Новини

У межах відзначення п'ятої річниці Революції Гідності в Печерській районній у місті Києві державній адміністрації презентували мандрівний мистецький фотопроект "Відважні: борці за Україну ХХ століття". Сьогодні в умовах війни на Сході України варто частіше згадувати доленосні події, які стали символом боротьби за свободу та гідність. Майдан перестав бути назвою площі – це вже символ свободи. Саме тому Революцію Гідності, протестний рух 2004 року можна вважати продовженням не лише Революції на граніті 1991 року, а й Української революції 1917–1921 років, визвольних змагань часів Першої та Другої світових війн і повоєння.

21 листопада Національний музей Революції Гідності відкриває Інформаційно-виставковий центр Музею Майдану в Будинку профспілок. Перша виставка в ньому називається "Назустріч свободі!" й розповідатиме про події Євромайдану. Експозицію буде розміщено на двох поверхах. Завдяки мультимедійним засобам відвідувачі цілковито поринуть в атмосферу подій революції, зокрема через оповіді її учасників.

“Ода до радості” Бетховена на слова з Євромайдану та "репресована" симфонія № 3 композитора-модерніста Бориса Лятошинського прозвучать на концерті “Шлях Гідності” в Українському домі 21 листопада. “Спершу симфонію просто заборонили, згодом компартія звеліла, щоб автор пододавав у твір радянські музичні елементи. Ми відкриваємо правду – буде виконано дві частини його симфонії в оригінальній версії. А симфонія Бетховена відтворює романтику й ейфорію перших днів Майдану”, – пояснює Сергій Проскурня, режисер заходу. Учасники – солісти Національної опери, Національна академічна хорова капела "Думка", Державний академічний естрадно-симфонічний оркестр України.

До п'ятої річниці Революції Гідності Музей Майдану підготував десятки мистецьких і просвітницьких заходів, поміж яких екскурсії, виставки, концерти, зустрічі з митцями, видання та презентації біографічних книжок і книжок спогадів, путівників різними мовами, перекладу українською роману Даніеля Григорчука "Міф і божевілля", відкриття інфоцентру Музею Майдану, підготовка візуальної та відеореклами в межах соціальної інформкампанії. Відзначення п'ятиріччя революції починається із заходів, приурочених до Дня Гідності та Свободи.

Відзачення початку Революції Гідності 2018 року триватиме від 17 листопада до 24 лютого. Почнуться заходи вранці 17 листопада толокою з упорядкування території на алеї Героїв Небесної Сотні, на яку запрошено всіх охочих. Завершиться відзначення п’ятиріччя революції оголошенням переможців конкурсу наукових робіт на тему Революції Гідності у межах Відзнаки імені Героя Небесної Сотні Сергія Кемського.

У вівторок 20 листопада о 16:00 у Мистецькому арсеналі відбудеться прес-конференція з нагоди відкриття виставки на основі міжнародного мистецького проекту "Революціонуймо".

“Важливо та знаково відкрити виставку про Майдан у стінах Верховної Ради. Адже п'ять років тому ми жили в країні з ознаками диктатури, і тогочасний парламент було перетворено на знаряддя узурпації влади. Показово, що вже через кілька тижнів у вирішальний для збереження державності момент парламент того ж скликання відіграв позитивну роль. Відтак експонати й історії часів Революції Гідності набувають додаткових сенсів і символів”, – каже Ольга Сало, куратор виставки, завідувач інформаційно-видавничого відділу Національного музею Революції Гідності.

Із метою належного відзначення у 2018 році Дня Гідності та Свободи та у зв'язку з п'ятою річницею початку масових акцій громадського протесту, що відбулися під час Революції Гідності (листопад 2013 року – лютий 2014 року), вшанування громадянського подвигу учасників Помаранчево

У п’ятницю 16 листопада о 12:00 в Українському кризовому медіа-центрі відбудеться презентація програми заходів та соціальної інформаційної кампанії до п'ятої річниці Революції Гідності. Національний меморіальний комплекс Героїв Небесної Сотні – Музей Революції Гідності разом із партнерами підготував низку заходів із відзначення Дня Гідності та Свободи, вшанування пам’яті загиблих на Майдані, а також ряд освітніх, мистецьких і просвітницьких проектів, присвячених темі гідності, свободи та боротьби за права людини.

Завершилося підготування алеї Героїв Небесної Сотні для проведення додаткового слідчого експерименту в “справах Майдану”. Працівники Генпрокуратури планують відтворити обстановку ранку 20 лютого 2014 року та встановити максимально точно, звідки й хто стріляв по протестувальниках. Того дня загинуло та було поранено найбільше людей.

Печерський районний суд Києва до завершення слідчого експерименту наклав арешт на земельну ділянку й заборонив будівництво музею на алеї Героїв Небесної Сотні в Києві.

