ОНОВЛЕНО.Дякуємо Українській правді за оперативну реакцію. Раді, що це непорозуміння. Публікацію залишаємо, щоби привернути увагу до вразливості будь-якої інституції чи людини у питаннях інформаційної достовірності.
1 червня в інтернет-виданні "Українська правда" з’явилася стаття з ознаками дезінформації та маніпуляції. Національний музей Революції Гідності надіслав листа до редакції з вимогою виправити неправдиву інформацію.
Музей Майдану приготував призи для юних авторів малюнків, які найбільше вподобають відвідувачі виставки “Барви свободи: Майдан, мальований дітьми”. Експозиційні стенди можна до 21 червня оглянути в київському парку імені Тараса Шевченка, а проголосувати – на сайті Музею Майдану, натиснувши на банер зі словом "ГОЛОСУВАТИ".
Національний музей Революції Гідності презентував щонайновішу книжку про Майдан – роман “Намальовані люди”. Він розповідає про людей у період революції та війни.
У липні 2014 року українські війська звільнили від сепаратистів Краматорськ, Слов'янськ, Дружківку, Костянтинівку та інші міста й села Донеччини. Із цієї нагоди у Краматорську понад місяць експонуватиметься виставка про добровольця батальйону “Донбас” із позивним “Франко” Маркіяна Паславського, який був офіцером американської армії й вирушив на схід України рядовим бійцем.
Унікальний фестиваль популярної історії “LEGIO Historica” виходить на вулиці Києва! Цього року він відбуватиметься без звичного масштабу й не в червоному корпусі Київського національного університету імені Тараса Шевченка, а на свіжому повітрі, де ви з друзями зможете долучитися до розваг з історичним колоритом. Той, хто схоче побувати на екскурсії, не тільки пройде за допомогою інформаційно-навігаційної системи “Місця Революції Гідності” цікавим маршрутом, а й матиме унікальну нагоду поспілкуватися з учасниками цієї революції та засновниками й активістами майданівських ініціатив.
Названо найкращі архітектурні проєкти України, здійснені за рік, що минув. Серед них – одна з локацій Національного музею Революції Гідності.
4 червня урочисто нагороджено переможців конкурсу "Ukrainian Urban Awards 2021" у 10 номінаціях.
Організатори отримали 71 заявку із 16 регіонів України та з 32 навчальних закладів. Наукові зацікавлення конкурсантів різноманітні. Це історії регіональних Євромайданів, вплив їх на міжнародну політику, культурно-мистецький, правовий, інформаційний аспекти, зародження волонтерського руху тощо.
В останню суботу серпня у центрі Києва відбудеться забіг на честь українських військовослужбовців "Шаную воїнів, біжу за героїв України". Це щорічна дяка нашим захисникам та вшанування пам’яті полеглих. Усіх, кому виповнилося 18 та більше років, запрошуємо зареєструватися, щоб стати учасниками забігу. Можна пробігти на власний вибір 2, 5 або 10 км за будь-кого, хто загинув в АТО й ООС, і цим ушанувати їхню пам’ять, а також морально підтримати військовослужбовців та їхні родини.
Новий роман письменниці змальовує людей Революції Гідності. На представленні в локації Музею Майдану прозвучать уривки твору, авторка розкаже про місію книжки, її особливості, шестирічну працю над нею та відповість на запитання слухачів. Також буде змога поспілкуватися з видавчинею Іриною Білоцерковською. Завершиться захід авторською автограф-сесією.
Маршрут стартуватиме з однієї з "фортець" протестувальників – Будинку профспілок, де нині розміщено Інформаційно-виставковий центр Музею Майдану. Відвідувачі побачать ізсередини відновлений Будинок профспілок, в якому були Штаб національного спротиву, пресцентр, медпункт та багато інших складників організаційної інфраструктури Майдану. Тут діє невеличка експозиція "Назустріч свободі", що стисло розповідає про ключові етапи Революції Гідності та майданівські ініціативи. Далі відвідувачі дізнаються про особливості буднів Майдану безпосередньо з місця подій – майдану Незалежності.
