Новини

Володіючи багатьма традиційними техніками, Ніна Іпатій сама створює візерунки. Цей орнамент створила як вимвол партій, які фігурували у подіях Помаранчевої революції. Візерунок складний – містить до 4000 вічок. Щоб вишити одне, треба 16 разів уколоти в одну точку і затягнути нитку. Одну з "майданових" вишиванок Ніна Іпатій подарувала Музею Івана Гончара під час персональної виставки. Звідти вона була передана Музею Майдану. Відтепер символічна сорочка поповнить його колекцію. 

Українська коаліція пам’яті об'єднує провідні інституції складної історії та діалогу задля висвітлення колись замовчуваних, заборонених або болісних сторінок національної пам’яті. Її діяльність спрямована також на залучення громадськості до критичного переосмислення минулого, його впливу на сьогодення, формування справедливого і гуманного майбуття. Серед завдань Коаліції: розробка стратегії і платформи спільних дій у сфері національної пам’яті, розвиток та безпека музейних закладів та суспільних інституцій, захист національних інтересів через формування національної політики і культури пам’яті, збереження культурної спадщини, взаємопідтримка, обмін досвідом, формування та промоція місць сумління, пам’яті та складної історії.

Підписання угоди про передачу інтелектуальної власності відбулося наживо під час публічної трансляції між Берліном і Києвом. У церемонії взяли участь Олександр Ткаченко – Міністр культури та інформаційної політики, Максим Ярмистий – перший заступник голови Українського інституту національної пам’яті, Ігор Пошивайло – генеральний директор Національного музею Революції Гідності, Ян Кляйгус і Йоганнес Кресснер – архітектори, автори проєкту – онлайн-включенням з Берліна. Про що говорили при підписанні? Наводимо висловлювання учасників угоди прямою мовою. 

Бібліотека Музею Майдану – перший етап створення медіатеки: багатофункційного ресурсного центру, де, крім доступу до тематичної бібліотеки, планується забезпечити комфортні умови для роботи з архівом Музею, можливість отримати фахові консультації музейних науковців, зробити свій внесок в історичний архів, його дослідження та базу наукових праць на тему Майдану.

Провідні музеї, меморіали та інші інституції складної історії України об’єднуються для розвитку та взаємопідтримки в подоланні глобальних і національних викликів. Коаліція об’єднає інституції складної історії та діалогу задля вирішення замовчуваних, заборонених або болісних питань національної пам’яті.

Наживо відбудеться урочисте підписання угоди між Національним музеєм Революції Гідності та німецьким архітектурним бюро “Kleihues + Kleihues” про передачу Музеєві авторських немайнових прав на реалізацію архітектурного проєкту – будівництво Національного музею Революції Гідності на алеї Героїв Небесної Сотні у Києві. Це уможливлює подальший розвиток меморіально-музейного комплексу.

18–19 листопада 2021 року Національний меморіальний комплекс Героїв Небесної Сотні – Музей Революції Гідності проведе вже ІІІ Науковий форум "Революція Гідності: на шляху до історії". Його цьогорічна тема: Сучасні медії й революції нового типу в Україні та світі. Мета – проаналізувати роль перш за все соціальних мереж у розгортанні протестних рухів в Україні, інших країнах Європи, США, Азії та Північної Африки; обговорити теоретико-методологічні й соціально-політичні аспекти для коректного та науково обґрунтованого визначення такого роду феномена; сприяти обміну досвідом дослідження інформаційно-комунікаційних складників протестних рухів між українськими й зарубіжними фахівцями та впровадженню теми медіатизації Майдану в ширші історико-інформаційні й політико-соціальні дискурси.

Студенти з 24 вузів 11 міст України вже надіслали свої заявки на ІІІ Всеукраїнський конкурс наукових студентських робіт на тему Революції Гідності на здобуття Відзнаки імені Сергія Кемського. Приймання заявок триває до 16 травня. Долучитися можуть студенти 2–6 курсів та аспіранти вищих навчальних закладів усіх спеціальностей для написання досліджень про Революцію Гідності, вивчення її історії, особливостей, здобутків, значення та впливу на різні сфери політичного, суспільного й культурного життя.

П’ятий рік поспіль відбувається акція “Великдень для Героїв”. Цьогоріч – у медійному форматі за підтримки Національної суспільної телерадіокомпанії України. Вперше до акції долучився відомий учасник Революції Гідності та російсько-української війни – Віталій Марків, доброволець батальйону “Айдар”, начальник відділу у м. Києві Міністерства ветеранів України – Володимир Примаченко, також телеведучий Віктор Дяченко. З-поміж традиційних учасників Галина Олійник, етнографиня, кураторка проєкту “Великдень для Героїв”, Ігор Пошивайло, генеральний директор Національного музею Революції, Марія Пошивайло, фольклористка, старша наукова співробітниця НЦНК “Музей Івана Гончара”, Ольга Сахно, народна майстриня, писанкарка.

