Україна вперше отримала відзнаку Європейського музейного форуму

1977 року під егідою Ради Європи було засновано найпрестижнішу щорічну премію – "Європейський музей року" (EMYA), яку присуджують за значний внесок у розуміння світу та розвиток нових парадигм і професійних стандартів у музейній справі. 

Близько 45 музеїв щороку подають заявки із 46 країн – членів Ради Європи, при цьому переможців визначають серед музеїв усіх типів, масштабів, дисциплін і місць розташування. Музеї-кандидати – це нові музеї, які вперше відкрилися для публіки протягом останніх трьох років або оновили свою організацію й завершили значну модернізацію та розширення своїх будівель.

За 47 років понад 1900 музеїв стали номінантами EMYA, близько 400 нагород було присуджено музеям у 36 країнах. Процедура визначення переможців складна, члени журі відвідують (часом і анонімно) музеї та жорстко оцінюють їх згідно з критеріями конкурсу. 

Низка українських музеїв подавалася на цю нагороду раніше. Цьогоріч до номінантів конкурсу ввійшли Національний музей історії України у Другій світовій війні та Національний музей мистецтв імені Богдана і Варвари Ханенків. І це – великий здобуток українського музейництва! 

Цьогорічне присудження премії, супроводжуване кількаденною конференцією, відбулося у португальському місті Портіман поблизу мису, "де починається Європа". Із-поміж пів сотні претендентів європейським музеєм року визнано Саамський музей Сіїда у Фінляндії. Окрім головної нагороди, існують іще п'ять відзнак в окремих номінаціях. Премію Ради Європи здобув Меморіальний музей депортації "Сибір" (Білосток, Польща), Премію Сілетто за суспільну залученість отримав Музей Каламая (Таллінн, Естонія); Премія Музею в Портімані за гостинність, інклюзію та відданість потрапила до Музею солі (Міссолонгі, Греція). Премія Музею Мейверта за екологічну сталість дісталася Музеєві дому (Лондон, Велика Британія). 

Іще одну відзнаку імені Кеннета Гадсона цілком несподівано, оскільки нею нагороджують поза переліком номінантів конкурсу, вручено Ігореві Пошивайлу, генеральному директорові Національного меморіального комплексу Героїв Небесної Сотні – Музею Революції Гідності.

Нагороду за інституційну сміливість і професійну чесність, названу на честь Кеннета Гадсона, засновника EMYA, присуджує правління Європейського музейного форуму музеєві, групі осіб чи окремій особі необов’язково з-поміж номінантів на EMYA з метою відзначення "сміливих, а часом і суперечливих музейних практик, які кидають виклик і розширюють загальне уявлення про роль та обов’язки музеїв у суспільстві".

У дипломі відзнаки, яку підписали Хуан Рока і Альберт, голова правління Європейського музейного форуму, та Аміна Крвавач, голова правління Премії Європейського музейного форуму, зазначено: "Один із найвидатніших музейних лідерів України, Ігор Пошивайло став рушійною силою численних ініціатив із захисту музеїв та об’єктів культурної спадщини в Україні шляхом мобілізації ресурсів і досвіду для захисту безцінних артефактів та історичних пам’яток. Завдяки стратегічному керівництву та спільним зусиллям він докладав усіх сил для документування, оцифрування та збереження культурної спадщини в районах, спустошених конфліктом, а також просував ідею невід’ємної ролі культурної спадщини у зміцненні стійкості та зціленні. Його непохитна відданість збереженню культурної спадщини України, незважаючи на лихоліття війни, втілює дух несхитності й надії, що надихатиме майбутні покоління".

На високу відзнаку сам Ігор Пошивайло відреагував так: "Сприймаю цю оцінку європейського музейництва як визнання діяльності зі збереження спадщини та захисту культурної ідентичності у час війни й нашої команди Музею Майдану та Штабу порятунку спадщини, й широкої спільноти наших побратимів на фронті та в тилу. Це також данина пам’яті нашим колегам і всім воїнам-захисникам, які віддали життя, рятуючи культурні цінності та нашу державну незалежність від російської агресії". 

Актуальність EMYA загострюється. Адже через ескалацію конфліктів і розгортання воєн у світі зростає обов’язок музеїв кидати виклик усталеним міфам і стереотипам, виклик владі, посідати прозору та етичну позицію, захищати соціальну справедливість і створювати простір для озвучення й осмислення суперечливої та замовчуваної історії.

Тому важливо, що цьогоріч одну з відзнак Європейського музейного року здобула Україна. Значущий почин!