Вуличну виставку дитячих малюнків у парку імені Тараса Шевченка відкрив Національний музей Революції Гідності. Експонуються роботи на тему революційних подій, створені в українських школах, а також мальовані під час самого Майдану, які стали надбанням музейних фондів. Організатори відкрили виставку 1 червня 2021 року поруч із пам'ятником Тарасові Шевченку. Розповіли про права людини, силу мистецтва, боротьбу за українську державність і демократію, значення Міжнародного дня захисту дітей та про те, як усі ці речі пов'язано з Майданом.
Харківський плакатист Нікіта Тітов презентував у Шепетівці виставку своїх робіт, організовану Національним музеєм Революції Гідності. У тамтешньому Музеї пропаганди митець показав свій доробок щодо громадянської тематики, який має сюжети про Майдан і війну.
У дитячих малюнках про Майдан можемо побачити, що знає молоде покоління про Революцію Гідності та як уявляє собі ті події. А також – передбачити, якою буде ця сторінка історії України. Основу виставки становлять художні твори дітей із Києва й Полтавщини та кілька малюнків, створених дітьми для підтримки майданівців під час Революції Гідності. Юні художники щиро та безпосередньо передали на папері свої враження від розповідей про Майдан. Дитячі твори, окрім мистецького складника, цінні ще й тим, що випромінюють оптимізм і віру в перемогу добра.
Лекція професорки Алли Киридон про засадничі процеси роботи у сфері складної історії відкрила цикл заходів, покликаних активізувати діалог серед музейників, теоретиків і практиків у сфері історичної пам’яті, зокрема інституцій – учасниць Української коаліції пам’яті.
Державний секретар з питань Європи Чеської Республіки Алеш Хмеларж, він же заступник Міністра закордонних справ, а також надзвичайний і повноважний посол Чеської Республіки в Україні Радек Матула відвідали експозицію Інформаційно-виставкового центру Музею Майдану.
У червні відзначаємо дні народження Героїв Небесної Сотні: 2 червня – Назар Войтович, 2 червня – Іван Городнюк, 3 червня – Андрій Дигдалович, 5 червня – Сергій Шаповал, 7 червня – Віталій Коцюба, 17 червня – Валерій Брезденюк, 20 червня – Олег Ушневич, 28 червня – Давид Кіпіані.
Як започатковуються та діють комеморативні практики в Україні? Які смисли вони транслюють? Яким є їхній вплив на формування/ переформатування пам’яттєвого дискурсу в суспільстві? Як працює комеморація для створення спільних спогадів та конструювання “місць пам’яті”? Про це й інше в лекції докторки історичних наук, професорки, директорки державної наукової установи "Енциклопедичне видавництво" Алли Киридон.
У неділю 23 травня 2021 року Україна відзначить День Героїв – вшанує всіх, хто присвятив життя боротьбі за Україну.
У Києві з цієї нагоди відбудуться заходи на алеї Героїв Небесної Сотні та біля Стіни пам'яті на Михайлівській площі.
Володіючи багатьма традиційними техніками, Ніна Іпатій сама створює візерунки. Цей орнамент створила як вимвол партій, які фігурували у подіях Помаранчевої революції. Візерунок складний – містить до 4000 вічок. Щоб вишити одне, треба 16 разів уколоти в одну точку і затягнути нитку. Одну з "майданових" вишиванок Ніна Іпатій подарувала Музею Івана Гончара під час персональної виставки. Звідти вона була передана Музею Майдану. Відтепер символічна сорочка поповнить його колекцію.
Українська коаліція пам’яті об'єднує провідні інституції складної історії та діалогу задля висвітлення колись замовчуваних, заборонених або болісних сторінок національної пам’яті. Її діяльність спрямована також на залучення громадськості до критичного переосмислення минулого, його впливу на сьогодення, формування справедливого і гуманного майбуття. Серед завдань Коаліції: розробка стратегії і платформи спільних дій у сфері національної пам’яті, розвиток та безпека музейних закладів та суспільних інституцій, захист національних інтересів через формування національної політики і культури пам’яті, збереження культурної спадщини, взаємопідтримка, обмін досвідом, формування та промоція місць сумління, пам’яті та складної історії.
