Встигніть побачити історію українського герба від давнини до сучасності

Справді унікальні експонати, що свідчать про стародавнє походження Тризуба та значну його роль в історії України, представлено на виставці, присвяченій сторіччю Тризуба як символу української державності. Виставка триватиме до 30 березня в Національному музеї історії України.

На виставці "Символ твоєї свободи: 100 років Державного герба України" можна побачити артефакти доби Київської Русі – плінфу, цеглу та кераміку з Тризубом, Тризуб на монетах київських князів; артефакти доби відродження національної державності в період Української революції з Тризубом як гербом – світлини, поштівки, печатки, прапори, банкноти; знаки розрізнення й іншу атрибутику ОУН та УПА, а також низку документів тогочасних українських державних структур і першу дивом збережену національну символіку доби відновлення незалежності України.

Тут буде представлено унікальні експонати з фондів Національного музею історії України, Національного художнього музею, Галузевого державного архіву СБУ, Інституту рукопису Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського, Національного меморіального комплексу Героїв Небесної Сотні –- Музею Революції Гідності та приватного зібрання колекціонера Віктора Киркевича. 

"Затвердження керівництвом Української Народної Республіки княжого Тризуба як державного герба поєднало українську державу, що постала під час Української революції 1917–1921 років, із середньовічною Руссю. У 1992 році незалежна Україна повернула Тризубу статус державного герба. Він є важливим символом, який єднає нинішню державу із її попередницею – Українською Народною Республікою, демонструє тяглість наших державотворчих традицій від часів Русі", – зазначив голова УІНП Володимир В’ятрович.

Революцію Гідності презентовано речами майданівського побуту та предметами самозахисту із зображенням Тризуба. Зразки народної творчості представлено поряд із мистецькими об'єктами, зокрема це дерев’яні щити проекту "Щитопис".

"Хотілося зробити щит таким, щоб, подивившись на нього, неможливо було холоднокровно стріляти в людей", – розповіла учасниця Мистецької сотні Юлія Овчаренко.

Із зібрання Музею Майдану для огляду відвідувачами запропоновано бойову палицю, ікону, каски, щити з Тризубами й навіть верхівку "йолки" – її теж прикрашав наш герб.

"Тризуби на речах із Майдану мають не лише історичну та символічну, а й мистецьку цінність. Кожен мальований різновид Державного герба – унікальний і дуже емоційний. Протестувальники творили Тризуби в умовах боротьби, надаючи їм особливого значення. Ними як своєрідними маркерами незалежності та свободи позначали каски, палиці, щити, прапори. Робили це, хто як умів, відображаючи особисте бачення чи не найсвятішого національного символу й цим самим наділяючи речі ще більшим сенсом та лишаючи цінний матеріал для дальшого вивчення історикам, геральдистам, шрифтологам, митцям, психологам, соціологам, музейникам і своїм нащадкам", – сказав Ігор Пошивайло, директор Національного музею Революції Гідності.

ДОВІДКА

25 лютого 2018 року Державному гербові України виповнилося 100 років. Цього дня 1918 року Мала Рада – орган Української Центральної Ради – ухвалила: "Гербом Української Народної Республіки приймається знак Київської держави часів Володимира Великого". Після проголошення Акту злуки УНР та ЗУНР 22 січня 1919 року Тризуб став державним гербом i для захiдноукраїнських земель.

19 лютого 1992 року Верховна Рада України ухвалила постанову "Про Державний герб України", якою затвердила Тризуб малим Державним гербом.

ЕКСПОЗИЦІЯ ДІЄ: з 26 лютого до 30 березня, крім вівторків, із 12:00 до 19:00. Вхід вільний. Подія на Facebook.

МІСЦЕ ПРОВЕДЕННЯ: Національний музей історії України, вул. Володимирська, 2, перший поверх, м. Київ.

ОРГАНІЗАТОРИ: Український інститут національної пам’яті, Національний музей історії України.

ПАРТНЕРИ: Національний меморіальний комплекс Героїв Небесної Сотні – Музей Революції Гідності, Національний художній музей, Галузевий державний архів СБУ, Інститут рукопису Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського, колекціонер Віктор Киркевич.