простір творчості" – виставка дипломних і курсових студентів-дизайнерів 2014 року

МАЙДАН: ПРОСТІР ТВОРЧОСТІ
ВИСТАВКА СТУДЕНТСЬКИХ ПРОЕКТІВ
навчально-творчої майстерні графічного дизайну професора Віталія Шості
Національної академії образотворчого мистецтва і архітектури

Будинок художника, вулиця Січових стрільців, 15
6–25 лютого 2018 року


Як воно, працювати над дипломним твором або курсовим проектом, коли в місті – революція? Якими можуть бути студентські роботи 2013–2014 навчального року? Виставка показує 74 творчі проекти, робота над якими припала на революційний час, а також інші твори студентів НАОМА та речі з Майдану.


У Києві експонують роботи студентів-дизайнерів Національної академії образотворчого мистецтва і архітектури на тему Майдану, виконані в межах навчального процесу 2014 року. 

Виставка "МАЙДАН: простір творчості" відбувається завдяки партнерству Українського інституту національної пам'яті, Національного музею Революції Гідності, Національної спілки художників України та Національної академії образотворчого мистецтва і архітектури. Цю виставку скомпоновано з метою багаторазового експонування.

Із мікрофоном – засновник і керівник майстерні графічного дизайну Віталій Шостя

"Сподіваюся, що експозиція мандруватиме Україною – не тільки цього року, а й наступного, у п'яту річницю Майдану. І сподіваюся, що вона побуває не лише в галереях, а й у спеціалізованих мистецьких закладах – коледжах, інститутах. Бо має специфіку. Вона – не просто про Майдан. Її особливість і в тому, що її творили суто художники. Це мистецький погляд у глибину на те, що діялося в 91-й день революції. Експоновані тут речі створювали студенти, отже, учасники Майдану або ровесники учасників. Ровесники людей того ядра, з якого Революція Гідності, власне, розпочалася", – сказав під час відкриття виставки Ігор Пошивайло, генеральний директор Національного музею Революції Гідності.

"Революція Гідності поклала початок новому мисленню. Прагненню до змін і до боротьби. Потребі визначати для себе ідеали. По-перше, треба відмовлятися від тоталітарного минулого, а по-друге, революція нам нагадала європейські цінності, які ми час від часу забували, але постійно згадували й цього разу за них поборолися. Однак переосмислення подій має відбуватися щоденно й у різних формах серед різних людей. І хтось із-поміж людей, а ще краще – інституція, буде мотором цих змін. Дуже добре, що всі ці чинники ми маємо. Є музей Майдану, який усім, хто був і хто не був на Майдані, нагадує, за що стояли найвідважніші", – зазначив Ігор Кулик, начальник Управління інституційного забезпечення політики національної пам'яті УІНП.

"Можна втратити здоров’я, навіть кінцівку, але найгірше для людини – втратити свою пам’ять. Майдан повернув українцям пам’ять. Згадайте силу-силенну людей, у рази більшу за аудиторію на концертах всесвітньо відомих співаків, які побували на майдані Незалежності. Під час виступів траплялося не завжди дружнє, бо багато хто прагне в таких випадках протиснутися якнайближче до сцени. Проте на Майдані народжується управлінський складник. Українці згадують структуру гетьманської України, яку було побудовано полками й сотнями. Структурується Майдан сотнями, й управління стається. Організувалася Медична сотня та багато інших. І, знаєте, якщо говорити про креатив, то найщемкіше, що я чув, – це поняття “Небесна Сотня”. Я в ХХ столітті влучнішої не знаю назви. Душі людей, які пішли з Майдану туди, нагору, куди ми звертаємося по допомогу…" – розповів Віталій Шостя, керівник майстерні графічного дизайну НАОМА. Професор Шостя запропонував усім своїм випускникам тему Майдану для дипломних проектів уже півроку по тому, як у кожного студента було затверджено персональну тему. Були в них і напрацювання згідно із заданими темами. Не шкодує про це. Вважає творчий підсумок випуску 2014 року дуже вдалим. "Тепер розумію, що революція проявляється не тільки в політичних подіях, а й у кожній людині. Зміна теми була порушенням усіх правил, прийнятих у всіх навчальних структурах. Заявлену дипломну роботу не може бути змінено через півроку. Я не оголошував це керівництву академії, але студентам казав: чого ж ми цим займаємося? Відкладімо до спокійнішого часу. Займімося тим, що зараз відбувається. Бо потім, якщо зараз упустимо, будемо дуже жалкувати", – пригадує професор. На подію він прийшов із товстою ілюстрованою книжкою. Це нещодавно виданий у США огляд соціальних плакатів світу. Поміж інших там є два плакати, які показано на виставці "МАЙДАН: простір творчості".

