Новини

19 серпня 2014 року в бою за звільнення Іловайська загинув 55-річний Марк Паславський, “Франко” – американець українського походження, доброволець батальйону “Донбас”. Він прикрив відхід групи та врятував життя кількох товаришів ціною власного. Напередодні роковин Національний музей Революції Гідності разом з Музеєм української діаспори відкрили виставку “Нью-Йорк – Іловайськ: Вибір”.

Вулиця в центрі столиці закономірно й логічно є місцем, де вирує життя та твориться історія.

Наразі годинник залишається на місці, хоча в майбутньому його справді планують перемістити. Усі роботи з ним здійснює КО “Київзеленбуд”, оскільки є власником цього об’єкта. Сам годинник розміщено на ділянці, яка належить Національному музею Революції Гідності.

Національний музей Революції Гідності, який діє без власної будівлі, вже рік не може використовувати приміщення площею 87 м², віддані йому в оренду містом. Цю площу самозайняла й намагається відсудити "Київська міська організація ветеранів України", відома проросійською діяльністю та комуністичними поглядами своїх членів. Деякі ветерани АТО та громадські діячі роками протестують проти того, що згадані фіктивні "ветерани" отримують мільйони з українського держбюджету, на які видають проросійську літературу та підривають бойовий і патріотичний дух у час бойових дій.

Оскільки Євромайдан безпосередньо передував подіям у Криму й на Донбасі та багато майданівців стали учасниками антитерористичної операції, Національний музей Революції Гідності вважає своєю місією працювати із цією тематикою. Боротьба триває!

Запрошуємо відвідати наші заходи до п'ятої річниці Іловайських подій.

Відбудеться вечір спогадів про іловайські події за участі волонтерів і військових. Почутим і побаченим на власні очі ділитимуться: Влад Сорд – учасник іловайських подій, поет, співзасновник видавництва “Дім химер”, Анна Гвоздяр – волонтерка в київському шпиталі з початку війни; Денис Антипов – учасник бойових дій, філолог, науковець, громадський діяч, Яна Зінкевич – засновниця батальйону “Госпітальєри”, волонтерка, новообрана депутатка Верховної Ради.

Учасники знімального процесу покажуть ексклюзивні кадри включно з тими, які не ввійшли в кінцеву версію фільму, та опишуть роботу над картиною, що ґрунтується на подіях серпня 2014 року. Окрім професійних акторів, у кінострічці брали участь десятки бійців батальйону, які вижили в Іловайському котлі.

Учасник іловайських подій 2014 року Роман Зіненко представить нову книжку спогадів – "Війна, якої не було. Хроніка Іловайської трагедії". Обіцяє поділитися спогадами та роздумами. Також можна буде поставити запитання щодо його попереднього видання "Іловайський щоденник".  Автор – колишній морський піхотинець, доброволець батальйону "Дніпро-1". Обидва його видання ґрунтуються на спогадах сотні солдатів, офіцерів, інших учасників Іловайської трагедії, на результатах окремих журналістських досліджень, звітах тимчасової слідчої комісії Верховної Ради, а також на вивченні відео- та фотоматеріалів, які стосуються боїв під Іловайськом. На сьогодні це дуже чітка інформація про Іловайський котел.

17 серпня Національний музей Революції Гідності спільно з Музеєм української діаспори відкривають виставку “Нью-Йорк – Іловайськ: Вибір”, присвячену Маркіяну Паславському – народженому у Нью-Йорку американському військовому та бізнесмену, який у 90-х роках переїхав до України, був учасником Революції Гідності й АТО. Помер під Іловайськом як доброволець батальйону “Донбас”. 

Улітку 2015 року Генеральна прокуратура оголосила Кусюка в розшук за підозрою в перешкоджанні проведенню мітингу та перевищенні службових повноважень. За словами начальника Управління спеціальних розслідувань Генпрокуратури Сергія Горбатюка, Кусюк має громадянство Росії, а російська держава не видає своїх громадян за запитом інших країн. А вже влітку 2017 року під час заходів до Дня Росії в Москві місцеві ЗМІ зафіксували Кусюка.

Війна – час акумуляції сили народу. Вона породжує сплеск багатьох галузей, а не лишень військової промисловості. У вирішальний час усі наснажені патріотизмом прошарки суспільства долучаються на своєму рівні до всенародної справи, і далеко не останню роль у цьому відіграє мистецтво. Оспівуючи будні й перемоги свого війська, митці працюють на сьогодення та на майбутнє – підтримують бойовий дух і пишуть історію. Українську культуру також у різні віки збагачувала боротьба. Свідчення цьому – багатий пласт козацьких пісень, а впродовж минулого століття – стрілецьких і повстанських.

