Діяльність 2019 року

Музей провадить активну меморіалізаційну, виставкову, просвітницьку та видавничу дільність, організовуючи заходи в Україні та за її межами. Впродовж 2019 року, серед іншого, були здійснені такі проєкти. 


Міжнародна виставка "МЕТЕМПСИХОЗ" 
29 грудня 2019 року – 6 лютого 2020 року
Метемпсихоз – це перевтілення душі. Українка зі США Ольга Рондяк повернулася на Батьківщину й народжує мистецтво з історичною свідомістю. Сучасне життя в ньому невід'ємне від української історії, а о́брази оздоблено особистими та національними переживаннями. В Америці творчість Ольги прочиняє двері глядацькій допитливості до української тематики, яка в світі дедалі частіше на слуху. 
В Києві та Нью-Йорку відбувались одночасно три дії міжнародної виставки "МЕТЕМПСИХОЗ". 
 

Оголошення переможця другого конкурсу на здобуття Відзнаки імені Олександра Капіноса
17 грудня 2020 року

У приміщенні Кременецької обласної гуманітарно-педагогічної академії ім. Тараса Шевченка відбулося урочисте вручення другої Відзнаки імені Героя Небесної Сотні Олександра Капіноса. Відзнака має на меті підтримати громадську діяльність активістів у селах і містечках із населенням до 15 тисяч мешканців, які прагнуть змін у своїх громадах і готові реалізовувати культурні, соціальні й екологічні ініціативи. Цього року в конкурсі освітньо-культурних проєктів перемогла Оксана Зубок, мешканка села Дроздівка Чернігівської області. Переможницю нагороджено грошовим сертифікатом для реалізації проєкту, а Національний центр народної культури "Музей Івана Гончара" надасть їонсультаційну підтримку при його плануванні та втіленні. Психолог за освітою, Оксана Зубок уже рік працює директоркою місцевого будинку культури й очолює танцювальний колектив “Зоряна”. 

Новина на сайтіРепортаж на сайті


Відзначення Дня Гідності та Свободи

15 листопада – 15 грудня 2019 року

До Дня Гідності та Свободи Національний музей Революції Гідності разом із партнерами підготував низку заходів різного спрямування – це виставки, вистави, показ фільмів, інсталяції, презентація книжок і відеороликів, лекції, також стартує кампанія соціальної реклами. Непересічною подією стане відкриття нового виставкового простору просто неба на місці будівництва Музею. 

• Програма заходів на сайті •


"Революція Гідності: на шляху до історії" – перший науковий форум, присвячений Євромайдану 
12–13 грудня 2020

Про Революцію Гідності, яка змінила світову безпеку, геополітику та історичний поступ України, відкрито дискутуватимуть на мультидисциплінарному науковому форумі 12 та 13 грудня у Києві.

Фахові дискусії українських та іноземних дослідників стосувалися сучасної історії України, національної пам’яті та проблем формування громадянського суспільства в контексті протестних подій на Майданах. 

На участь у науковому  форумі "Революція Гідності: на шляху до історії" надійшло понад 40 заявок від учених з України та інших країн. Оргкомітет заходу виокремив сім фокус-тем для обговорень упродовж двох днів. 

• Анонс на сайті МузеюСторінка події в мережі FacebookРепортаж на сайті МузеюВідеозапис відкриття, FacebookФоторепортаж у мережі Facebook •


"Студентський Євромайдан: 6 років по тому"
27 листопада 2019 року

Національний музей Революції Гідності розпочинає низку зустрічей із представниками спільнот Євромайдану, щоб дізнатися більше про тих, хто був серед його творців. Розмови буде задокументовано, вони допоможуть науковцям у їхніх дослідженнях різних аспектів Революції Гідності.

Першу зустріч присвячено Студентському Євромайдану. На початку Революції Гідності багато студентів зіштовхуються із забороною в навчальниї закладах виходити на Майдан. Свою офіційну позицію щодо подій висловлять лише кілька вишів. Учасники розмови – Катерина Чепура, Станіслав Грещишин, Мирон Гордійчук – розкажуть, як вийшли на протести та як ці протести переросли в революцію.

• Анонс на сайті МузеюСторінка події в мережі FacebookВідеозапис програми в мережі FacebookФоторепортаж у мережі Facebook •

 

Виставка “Майдан: простір творчості" в Опішні 
19 листопада 2019 року – 31 березня 2020 року 
Проєкт – це роботи студентів-дизайнерів Національної академії образотворчого мистецтва і архітектури. Роботу над проєктами студенти розпочали в революційний час під керівництвом професора Віталія Шості. Саме викладач запропонував тему Майдану для дипломних проєктів, попри те, що вже пів року кожен мав затверджену персональну тему. Виставка – це 74 мистецькі об’єкти, а також інші твори студентів НАОМА, зокрема календарі та плакати на тему Майдану та присвячені російській інформаційній і військовій агресії.  Роботу над проєктами студенти розпочали в революційний час під керівництвом професора Віталія Шості. Саме викладач запропонував тему Майдану для дипломних проєктів, попри те, що вже пів року кожен мав затверджену персональну тему. Виставка “Майдан: простір творчості” – це 74 мистецькі об’єкти, а також інші твори студентів НАОМА, зокрема календарі та плакати на тему Майдану, присвячені російській інформаційній і військовій агресії. 
 

