На Хорольщині відбувся вечір-спомин “Ой зійдімося, роде”

Едуард Крутько, переможець конкурсу освітньо-культурних проектів на здобуття Відзнаки імені Героя Небесної Сотні Олександра Капіноса, зібрав у рідному селі Козубівка на Полтавщині поціновувачів традиційної української культури на вечір-спомин “Ой зійдімося, роде”.

«Сашко Капінос, завжди був активним учасником громадського життя – цікавився історією України, фольклором, захоплювався творчістю Тараса Шевченка, грав на бандурі і гітарі, організовував вечорниці і просвітницькі заходи у своєму селі на Тернопільщині. Сьогодні  дуже важливо шукати нові форми вшанування пам’яті загиблих, берегти пам’ять про героїв не тільки у пам’ятниках, а й у продовженні їхніх справ та реалізації їхніх мрій. Тому для нас велика честь долучитися до ініціативи «Відзнаки Героїв», та внести всій вклад у цю Відзнаку» зазначила Ольга Савенок, завідувачка меморіально-організаційного відділу Національного музею Революції Гідності.

3 листопада, у межах заходу на подвір’ї музею “Древо”, який Едуард заснував у хаті покійних бабусі та дідуся, було закладено яблуневий сад. Ця подія була приурочена до відвідування музею рідними Олександра Капіноса. Захід відвідали представники ГО “Родина Героїв “Небесної Сотні”, Національного меморіального комплексу Героїв Небесної Сотні – Музею Революції Гідності, Національного центру народної культури “Музей Івана Гончара”, освітнього проекту “Епоха”, Хорольської районної ради та Хорольської районної державної адміністрації, а також місцеві жителі.

Мої очікування від заходу були виткані із теплих передчуттів. Бо раз по раз у цій справі з’являлося те, що змушувало відчувати незриму присутність Сашка. От хоча б ця ідея Едуарда про те, аби приурочити до приїзду родини Сашка висадження яблуневого саду. Сашко дуже любив пригощати друзів яблуками із власноруч посадженого саду, клав мені в долоні велике яблуко, коли повертався з дому на Майдан, рідні привозили Сашкові яблучка  на вечори його пам’яті в Музей Івана Гончара.
Ще зовсім юним Едуард теж був учасником Революції Гідності. І зараз мене надихали слова, якось промовлені ним в розмові про те, що хоч і незнайомий був із Сашком, але тепер відчуває ще більшу відповідальність за спільну справу збереження та розвитку українського спадку. І цей вечір-спомин у Козубівці став дуже важливим для мене, бо справжнє і рідне завжди відгукується теплом у серці, надихає, дарує натхнення”. – говорить Котляр Олена, кохана дівчина Сашка.

Ми довго радились, що від Сашка привезти з дому у Козубівку. Вирішили взяти барвінок. Цю рослинку він якось приніс зі своїх любих Кременецьких гір і обсадив нею квітник. Тепер ця синьоока квітка буде пам’яттю про Сашка в музеї “Древо”. А син буде надихати і радіти подіям, які тут відбуватимуться. Відчуваю велике тепло від побаченого й почутого, від справи, яку плекає Едуард. Цей великий задум “Відзнаки Героїв” насправді продовжує життя наших рідних у житті інших людей. На вечорницях, що організовував у рідному селі, Сашко урочисто казав, що наші діти, наші внуки будуть вміти танцювати народних танців, співати народних пісень, а ми будемо гордитися ними. І саме завдяки ось таким людям, як Едуард, слова Сашка справджуються”. – розповіла Олена Капінос, мама Героя Небесної Сотні  Олександра Капіноса.

Едуард розпочав активну громадську роботу зі збору експонатів та етнографічних матеріалів рідного села у 2016 році. Власне, так зародилося етнографічне зібрання “Древо”. Пізніше Едуард заснував музей “Древо”, який став центром культурних і мистецьких заходів, до села почали приїздити туристи та вихідці з Козубівки, які десятки років не бували в рідних місцях. Згодом Едуард Крутько започаткував етнофестиваль “Під дідовими липами”.

Він продемонстрував всім, зокрема дітям, що власна минувшина – це цікаво, а її збереження – надзвичайно важлива річ. Так, у межах конкурсу, Едуард здійснив кілька експедицій Хорольщиною для збору етнографічних матеріалів, організував заняття для школярів зі складання родоводу, а також із вишивання орнаментів традиційного одягу Хорольщини. Результати праці дітей було представлено на заході.

Мабуть, в кожному містечку чи селі є така людина, що надихає і показує своїм прикладом, як можна змінювати країну на краще. Такою людиною був мій брат. Такою ж людиною є Едуард. З любов’ю і теплом вмів розказати Сашко про наші традиції, нашу рідну пісню, донести про важливість берегти все це, передавати своїм дітям і онукам. На вечорі-спомині я побачила в очах Едуарда ту іскорку, яка запалить в серцях односельчан бажання берегти надбання наших дідів-прадідів, пізнавати та переймати наші традиції”. – зауважила Наталя Капінос, сестра Сашка Капіноса.

Нагадаємо, що на конкурс проектів надійшло 23 заявки з 15 областей України. Членами журі стали провідні етнографи, фольклористи, музеєзнавці, діячі культури України, члени родини Героя Небесної Сотні Олександра Капіноса та громадської організації “Родина Героїв “Небесної Сотні”, поміж яких Валерій Гладунець, Петро Гончар, Олена Капінос, Сусанна Карпенко, Ігор Пошивайло, Тетяна Пошивайло, Наталія Хоменко та Олена Котляр.

Переможець конкурсу отримав сертифікат на суму 15 000 гривень для реалізації свого задуму та консультаційну підтримку щодо організації заходів від Національного центру народної культури “Музей Івана Гончара”.

Моя прабабуся Марія часто розповідала про Голодомор, розкуркулення нашої родини, історію нашого роду і нашого села. Тоді я ще був зовсім малим. А пізніше зрозумів, що прабабуся є для мене прикладом того, як треба берегти і шанувати пам’ять про своїх предків. Дивлячись на те, як нищаться речі культурної спадщини нашого народу, як забуваються традиції, я хотів якось завадити цьому, врятувати і донести до людей важливість пам’ятати свою історію. Я розумів, що якщо зможу зберегти бодай одну стару світлину, врятувати хоч один рушник з покинутої хати, записати пісню, яку співає старенька бабуся, - я рятую історії окремих родин, а це в сукупності і є наша правдива історія. Сфера  діяльності Олександра і справа, якою займаюся я, мають багато спільного: відновлення історичної справедливості, збереження та популяризація української культури, дослідження етнографії рідного краю. І хоч мені не судилося зустрітися з Сашком ні до Майдану, ні під час Революції Гідності, у своїх справах та ідеях я продовжую і його справи”. наголошує переможець цьогорічної Відзнаки Едуард Крутько.

Відзнаку імені Олександра Капіноса засновано громадською організацією “Родина Героїв “Небесної Сотні” в межах проекту “Відзнаки Героїв” завдяки підтримці платформи “Велика ідея. Big Idea” та Міжнародного фонду “Відродження” й партнерів: Національного меморіального комплексу Героїв Небесної Сотні – Музею Революції Гідності, Національного центру народної культури “Музей Івана Гончара” й мистецького об’єднання “Глечик”.