Новини

Бої за Іловайськ розгорнулися на Донеччині у серпні 2014 року. 18 серпня українські сили, які значною частиною складалися з добровольчих батальйонів, увійшли в Іловайськ. Вони досить швидко змогли взяти під контроль частину міста, однак після заходу значних сил регулярних російських військ 23–24 серпня у тил українського угруповання з території РФ українські військові батальйонів “Донбас”, “Шахтарськ”, “Азов” та інших опинилися в оточенні. 

На вихідних одразу в двох локаціях Запоріжжя буде представлено Національний музеї Революції Гідності. 

На фестивалі "Toloka" Музей покаже видання, які випустив за останні роки. Книжки Музею Майдану вже презентувалися на виставках і фестивалях у різних країнах. Перший том спогадів "Майдан. Пряма мова" потрапив до десятки найкращих українських біографічних видань 2019 року за критерієм "Джерела біографії".

На фестивалі "Мистецький простір" діятиме виставка "Шлях свободи", де експонуються роботи харківського плакатиста Нікіти Тітова. У них відображено добровольчий рух, волонтерство, війну, Майдан та інші теми, які стрясають суспільство. 

Сьогодні о 17:00 долучайтеся до розмови про актуальну ситуацію в Білорусі, її передумови, а також про те, як може реагувати на це світова спільнота, зокрема Україна.

11 серпня близько 5 ранку на алеї Героїв Небесної Сотні у Києві нетверезий чоловік на автомобілі марки "Лексус" зніс 13 бетонних квітників. Клумби слугують своєрідними болардами, які вбезпечують від незаконного паркування автомобілів на алеї. Озеленення та прибирання цієї ділянки здійснює КП УЗН Шевченківського району, а витрати на це відшкодовує Музей Майдану. За останні пів року це вже другий випадок ДТП на алеї. Минулого разу було пошкоджено об’єкт культурної спадщини – ліхтарний стовп. Алея Героїв Небесної Сотні у статусі вулиці, а не меморіалу дуже вразлива як для вандалів, так і щодо подібних надзвичайних ситуацій.

6 серпня у Тернопільському обласному художньому музеї відкрилася виставка "Нью-Йорк – Іловайськ: вибір", присвячена Маркіянові Паславському, американцю українського походження, який служив добровольцем у батальйоні "Донбас" і загинув під Іловайськом. Аналогічний захід відбувся рік тому в столиці – виставку задумано як мандрівний проєкт. Серед гостей були жителі Підгайців – міста, з якого походить рід Паславських. 

13 серпня об 11:00 в Інформаційно-виставковому центрі Музею Майдану відбудеться врочиста церемонія нагородження переможців другого Всеукраїнського конкурсу наукових студентських робіт на здобуття Відзнаки імені Сергія Кемського. Головна мета конкурсу – активізувати наукове дослідження різних аспектів Революції Гідності, зокрема дослідження її історії, значення та впливу на різні сфери політичного, суспільного й культурного життя.

Національний музей Революції Гідності днями відвідав Обухів, де живе родина Героя Небесної Сотні Володимира Чаплінського. Працівники музею у місці вшанування загиблих майданівців висадили особливий сорт ірисів, поспілкувалися з родиною Чаплінських, відвідали могилу героя та дізналися про заходи з ушанування Небесної Сотні в Обухові. 

У липні успішно пройшла серія безкоштовних піших екскурсій Музею Майдану. Приємною несподіванкою для музею став візит 85-річного професора з Мексики, німця за походженням, канадійця за паспортом. Його зацікавила карта авторства Дмитра Вортмана. Мапа показує розміщення сил протестувальників і силовиків. Її можна побачити на другому поверсі Інформаційно-виставкового центру Музею Майдану та у виставковому просторі “М³: Майдан. Меморіал. Музей”. Цінуємо зацікавленість кожного маршрутом “Місця Революції Гідності”. У серпні цикл безкоштовних екскурсій триватиме. Тож обирайте дату й записуйтеся.

Світ ніколи не буде таким, як раніше, – ця затерта формула актуальна не лише під час усесвітньої пандемії. Світ змінюється постійно, та за теперішніх умов гострота й незворотність змін відчутніші. Тож якого вигляду набули протести в Україні та світі? 

Ця стаття мала вийти влітку 2015 року. Пройшов понад рiк після Євромайдану, який змінив багатьох людей. Під час Революції гідності зародилося багато ініціатив, які до певної міри стали одними з символів Майдану. Що з ними сталося через рік, у 2015 році? Чи вдалося розширити дух Євромайдану по громадах та інших країнах, чи все завершилося там, де і почалося? Саме з такими запитаннями п’ять років тому журналістка "України молодої" Ольга Жук обдзвонила низку активістів, які створили та реалізовували на Майдані цікаві проєкти. Через певні обставини стаття пролежала весь цей час в архіві журналістки. Та загибель 10 серпня 2020 року Тараса Матвіїва, одного з героїв публікації, підштовхнула відшукати її й усе-таки опублікувати. Бо сьогодні це вже новітня сторінка історії України, а не просто "ще одна стаття".