Режисер Філ Стронгмен. Світлина: hromadske.uaМистецький захід "Київ незламний" за участі українських та іноземних митців 
21 листопада 2019 року 
Поєднання кіно, музики та фотографії. Британський панкрежисер Філ Стронґмен представив документальний фільм “Kyiv Unbroken"/"Київ незламний” про Революцію Гідності.
Стрічку присвячено подіям Майдану з листопада 2013-го до лютого 2014 року, митцям, які брали в них участь, та впливу революції на художників, фотографів, скульпторів, музикантів, кінооператорів і на Східну Європу загалом. До створення долучилися митці з Києва, Дніпра та Харкова, а саме піаністка й художниця Владислава Бучко, художник Роман Мінін та скульптор Сергій Шауліс. 
 
“Україна – це загадкове місце, “Володар перснів” зі своїм власним Мордором по сусідству, – каже режисер Філ Стронґмен. – У фільмі “Київ незламний” ми впіймали унікальний момент в європейській культурній історії: як молоді митці нації – учасники трагічної, але успішної Революції Гідності, Євромайдану – починають вільно виражати себе. Вони цього досягли, незважаючи на життя на кордоні нової війни. Дивовижно, як розпочата студентами й художниками революція повалила такий жорстокий уряд. Україна завжди була культурним центром, а після Майдану вона ще більше піднеслася в мистецтві. Цю енергію мало бути зафіксовано. Ми півтора року працювали над цим фільмом, не було жодного фінансування, тільки я і команда. Комусь я зміг трохи заплатити, але здебільшого люди приїжджали до Києва, закохувалися в нього й казали: “Я у справі”. У картині я хотів показати різних людей, переважно молодих, яких мало хто знає навіть у Києві, але вони роблять велику роботу. Мені цікаво зобразити цю молодість, зафіксувати їхній дух до того, як вони стануть відомими”. 

“Назустріч свободі” – фільм про становлення Музею Майдану 
18 листопада 2019 року

Короткометражна документальна стрічка про становлення та перші роки Музею спочатку як ініціативи ентузіастів, а згодом – державного закладу "Національний меморіальний комплекс Героїв Небесної Сотні – Музей Революції Гідності". Автори фільму розпитали ключових осіб про потребу такої інституції для українського народу, а її працівників – про роботу над проєктом ізсередини, про виклики та загрози від початку й дотепер. У ролику використано документальні відео- та фотоматеріали з музейного архіву, зокрема творіння майстрів "Babylon'13", передані до Музею Майдану. 

Відео, YouTube `• Відео з англійськими субтитрами, YouTube


“Політв’язні: ціна переконання” 
27 жовтня 2019 року

Уфук Айдин – курдський активіст, засуджений на 12 років за участь у мітингах у Туреччині. Звільнився, відсидівши 9 із них, у віці 29 років. Володимира Балуха заарештовано у Криму та засуджено російським судом до 5 років ув’язнення. Коли відбув половину строку, його звільнили 7 вересня в межах обміну в’язнями між Україною та Російською Федерацією.

Говорили про відмінності та подібності сучасної боротьби курдського й українського народів, внутрішню та зовнішню політичну ситуацію, а також про загальнолюдське – особистий вибір у протистоянні системі та принципи, за які доводиться складати жертви. 

Анонс на сайті МузеюРепортаж на сайті Музею 


Музеї як майданчики для діалогу і побудова громадянського суспільства" – лекція музеєзнавиць зі США

7–8 жовтня 2019 року

Відомі американські музейні експертки Лінда Норріс і Елейн Ґуріан проведуть лекції, присвячені ролі музеїв у побудові громадянського суспільства та розкажуть про знаряддя діалогу для національного зцілення. Як меморіалізація, музеї, особисті розповіді та історія можуть створювати справедливіше суспільство для всіх нас? У всьому світі понад 270 місць сумління – від Національного музею Революції Гідності в Україні до Музею геноциду Туола в Камбоджі, будинку Томаса Джефферсона в США – є безпечними майданчиками для пам’яті та збереження навіть найтравматичніших спогадів. Вони дають своїм відвідувачам змогу встановити зв'язок між минулим і нагальними питаннями прав людини сучасності. 

Анонс на сайті Музею


Презентація книжки Вахтанга Кіпіані “Справа Василя Стуса”
2 жовтня 2019 року, 18:30

Жодна газета у радянській Україні не написала про арешт Василя Стуса. Тим важливіше в Україні незалежній відновити та закріпити пам’ять про сміливих борців за неї. Завдяки нещодавньому відкриттю архівів КДБ тисячі сторінок опрацював історик Вахтанг Кіпіані, щоб найцікавіше навести у своїй книжці. 1989 року студент Вахтанг, уродженець Тбілісі, вперше почув про Василя Стуса, а через 30 років як відомий український історик видає книжку, щоб змінити “плакатне” ставлення до поета та його сучасників-однодумців. “Їм теж було по 20-30 років, і вони теж хотіли мати роботу, батьківство, відпочивати, мріяли про творчість. Але все пішло шкереберть, бо була така держава”, – розповідає Кіпіані. Він називає свою роботу спробою пояснити, що не зараз назвали Стуса героєм, а він став ним у боротьбі за право голосу в літературі. За словами автора, видання показує Стуса як людину, громадянина, правозахисника, творчу постать. 

