Понад 200 освітян та працівників закладів культури прослухали семінар "Боротьба за державність. Від Української революції до сучасної російсько-української війни", організований Музеєм Майдану та Українським інститутом національної пам’яті. Захід присвятили темі музеєфікації подій сучасної російсько-української війни, популяризації боротьби українського народу за державність та подоланню російських імперських і радянських історичних міфів щодо історії України.
Під час семінару науковці Національного музею Революції Гідності презентували свої дослідження та більше розповіли про шлях і боротьбу українців за свободу. Антоніна Піпко прочитала лекцію "Студентська Революція на граніті – приклад відданості молоді у боротьбі за незалежну демократичну Україну (за матеріалами фондової збірки Національного музею Революції Гідності)", в якій зазначила:
"У 1990 році молодь показала приклад високого духу й чину, безкорисливого служіння Україні. Хай перемога тоді була неповною, однак це була таки перемога – над страхом, байдужістю, над атмосферою безнадії. Серед вимог, які висунули студенти до влади, були дострокові вибори до Верховної Ради УРСР, націоналізація майна комуністичної партії та комсомолу, непідписання нового союзного договору й інші. Студентська Революція на граніті ясно показала всю ницість і неспроможність тодішньої комуністичної влади, довела, що боротьба з тогочасним режимом не лише можлива, а й доконечно потрібна та що вона стала важливим чинником у здобутті Україною незалежності".
Катерина Романова розповіла про спротив українців під час Революції Гідності та війни й наголосила на причинах і наслідках найбільшого в новітній історії України протесту.
"В ідеологію Майданів в Україні було покладено ідею ненасильницького спротиву. На відміну від збройних повстань, він учить суспільство вирішувати конфлікти мирним шляхом і таким чином сприяє демократичним процесам. Під час війни український досвід мирного спротиву цивільного населення російським окупантам, набутий на Майданах, завадив росії досягти своїх цілей навіть в окупованих регіонах та зруйнував російський міф про прагнення українського народу "возз'єднатися" з північним сусідом. Навіть західні дослідники вважають унікальним спротив мирного населення озброєному ворогові та сподіваються, що у майбутньому трагічний і героїчний досвід України сприятиме розробленню методів цивільного втручання у глобальні кризи без застосування зброї".
А розповідаючи про причини й наслідки Революції Гідності, Катерина Романова зауважила:
"Небезпечним є твердження про те, що війна стала наслідком Майдану. Варто пам’ятати, до чого призвела поразка національних визвольних змагань 1917–1921 років. І, якби не Майдани, нас сьогодні спіткала б доля білорусі. Бачимо, що, навіть попри наші сумніви та невдоволення тими темпами, якими розвивалася Україна до початку повномасштабного вторгнення, ми досягли мети – навчилися цінувати гідність та свободу, ввійшли у коло цивілізованих держав і нагадали всьому демократичному світу, що таке демократичні цінності та як за них треба боротися".
Учений секретар Національного музею Революції Гідності Леся Онишко прочитала лекції "Майдани у парадигмі визвольних змагань українців за свободу і незалежність" та “Легенда опору”: традиції УПА в медичній службі Майдану”. Дослідниця зазначила:
“Феномен Майдану має надзвичайно важливе значення не лише в новітній історії України, адже в глобальному масштабі він змінив геополітичну картину світу. Водночас для нас, громадян України, Майдан як явище став подією, спрямованою на те, щоб утвердити незалежність та повернути Україні притаманні її народу ментальні цінності, які багато в чому збігаються з європейськими й загальнолюдськими, – права та свободи людини, її гідність, підзаконність влади, гарантії прав власності, справедливий суд, суверенітет народу тощо”.
Упродовж двох днів на семінарі обговорювали також потребу змін у шкільних програмах з історії, вшанування пам’яті борців за незалежність України та формування національної свідомості.