Архітектурний проєкт Національного меморіалу Героїв Небесної Сотні

Уся територія музейно-меморіального комплексу – місце, де відбулася кульмінація Революції Гідності. Тож тут постане Меморіал Небесної Сотні як осередок слави та пам’яті про кожного з її Героїв. 

Центральним елементом меморіального комплексу є зигзагоподібний шлях угору колишньою вулицею Інститутською. Це символізує нелегку боротьбу українського народу за свободу. На початку цього шляху з боку майдану Незалежності та Хрещатика розміщено меморіальну стелу, яка аркою врізається в пагорб. Плити, на яких поіменно згадано кожного з Небесної Сотні, накладаються одна на одну, утворюючи суцільну стіну. Частина шляху до стели та майданчик біля неї вимощено оригінальною бруківкою, поміж нею з’являються світлові квадрати, які маркують продовження шляху.

Міст над алеєю Героїв Небесної Сотні є умовною межею нового простору меморіальної алеї – паркової зони. Створення алеї, обабіч якої висаджено липи, підкреслює атмосферу меморіалу, а також особливість самого шляху: сто дерев символізують Небесну Сотню. У найвіддаленішій точці алея розгалужується та відмежовує місце тиші й мовчання: там уже стоїть знакова дерев’яна каплиця.

Символічним завершенням меморіального шляху є сад, який буде місцем відпочинку між майбутнім Музеєм Революції Гідності та Міжнародним центром культури і мистецтв. Пагорби, засаджені квітами білого кольору, буде оточено пішохідними стежками, біля яких можна перепочити на лавах.

Проєкт меморіалу пройшов низку обговорень із громадськістю, експертним середовищем, родинами Героїв Небесної Сотні. На них було озвучено ряд зауважень та пропозицій, значну частину яких автори проєкту врахували при допрацюванні, зокрема:
•    збереження й музеєфікація нерухомих артефактів;
•    збереження рухомих артефактів;
•    маркування місць загибелі та барикад;
•    інклюзивність.

Стела героїв – центральне місце меморіального комплексу. На таблицях стели будуть написані імена Героїв Небесної Сотні. За задумом авторів, стела є образом протестувальників, що стоять пліч-о-пліч зі щитами.20 лютого 2018 року оголошено підсумок міжнародного відкритого архітектурного конкурсу архітектурних проєктів. Переможцями став проєкт Ірини Волинець і Марини Процик. 

Архітектурне бюро "MI-studio" зі Львова перемогло в анонімному Міжнародному відкритому архітектурному конкурсі на кращий архітектурний проект у номінації "Меморіал Героїв Небесної Сотні".

Авторський колектив: Ірина Волинець (Львів, Україна) та Марія Процик (Роттердам, Нідерланди). Їхню роботу одностайно визнало найкращою міжнародне журі конкурсу. За перемогу у фіналі змагалися 9 проектів. Другу та третю позицію в конкурсі одержали проекти іноземних авторів. Оприлюднення результатів конкурсу в прямій трансляції можна переглянути в записі. 

Результати конкурсу затверджені, розроблена проектно-кошторисна документація, відібраний генпідрядник робіт. Замовником будівництва визначено Національний музей Революції Гідності.

Відкриття меморіалу було заплановане на лютий 2019 року. Будівельні роботи не розпочалися через позицію Генпрокуратури: 2018 року начальник управління спецрозслідувань ГПУ заявив, що в ході розслідування справ Майдану на території будівництва є потреба провести додаткові слідчі експерименти щодо розстрілу мітингарів. Влітку 2018 року за поданням Генпрокуратури на відведену під будівництво меморіалу ділянку накладений арешт

 

Проект обрано рішенням професійного міжнародного журі, внаслідок оголошеного державою відкритого конкурсу. Першу премію виборола робота творчого тандему архітекторок Ірини Волинець і Марії Процик, учасниць архітектурного бюро "MI-studio".