Анонс на сайті МузеюФоторепортаж, FacebookВідео презентації, Youtube 


Розмова з пластунами Романом Орищенком та Тарасом Коваликом в межах проєкту “Нью-Йорк – Іловайськ: Вибір”
24 вересня 2019 року 

"Скоб!" – так вітався Маркіян Паславський, оскільки належав до “Пласту”. Гасло-абревіатура – "Сильно. Красно. Обережно. Бистро" – характеризує кожного пластуна, а Паславського – особливо. Більше про організацію та про самого Марка розкажуть його товариші-пластуни на присвяченій йому виставці:

Роман Орищенко – голова виконкому Самооборони Майдану, волонтер АТО;
Тарас Ковалик –  один із сотників 15-ї сотні Самооборони Майдану, доброволець батальйону “Айдар”. 

Анонс на сайті Музею • Відео зустрічі, Facebook


Виставка Нью-Йорк – Іловайськ: Вибір. Пам'яті Марка Паславського 
17 серпня – 18 жовтня 2019 року 
У чотирьох тематичних залах відвідувачі знайомилися з основними періодами життя Маркіяна: народження в родині вихідців з України, навчання в українській школі, участь у “Пласті”, становлення світогляду, навчання у Військовій академії США, служба в 75-му полку рейнджерів США, переїзд в Україну, участь у Помаранчевій революції та Революції Гідності, служба в добровольчому батальйоні “Донбас”, участь у боях проти російсько-терористичних військ, загибель під Іловайськом. На виставці буде представлено артефакти з фондів Музею української діаспори та Національного музею Революції Гідності. Окрему залу виділено для кіносеансів, там уперше демонструватиметься фільм “Made in Ukraine. Життя за життя”, створений “Alex Studio Production” (режисер Олег Ущенко) за підтримки Міністерства інформаційної політики України. Також буде презентовано видання “Заклик діяти” – роздуми Маркіяна Паславського про те, як змінити Україну на краще.
 

Виставка актуального плаката Миколи Гончарова (НЕ) ЗАМІСТЬ ЗБРОЇ
20 вересня – 20 грудня
У Львові Національний музей Революції Гідності відкриває виставку актуального плаката про Майдан і війну авторства Миколи Гончарова, представника київської династії художників. Його роботи – мистецька реакція на настрої під час і після Майдану. Назва виставки свідчить про значущість не лише збройної відсічі, а й інформаційної – донесення правди через творчість. При вдалій візуалізації змістів один образ замінює абзаци пояснень, а плакат стає аналогом важкого озброєння. Виставка “(НЕ) ЗАМІСТЬ ЗБРОЇ” – частина мистецьких боєприпасів. Микола Гончаров поповнює цей арсенал і далі. Автор уникає називати свої роботи плакатами, частіше каже, що це “короткий візуальний постріл”. 

Зустріч з однодумцями Василя Стуса та з авторами фільму "Заборонений" 
8 вересня 2019 року

Прогримівши по країні патріотичним бойовиком “Позивний "Бандерас”, сценаристи Сергій Дзюба й Артемій Кірсанов виносять на оцінку публіки свій наступний доробок – художню біографічну драму. Сценарій фільму про поета, перекладача та політв'язня Василя Стуса вони готували два роки, й іще рік обидва працювати над однойменною книжкою. Стверджують: “Росіяни ніколи не стидаються своєї брехні, а українці завжди сумніваються у своїй правді” – і намагаються це виправити. Спогадами ділилися: Маргарита Довгань – журналістка, шістдесятниця, колега Василя Стуса; Василь Овсієнко – політв’язень, учасник Харківської правозахисної групи, знайомий Василя Стуса та дослідник його творчості; Артемій Кірсанов – сценарист фільму “Заборонений”; Сергій Дзюба – сценарист фільму “Заборонений”. 

Анонс на сайті МузеюСтрінка події в мережі Facebook


Вечір творчості "Поекзія війни"
30 липня 2019 року

Війна – час акумуляції сили народу. Вона породжує сплеск багатьох галузей, а не лишень військової промисловості. У вирішальний час усі наснажені патріотизмом прошарки суспільства долучаються на своєму рівні до всенародної справи, і далеко не останню роль у цьому відіграє мистецтво. Оспівуючи будні й перемоги свого війська, митці працюють на сьогодення та на майбутнє – підтримують бойовий дух і пишуть історію.

Українську культуру також у різні віки збагачувала боротьба. Свідчення цьому – багатий пласт козацьких пісень, а впродовж минулого століття – стрілецьких і повстанських. Покладені на музику, ті вірші з окопів не обмежуються громадянською тематикою. Часто це непересічні ліричні шедеври, романси тощо. Яку творчість уже покликала до життя нинішня війна? Що забули на передовій поети? Творець у людині проявляється в різний час, особливо в екстремальних ситуаціях. 30 липня люди, які бувають на передовій, читатимуть свої вірші. Хтось із них воював, хтось лікував, хтось допомагав споряджати військових, а хтось – сповіщав і висвітлював події. А крім того, всіх їх масиви власних переживань надихнули на поезію. 

• Анонс на сайті МузеюСторінка події в мережі Facebook •


Показ фільму “Процес. Російська держава проти Олега Сенцова”
16 липня 2019 року, 18:00

Уже шостий рік український режисер Олег Сенцов зустрічає свій день народження в ув’язненні. Національний музей Революції Гідності запрошує на вечір солідарності з нашим земляком. Відвідувачів чекають цікаві співрозмовники, кіноперегляд і можливість написати українцям, яких утримує Росія. Фільм, відомий за кордоном як “The Trial: The State of Russia vs Oleg Sentsov”, показує друзів і родичів кримчанина, його участь в Автомайдані, врешті судовий процес, усесвітню підтримку та... вирок у 20 років. Показу передувала розмова з правозахисниками та митцями, які роками привертають увагу світу до того, що Російська Федерація незаконно утримує десятки громадян України, частину – всупереч рішенню Європейського суду з прав людини.

