5 листопада в Інформаційно-виставковому центрі Музею Майдану в Києві переможці ІІІ Всеукраїнського конкурсу наукових студентських робіт на тему Революції Гідності у межах здобуття Відзнаки імені Сергія Кемського отримали нагороди. Конкурс ініціювали Національний музей Революції Гідності та громадська організація “Родина Героїв “Небесної Сотні”. Мати Сергія Кемського наголосила на важливості висвітлення теми Революції Гідності.
“Хочу подякувати всім студентам, які брали участь у конкурсі. Це дуже велика праця. Вітаю переможців конкурсу. Для нас це єдине, що залишилося, – пам'ять про наших чоловіків, про наших дітей. Я звертаюся з проханням до провідних ЗМІ виділити ефірний час і протягом трьох місяців говорити про Майдан. І розповісти про всіх Героїв Небесної Сотні: біографії, вшанування в місці проживання. І головне – донести цю інформацію до людей! Не дати забути про Небесну Сотню, про нашу боротьбу за незалежність України”, – сказала Тамара Кемська, мати Героя Небесної Сотні Сергія Кемського.
Цьогоріч на конкурс надійшла рекордна кількість заявок – 71 від студентів із 32 вищих навчальних закладів з 17 міст. На другому етапі конкурсу відбір проходили 24 роботи від 25 учасників із 15 вишів. Студенти досліджували правовий, міжнародний, культурологічний, релігійний аспекти Революції Гідності, Євромайдан у контексті попередніх українських революцій та інших протестних рухів у світі, біографії Героїв Небесної Сотні, вплив інформаційних технологій.
“Студентська молодь вшановує подвиг Небесної Сотні, готова продовжити незавершені справи наших Героїв і взяти відповідальність за долю України. Радію, що молоді науковці заповзято прийняли виклик об’єктивно осмислити вже історичні, але ще гарячі й травматичні, та водночас надихаючі події свого дитинства. Відтак маємо потужні мультидисциплінарні та порівняльні дослідження Революції Гідності – своєрідні наукові «джавеліни» і «байрактари», які ефективно захищають наші національні та демократичні цінності, обороняють правду від атак кремлівської брехні та пропаганди, наближають нашу перемогу і процвітаюче майбуття”, – зазначив генеральний директор Національного музею Революції Гідності Ігор Пошивайло.
Переможцями у 2021 році стали:
І місце - Семерин Христина, студентка Національного університету «Острозька академія» з роботою на тему «Концептуальні виміри культурної пам’яті про Революцію Гідності: травма, простір, ідентичність».
«Підтримка молодих учених надважлива, і я вдячна, що відзначили дослідження саме в галузі культури. Бо поки дехто вважає культуру чимось, що йде після політики, економіки, права, життя показує, якими небезпечними є брак культури, недостатня робота з культурною пам'яттю, проблеми й конфлікти на культурному рівні. Я завжди цінуватиму подвиг Сергія Кемського, Небесної Сотні та всіх людей, які пожертвували своє життя і здоров'я за нашу свободу й гідність», – зазначає Христина Семерин.
ІІ місце посіла робота, написана у співавторстві. Водько Юлія та Ярош Ілля, студенти Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського», дослідили тему «Революція Гідності крізь призму становлення інформаційної свідомості населення в південно-східному регіоні України: історичний аспект і сьогодення».
«Під час Революції Гідності я навчався в школі і з цікавістю спостерігав по телевізору, як активізувалося суспільство. В якийсь момент зрозумів, що теж хочу брати участь в історичних подіях. Сьогодні я відчуваю, що досліджуючи Революцію Гідності, я долучився до тих подій. Відчуваю, що зможу доносити до молодого покоління українців інформацію про Майдан», – розповідає Ілля Ярош.
Лукасевич Анна, студентка Національного університету «Львівська політехніка», з роботою на тему «Помаранчева революція та Революція Гідності: постреволюційний аналіз. До проблеми пошуку варіантів виходу із «замкненого кола» посіла ІІІ місце.
«Колись я мала питання: що робити, аби не ходити на Майдан весь час. Мені було дуже цікаво дослідити цю тему. Я розумію, що має відбутися дуже багато рутинної роботи, потрібна зміна поколінь й активна співпраця громадянського суспільства та держави. Але кожен з нас вже сьогодні може впливати на зменшення корупції та на культуру, повагу до інших», – пояснює тему своєї роботи Анна Лукасевич.
Переможці отримали дипломи, видання Музею Майдану та грошові винагороди: І місце – 15 тис. грн, ІІ місце – 7 тис. грн, ІІІ місце – 4 тис. грн.
«Для Музею Майдану важливі і матеріали переможців конкурсу, й ті, які не перемогли. Ці роботи містять наукову новизну. Ми зможемо використати їх, коли будемо видавати окремий науковий збірник конкурсу Відзнаки імені Сергія Кемського», – сказала кураторка Відзнаки імені Сергія Кемського, заступниця генерального директора Музею Майдану Ольга Сало.
Головна мета конкурсу – активізувати наукове дослідження різних аспектів Революції Гідності, зокрема її історії, значення та вплив на політичне, суспільне й культурне життя.
Відзнаку імені Сергія Кемського започатковано 2018 року в пам'ять про Сергія Кемського – політолога, журналіста, активіста Євромайдану. Сергій народився в Криму. Здобув ступінь магістра політології на філософському факультеті Львівського університету імені Івана Франка. Був співробітником Інституту політичних та економічних ризиків і перспектив, писав статті для “Української правди”, часопису “День” та інших видань. Виступав за впровадження системи прямої демократії, підтримував кооперативний рух, шукав найефективніші механізми взаємодопомоги у суспільстві, контролю за політиками та боротьби з корупцією. Також він був громадським активістом, учасником кампанії “Проти міліцейського свавілля”.
20 лютого 2014 року на вулиці Інститутській Сергій загинув від вогнепального поранення. Йому було 32 роки.