Музей укотре відкладає будівництво меморіалу через прохання Генпрокуратури

13 травня представники Національного музею Революції Гідності розказали пресі, що чекає алею Героїв Небесної Сотні в найближчий час. Зокрема, представники закладу поділився найближчими планами щодо підготовки будівництва меморіалу героїв. 

!!! ОНОВЛЕНО!!!

О 14 годині, тобто після брифінгу, музей отримав листа від Управління спецрозслідувань Генеральної прокуратури з інформацією, що слідчим потрібен додатковий час для проведення слідчих експериментів, зокрема й на нижній частині алеї, звідки заплановано розпочинати підготовчі роботи щодо будівництва меморіалу.

 

Як і в попередні рази, музей забезпечить сприяння в проведенні слідчих дій і максимальний доступ до місць експериментів.

До вашого відома лист-відповідь музею: 

 

Серед іншого, в листі-відповіді згадано, що "Національним меморіальним комплексом Героїв Небесної Сотні – Музеєм Революції Гідності та слідчими управління спеціальних розслідувань Генеральної прокуратури України була погоджена схема виконання будівельних робіт з нанесеними  межами встановлення будівельного паркану на період закінчення слідчих дій, розподілена зонально для забезпечення почергового виконання будівельних робіт, що дає можливість уникнення зриву строків виконання будівельних робіт, а також забезпечення завершення слідчих дій". 

Також "Національний меморіальний комплекс Героїв Небесної Сотні – Музей Революції Гідності не лише не втручається в діяльність працівників правоохоронних органів, а всіма силами сприяє працівникам Генеральної прокуратури України у проведенні слідчих експериментів. Зокрема, представники генпідрядника з виконання робіт – Товариство з обмеженою відповідальністю «Спеціальна науково-реставраційна проектно-виробнича майстерня «Україна-Реставрація» – сприяють забезпеченню виконання слідчих експериментів та відтворенню обстановки на цій місцевості в тому вигляді, якою вона була на момент вказаних подій, зокрема демонтуючи секції будівельного паркану, виготовляючи, на прохання слідчих, макети транспорту, барикад, маркування місць загибелі".


Разом із родичами героїв, ініціативними майданівцями, архітекторами та представниками влади представники музею на алеї поділилися планами щодо реалізації Національного меморіалу Революції Гідності. 

Раді повідомити про відновлення довгожданих робіт із реалізації Національного меморіалу Героїв Небесної Сотні!

Наприкінці 2018 року широка громадськість дізналася, що підготовка будівництва меморіалу на алеї Героїв Небесної Сотні затримується через незакінчені в окремих місцях алеї слідчі дії Генпрокуратури стосовно кримінальних проваджень у “справах Майдану”.

Слідчі продовжують працювати. Тим часом, у керівництві стверджують: на більшій частині дороги їхня робота закінчена. Це звільняє шлях будівництву. Національний музей Революції Гідності як замовник робіт зумів узгодити з ГПУ ділянки, роботи на яких не перешкоджатимуть слідству. Щоб і надалі будівельні та слідчі заходи не заважали одні одним, подальші дії на алеї музей, як і раніше, узгоджуватиме з Генеральною прокуратурою.

Оскільки Національний музей Революції Гідності ніколи не вважав побудову меморіального комплексу пріоритетнішою за справедливе покарання винних, то між увічненням пам’яті та розслідуванням доводиться – і вдається – знаходити розумні компроміси. Які, втім, вимагають корегування попередньо прогнозованих строків реалізації нашого проекту.

Дякуємо активній частині суспільства за те, що тримає руку на пульсі громадського життя та стежить за діяльністю музею. Окрема подяка співвітчизникам, які, попри бажання якнайшвидше побачити в столиці належне місце вшанування новітніх українських героїв, із розумінням ставляться до об’єктивних причин, котрі відтерміновують відкриття Національного меморіалу.

ЯКИМ БУДЕ МЕМОРІАЛ

Творці проекту – львів’янки Ірина Волинець і Марія Процик із архітектурного бюро “MI-studio”. Професійне журі анонімного відкритого міжнародного конкурсу визнало їхню роботу кращою за пропозиції відомих світових архітекторів. Змагання провів всесвітньо відомий організатор архітектурних конкурсів – берлінська компанія “phase eins”. Її відібрано за процедурою системи держзакупівель ProZorro.

Огорожа, що постала вздовж алеї, свідчить про початок робіт з будівництва Національного меморіалу Героїв Небесної Сотні.

 

Автори проекту – львів’янки Ірина Волинець і Марія Процик із архітектурного бюро «MI-studio». Професійне журі анонімного відкритого міжнародного конкурсу визнало їхню роботу кращою за пропозиції відомих світових архітекторів. Конкурс провів всесвітньо відомий організатор архітектурних конкурсів – берлінська компанія “phase eins”. Її відібрано за процедурою системи держзакупівель ProZorro.

Національний меморіал Героїв Небесної Сотні має стати місцем для особистого й офіційного вшанування жертовності українських патріотів, символізувати ідеї Майдану та донести пам'ять про ціну свободи до майбутніх поколінь. Це також громадський простір, який буде органічно поєднано з адміністративним центром столиці. Центральним елементом меморіалу є стела з білого граніту. Продовженням меморіалу стануть паркова зона, через яку криволінійним шляхом угору вестиме алея зі ста особливих лип, висаджених на честь Небесної Сотні, а також сад спогадів і роздумів.

Збереження артефактів та маркування місць загибелі

Проект Меморіалу передбачає збереження прострілених кулями стовпів і дерев, кам’яної стіни з рекламою банку «Аркада», кам’яної тумби для квітів зі слідами від куль, пам’ятника на честь загиблих протестувальників, складеного з бруківки. На алеї залишаться дерев’яний хрест і каплиця, які постали після розстрілів.