• Анонс на сайті Музею •


Презентація Музею Майдану в Запоріжжі
5 липня 2019 року

Відбулося представлення команди, мистецьких і видавничих проектів, також ішла мова про те, як утілюється ідея музею нового типу, про експонати, пошуки та знахідки, амбітні плани й виклики почуєте з перших вуст від співробітників Музею. Національний музей Революції Гідності – майбутній національний меморіальний комплекс, присвячений подіям Революції Гідності, який має постати в центрі Києва. Державна інституція виникла у 2015 році на громадську ініціативу музейників та активістів “Музей Майдану”. Наразі це єдина інституція в Україні, завдання якої – професійно та системно працювати з цією темою, бути громадською платформою в дослідженні й осмисленні феномена Майдану. У речовій колекції можна побачити предмети від барикадного хенд-мейду, предметів самооборони, протестного мистецтва до унікальних артефактів, також аудіо- та відеоінтерв’ю, пам’ятко-охоронну документацюя, документальні фотографії, книжкові видання. 

Анонс на сайті Музею


Презентація видань Музею Майдану на фестивалі "Book Space – 2019" у Дніпрі
21–22 червня 2019 року

У межах ІІ Міжнародного книжкового фестивалю "Book Space" Національний музей Революції Гідності презентував роман американського письменника Даніеля Григорчука "Міф та божевілля", присвячений подіям Революції Гідності. Спікер – перекладач книжки на українську Ігор Пошивайло.

Також кураторка "Бібліотеки Музею Майдану" Вікторія Колеснікова, генеральний директор Національного музею Революції Гідності Ігор Пошивайло й Олена Чебанюк авторка видання "Майдан. Пряма мова", представили перший том цієї серії. 

• Анонс на сайті Музею •


Показ фільму про жінок на війні "Невидимий батальйон"
20 червня 2019 року

Повнометражну кінострічку "Невидимий батальйон" уже побачили тисячі людей від Шанхая до Вашингтона. Її героїням стоячи аплодував парламент Канади. Тепер фільм продемонструють у центрі Києва. Кіно показує історії жінок, які добровільно долучилися до війни з Росією. Розповіді ветеранок із неповторним життєвим досвідом, різними цивільними та військовими професіями відтворюють панорамну картину становища жінок у Збройних силах. Життя об’єднаних війною показали три режисерки – Ірина Цілик, Світлана Ліщинська й Аліна Горлова. Усі вони, як і героїні фільму, учасниці Жіночого ветеранського руху й адвокатського проекту "Невидимий батальйон". 

• Анонс на сайті Музею • Сторінка події в мережі Facebook •


Джованні Ерколані (праворуч) та Олександр Мельник, автор майданівської роботи "Очі Господні"Лекція доктора Джованні Ерколані про вплив Майдану на ідентичність українців
21 червня 2019 року

Розповідь про те, як революція трансформувалася в мистецьких творах та яким чином транслюється через мистецтво, як звичайні речі на Майдані набувають нового сенсу й символічного значення.

Лекція цікава антропологам, митцям, учасникам Майдану, мистецтвознавцям, академічній спільноті, студентам, музейникам, а також дипломатичному корпусові.

Джованні Ерколані – соціальний антрополог, науковець дослідницького центру “Культура і суспільство” Департаменту політичних наук, соціальної антропології та публічних фінансів університету Мурсії в Іспанії. Працював над науковою роботою “Мистецтво, ідентичність і безпека на прикладі Музею Майдану”. 

• Анонс на сайті •


Презентація нових видань Музею Майдану в межах IX "Книжкового арсеналу" 
22 травня 2019 року

“Небесна Сотня. Життєписи” – перший том трикнижжя. Це документально-публіцистичний мартиролог Героїв Небесної Сотні. Його створила Світлана Терейковська, педагог, волонтер, учасниця Революції Гідності. У першому томі – нариси-життєписи, що розповідають про тридцять п'ять яскравих доль активістів Євромайдану, які віддали життя заради перемоги демократії, маловідомі біографічні факти, спогади та свідчення, рідних, друзів, земляків.

“Майдан. Пряма мова” – 35 інтерв’ю, записаних з учасниками та свідками подій Революції Гідності в Україні, складають першу книжку видавничої серії усних історій, започаткованої Національним музеєм Революції Гідності. 

• Анонс на сайті МузеюСторінка події в мережі Facebook •


Лекція "Меморіал Небесної Сотні та світові приклади меморіалізації"
17 травня 2019 року

Чий досвід урахувати українцям при створенні Національного меморіалу Героїв Небесної Сотні? Його наближення спричиняє численні дискусії, проте в цьому шлях України – не унікальний. Такого розмаху рішення в усьому світі супроводжуються полемікою та потребують різнобічних поступок. Із нагоди Міжнародного дня музеїв, цьогорічна тема якого – “Музеї як культурні осередки. Майбутнє традиції”, мистецтвознавець Ростислав Лужецький розкаже, якими засобами акцентується пам’ять. “Вшанування у нас має вигляд надгробків і хрестів. Люди звикли до цвинтарів. Це – тяглість радянської традиції. А як увічнюють у світі? Говорячи про об’єкти меморіалізації, зупинюся на мистецьких засобах і культурному підґрунті, потрібному для їх розуміння”, – анонсує свою розповідь лектор Ростислав Лужецький, художник, дизайнер, режисер, видавець. 

