Павло Анатолійович Мазуренко народився 2 грудня 1971 року в місті Любар Любарського району Житомирської області. Згодом родина переїхала у село Сізівка Сакського району Автономної Республіки Крим. У 1995 році закінчив радіотехнічний факультет Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського». Працював дизайнером та інженером-програмістом у Києві. Був розумним, інтелігентним, порядним і чесним, мав тонке почуття гумору. Запам’ятався чудовою, доброю людиною. Мав багато друзів, був душею компанії, любив читати та подорожувати. А ще захоплювався музикою і частенько любив пограти на гітарі, чи то просто для душі, чи для друзів та рідних, які були поряд. Був одруженим. Разом із дружиною Лесею виховували сина.
Участь у Революції Гідності. Після жорстокого розгону бійцями «Беркуту» протестувальників в середмісті Києва в ніч проти 30 листопада, Павло долучився до участі у Революції Гідності. У грудні 2013 року неодноразово бував на Майдані, підтримуючи мітингарів. Увечері 18 грудня 2013 року близько 18:00 по дорозі додому на вулиці Гната Юри, що на Борщагівці біля торговельного центру «Квадрат», Павла Мазуренка перестріли люди в чорній формі, в бронежилетах і шоломах. Вони попросили документи. Павло надав копію паспорта з кримською пропискою, після чого спецпризначенці накинулися на беззбройного чоловіка та жорстоко його побили. Після чого покинули його лежачого на землі та втекли. Закривавлений Павло, якого бачили перехожі, зумів самостійно дістатися додому, де дружина надала йому першу допомогу. Звернутися того дня до лікарів він не наважився. Через кілька днів, коли йому стало дуже погано через поламані ребра та пробиті легені, був доправлений до Київської міської клінічної лікарні №12. Помер 22 грудня 2013 року. Після смерті Павла, представники Міністерства внутрішніх справ заперечили причетність міліції до його смерті. Лікарі заявили представникам засобів масової інформації, що причиною смерті Павла стала двостороння пневмонія.
Павлу було 42 роки.
Пошанування. Похований у місті Вишневе Києво-Святошинського району Київської області. За громадянську мужність, патріотизм, героїчне обстоювання конституційних засад демократії, прав і свобод людини, самовіддане служіння українському народу, виявлені під час Революції Гідності, Указом Президента України № 890/2014 від 21 листопада 2014 року Павлу Мазуренку було присвоєно звання «Герой України» з удостоєнням ордена «Золота Зірка» (посмертно). Почесний патріарх УПЦ Філарет 4 липня 2015 року нагородив його медаллю «За жертовність і любов до України», а верховний архиєпископ Києво-Галицький УГКЦ Святослав 8 травня 2016 року відзначив почесною грамотою (посмертно). Ім’я та портрет героя викарбувані на тимчасовому меморіалі Героїв Небесної Сотні у Києві та на Меморіалі пам’яті Героїв Небесної Сотні у Львові (вул. М. Кривоноса).