12 липня у Збаражі на Тернопільщині у сквері Героїв Небесної Сотні відкрили пам’ятник Устиму Голоднюку та Назарію Войтовичу. Два незнайомі між собою студенти загинули на столичному Майдані в один день – 20 лютого 2014 року.

Шостий рік український режисер Олег Сенцов зустрічає свій день народження в ув’язненні. Національний музей Революції Гідності запрошує на вечір солідарності з нашим земляком. Відвідувачів чекають цікаві співрозмовники, кіноперегляд і можливість написати українцям, яких утримує Росія. Фільм, відомий за кордоном як “The Trial: The State of Russia vs Oleg Sentsov”, показує друзів і родичів кримчанина, його участь в Автомайдані, врешті судовий процес, усесвітню підтримку та... вирок на 20 років. Показу передуватиме розмова з правозахисниками та митцями, які роками привертають увагу світу до того, що Російська Федерація незаконно утримує десятки громадян України, частину – всупереч рішенню Європейського суду з прав людини.

5–6 липня працівники Національного музею Революції Гідності відвідали могилу та місце загибелі Героя України, учасника запорізького Майдану Сергія Синенка. Вшанувати борця за свободу прийшли представники Широківської та Запорізької територіальних громад, рідні Героїв Небесної Сотні Сергія Синенка та Сергія Сергієнка.

Національний музей Революції Гідності ініціює проведення відкритих фахових обговорень у форматі мультидисциплінарного наукового форуму 12–13 грудня. Є потреба виявити дослідження про Революцію Гідності, активізувати й синхронізувати зусилля різних інституцій та окремих учених задля закріплення теми Революції Гідності в історичному дискурсі. До участі в заході запрошуються історики, соціологи, політологи, правники, музеєзнавці, мистецтвознавці, етнологи, філософи й інші дослідники теми Революції Гідності. Для участі у форумі треба до 15 вересня 2019 року надіслати заявку та резюме доповіді (до 300 слів), яке разом із програмою заходу буде опубліковано до початку форуму.

5 липня о 18:00 в Центрі мистецтв “АРТ-Простір” відбудеться презентація Музею Майдану, представлення команди, мистецьких і видавничих проектів, також піде мова про те, як утілюється ідея музею нового типу. 

Розміщуємо розмову засновника й керівника сайту "Новинарня" Дмитра Лиховія з головою Українського інституту національної пам'яті Володимиром В'ятровичем про теперішнє становище та ймовірне майбутнє Музею Майдану та Меморіалу Небесної Сотні. 

Що є Майданом? Саме над цим заохочує поміркувати Національний музей Революції Гідності на своїй сторінці у Facebook. Днями музей запустив опитування. Усім охочим пропонують обрати один або кілька варіантів відповіді на питання "Коли протест стає Майданом?" Також кожен може запропонувати свій варіант у коментарях під публікацією. 

“Не люблю твори мистецтва, зроблені поспіхом. І під час самого Майдану не відчувала натхнення. Про війну теж не малювала. Воно визріває, ця тема ще буде відгукуватися. Називаю такі періоди станом пустелі. У Старому Заповіті пустеля – час для осмислення. А в лютому цього року чула по телебаченню розповіді родичів про загиблих на Майдані. Ті інтерв’ю дуже торкали. І я пригадала, що на роботі – в холі між поверхами у Львівській національній академії мистецтв – одразу після Майдану розвісили на ниточках білих пташок. І згадала, що в гарнізонній церкві Петра й Павла теж такі. Це була найкраща асоціація. Я взяла їх за основу в картину. Усі ж ми потім – жителі неба”, – розповідає авторка. 

20 червня 2018 року Київський апеляційний суд наклав арешт на ділянку на алеї Героїв Небесної сотні, на якій заплановане будівництво Національного меморіалу Героїв Небесноїх Сотні. Раніше Генеральна прокуратура України оскаржила рішення Печерського суду Києва, який відмовився на її клопотання заарештувати цю землю. ГПУ шостий рік проводить слідчі дії щодо розстрілу учасників Євромайдану, і за словами її керівників, у ході судового провадження з’являються нові обставини, які потрібно перевіряти шляхом додаткових або повторних слідчих експериментів.