Олександр Щербанюк

Герой Небесної Сотні Олександр ЩербанюкОлександр Миколайович Щербанюк народився 2 січня 1968 року в селі Котелеве Новоселицького району Чернівецької області в родині Олени та Миколи Щербанюків. Навчався у Чернівецькій школі-інтернаті № 2, по закінченні вступив до Вищого професійного художнього училищі №5 міста Чернівців. Проходив службу у лавах радянської армії, а згодом служив за контрактом на території Росії. Повернувшись до Чернівців, став  підприємцем, займався будівельними роботами, зокрема в будівельній компанії "Зодчий". 

Був членом християнської єврейської общини. Мріяв відкрити у Чернівцях книжковий магазин християнської літератури. 

З дружиною Наталією виховували двох дітей – дочку Ольгу та сина Даниїла.

У 2004 році Олександр Щербанюк став одним із перших чернівчан, хто підтримав Помаранчеву революцію. Того ж року вступив до лав партії "Батьківщина" та очолював один із місцевих осередків. За спогадами друзів, по місту їздив власною машиною із прикріпленими до неї партійним та національним прапорами.

Участь у Революції Гідності. До активних учасників протестів зими 2013–2014 років Олександр Щербанюк приєднався після побиття мітингарів спецпризначеннями у середмісті столиці у ніч на 30 листопада 2013 року. І потім приїздив до столиці ще двічі, зокрема після початку сутичок із силовиками на вулиці Михайла Грушевського. Також він активно допомагав однопартійцям організовувати протести в Чернівцях.
Втретє пан Олександр приїхав до Києва наступного дня після сутичок 18 лютого 2014 року. Побачивши, як учасників "мирного маршу" розстрілюють та б’ють в урядовому кварталі, зателефонував дружині й повідомив, що має їхати на київський Майдан. Він приїхав у Київ, взявши із собою декілька примірників Нового Заповіту, які мав намір роздавати на Майдані.
19 лютого він був вже у Києві та допомагав виносити уціліле майно з Будинку профспілок, який напередодні був сильно пошкоджений пожежею. 

20 лютого Олександр Щербанюк став учасником подій на вулиці Інститутській. Уранці у відповідь на спроби спецпризначенців прорватися на Майдан із боку будівлі Національної музичної академії України імені П. І. Чайковського майданівці спробували відтіснити силовиків від головної площі столиці й о 08:55 пішли у наступ.

Олександр Щербанюк був серед тих, хто проривався вгору Інститутською за пішохідний міст. Збереглися фотографії, на яких видно, як чоловік просувається разом із побратимами вгору по проїзній частині вулиці зі щитом у руках. Окрім щита, із засобів захисту мав також каску з прикріпленим на блакитній стрічці ліхтариком. 

У цей час він ще встиг переговорити по телефону з дружиною та повідомити, що майданівці взяли Інститутську.

Близько 09:20 спецпризначенці під натиском мітингарів відійшли до так званої Снігової барикади (барикади № 8) поруч із верхнім виходом зі станції метро "Хрещатик". Олександр Щербанюк був у перших лавах активістів. Він біг по непарному боці вулиці поруч із будівлею Міжнародного центру культури і мистецтв Федерації профспілок України ("Жовтневого палацу") в напрямку барикади. На архівних фотографіях видно, як він присів за щитом, прикриваючи від куль побратимів, які виносили поранених з епіцентру подій. Однак о 09:29, коли чоловік перебував на тротуарі біля в’їзду до "Жовтневого палацу", поцілили у нього самого. Одне поранення – у груди – стало смертельним. Побратими відтягли пораненого із зони ураження, поклали на ноші й винесли з Інститутської, але урятувати життя чоловікові не вдалося.

Олександру Щербанюку було 46 років. 

Пошанування. Олександра Щербанюка поховано у місті Чернівцях. За громадянську мужність, патріотизм, героїчне обстоювання конституційних засад демократії, прав і свобод людини, самовіддане служіння українському народу, виявлені під час Революції Гідності, Указом Президента України № 890/2014 від 21 листопада 2014 року Олександру Щербанюку присвоєно звання "Герой України" з удостоєнням ордена "Золота Зірка" (посмертно). Почесний патріарх УПЦ Філарет 4 липня 2015 року нагородив його медаллю "За жертовність і любов до України", а верховний архиєпископ Києво-Галицький УГКЦ Святослав 8 травня 2016 року відзначив почесною грамотою (посмертно). Ім’я та портрет Героя викарбувані на тимчасовому меморіалі Героїв Небесної Сотні у Києві, на алеї Героїв Небесної Сотні, на Меморіалі пам’яті Героїв Небесної Сотні у Львові. 6 березня 2014 року рішенням сесії Чернівецької міської ради Олександру Щербанюку присвоєно звання почесного громадянина Чернівців (посмертно). Крім того, за згодою його рідних, вулицю Чапаєва у Чернівцях перейменовано на вулицю Олександра Щербанюка. 2 березня 2016 року у Чернівцях на фасаді будівлі військово-спортивного ліцею-інтернату у пам’ять про Олександра відкрили меморіальну дошку.