Новини

Національний музей Революції Гідності продовжує онлайн-дискускутування, які є частиною циклу публічних зустрічей із представниками спільнот Майдану в регіонах. Проєкт стартував наприкінці листопада 2019 року. Мета ініціативи – задокументувати свідчення учасників Революції Гідності. Це допоможе науковцям у дослідженнях аспектів цих подій.

2020-06-02 15:50

Онлайн-дискусія про революційні події в Луганську відбулася у рамках проєкту "Євромайдан у регіонах", де зустрічаються представники спільнот Майдану. Його мета – задокументувати свідчення учасників. Це допомагає науковцям у їхніх дослідженнях різних аспектів Революції Гідності. Майдан – це тисячні демонстрації в багатьох містах, а не лише на київському майдані Незалежності. Проте, на відміну від висвітленого на весь світ столичного протесту, зусилля демонстрантів по регіонах дуже недооцінені, а в багатьох випадках – неоціненні. Про історію спротиву в особливо проблемному регіоні розповіли луганські активісти.

2020-05-26 16:48

Задля взаємопідтримки та обміну досвідом у час вимушеного карантинного застою Музей Майдану запросив до розмови організаторів українських історичних фестивалів. Щороку Музей долучається до українських фестивалів, у тому числі й історичного спрямування. Глядачі матимуть змогу ставити запитання в коментарях до трансляції.

2020-05-26 00:46

26 травня відбудеться круглий стіл "Коли музей стає полем битви", ініційований та організований Українським інститутом національної пам'яті. Захід має стати першим у межах широкого національного діалогу, який торкнеться найбільш знакових українських прецедентів, а також дасть змогу порівняти їх із відповідними міжнародними кейсами. Проєкт ініційовано з метою заохочення проактивної та відповідальної позиції державних і недержавних інституцій, що працюють із питаннями історичної пам’яті.

2020-05-25 17:35

Студенти, які своєю активною громадянською позицією утверджують ідеали та цінності Революції Гідності, отримають академічні стипендії, започатковані на честь 10 наймолодших Героїв Небесної Сотні. Збір кандидатів на призначення стипендій триватиме до 1 липня 2020 року. Академічні стипендії можуть отримати студенти та курсанти державних закладів вищої освіти за десятьма спеціальностями: “Фізична терапія, ерготерапія”, “Залізничний транспорт”, “Агроінженерія”, “Економіка”, “Військове управління" (за видами збройних сил), “Географія”, “Архітектура та містобудування”, “Інженерія програмного забезпечення”, “Сценічне мистецтво”, “Психологія”. Стипендії виплачуватимуться протягом навчального року починаючи з 1 вересня.

2020-05-25 16:50

Видання Національного музею Революції Гідності “Майдан. Пряма мова” 2019 року ввійшло в топ-10 найкращих III Всеукраїнського біографічного рейтингу. Книжку було обрано серед 89 претендентів у номінації "Джерела біографії". Щорічний Всеукраїнський бібліотечний бографічний рейтинг формується з метою виявлення й популяризації доробків у видавничій галузі, які залишаються поза увагою попри високий науковий рівень виконання.

2020-05-22 13:29

23 травня Національний музей Революції Гідності разом із громадською організацією "Родина Героїв "Небесної Сотні" проводить акцію "Мальви пам'яті". Її присвячено Героям Небесної Сотні та воїнам російсько-української війни. Сам День героїв має на меті вшанування українців, які поклали своє життя у боротьбі за свободу та незалежність країни. Заходи до Дня героїв активно проводяться з 2014 року. Однак цей день досі не є офіційним державним святом.

2020-05-20 15:49

Сьогодні ми всі – кримські татари. А вся Україна – це Крим. Затоптаний берцями “ввічливих людей”, накритий ковпаком ефесбешних агентів, переповнений військовою технікою, пограбований, однак досі нескорений. Тому не можна допустити, щоб історія пішла вже по третьому колу вигнань і репресій. Ми маємо вчитися сили та стійкості у кримських татар і “тримати свій сектор”. 

