Студентський Євромайдан у регіонах: із перших уст

Революція Гідності брала початок не лише на майдані Незалежності у Києві, а й на площах Харкова, Одеси та Запоріжжя. Протести стали причиною підпалів автомобілів одеських активістів, розгону, побиття й затримання протестувальників у Запоріжжі. Перейменування проспекту Леніна у Харкові вилилося в акцію-перфоменс “Спасибі дідусеві Леннону за наше щасливе дитинство”.


5 лютого Національний музей Революції Гідності запрошує на дискусію за участі відомих координаторів Майдану з Харкова, Одеси та Запоріжжя – згадати разом, як усе починалося та тривало. 

Цей проєкт, що передбачає зустрічі з представниками спільнот Майдану, Музей розпочав наприкінці листопада 2019 року. Його мета – задокументувати свідчення учасників. Це допоможе науковцям у їхніх дослідженнях різних аспектів Революції Гідності. Перша зустріч, організована Музеєм, відбулася зі студентами вишів Києва, які у 2013–2014 роках брали участь у страйках на головній площі країни попри університетські заняття та заборони.

Учасники дискусії:

Віталій Устименко, голова одеського осередку Всеукраїнської організації “Автомайдан”, співкоординатор одеської Самооборони Майдану, учасник Революції Гідності (на той час студент Одеського національного університету імені І. І. Мечникова), нині політолог;
Вадим Поздняков, учасник Революції Гідності (на той час студент Харківського торговельно-економічного інституту КНТЕУ), співзасновник порталу “Декомунізація. Україна”, нині громадський діяч, працює у сфері SMM;
Ярослав Храпський, учасник Революції Гідності (на той час студент Запорізького національного університету), нині директор комунального закладу Київської обласної ради "Пластовий вишкільний центр". 


“Революція перевернула стан справ в Одесі з ніг на голову. Громадський сектор став сильним та організованим”, – пригадує Віталій Устименко, співкоординатор Самооборони Майдану.

“Майдан став поштовхом для суттєвого збільшення патріотичного руху в місті. Малими кроками йде українізація культурного життя міста. Проте, на жаль, міська влада так і залишилася в руках проросійських сил. Великим плюсом стала декомунізація регіону, але її проведено не повністю”, – розповідає Вадим Поздняков, активіст Майдану з Харкова.

 Дискусійні питання

  • Чому вийшли на протести 
  • Бути лідером страйку
  • Як Євромайдан у регіонах переріс у Революцію Гідності
  • Географія Студентського Євромайдану
  • Особисті історії про Майдан
  • Як Революція Гідності вплинула на професію

Модерує Ольга Сало – співробітниця Національного музею Революції Гідності, учасниця громадського сектору Євромайдану.

Під час зустрічі демонструватимуть архівні фото- та відеоматеріали зі Студентського Майдану.

Вхід вільний. Реєстрація обов’язкова за посиланням.

Завантажити пресанонс у PDF.

Ця подія на Facebook-сторінці музею.

Місце: Інформаційно-виставковий центр Музею Майдану (2-й поверх Будинку профспілок, майдан Незалежності, 18/2).


Довідкова інформація – пресслужба Національного музею Революції Гідності: +38 098 66 11 833, press@maidanmuseum.org
Онлайн-трансляцію дискусії дивіться на Facebook-сторінці Інформаційно-виставкового центру Музею Майдану.