Для проведення останніх експертиз у межах кримінальних розслідувань, об’єднаних у “справи Майдану”, тривають господарські роботи на правій частині алеї Героїв Небесної Сотні неподалік від верхнього виходу зі станції метро "Хрещатик". За підсумком отриманих нових свідчень в Управлінні спеціальних розслідувань Генеральної прокуратури запланували додатковий слідчий експеримент. Для цього ділянку поблизу каплиці наблизять до стану, в якому вона була під час розстрілів, зокрема ближче до каплиці буде переміщено металевий меморіал із портретами героїв і дерев'яний хрест, оскільки вони перекривають простір, потрібний для слідчих дій.

Після відкриття у Києві та експонування в Одесі й Мелітополі виставка робіт студентів-дизайнерів Національної академії образотворчого мистецтва і архітектури “МАЙДАН: ПРОСТІР ТВОРЧОСТІ” мандрує до Хмельницького обласного художнього музею. Там виставка триватиме з 8 листопада до 2 грудня. Роботу над представленими проектами студенти почали в революційний час під керівництвом професора Віталія Шості. Виставку доповнюють оригінальні експонати з фонду Національного музею Революції Гідності. Це промовисті матеріальні свідчення, які дають змогу краще зрозуміти події Євромайдану.

Едуард Крутько, переможець конкурсу освітньо-культурних проектів на здобуття Відзнаки імені Героя Небесної Сотні Олександра Капіноса, зібрав у рідному селі Козубівка на Полтавщині поціновувачів традиційної української культури на вечір-спомин “Ой зійдімося, роде”.

1 листопада 2018 року стартував І Всеукраїнський конкурс наукових студентських робіт на тему Революції Гідності на здобуття Відзнаки імені Героя Небесної Сотні Сергія Кемського. Конкурс триватиме до 10 лютого 2019 року. На честь Сергія Кемського, Героя України, Героя Небесної Сотні, історика, політолога, журналіста Національний меморіальний комплекс Героїв Небесної Сотні – Музей Революції Гідності та громадська організація "Родина Героїв Небесної Сотні" за сприяння Українського інституту національної пам’яті в межах реалізації проекту "Відзнака імені Сергія Кемського" оголошують конкурс наукових робіт на тему Революції Гідності, дослідження її історії, особливостей, здобутків, значення та впливу на різні сфери політичного, громадського й культурного життя. До участі в конкурсі запрошуються студенти вищих навчальних закладів усіх спеціальностей.

Едуард Крутько, переможець конкурсу освітньо-культурних проектів на здобуття Відзнаки імені Героя Небесної Сотні Олександра Капіноса, збирає в рідному селі Козубівка на Полтавщині поціновувачів традиційної української культури  на вечір-спомин “Ой зійдімося, роде”. Організатор заходу продемонструє всім, зокрема дітям, що власна минувшина – це цікаво, а її збереження – надзвичайно важлива річ. На 15-у годину заплановано закладання яблуневого саду на подвір’ї музею “Древо”.

8 листопада в Національному центрі народної культури "Музей Івана Гончара" відкривається персональна виставка творів українсько-американської художниці Олі Рондяк під назвою "Ідентичність, перервана", яку присвячено п'ятій річниці Революції Гідності. Виставка розкриває реалії Майдану, нагадує про цінність свободи й демократії та порушує питання самоідентифікації.

Кабінетові Міністрів України разом із Київською міською державною адміністрацією доручено вжити невідкладних заходів щодо забезпечення Національного музею Революції Гідності обладнаними приміщеннями для розміщення експозицій і зберігання музейних предметів.

Нові свідчення щодо розстрілів на Майдані зобов’язують провести додатковий слідчий експеримент на правому боці алеї Героїв Небесної Сотні, де вбито восьмеро й поранено семеро майданівців. Зараз на пагорбі стоїть дерев’яна каплиця та розміщено металевий меморіал. В управлінні спеціальних розслідувань Генпрокуратури, яке провадить ці кримінальні справи, стверджують, що для роботи на місцевості потрібно понад два тижні, проте вже не перший місяць ніяк не можуть узятися до роботи. Оскільки теперішній тимчасовий металевий меморіал перекриває простір, потрібний для експерименту, управління спецрозслідувань дійшло згоди з ГО “Родина Героїв Небесної Сотні” про його демонтаж. Однак далі, як стверджує керівник спецправління, справу гальмує місцева влада.

Упродовж двох днів, 20 та 21 жовтня, у Вінниці пройшов лицарський турнір за правилами середньовічного бою, який уже другий рік поспіль присвячується пам’яті вінничанина Максима Шимка, Героя Небесної Сотні. Максим був членом клубу історичної реконструкції “Білий вовк”.