Приходьте відчути дух Революції Гідності! 27 квітня Наталі Берас, радниця з питань культури та директорка Французького інституту в Україні, відкрила просто неба фотовиставку із серії "Майдан" французького фотографа Ґійома Ербо (Guillaume Herbaut). Фото, які входять до цієї виставки ілюструють зворушливий, вирішальний, але й болючий епізод історії України – Революцію Гідності, знану у Франції як “Революція Майдану”. “Європейська площа” – так називається ця добірка фотографій, зроблених Ґійомом Ербо під час подій зими 2013–2014 років. Він спеціалізується на репортажній і документальній фотографії. 

Публікуємо інтерв’ю з Катериною Ткаченко – художницею, учасницею Помаранчевої революції та Революції Гідності. Катерина живе в Чикаго. Під час Майдану 2013–2014 років вона долучилася до Мистецької сотні, брала участь в акції “Щитопис” та курувала пленер “На барикадах”, присвячений 200-річчю від дня народження Кобзаря. Музей поспілкувався з Катериною про її досвід участі в обох революціях, творчі рефлексії на ці події, про Шевченка та про те, як змінилося життя мисткині після Майдану. Розмова про українство в харківському середовищі, про життя в Чикаго, про те, як по-новому почути Шевченка, про мистецькі практики на Майдані та про те, як не піддатися розчаруванню.

23 квітня заступниця Голови Верховної Ради України Олена Кондратюк разом з Віцемаршалкою Сейму Республіки Польща Малгожатою-Марією Госєвською вшанували пам'ять загиблих учасників Революції Гідності.

22 квітня відбулася толока на алеї Героїв Небесної Сотні. "Генеральне прибирання" із висадкою квітів стало доброю традицією, що вже кілька років відбувається напередодні Великодня. Толоку провів Національний музей Революції Гідності спільно з працівниками КП УЗН Печерського району і КП ШЕУ Печерського району. Через карантинні обмеження Музей не запрошував долучатися усіх охочих. 

На алеї Героїв Небесної Сотні демонтовано тимчасову конструкцію Виставково-освітнього простору “М3: Майдан. Меморіал. Музей”, або, як ми скорочено його називали, – “Куб”. Урочисто відкритий у листопаді 2019 року за участі громадськості, родин Героїв Небесної Сотні, президента та урядовців. У карантинний 2020-й сумував разом із іншими закладами за відвідувачами. У теплу пору року після пом’якшення карантинних обмежень став ідеальним простором для проведення камерних заходів під відкритим небом.

Учні та вчителі всіх вінницьких шкіл будуть більш обізнані в подіях Революції Гідності, дізнаючись про її події з першоджерел.  

Національний Музей Революції Гідності поповнив колекцію шкільних бібліотек міста книжками, над яким працювали його співробітники.

Науково-дослідний центр Музею Майдану поповнюється новою літературою. Серед останніх надходжень – каталог "Дивовижні історії Криму" із підписом автора Аліма Алієва. Каталог експонатів, що мають стосунок до Криму, але зібрані вдалині від півострова. Алієв – журналіст, правозахисник, дослідник і менеджер культурно-освітніх проєктів, один із засновників ініціативи "Крим SOS", а також програмний директор правозахисної гуманітарної установи "Кримський дім". Двічі пережив вигнання – народився в Узбекистані, куди родину виселили разом із іншими кримськими татарами, а після повернення на батьківщину був вимушений рятуватись і не може відвідувати рідний півострів.

Національний Музей Революції Гідності розробив облікову документацію (паспорт) на пам’ятку історії місцевого значення “Місце протестів та масової загибелі громадян під час Революції Гідності в районі алеї Героїв Небесної Сотні” з метою зміни її категорії з місцевого на національне значення. Тепер документацію у Міністерстві культури повинна вивчити Експертна комісія. 

Національний музей Революції Гідності ініціює низку круглих столів, під час яких за участі широкого кола фахівців із соціальних та гуманітарних дисциплін заплановано обговорити низку ключових понять і термінів, пов’язаних із подіями листопада 2013-го – лютого 2014 року. Мета – узгодити перелік термінів і понять для позначення подій, які відбувалися в Україні в листопаді 2013-го – лютому 2014 року, та закріпити за ними чітко визначені й науково обґрунтовані дефініції.

15 квітня науковці Національного музею Революції Гідності виступили з доповідями у рамках VІ Всеукраїнському науково-теоретичному семінарі з циклу “Повсякдення: візії та смисли” на тему “ Хронотоп радянського”. Семінар проводить Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського.

Національний музей Революції Гідності не втрачає активності попри карантин. Відновлюємо онлайн-зустрічі з учасниками Революції Гідності у регіонах. Так, уже відбулися розмови з активістами з Дніпра, Донецька, Житомира, Запоріжжя, Києва, Криму, Луганська, Одеси, Харкова та Хмельницького. Місто Чернігів, або ж Че, як його лагідно називають місцеві, драматичне тим, що поруч проходить кордон із Росією, тож вплив країни-агресора там значно відчутніший, ніж деінде.