• Анонс на сайті Музею •


"Звичайні люди – надзвичайні вчинки" – спогади учасників війни
23 травня 2019 року

День Героїв – щорічне свято в Україні, встановлене на честь українських вояків – борців за волю України. Лицарів Київської Русі, козаків гетьманської доби, опришків, українських січових стрільців, вояків Армії УНР, УПА та діячів ОУН... День пам’яті всіх українців, які присвятили своє життя боротьбі за свободу й незалежність України, це свято величі їхнього духу та символ незборимості української нації. Є героїчні вчинки на війні на Сході, у нас є Герої, які захищали і захищають нас від ворогу. У нас є ті, ким ми маємо пишатися і чиї розповіді ми повинні знати. Адже саме від нас залежить пам'ять наступних поколінь.

• Анонс на сайті МузеюСторінка події в мережі Facebook •


Панельна дискусія "Україна постмайданна: Меморіалізація героїв"
16 травня 2019 року

Дискусія, присвячена увічненню пам'яті Героїв Небесної Сотні. Згадувати героїв Майдану лише на річницю розстрілів – звичка політиків. Організатори хочуть зламати цю традицію та у процесі дискусії виробити дієву стратегію державної політики меморіалізації героїв. Під час зустрічі шукали відповіді на такі провокативні питання:
• Нестратегічність державної політики меморіалізації героїв призведе до реваншу проросійських сил?
• Антимайдан – удавати, що його не бул,о чи знайти йому місце в Музеї Майдану?
• Загиблі беркутівці – теж Герої Небесної Сотні? 

• Анонс на сайті Музею МайдануСторінка події в мережі Facebook •


“Великдень для героїв”
9–26 квітня 2019 року

Родини Героїв Небесної Сотні, волонтери, митці та вояки долучилися до акції “Великдень для героїв” – пекли паски й розписували писанки. Цю акцію започаткував Національний музей Революції Гідності разом з етнографом Галиною Олійник три роки тому.  У п’ятницю, 26 квітня, родичі героїв разом із працівниками Музею відвідали богослужіння в храмі архістратига Михаїла й українських новомучеників. 

17 квітня в межах акції на верхньому кладовищі міста Заліщики відбулося покладання квітів та запалення лампадок на могилах полеглих бійців ва участі голови Тернопільської обласної ради Віктора Овчарука, голови Заліщицької районної державної адміністрації Бориса Шипітки, матерів загиблих воїнів та родин Героїв Небесної Сотні, а також працівників Національного музею Революції Гідності. 

• Анонс на сайті МузеюФоторепортаж із акції в Заліщиках, сайт МузеюПодія в мережі Facebook •


Дискусія "5 років після Майдану: хиткі дороговкази пам'яті"
16 квітня 2019 року

Відкрита дискусія була обговоренням результатів всеукраїнського соціологічного дослідження про ставлення українців до Революції Гідності та шляхів меморіалізації її подій та учасників.

Сприйняття Революції Гідності було суперечливим відразу. За п’ять років контраверсійність тільки поглибилася, адже спогади стираються, а сьогодення дає подіям нові оцінки – не завжди об’єктивні та дуже різні. Люди вибудовують свої наративи так, як їм підказують поточні відчуття, ігноруючи факти, що не вписуються в теперішню картину світу, й додумуючи ті, яких бракує. Є потреба вибудувати офіційний дискурс, який базувався б на об’єднавчих і позитивних сенсах, унеможливив вільне поширення маніпулятивних заяв та репрезентацій, базувався на фактажі, а не домислах. Про таку потребу свідчать і результати всеукраїнського соціологічного дослідження. 

• Аонс на сайтіПодія в меражі FacebookВсі дані дослідження, сайт Музею • 


Участь працівників Музею у фестивалі "Legio Historica"

На майданчику Національного музею Революції Гідності можна було почути лекції від працівників музею. 

Так, Ольга Сало, громадська діячка, завідувачка просвітницько-інформаційного відділу Національного музею Революції Гідності у своїй лекції "Протестний рух 2010-2013 років, як передумови Революції гідності” розповіла про масштабні протести, які передували і зробили можливою цю революцію. Євген Сафар’янс, науковий співробітник музею, прочитав лекцію про студентський Євромайдан. Саме студенти першими підтримали Євромайдан, а їхня участь у протестах з 21 по 30 листопада 2013 року була визначальною. На той момент ні влада, ні опозиційні політики не сприймали це покоління всерйоз: студентський страйк для багатьох став неочікуваним сюрпризом. Також представили доповідь про загальну правову оцінку подій на Майдані, їхню легітимність і легальність студенти Києво-Могилянської академії Мар’яна Постоловська та Михайло Янишівський, які перемогли у Всеукраїнському конкурсі наукових студентських робіт на тему Революції Гідності на здобуття Відзнаки імені Героя Небесної Сотні Сергія Кемського. 


Виставка "Майдан. Простір творчості" в Конотопі
23 квітня – 2 червня 2019 року
Мандрівна виставка робіт студентів навчально-творчої майстерні графічного дизайну професора Віталія Шості Національної академії образотворчого мистецтва й архітектури. Працювати над представленими проектами студенти розпочали в революційний час. Попри те, що вже півроку кожен із них мав затверджену персональну тему дипломної чи курсової роботи, викладач Віталій Шостя запропонував усім своїм вихованцям тему Євромайдану. Після експонування в Києві, Одесі, Мелітополі, Хмельницькому, Львові та Дніпрі роботи студентів-дизайнерів мандрують до Конотопа в Конотопський міський краєзнавчий музей імені О. М. Лазаревського. Працівники Національного музею Революції Гідності прийматимуть артефакти й записуватимуть спогади учасників подій 2013–2014 років. 

