Кілька історій для історії Музею Революції Гідності

22 вересня 2016 року в Музеї книги і друкарства України відбулася презентація книги Антоніни Пипко "Кілька історій для історії". Серед запрошених і ті, що пройшли крізь Майдан.

«Реальні люди. Реальні події. Зі сторінок книжки промовляє історія – віддалена й сьогоднішня. Промовляє словами і чином героїв, для яких найпосутнішими цінностями є правда, воля та гідність. А ще – любов до України» – така анотація до книжки «Кілька історій для історії», яку 22 вересня 2016 року в Музеї книги і друкарства України презентувала Антоніна Пипко. Особливістю нового твору про Майдан є і те, що авторка послуговується Харківським правописом. 

"Центральною темою книжки є Майдан та його учасники. Однак, загальна концепція виходить за рамки саме цього феномену. Я хотіла показати, що привело нас, українців, на Майдан і чому ця Революція Гідності стала можливою саме у нас, в Україні. Перший розділ книжки, що носить назву «У неволі» кількома штрихами, а саме, у чотирьох нарисах із власної родинної історії, показує, що наше минуле – це неволя, з якої дехто, на жаль, і досі не виборсався. Та попри тривале поневолення дух волі і правди серед українців не зник, не розвіявся. Він, цей дух, і вивів найактивніших, найрішучіших на Майдан. А згодом розбудив і тих, хто дрімав. Саме Майдан, на мою думку, став тією незворотною точкою, коли «раби зростають до синів\ своєї України-матері» (за Стусом)."–  говорить Антоніна Пипко.

Цей визначний феномен – Майдан  –  не зміг би відбутися, якби не героїзм кожного з тих, хто його творив. Саме синергія мікрокосмів сотень тисяч найкращих, найвідданіших синів України і витворила це унікальне явище. А ще, безумовно, Божа сила і Боже милосердя. Бо не міг Він бути осторонь, там, де сотні Його синів горіли такою любов’ю, що готові були «душу віддати за друзів своїх».

Другий розділ книжки – про декількох таких героїв, полеглих і живих. Ми маємо знати їхні імена. Та, найголовніше – довести до справжньої перемоги ту справу, за яку стояв Майдан. Це – наш обов’язок – і перед тими, хто на небесах, і перед тими, хто щойно прийшов чи лише збирається прийти у цей наш чудовий український світ.

Своїм виступом всіх присутніх порадував Тарас Компаніченко, Світлана Мирвода, Євген Скворцов.

Теплі слова вдячності на адресу автора пролунали з уст Отця Сергія Сущенка, Ольги Ліщинської, Тараса Компаніченка, Ігоря Пошивайла і всіх тих, хто прийшов на презентацію книги.

«Краплею в Океані» відчула себе Антоніна Пипко на Майдані, а вже пізніше переосмислила його найвеличніші моменти, найщиріші емоції та найдраматичніші долі інших Краплин у вже ширшому контексті історичного шляху до Свободи. Ці «декілька історій», дбайливо записані і талановито викладені у понад 450-сторінковому фоліанті, стають важливим наративним інструментом для створення майбутніх експозицій Музею Майдану. Історії реальних людей з перших вуст – сучасний засіб збереження і презентації живої пам’яті, активізації індивідуальної гідності та громадських ініціатив, тож натхненна праця Антоніни – не лише про болісне минуле, а і про щасливе майбутнє»–  Ігор Пошивайло, генеральний директор Музею Революції Гідності.

ПРО АВТОРА: Антоніна Пипко народилася в Конотопі. Навчалася в Ко­нотопській середній школі № 7. Закінчила Київський на­ціональний університет імені Тараса Шевченка, хімічний факультет. Від кінця 1980-х бере участь в організації та проведенні багатьох заходів, спрямованих на будівництво української України. Учасниця Майдану. Більшу частину життя живе в Києві та любить його. Однак любов до цього давнього і завжди молодого та містично привабливого міста не заступає й любові до рідного Конотопу – міста козаць­кої слави. Там – батьківська хата, рідні могили, тепло спога­дів дитинства, джерело сил, творчих ідей, натхнення…