Народні стихійні меморіальні знаки, які поставали на алеї впродовж років, буде збережено для експонування у майбутньому Музеї.

Буде промарковано місця загибелі майданівців та місця, де були барикади.

Бруківка

Пішохідна алея у нижній частині Меморіалу та вгорі біля ст. метро «Хрещатик» залишиться брукованою. Тож автентична бруківка після демонтажу для вирівнювання вулиці буде повторно встановлена

Дерева

Частину дерев, в основному висаджених вздовж алеї вже після Майдану, буде демонтовано або пересаджено в залежності від їх стану. Звертаємо увагу, що йдеться лише про дерева на території меморіалу. Ті, що ростуть з боку готелю «Україна» або на території Жовтневого палацу – не належать до території меморіалу, відповідно – до компетенції Національного музею Революції Гідності.

Слідчі дії на алеї

Будівництво розпочато з нижньої частини алеї, де слідчі експерименти завершено. Станом на сьогодні (травень 2019) слідчі експерименти у справах Майдану відбуваються вгорі алеї, про що свідчать розташовані там дерев’яні конструкції. Музей Майдану перебуває у постійному контакті з керівництвом ГПУ у питаннях узгодження робіт з потребами слідства.

Більше про створення меморіально-музейного простору можна дізнатися тут: www.maidanmuseum.org

ЕТАПИ ДОСЯГНЕННЯ ПРОЕКТУ

травень 2019 – Національний музей Революції Гідності як замовник будівництва меморіалу узгодив із ГПУ ділянки, на яких завершені слідчі дії в “справах Майдану”. За згодою ГПУ, музей планує розпочинати підготовчі, а згодом будівельні, роботи – на цьому місці.

6 листопада 2018 – 22 лютого 2019 – ділянка майбутнього меморіалу перебувала під арештом. У такий спосіб Генпрокуратура захистилася від імовірного втручання в ландшафт, аби належним чином провести останні слідчі експерименти щодо розстрілів. Упродовж цього часу й надалі компанія-генпідрядник сприяє роботі слідчих. Зокрема, своїми силами будує макети барикад та автотранспорту для відтворення подій, оскільки ресурси Генпрокуратури виявились обмеженими. Відтак, за останні кілька місяців слідчих експериментів проведено більше, ніж за 2014–2018 роки.

січень 2019 року – Генпідрядник із будівництва готовий розпочинати спорудження меморіалу.

Грудень 2018 – 65% респондентів веукраїнського репрезентативного соцопитування компанії “Соціоінформ” висловилися за спорудження меморіального комплексу Героїв Небесної Сотні.

20 лютого 2018 – першу премію в номінації "Меморіал Героїв Небесної Сотні" здобуває проект випускниць університету “Львівська Політехніка” Ірини Волинець і Марії Процик. Другу та третю премії отримали іноземні автори.

20 жовтня 2017 – Міністерство культури оголосило Міжнародний відкритий архітектурний конкурс проектів на кращу проектну пропозицію щодо об’єкта "Національний меморіальний комплекс Героїв Небесної Сотні – Музей Революції Гідності". За процедурою системи держзакупівель ProZorro відібрано компанію-організатора конкурсу. За справу взявся європейський лідер організації архітектруних конкурсів  – німецька компанія “phase eins”. Отримано 65 заявок із 12 країн. Учасники конкурсу в ході своїх візитів до Києва знайомилися з історією України та Майдану, зустрічалися з родичами загиблих майданівців, вивчали місце меморіалу.

18 листопада 2015 – створено державний заклад "Меморіальний комплекс Героїв Небесної Сотні – Музей Революції Гідності".

2015–2016 – низка нездійснених ініціатив: втілити проект, який брав участь у конкурсі, проте не переміг; збудувати на Інститутській ритуальний парк із комплексом міжконфесійних капличок; експропріювати для музею Жовтневий палац; обмежитися трьома кімнатами під музей у Будинку профспілок.

25 грудня 2014 – презентовано програму й умови Міжнародного відкритого конкурсу на оновлення громадського простору центрального ядра Києва з меморіалізацією подій Майдану "ТЕРИТОРІЯ ГІДНОСТІ/TERRA DIGNITAS". На участь отримано 478 заявок із 40 країн світу. 16 червня 2015 – оголошено результати. Вони поставили місто перед вирішенням загальнодержавних питань без повноважень на це та підтримки. Проекти не втілені, переможцям не виплачені премії. Рада громадських експертів конкурсу розробила Дорожню карту подальших дій із рекомендацією провести конкурс проектів щодо конкретної території проектування – алеї Героїв Небесної Сотні.

травень–жовтень 2014 – з майже щотижневою частотою відбувалися громадські обговореннях конкурсних завдань. Участь взяли понад 1650 осіб. Близько 100 з них – історики, архітектори, соціологи, письменники тощо – фахово випрацьовували конкурсну процедуру в різних сферах.

23 квітня 2014 – Київміськдержадміністрація та Міністерство культури оголосили спільне рішення провести конкурс.

17 березня 2014 – Департамент містобудування й архітектури КМДА отримав доручення від центральних органів влади спорудити меморіал за наданим ескізом. “Він передбачав уздовж Інститутської цвинтарну стіну з фотографіями загиблих, хрестами, автопокришками, колючим дротом, янголами та калиною. Було очевидно: ця миттєва реакція художника не відображає всіх сенсів, яких уже набули на той момент і ще набудуть згодом події Революції Гідності”, – пригадує тодішня працівниця Департаменту містобудування й архітектури Анна Бондар. Київська влада пожвавилась у підготовці конкурсу меморіалів.