Наша екскурсоводка Вікторія Бойко отримала сертифікат Червого Хреста і тепер зможе надати кваліфіковану домедичну допомогу відвідувачам нашого Інформаційно-виставкового центру Музею Майдану. Він чинний три роки.

Київрада 28 липня ухвалила рішення про перейменування вулиці Російської в Дарницькому районі на вулицю Юрія Литвинського, активного учасника Революції Гідності. Наприкінці 2013-го він одним із перших прийшов на Майдан. Очолював 3-й взвод 8-ї "афганської" сотні Самооборони Майдану.

Побудова суспільства, в якому люди почуватимуться громадянами Української держави, неможлива без національної пам’яті. Одним із найкращих методів формування національної пам’яті є документальне кіно, яке розповідає історії реальних людей, причетних до різних етапів розвитку країни: здобуття та становлення незалежності, національного відродження, сучасної боротьби за суверенітет на Сході України. 

Одне з беззаперечних досягнень Революції Гідності – це злет волонтерської діяльності як важливого складника громадянського суспільства й головної рушійної сили реформування країни. Після анексії Криму та початку війни на Донбасі волонтерство сягнуло найвищого рівня розвитку за весь час незалежності. Основним напрямом діяльності волонтерів у 2014 році стала допомога українській армії та пораненим. Цього разу поговоримо про волонтерський рух у регіонах та про те, у що він трансформувався на місцях. Онлайн-дискусія відбудеться за участі волонтерів із Донецька, Харкова та Луцька.

У Полтаві петиція про встановлення пам’ятника Небесній Сотні на постаменті, на якому колись стояв монумент Леніна, набрала потрібну кількість голосів. За процедурою, у Полтавській міській раді організують публічні слухання.

Феноменом добровільної допомоги на Майдані захоплюється весь світ. Це унікальне явище, коли незліченна кількість волонтерів працювала днями й ночами: вони готували їжу, розносили канапки та гарячий чай, лікували поранених у сутичках зі спецпризначенцями, підбадьорювали піснями й концертами, збирали кошти. Стихійно почали виникати десятки волонтерських ініціатив, як-от “#єврохостел”, “Євромайдан SOS”, “Майдан. Медик” тощо. Без допомоги та підтримки волонтерів Майдан не зміг би тривати так довго й перемогти. 

21 липня у Києві на Байковому кладовищі попрощалися з Іваном-В’ячеславом Сергієнком, одним із співзасновників Мистецької сотні, сценаристом, кінорежисером, поетом, математиком. У 2018 році Іван-В'ячеслав разом із художницею Катериною Ткаченко передали до колекції Музею Майдану 21 полотно на тему Небесної Сотні та подій Революції Гідності. Ці роботи створили художники з різних міст України, які в березні 2014 року з’їхалися на пленер “На барикадах”, присвячений 200-річчю з дня народження Тараса Шевченка.

Два дні тривали акції на підтримку української мови. Їх спричинив законопроєкт № 2362 депутата Максима Бужанського. Розгляд його було анонсовано на 16 липня. Того ранку дві тисячі активістів на площі біля Верховної Ради дізналися, що розгляд перенесли. Через добу люди зібралися повторно. У групі підтримки – письменники, волонтери, ветерани, народні депутати на громадські активісти. Вісім років тому українці вже виходили відстоювати мову. Події під стінами Українського дому відразу отримали назву “Мовний майдан”. Тоді протестували проти законопроєкту депутатів-”регіоналів” Колесніченка-Ківалова. Події Мовного майдану були прелюдією Революції Гідності. Активісти зі стрічками з написами “Голодую” несли цілодобову варту на Європейській площі. Відбувалися спроби переговорів і сутички з “Беркутом”. Зрештою протестувальників розігнали. Чимало учасників Євромайдану були в серцевині Мовного майдану. Дехто з них поповнив лави Героїв Небесної Сотні, дехто – поліг на війні. 

25 років тому влада за досить сумнівних обставин вперше використала міліцейський підрозділ “Беркут” як силовий інструмент боротьби з маніфестантами. 18 липня 1995 року сталася подія, яка ввійшла в історію України під назвою “Чорний вівторок”. Того дня вперше після відновлення державної незалежності відбулося масове вуличне заворушення, приводом для якого став конфлікт щодо місця поховання першого патріарха УПЦ Київського патріархату Володимира (Романюка).

До шостої річниці Іловайської трагедії у Тернопільському обласному художньому музеї покажуть виставку, присвячену Маркіянові Паславському, загиблому добровольцеві батальйону Національної гвардії України “Донбас”, відомому під позивним “Франко”. Над створенням виставки “Нью-Йорк – Іловайськ: вибір” працювала команда Національного музею Революції Гідності разом із Музеєм української діаспори та родиною Паславських, які передали до фондів цих інституцій особисті речі Маркіяна. Виставка невипадково відкриється саме в Тернополі, адже мати героя Орися Паславська (Гунчак) родом із села Старе Місто Тернопільської області. У місті Підгайці на Тернопільщині гімназію названо ім’ям Маркіяна Паславського.