“День народження Героя” – комеморативна практика, започаткована у січні 2021 року Національним музеєм Революції Гідності. Її головний посил – відзначити прихід на світ кожного з Небесної Сотні та традиційно подарувати, як за життя, квіти в день народження, висловлюючи вдячність за громадянський вибір, за мужність і самозречення. Це також дасть змогу широким колам відвідувачів меморіального простору на алеї Героїв Небесної Сотні у Києві дізнатися більше про загиблих під час Революції Гідності.
Ігор Михайлович Ткачук народився 1 вересня 1975 року в місті Знаменськ Калінінградської області Росії.
Коли Ігорю виповнилося п’ять років, родина Ткачуків переїхала в Україну та оселилася у селі Фатовець Коломийського району Івано-Франківської області (входить до складу сільської ради села Велика Кам’янка). Закінчивши місцеву школу, Ігор відслужив в армії. Одразу після демобілізації одружився з дівчиною, яку знав з дитинства. Весілля було скромним, адже майже напередодні помер батько Ігоря, який тяжко хворів. Ігор став опорою не лише для дружини Марії, а й для матері та старшої сестри. Маючи фах столяра, працював будівельником. Спочатку разом із дружиною їздили на заробітки у Чехію. Після народження первістка Ігор намагався знайти роботу в Україні. Згодом у подружжя народилося ще двоє дітей.
Анатолій Ілліч Нечипоренко народився 1 вересня 1941 року в селищі міського типу Брусилів на Житомирщині. Після закінчення семи класів Брусилівської середньої школи № 1 у віці 14 років улаштувався працювати на цегельний заводі різноробом. У 18 років хлопець закінчив курси водіїв, а невдовзі його було призвано до армії. Демобілізувавшись, Анатолій Нечипоренко приїхав до Києва. Працював в автобусному парку № 1 водієм рейсового автобуса, згодом перейшов на роботу в таксомоторний парк водієм таксі. Із 1988 року працював у "Київзовніштрансі" далекобійником на міжнародних перевезеннях.
Після виходу на пенсію влаштувався охоронцем гаражного кооперативу "Пролісок", в якому працював до останніх днів.