Лекція директора Музею Майдану в Головному управлінні розвідки
10 березня 2019 року

У дні роковин подій на Майдані генеральний директор Національного музею Революції Гідності Ігор Пошивайло прочитав для військовослужбовців Головного управління розвідки Міністерства оборони України доповідь на тему "Еволюція ставлення до Революції Гідності: п'ять років по тому".

Він розповів про історію створення музею, результати його роботи за останні роки, ключові напрями діяльності закладу, бачення способів увічнення пам’яті про Майдан та поділився даними соціологічного дослідження про ставлення українців до Революції Гідності через п'ять років після її завершення. 

• Новина на сайті Музею •


"Їм вдалося" – вечірка про революцію, війну, реформи та вино у Грузії
15 березня 2019 року

Уже п'ять років українці крок за кроком намагаються вибудувати таку державу, яку хотіли бачити учасники Революції Гідності. На шляху до становлення демократії, забезпечення прав і свобод громадян корисно вивчати досвід інших, зокрема досвід боротьби з одним і тим самим зовнішнім ворогом. У 2003 році відбулася революція, після якої Грузія за короткий час оновила правоохоронну систему, туристичну інфраструктуру, забезпечила бізнесу та громадянам прозорі та швидкі державні послуги, ставши на теренах колишнього СРСР прикладом успішного реформування.

Що саме вдалося чотиримільйонному народу? Про це розкажуть учасники Трояндової революції, російсько-грузинської війни та втілювачі тамтешніх реформ. У їхньому товаристві будемо вивчати та смакувати країну Сакартвело – її перетворення з корумпованої та криміналізованої радянської держави на демократичну європейську. 

• Анонс на сайті МузеюПодія в мережі Facebook •


Дерев'яна скульптура Шевченка. Автор та ініціатор її створення – Володимир ЗаєцьШевченко знову на Майдані. Зустріч з автором скульптури Володимиром Зайцем
9 березня 2019 року

Уперше ця скульптура з’явилася на майдані Незалежності в березні 2014 року, коли відзначали 200-річчя Тараса Шевченка. Вона стояла неподалік сцени й залишалася там до повного згортання наметового містечка. Її привіз сюди Володимир Заєць, художник із Вінниччини. На честь 205-ї річниці від дня народження Тараса Шевченка його дерев’яна скульптура повернулась у публічний простір – її можна було побачити в Інформаційно-виставковому центрі Музею Майдану на Хрещатику. 

• Анонс на сайті Музею •


Оголошення переможців першої Відзнаки імені Сергія Кемського
7 березня 2019 року

У межах здійснення проекту "Відзнаки імені Сергія Кемського" відбулась урочиста церемонія нагородження переможців першого Всеукраїнського конкурсу наукових студентських робіт на тему Революції Гідності, зокрема дослідження її історії, особливостей, здобутків, значення та впливу на різні сфери політичного, суспільного та культурного життя. Переможці, серед яких студенти з Національного університету "Києво-Могилянська академія", Київського університету імені Бориса Грінченка та Національного університету "Львівська політехніка", отримали грошові винагороди на подальшу наукову діяльність.

• Анонс на сайті Музею • Сторінка конкурсу в мережі Facebook • Фоторепортаж, Facebook •


Говорить Ірина Волинець, одна з двох авторок проекту Меморіалу Героїв Небесної Сотні. Фотографія Наталі ШаромовоїПррес-сніданок у Музеї Майдану
4 березня 2019 року

В офісі Національного музею Революції Гідності відбулося спілкування з журналістами у форматі прес-сніданку. Під час зустрічі, не обмеженої темою та форматом, керівники музею та представники ЗМІ вели мову переважно про підготовку до будівництва Меморіалу Героїв Небесної Сотні, про все, що супроводжує цей процес, та інші актуальні питання діяльності закладу. Із журналістами спілкувалися генеральний директор, заступник гендиректора з будівництва, завідувач відділу будівництва й пам'яткоохоронець із відділу науково-дослідної та фондової роботи. У невимушеній атмосфері та без обмежень у часі співробітники музею відповіли на всі запитання гостей. 

• Новина на сайті Музею •


Липень 2013 року. Купальське свято, організоване Олександром Капіносом у його рідному селіДень народження Олександра Капіноса на Тернопіллі 
9 березня 2019 року

Свято українських традицій на честь 35 річниці з дня народження Героя України Сашка Капіноса відбулось у селі Дунаїв, Кременецький район. Традиційно до дня народження Олександра Капіноса в Музеї Івана Гончара в Києві відбувався вечір його пам’яті. Цьогоріч у його рідній школі буде відтворено те, чим він жив, надихався та надихав. У 27 років Сашко почав опановувати гру на бандурі, планував власноруч виготовити цей інструмент і кобзарювати по селах, отож ми почуємо спів кобзарів. На своїй малій батьківщині Олександр навчав молодь народним танцям, тому свято матиме танцювальну частину. Молодий патріот започаткував уроки писанкарства перед Великодннм у рідному краї, тож діти зможуть повчитися цьому мистецтву – й не тільки йому, адже майстри відкриють їм цілий світ різноманітних народних ремесел. А ще мит всі разом закличемо в Дунаїв весну, голосно співаючи веснянок! 