Криволінійний шлях пішої алеї відображатиме шлях України до свободи, стверджують архітекторки

 

Задум проекту описано в авторській пояснювальній записці: "Проектований простір стає місцем, яке уособлює новий етап у формуванні свідомого та відповідального громадянина. Тут завжди пануватимуть особлива пам’ять, яка нагадуватиме нам, що кожна людина має право на власну гідність і може її відстояти, а також атмосфера особливої любові щодо Героїв Небесної Сотні. Меморіальний комплекс буде криволінійним шляхом, що відображатиме нелегку боротьбу українського народу за свободу. На початку цього шляху з боку майдану Незалежності та Хрещатика розміщено меморіальну стелу, яка аркою врізається в пагорб. Плити, на яких згадано імена кожного з Небесної Сотні, накладаються одна на одну, утворюючи суцільну стіну. Ця стіна є символом української єдності. Міст над алеєю Героїв Небесної Сотні є умовною межею нового простору – паркової зони. Створення алеї, обабіч якої висаджено липи, підкреслює своєрідну атомосферу меморіалу, а також і особливість самого шляху – 107 дерев нам нагадують про таку саму кількість Героїв Небесної Сотні. У найвіддаленішій точці алея розгалужується та відмежовує місце тиші й мовчання, де збережуть уже збудовану каплицю. Символічним кінцем меморіального шляху є сад, який створює місце відпочинку між майбутнім Музеєм Революції Гідності та Міжнародним центром культури й мистецтв. Плавні лендформні пагорби, засаджені квітами білого кольору, оточують пішохідні стежки, обабіч яких можна перепочити на лавах". 

Підготовка будівельних робіт запланована на січень 2019 року.

Другою чергою має розпочатися спорудження будівлі Музею Майдану.


Публікуємо текст авторської пояснювальної записки до проекту меморіалу.

Меморіальний комплекс Героїв Небесної Сотні є простором, який допомагає краще зрозуміти історію боротьби українців за світле майбутнє, складний шлях становлення громадянського суспільства, місце та роль кожного в розбудові держави.

У той же час комплекс є вільним від політичних амбіцій, соціальних та економічних викликів. Проектований простір стає місцем, яке уособлює новий етап у формуванні свідомого та відповідального громадянина. Тут завжди пануватимуть особлива пам’ять, яка нагадуватиме нам, що кожна людина має право на власну гідність та може її відстояти, а також атмосфера особливої любові щодо Героїв Небесної Сотні.

Меморіальний комплекс являє собою криволінійний шлях. Таку його форму вибрано невипадково – вона відображає нелегкий шлях боротьби українського народу за свободу. На початку цього шляху з боку майдану Незалежності та Хрещатика розміщено меморіальну стелу, яка аркою врізається в пагорб. Плити, на яких згадано імена кожного з Небесної Сотні, накладаються одна на одну, утворюючи суцільну стіну. Ця стіна є символом української єдності. Бруківка тягнеться до стели пам’яті, а поміж нею з’являються світлові квадрати, які маркують продовження шляху.

Міст над алеєю Героїв Небесної Сотні є умовною межею нового простору – паркової зони. Створення алеї, обабіч якої висаджено липи, підкреслює своєрідну атомосферу меморіалу, а також і особливість самого шляху – 107 дерев нам нагадують про таку саму кількість Героїв Небесної Сотні. У найвіддаленішій точці алея розгалужується та відмежовує місце тиші й мовчання, де збережуть уже збудовану каплицю.

Символічним кінцем меморіального шляху є сад, який створює місце відпочинку між майбутнім Музеєм Революції Гідності та Міжнародним центром культури і мистецтв. Плавні лендформні пагорби, засаджені квітами білого кольору, оточують пішохідні стежки, біля яких можна перепочити на лавах.

Комплекс Героїв Небесної Сотні, який розміщено в серці Києва, пропонує переглянути взаємозв'язки між минулим і майбутнім. Мета меморіалу – нагадати про швидкоплинність людського життя у прагненні кращого. У той самий час алея створюватиме новий зелений громадський простір відпочинку для жителів міста й поліпшуватиме пішохідний зв’язок між Хрещатиком та Маріїнським парком.


Коментар журі 

Журі високо оцінило проект за його простоту та поетичну рефлексію щодо драматичних подій. Парк формує позитивну й мирну атмосферу та відображає втручання в масштабах людини. Він пропонує простір для споглядання й ушанування, що залишатиметься актуальним також для майбутніх поколінь. Автори з глибокою шаною та уважністю проявили себе при виборі символів і ставленні до каплиці, яка вже існує, та інтерпретації героїв як основної теми проекту.

