Євген Миколайович Котляр народився 14 квітня 1980 року в Харкові. Мав молодшу сестру Надію. Навчався у Харківській середній загальноосвітній школі № 135 та ліцеї № 4, який закінчив 1997 року. Паралельно хлопець учився грати на скрипці в музичній школі. Здобувати освіту юнак продовжив у Харківському національному університеті радіоелектроніки, закінчив факультет комп’ютерної інженерії й управління. Певний час працював за фахом, однак згодом захопився промисловим альпінізмом – ремонтував фасади будівель та підприємств.
Євген Котляр мав активну життєву позицію, полюбляв мандрувати Україною, особливо Карпатами, переймався збереженням довкілля й екологічними проблемами. У 2010 році, коли влада Харкова вирішила прокласти дорогу через парк імені Максима Горького, Євген разом з активістами місцевої організації "Зелений фронт" виступив проти вирубування дерев і кущів. Щоб перешкодити нищенню їх, він прикував себе до дерева, сподіваючись, що це завадить понівечити зелені насадження. Світлини з прикутим захисником парку розлетілися по всьому світу. Деякі українські політики пропонували Євгенові приєднатися до їхніх партій, але він на ці пропозиції не пристав.
Участь у Революції Гідності. У листопаді 2013 року, коли український уряд оголосив про відмову від підписання Угоди про асоціацію з ЄС, Євген вийшов на харківський Євромайдан. До столиці вирушив після силового розгону мітингувальників і вже 1 грудня долучився до масових акцій у середмісті Києва. Увійшов до 3-ї сотні Самооборони Майдану, яка розташовувалася біля Лядських воріт. Під час сутичок із спецпризначенцями у січні отримав осколкове поранення ноги внаслідок вибуху світлошумової гранати.
У лютому Євген на кілька днів повернувся додому, однак після подій 18 лютого знову приїхав до Києва. Увечері 19 лютого, дізнавшись, що на Майдан прибули харків’яни, вирішив приєднатися до земляків, які називали себе Харківською сотнею. Ніч проти 20 лютого Євген провів у будівлі Міністерства аграрної політики разом із побратимами.
Уранці 20 лютого активісти Харківської сотні почули постріли та побачили, як із вулиці Інститутської несуть перших поранених та вбитих. Євген, який із засобів захисту мав лише синій спортивний шолом та бляшаний щит, побіг угору. Збереглися кілька відеоматеріалів, на яких Євген у синьому шоломі та зеленому поліетиленовому плащі прикриває щитом поранених майданівців. Він був неподалік від верхнього виходу зі станції метро "Хрещатик", коли о 09:56 у нього поцілили. На відео видно, як Євген, обхопивши рукою шию, куди влучила куля, побіг, прикриваючись щитом, униз до готелю "Україна". За кілька хвилин він отримав іще одне поранення у стегно, впав на тротуар і, тримаючи щит, поповз униз Інститутською. За мить його підхопили побратими. На дерев’яному щиті вони перенесли Євгена до медпункту, облаштованого у фоє готелю "Україна". У машині швидкої допомоги дорогою до лікарні близько 11-ї години чоловік помер.
Євгенові Котляру було 33 роки.
Пошанування. Євгена Котляра поховано у Харкові. За громадянську мужність, патріотизм, героїчне обстоювання конституційних засад демократії, прав і свобод людини, самовіддане служіння українському народу, виявлені під час Революції Гідності, Указом президента України № 890/2014 від 21 листопада 2014 року Євгенові Котляру було присвоєно звання "Герой України" з удостоєнням ордена "Золота Зірка" (посмертно). Почесний патріарх УПЦ Філарет 4 липня 2015 року нагородив його медаллю "За жертовність і любов до України", а верховний архиєпископ Києво-Галицький УГКЦ Святослав 8 травня 2016 року відзначив почесною грамотою (посмертно). Ім’я та портрет Євгена Котляра викарбувано на тимчасовому меморіалі Героїв Небесної Сотні у Києві, а також на Меморіалі Героїв Небесної Сотні у Львові. У вересні 2015 року в Харківському національному університеті радіоелектроніки встановили пам’ятний знак на честь Євгена Котляра, а на фасаді – меморіальну дошку. На будівлі ліцею № 4, в якому він навчався, також є меморіальна дошка. У музеї Харківського національного університету радіоелектроніки з 1 вересня 2015 року представлено постійну виставку, присвячену Євгенові Котляру. На честь цього Героя Небесної Сотні перейменовано одну з харківськиї вулиць.