• Анонс на сайті Музею • Новина на сайті Музею •


Музей Майдану презентував книжку та відеопроект про Героїв Небесної Сотні
20 лютого 2019 року

20 лютого Національний музей Революції Гідності презентував одразу два проекти. Перший – видавничий. Йдеться про перший том трикнижжя "Небесна Сотня. Життєписи" Світлани Терейковської. Це документально-публіцистичний мартиролог. У першій книжці авторка розповідає про долі тридцяти п'яти активістів Євромайдану. Читач дізнається маловідомі біографічні факти, спогади та свідчення, рідних, близьких, земляків. Другий – відеопроект "Характери гідності" режисерки Дарини Кульчицької. Це серія роликів про те, якими герої Майдану були в житті. Короткі історії про їхнє дитинство, вчинки, стосунки з близькими, мрії та прагнення. Оповіді, розказані найближчими родичами, покликані нагадати нам про ціну свободи та відповідальність за її збереження. Зйомки проекту тривають. 

• Новина на сайті Музею • Фоторепортаж, Facebook •


Проект "Промені Гідності" в центрі Києва в лютому 2015 рокуПромені гідності
20 лютого 2019 року 

107 променів у небо в пам'ять про 107 Героїв Небесної Сотні. Промені гідності – знову над майданом. На алеї Героїв Небесної Сотні зібралися люди. Вони приносили квіти та лампадки до рукотворного меморіалу на алеї. Пам’ять загиблих вшанували молебнем, який провели у капличці. До всіх українців звернулися міністр культури України Євген Нищук, генеральний директор Національного музею Революції Ігор Пошивайло, голова громадської організації "Родина Героїв Небесної Сотні" Володимир Бондарчук, голова Українського інституту національної пам'яті Володимир В'ятрович і голова Ініціативної групи постраждалих/поранених на Майдані Павло Сидоренко. Вони говорили про важливість цього дня та наголошували, що Майдан не закінчиться хоча б до тих пір, доки не закінчаться розслідування вбивств та поки Україна не стане тією державою, за яку власне і відбулася ця революція. Музей Майдану дякує компанії "Зінтеко" за те, що над Києвом знову засвітилися Промені гідності. 

Принагідно відбулося спілкування з журналістами щодо прогами відзначення Дня Гідності та Свободи.

Анонс на сайті Музею • Фоторепортаж, Facebook •


Соціальна кампанія #ЦеПроСвободу 
лютий–березень 2019 року

Національний музей Революції Гідності до п'ятих роковин розстрілів на Майдані підготував широку інформаційну кампанію #ЦеПроСвободу. Вона відбулася на рекламних площах українських міст, але ними не обмежувалась. Основний посил інформкампанії в тому, що Революція Гідності в цілому й Небесна Сотня як її невід'ємний елемент і символ – #ЦеПроСвободу. Заради утвердження цієї засадничої цінності людини, такої довгоочікуваної в Україні. І заради всього, що ми, отримавши свободу, нарешті зможемо собі забезпечити. 

Анонс на сайті Музею


Толока на алеї Героїв Небесної Сотні 
19 лютого 2019 року

Толока на алеї Героїв Небесної Сотні у Києві вже стала традиційним щорічним заходом, який організовують Національний музей Революції Гідності та ГО “Родина Героїв Небесної Сотні”.

“Пам’ять про ті події розсіюється, маніпулюється політиками. Розсіюється щоденними клопотами, новими драматичними подіями. Тому такі публічні заходи дуже важливі. Цією толокою розпочинається програма заходів до Дня Героїв Небесної Сотні. Вона доволі інтенсивна цього року й розмаїта формами, змістом, ініціаторами та учасниками: від традиційних молебнів і панахид, пам'ятної ходи та покладання квітів – до виставок, концертів, презентацій книжок і відеороликів, показів фільмів, арт-інсталяцій, спортивних турнірів, флешмобів”, – пояснює Ігор Пошивайло, генеральний директор Національного музею Революції Гідності.

Захід не мав чіткого регламенту, тому впродовж дня кожен охочий міг долучитися до прибирання. Щороку на толоку приходить чимало людей, які хочуть ушанувати пам'ять українських героїв. 

• Анонс на сайті Музею


Презентація підсумків соціологічного дослідження про Революцію Гідності 
15 лютого 2019 року

Тисячі респондентів відповіли на запитання про причини Майдану, ставлення до сторін протистояння, про те, з якими подіями та прізвищами асоціюється революція, як оцінюють її перебіг і наслідки. Цікавим є зріз відповідей за географією, віком, мовою спілкування, освітою та рівнем доходу. З’ясувалося чимало цікавого, наприклад “Автомайдан” найбільше знають на заході країни, а “Правий сектор” – на сході. Окрема частина анкети вивчала постсприйняття: чи потрібно увічнювати учасників і події Майдану та як саме. 

Анонс на сайті МузеюРепортаж на сайті музею • Всі дані дослідження, сайт Музею • Звіт у сайдшоу • 


Показ циклу фільмів "Зима, що нас змінила" 
17 лютого 2019 року

Ці фільми спричиняли за кордоном шок у глядачів, для яких то було першим знайомством із Євромайданом. Нам із вами до цих кадрів не звикати. Навпаки, вкотре в естетичній і структурованій подачі переглянути та пригадати нашу нещодавню історію – пізнавально та натхненно.

"ЗИМА, ЩО НАС ЗМІНИЛА" – це 7 документальних фільмів середньою тривалістю 30 хвилин авторства творчого майданного об'єднання "Babylon'13" і телеканалу "1+1".