Журі вітає поділ ділянки конкурсу на дві зони: першу – зону переходу (поблизу майдану Незалежності), місце пам'яті та жалоби, де буде перелічено імена загиблих героїв, та другу – шлях через парк, який дає імпульс краси й легкості. Використання дерев як символу належно оцінили за простоту та позитивність. Вибір сорту дерев (липи) схвалено, проте на остаточному етапі відбору слід ураховувати колір цвіту. Однак обмеження кількості дерев відповідно до точної кількості загиблих героїв дискутувалося, і його слід переглянути, якщо проект продовжуватиме брати участь у конкурсі. Рекомендовано подальше розроблення дизайну парку, який необов'язково потребує чіткої форми та матеріалу вимощування доріжок. Високо оцінено загальну інтеграцію проекту в міський парковий ландшафт із м'якими межами. Проте треба вивчити можливість виходу за територію конкурсної ділянки; це також стосується доцільності збільшення кількості дерев на вершині пагорба або, навпаки, поряд із наявними зручностями на землі. Варто дослідити спосіб інтеграції місць загибелі Героїв Небесної Сотні.

Журі також вважає за потрібне переконатися, що стели, які представляють окремих героїв, однакові за розміром та позицією. Ніші стел дають змогу застосувати й інші форми взаємодії (щодо квітів, свічок, портретів тощо), уникаючи розміщення долі. Подальше розроблення дизайну стел може посилити їхню роль у просторі. 

Очікується, що автори тісно спілкуватимуться за потреби з представниками сімей Героїв Небесної Сотні для подальшої адаптації своєї концепції та разом визначатимуть необхідне й відповідне.


ЯК ЦЕ БУЛО

Перебіг підготовки та проведення Міжнародного відкритого архітектурного конкурсу проектів на кращу проектну пропозицію щодо об’єкта "Національний меморіальний комплекс Героїв Небесної Сотні – Музей Революції Гідності" (м. Київ)" щодо визначення переможця в номінації "Меморіал Героїв Небесної Сотні"

У квітні 2017 року згідно з указом Президента України від 4 квітня 2017 року № 98/2017 "Про Організаційний комітет з питань розвитку Національного меморіального комплексу Героїв Небесної Сотні – Музею Революції Гідності" почав роботу Організаційний комітет.

Пам’ять про Героїв Небесної Сотні та події Революції Гідності, які сколихнули не тільки Україну, а й увесь світ, має бути вшановано гідним чином. Саме тому було прийнято рішення про проведення міжнародного архітектурного конкурсу, який нині триває.

Міжнародний відкритий архітектурний конкурс проектів на кращу проектну пропозицію щодо об’єкта "Національний меморіальний комплекс Героїв Небесної Сотні – Музей Революції Гідності" (м. Київ) було оголошено 23 жовтня 2017 року на замовлення Міністерства культури України на виконання розпорядження Кабінету Міністрів України від 19 липня 2017 року № 501-р "Про організацію та проведення Міжнародного відкритого архітектурного конкурсу проектів на кращу проектну пропозицію щодо об’єкта "Національний меморіальний комплекс Героїв Небесної Сотні – Музей Революції Гідності" (м. Київ)".

За тендерною процедурою визначено професійного організатора конкурсу – всесвітньовідоме бюро з організації міжнародних архітектурних конкурсів [phase eins]., яке виконує всю потрібну організаційну роботу та залучає відомих архітекторів і митців з усього світу до участі в цьому конкурсі.

Кадр із графічної презентації проєкту Національного меморіалу Героїв Небесної СотніКонкурс було оголошено 23 жовтня 2017 року відповідно до наказу Міністерства культури України від 23 жовтня 2017 року № 1087. У конкурсі визначено дві номінації – “Меморіал Героїв Небесної Сотні” та “Музей Революції Гідності”.

Територія проектування охоплює алею Героїв Небесної Сотні від майдану Незалежності до вулиці Ольгинської, земельну ділянку на алеї Героїв Небесної Сотні, 3 й частину земельної ділянки на алеї Героїв Небесної Сотні, 4 (місце, де стоїть каплиця Непорочного Серця Марії та українських Новомучеників Української греко-католицької церкви).

Термін подання заявок на участь у конкурсі подовжили до 10 листопада 2017 року за наказом Міністерства культури України від 7 листопада 2017 року № 1163. Подано 66 заявок на участь із 12 країн світу, є заявки з України.