2020-05-20 13:49

Ми живемо на початку ХХІ століття, коли світ рухається до нового технологічного та сенсологічного майбутнього. Україна перебуває на постколоніальному історичному етапі й потребує формули остаточного виходу з нього. Обговорення героїзації та її сприйняття в сучасному світі може сформулювати ідеї ефективної деколонізації України та окреслити шляхи її виходу з ідеологічної кризи.

2020-05-20 12:10

На порядку денному цього року для музеїв та їхніх відвідувачів у всьому світі – тема рівності, розмаїття й інклюзивності. Це особливо актуально для музейної сфери України, яка має адаптуватися до вимог ХХІ століття, стати відкритою системою єдиного простору, комунікації, взаємообміну, діалогу та спільної дії. У світлі євромайданівських подій нового й особливого значення набув концепт "музей з народом", який поставив перед культурно-освітніми закладами країни низку запитань: чи прагнуть, уміють, можуть вони бути зі своїми відвідувачами, громадами в часи соціальних потрясінь і політичного напруження?

2020-05-18 14:33

Бути сучасним меморіальним музеєм означає критично переосмислювати власну історію, прийняти співіснування різних підходів і практик ушанування пам’яті, прагнути до інклюзивності та співпраці, а не змагальності у творенні чи утвердженні спільної культури пам’яті. Про те, як музеям ставати майданчиками діалогу, потужними агентами змін, бути актуальними у політичних, соціальних та культурних реаліях сучасності, давати важливий для людей різного походження досвід, зберігати пам’ять про складні сторінки історії, йдеться у Міжнародній хартії меморіальних музеїв, яка орієнтується на Декларацію прав людини ООН та етичні принципи Міжнародної ради музеїв (ICOM).

2020-05-17 16:32

Тему "Сучасні підходи до збереження культурної спадщини в умовах конфлікту" обговорили понад 200 музейників із різних континентів на симпозиумі у Вашингтоні в лютому 2020 року. Захід відкрився доповіддю про Україну на тему "Робота з культурною спадщиною, що зазнала впливу збройного конфлікту: виклики та відповіді". Відео виступу – в кінці матеріалу. Під час карантину організатори вирішили надати у вільний доступ деякі з виступів на цьогорічному симпозіумі. 

2020-05-15 02:22

9 травня 2020 року за участі політичної партії “Опозиційна платформа – За життя” відбулася презентація нової експозиції у Межиріцькому історико-краєзнавчому музеї Канівського району на Черкащині. Важливою частиною експозиції, на чому наголошувалося під час відкриття, стало вписування у перелік захисників Батьківщини службовців міліцейського спецпідрозділу "Беркут", що загинули під час подій Революції Гідності, – як захисників правопорядку. Зокрема про це свідчать написи на експозиційному стенді, в яких загиблих бійців-беркутівців іменують захисниками Конституції й територіальної цілісності України. Разом із цим, за свідченням відвідувачів, виставка оминає увагою саму Революцію Гідності, причини та мотиви протестів, їхній усенародний масштаб і глибокий драматизм, важливість в історії держави та значення у геополітиці.

 

2020-05-14 11:02

"Багато хто писав мені з Москви: "Що там у вас діється? Розкажіть, що це за революція". Після Помаранчевої це було особливо цікаво. Роботи створювалися як допомога репортерам, щоб фіксувати події. Бо ж найкращі ілюстрації для заголовків про революційні події – революційні роботи художників. Завжди так було. Своїми роботами я й посвідчила те, що відбувається вже й тепер, – що ніхто не жартує, що це все по-справжньому", – розповіла художниця з Росії Марія Золотова в інтерв'ю Національному музею Революції Гідності. Після 13 років проживання в Україні Марія повертається на батьківщину.

2020-05-13 12:41

Культурна спадщина і COVID в Україні та світі. Генеральний директор Національного музею Революції Гідності Ігор Пошивайло прочитає лекцію у межах міжнародного онлайн-семінару “Глобальні голоси: культурна спадщина і пандемія”, що триватиме онлайн із 15 травня до 26 червня 2020 року. Тема культурної спадщини набуває особливої ваги та водночас опиняється під загрозою у часи кризи, зокрема пандемії. Саме цьому аспектові буде присвячено першу панель вебінару – “Наслідки COVID-19: аналізуючи розвиток кризи”. Ітиметься про те, чому у складні часи збір достовірної та вичерпної інформації рятує життя, як цю інформацію аналізувати, які рішення у різних частинах світу ухвалюють ті, хто працює з культурною спадщиною. 