"Плакат – це вміння відібрати. Усі бачать одне й те ж саме. А от виокремити найголовніше – таке вміння найбільше концентрується в плакаті. Для мене досі в пам’яті польські плакати 80-х років. Усі політичні зміни в країні тоді відгукувалися в плакаті... Віталій Шостя – людина, яка все життя присвятила вивченню цього мистецького напряму. Коли він долучається до акції, це відчувається", – вважає Віктор Коновал, голова київської організації Спілки художників України.

"Хто стежить за виставками в останні місяці, певно, помітив, що повільно, але системно почав повертатися в експозиційні зали графічний дизайн, зокрема його повноправні частини – плакат, календар", – підкреслив Андрій Будник, голова секції плаката та графічного дизайну НАОМА.

"Виставка показує, що на 101-му році свого існування академія актуальна. Це вже третя виставка про нас після нашої столітньої ретроспекції. Створення академії 1917 року було революцією. Тоді образи тризубів, які зараз на щитах майданівців, малювали професори нашої академії: на будинку Центральної ради – Георгій Нарбут, Василь Кричевський – на гривнях. І 1917 року це був креатив. Академію створювали не на зразок тогочасних консервативних закладів. Нова тодішня держава забажала робити все модерне", – додав Остап Ковальчук, проректор із наукової роботи НАОМА.

Виставка діє в київському Будинку художника (вулиця Січових стрільців, 1–5) до 25 лютого.

Афішу заходу теж робили студенти академії. Чорно-жовта перемогла з-поміж кільканадцяти варіантів. Усі інші теж видрукувано й розміщено на виставці. 

Зокрема тут представлено:

  • серію з 12 плакатів “Апостоли гідності”. Це масштабна фотосесія об’єктів Майдану, що вишиковує стрій щитів – уособлення захисників Майдану поряд зі священними гаслами-посланнями, які були сенсом життя героїчних оборонців,
  • календарі на тему Майдану,
  • серії акцидентних абеток “Автограф Майдану”, де використано прототипи шрифтів, застосовуваних майданівцями в різний спосіб і на різному матеріалі,
  • експериментальний макет книги з металу "Карби Майдану",
  • плакати, присвячені російській інформаційній і військовій агресії.

У межах виставки відбудеться цикл лекцій.

16 ЛЮТОГО о 15:00 / ПЛАКАТ. ПРОСТІР МЕТАФОРИ/

16 ЛЮТОГО о 17:00 / ШРИФТ І ТИПОГРАФІКА. ПРОСТІР СМИСЛІВ І ФОРМ/

17 ЛЮТОГО о 15:00 /КАЛЕНДАР. ПРОСТІР ВІЗУАЛЬНОЇ ДРАМАТУРГІЇ/

17 ЛЮТОГО о16:00 / ФОТОГРАФІКА. ПРОСТІР ОБРАЗУ/

Запишіться на безкоштовну участь.

Задля зручності – сторінка виставки в мережі Facebook.

Відвідувачі виставки біля плакатів, які розкривають тему російської агресії проти України


ЕКСПОЗИЦІЯ ДІЄ з 6 до 25 лютого, крім вівторків, із 12.00 до 19.00. 

МІСЦЕ ПРОВЕДЕННЯ: Центральний будинок художника, 3-й поверх, вул. Січових стрільців, 1–5, м. Київ.

ОРГАНІЗАТОРИ ТА ПАРТНЕРИ: Національний меморіальний комплекс Героїв Небесної Сотні – Музей Революції Гідності, майстерня графічного дизайну НАОМА професора Віталія Шості, Український інститут національної пам’яті.

Національний музей Революції Гідності в мережах: TwitterFacebookІnstagramYouTubeSoundcloud.