Анонс на сайті МузеюПодія в мережі Facebook • 


Показ фільму "Небо падає" у Дніпрі
7 лютого 2019 року

Це стрічка про Майдан, майданівців і про одного з них – студента Устима Голоднюка, Героя Небесної Сотні. Про нібито маленьких людей, яким вистачає натхнення, віри та мужності спричиняти історичні злами. Зворушливе, натхненне й оптимістичне кіно від легендарного майданівського кінооб’єднання "Babylon'13".

П'ять років тому історія України поділилась на "до" та "після". Глобальна історія також багато в чому стає наслідком нашої революції. Після перегляду відбудеться спільне обговорення того, які уроки Революції Гідності варто засвоїти. 

Анонс на сайті МузеюПодія в мережі Facebook


Відзначення Дня Гідності та Свободи у 2019 році 
лютий–березень 2019 року

До свята Національний музей Революції Гідності разом із партнерами підготував низку заходів різного спрямування – це виставки, вистави, показ фільмів, інсталяції, презентація книжок і відеороликів, лекції, також стартує кампанія соціальної реклами. 

Непересічною подією було відкриття нового виставкового простору просто неба на місці будівництва Музею. 

• Програма заходів на сайті музеюПрограма заходів у мережі Facebook • 


Дніпропетровський національний історичний музей імені Дмитра Яворницького
Проєкт “Майдан: простір творчості” у Дніпрі 
9 лютого – 17 березня 2019 року
Виставка дипломних і курсових робіт студентів-дизайнерів, створена у майданний навчальний рік під назвою "Майдан: простір творчості", мандрує до Дніпропетровського національного історичного музею імені Дмитра Яворницького.
“У розпал революційних подій я запропонував студентам облишити попередні теми й випробувати в дипломних і курсових творах не застосовувану досі методичну концепцію: ідея – єдина: Революція Гідності. А аспектна позиція – на вибір автора. Досліджувалися зображення на стінах, на склі вітрин, на оборонних обладунках, іржавій блясі, брезенті наметів, шматках паперу... Також вирізані, викувані, зварені, склепані, зшиті, збиті об’єкти. І все це – в дивовижній естетиці наївної відвертості, народної справжності, наснаженості й піднесення завдяки творчій самореалізації”, – пригадує Віталій Шостя, куратор проекту, керівник навчально-творчої майстерні графічного дизайну Національної академії образотворчого мистецтва й архітектури.

Круглий стіл "Виклики та практики комеморації після Майдану" 
26 січня 2019 року

Після Євромайдану українське самоусвідомлення формується з новою силою, витісняючи з українського культурного ландшафту знаки присутності радянського. У нових реаліях важливо виробити сучасні комеморативні практики. Це найбільш задіяні та випробувані прийоми у процесі формування нової ідентичності. За допомогою їх створюють характерні “місця пам’яті”, які представлено подіями, постатями, локаціями, традиціями вшанування пам’яті для консолідації українського суспільства. Обговорення покликане виробити сенси та практики комеморації, які замінять радянську та пострадянську моделі увічнення пам'яті, що сприятиме консолідації української політичної нації.

• Анонс на сайті МузеюКонспект дискусії на сайті МузеюПодія в мережі FacebookФоторепортаж, Facebook • Відео дискусії, YouTube • 


Олена Оногда, учасниця Революції Гідності, передала музею свої закіптюжені черевики, в яких перебувала на ЄвромайданіЗбір артефактів Майдану та безкоштовні екскурсії на виставці “Революціонуймо”
21 листопада 2019 – 27 січня 2020 року

Триває формування колекції Національного музею Революції Гідності, яка максимально висвітлювала б різні ініціативи та прояви Майдану й попередніх протестів (Революції на граніті, Помаранчевої революції), а також знайомила з громадськими рухами за свободу в інших країнах. Щосуботи всі охочі мали змогу принести артефакти часів Євромайдану на відкритий майданчик збору експонатів у межах виставки “Революціонуймо”.

Трансформації, яких зазнає звичайний предмет перед тим, як стати музейним, подібні до перетворення щоденних подій на історію, а відповідно – на матеріал для досліджень та інструмент для осмислення минулого. Від того, що потрапить у "поле зору" майбутнього, залежить сприйняття в цьому майбутньому нас сьогоднішніх. Тож робота музейників зі збору предметів – це формування своєрідної бази даних, неначе збір матеріалів для написання підручника історії для прийдешніх поколінь. 

Анонс на сайті МузеюПодія в мережі Facebook • 


Презентація українського перекладу роману "Міф та божевілля" У Києві та Львові 
22 та 28 січня 2019 року

У центрі гострого сюжету – Україна в час Революції Гідності. Американський автор книжки порушує фундаментальне питання – як порозумітися жителям різних регіонів, носіям різних культурно-звичаєвих парадигм? Якою бачать Україну на Галичині та на Донбасі? Книжка показує, як Революція Гідності єднала українців у боротьбі за гідність та європейський вибір країни. Роман має захопливий і динамічний сюжет із точним і психологічно тонким зображенням місцевості, типажів, ситуацій масових протестів у Києві. На українську переклав Ігор Пошивайло. 

Анонс на сайті МузеюПодія в мережі Facebook – Львів • Подія в мережі Facebook – Київ, Могилянка • Подія в мережі Facebook – Київ, Будинок профспілок • Фоторепортаж із трьох презентацій, Facebook •