Для конкурсу визначено професійне міжнародне журі в такому складі: Гвидо Хагер – ландшафтний архітектор (Нager Partner, Швейцарія); професор Райнер Маламакі – архітектор (Lahdelma & Mahlamäki Oy, Фінляндія); Мацей Милобецкі – архітектор (JEMS Architekci, Польща); професор Матіас Зауербрух – архітектор (Sauerbruch Hutton Architekten, Німеччина); професор Кен Тугей – художник, режисер, письменник (Німеччина); Олександр Свистунов – директор Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (КМДА), головний архітектор міста Києва (Україна); Юліан Чаплинський – начальник управління архітектури та урбаністики Департаменту містобудування Львівської міської ради, головний архітектор міста Львова (Україна); Дмитро Волик – начальник Головного архітектурно-планувального управління Департаменту з роботи з активами Дніпровської міської ради, головний архітектор міста Дніпра (Україна); Євген Нищук – міністр культури України (Україна); Ігор Пошивайло – генеральний директор ДУ "Національний меморіальний комплекс Героїв Небесної Сотні – Музей Революції Гідності" (Україна); Елейн Ґуріан – музейний консультант (США); Мирослав Маринович – правозахисник, публіцист, віце-ректор Українського католицького університету (Україна).

Конкурс провадиться за підтримки Національної спілки архітекторів України.

17 листопада 2017 року відбулося засідання технічного комітету конкурсу, за результатами якого було відібрано 28 учасників конкурсу з різних країн світу в двох номінаціях. Відбір здійснювали за критеріями оцінювання, заснованими на архітектурній і художній якості поданих портфоліо, потенціалі команди та наявності реалізованих проектів за результатами архітектурних конкурсів, що лежать у сфері завдання цього конкурсу. 18 листопада 2017 року пройшов перший колоквіум журі, на якому було розглянуто проект конкурсного завдання й уточнено окремі його пункти. Члени журі відвідали територію проектування, для них було організовано екскурсію територією революційних подій.

Для врахування пропозицій і зауважень від громадськості 18 листопада відбувся публічний захід за участі членів міжнародного журі в Департаменті містобудування та архітектури КМДА.

До Дня Гідності та Свободи 21 листопада 2017 року на майдані Незалежності відкрили виставку "Майдан: ландшафти пам’яті", окремі інформаційні матеріали якої присвячено конкурсу. Також на місці майбутньої будівлі музею встановили символічний знак і промаркували територію музейно-меморіального комплексу. Виставку на майдані Незалежності досі відкрито для відвідування.

12 грудня 2017 року в Києві відбувся колоквіум з учасниками конкурсу за участі окремих членів журі. Під час колоквіуму авторські колективи – учасники конкурсу отримали відповіді на запитання, які стосувалися конкурсного завдання, ознайомилися з територією проектування завдяки екскурсії, поринули в спогади родин Героїв Небесної Сотні, одержали конкурсне завдання та вставку для розроблення архітектурного макета.

Конкурс у номінації "Меморіал Героїв Небесної Сотні" є одностадійним. Результати конкурсу визначено 20 лютого 2018 року. Термін подання проектів сплив 25 січня 2018 року.

На конкурс подано 9 проектів із різних країн світу. Є учасники з України. Проекти подавалися анонімно згідно з правилами проведення міжнародних архітектурних конкурсів.

15 лютого 2018 року на майдані Незалежності відкрилася виставка конкурсних проектів у номінації "Меморіал Героїв Небесної Сотні". Із 15 лютого почалося громадське обговорення конкурсних проектів. Усі проекти, подані на конкурс, викладено в Інтернеті на офіційному веб-сайті замовника конкурсу – Міністерства культури України. 

За результатами засідання міжнародного повноважного та незалежного журі конкурсу в номінації "Меморіал Героїв Небесної Сотні" визначено лауреатів конкурсу:

1 премія – архітектурне бюро "MI-studio", авторський колектив: Ірина Волинець (Львів, Україна), Марія Процик (Роттердам, Нідерланди) – архітектори;

2 премія – архітектурне бюро "blauraum" (Гамбург, Німеччина), авторський колектив: Рудігер Ібель, Волкер Хальбах, Карстен Венус – архітектори;

3 премія – архітектурне бюро "Atelier Schmelzer. Weber" (Дрезден, Німеччина), авторський колектив: Пітер Вебер, Пауль Шмельцер – архітектори, Андреас Тойре – скульптор.