2020-05-12 13:27

Бабин Яр – це одне з ключових місць національної пам’яті українців як сучасної політичної нації, громадян України всіх національностей. Ми пам’ятаємо жертви Голокосту, так само як і Голодомору та Великого терору, геноциду ромів і депортації кримських татар. Трагедія українського єврейства є невилучним складником історії України, трагедією всього українського народу. Пошанування жертв Голокосту, одним із символів якого є Бабин Яр, а також інших жертв Бабиного Яру – ромів, душевнохворих, заручників, військовополонених, учасників українського національного та радянського рухів Опору – є справою державної ваги, а створення національного меморіялу має стати завданням усього суспільства за державного фінансування й системної підтримки найвищих державних інституцій.

2020-05-12 13:20

Революція Гідності – це тисячні демонстрації в багатьох містах, а не лише на київському майдані Незалежності. Проте, на відміну від показаного в усьому світі столичного протесту, зусилля демонстрантів у регіонах істотно недооцінено, а вони в багатьох випадках – неоціненні. На особливу увагу заслуговують сміливість і жертовність українців у нас на Сході, а чи не найбільше розчулюють маніфестації за рух України на Захід у її найвіддаленіших від Європи теренах. Адже, погодьтеся, майданити у Львові та Луганську – далеко не одне й те саме. Запрошуємо долучитися увагою та запитаннями до розмови з чільними учасниками Євромайдану в найсхіднішому обласному центрі України. 

2020-05-11 15:14

До закону про декомунізацію в Україні домінували пострадянські комеморативні практики. Це переважно пам’ятники, скульптури, пам’ятні дошки. У ХХІ столітті поширилися інші підходи до вшанування визначних чи трагічних подій та жертв і героїв, зокрема шляхом створення меморіальних просторів із багатьма компонентами. Україна як незалежна держава нині на шляху запровадження власних правил і практик ушанування щодо складної сучасної історії та її дійових осіб.

Чи існують правила створення меморіалів? Хто вирішує як, що та кого вшановувати? Як зробити пам’ять активною? Як дати раду з травматичним досвідом суспільства? Про український та іноземний досвід створення меморіальних просторів і принципи меморіалізації – розмова генерального директора Національного музею Революції Гідності Ігоря Пошивайла з ведучою Іриною Славінською у програмі “Громадська хвиля”.

2020-05-04 15:59

Війну й окупацію можна ігнорувати. Намагатися не помічати їх, ховати голову в пісок… Однак правда про війну все одно вийде на світ, випнеться різко, дошкульно, нещадно. Вона нагадає про себе й не дасть змоги сидіти на двох стільцях водночас. Можна витирати коментарі та відмовлятися відповідати на певні запитання під час інтерв’ю. Але війна тебе так чи інакше наздожене. І тобі не подаватимуть руки. Не довірять говорити від імені країни. Про тебе казатимуть: “Оце ж той самий, що…” Бо навіть найпотужніша творча снага такого не переважить і не виправить. 

2020-05-04 08:42

"План на найгірший випадок був такий, що охоронці Кабміну з полку спецпризначення застосовують до мене силу та відбирають або пошкоджують ці щити. Це би спричинило скандал. Це був експеримент у режимі живого часу. На щастя, він довів, що люди здатні оцінити важливість цих робіт. Хоча протистояння між нами було, вони вимагали дозвіл на акцію. Але я наголошував, що я – вільна людина: де хочу, там і стою. Щити – це те, що нагадує представникам влади, якою ціною це обійшлося власникам цих щитів – змінити владу і привести до неї тих, хто там зараз", –  пригадує художник Анатолій Слойко. В інтерв'ю він розповідає про те, за що, на його думку, загинули Герої Небесної Сотні, бійці на Сході України та інші активісти. 

2020-04-26 14:55