Васільцов Віталій

Віталій Валерійович Васільцов народився 16 листопада 1977 року у смт Летичів Летичівського району Хмельницької області. Деякий час разом із батьками жив на Далекому Сході, але потім родина повернулася на Хмельниччину у с. Гаврилівці. Закінчив місцеву школу у 1991 році. Проходив строкову службу у Збройних силах України. Був радистом і стрільцем бригади спеціального призначення Головного управління розвідки Міністерства оборони України, брав участь в операції з підтримання миру в придністровському регіоні Молдови.
Повернувшися з армії, Віталій вступив до Уманського аграрного університету (нині – Уманський національний університет садівництва), а потім переїхав до Києва. Навчався в аспірантурі, а у 2004 – 2005 роках відкрив власний бізнес як дизайнер ландшафту.
У столиці познайомився з майбутньою дружиною, а невдовзі молоде подружжя переїхало до села Жорнівка Києво-Святошинського району Київської області, де Віталій звів будинок. Тут народилися й дві його доньки.
Проживаючи у селі, Віталій прагнув всіляко покращити життя у ньому. Він за власні кошти відновив стару криницю, якою могли користуватися всі охочі, безкоштовно обрізав дерева у селі. Разом з однодумцями Віталій мріяв створити місцевий дендропарк, який став би культурним осередком села та ближніх населених пунктів.

Участь у Революції Гідності. На початку грудня 2013 року, одразу після побиття силовиками мітингувальників на столичному майдані Незалежності вночі 30 листопада, Віталій, обурений діями влади, разом із тисячами українців вийшов на акцію протесту. Упродовж майже трьох місяців разом із друзями регулярно приїздив до Києва, нерідко лишаючися на нічних чергуваннях. Довелося брати участь й у сутичках зі спецпризначенцями на вулиці Грушевського. Під час одного з таких зіткнень у серце Віталія влучила гумова куля. Однак попри застереження дружини він і надалі приїздив на Майдан.
День 18 лютого став для нього останнім. Після кривавих подій у Маріїнському парку ввечері того дня влада оголосила про штурм Майдану. Отримавши інформацію, що з боку вулиці Велика Житомирська до Михайлівського собору йдуть тітушки, перевдягнуті у спецпризначенців, Віталій зрозумів, що треба завадити їм відрізати Михайлівську площу від Майдану. Разом із побратимами вирішив атакувати супротивника. І справді, беззбройним людям вдалося відтіснити тітушок до вулиці Володимирської. Саме тут між 21:40-21:50 на розі Володимирської та Великої Житомирської пролунали спочатку автоматна черга, а потім одинокий постріл з вікна будівлі МВС. Куля влучила у Віталія, увійшовши в ліву нижню частину живота. Пораненого доправили до Олександрівської клінічної лікарні, але врятувати його не змогли.
Віталію Васільцову було 36 років.

Пошанування. Похований у селі Жорнівка Києво-Святошинського району Київської області. Указом Президента України № 890/2014 від 21 листопада 2014 року за громадянську мужність, патріотизм, героїчне відстоювання конституційних засад демократії, прав і свобод людини, самовіддане служіння Українському народу, виявлені під час Революції гідності Віталію Васільцову посмертно присвоєно звання Герой України з удостоєнням ордена «Золота Зірка». 4 липня 2015 року патріарх УПЦ КП Філарет нагородив Героя почесною медаллю «За жертовність і любов до України» (посмертно). 8 травня 2016 року, під час Служби Божої в соборі Святого Юра у Львові, подвиг Героя було відзначено Грамотою Верховного архієпископа Києво-Галицького Святослава (посмертно). Ім’я та портрет Героя викарбувані на тимчасовому меморіалі Героїв Небесної Сотні у Києві та на Меморіалі пам’яті Героїв Небесної Сотні у Львові (вул. М. Кривоноса). 17 лютого 2015 року у селі Гаврилівці на фасаді будівлі Гавриловецької середньої загальноосвітньої школи, де навчався герой, йому було відкрито меморіальну дошку, а школа носить його ім’я. У місті Умань Черкаської області на фасаді будівлі Уманського національного університету садівництва (вулиця Інститутська, 1), де навчався герой, йому встановлено меморіальну дошку. 18 лютого 2016 року на вулиці Володимирській, 15 у Києві на місці смертельного поранення Віталія Васільцова встановлено пам’ятну дошку.