Пам’ятні дошки на честь Олександра Капіноса та Юрія Дадака відкрили у Національному лісотехнічному університеті у Львові

1 листопада 2022 року в холі першого корпусу Національного лісотехнічного університету України відбулося урочисте відкриття пам’ятних дощок на честь його славетних випускників – Героя Небесної Сотні, члена 35-ї сотні Самооборони Майдану, громадського діяча Олександра Капіноса та бійця 24-ї окремої механізованої бригади імені короля Данила, поета, викладача, громадського діяча Юрія Дадака. Обидва віддали життя у боротьбі за вільну Україну. Олександр помер від поранення, яке отримав 18 лютого 2014 року, коли захищав київський Євромайдан від силовиків. Юрій Дадак, знаний також під псевдо "Руф", загинув 1 квітня цього року в бою з російськими окупантами поблизу Попасної на Луганщині.

Установити дошки у холі лекційного корпусу, де навчалися та працювали ці Герої України, ухвалила вчена рада університету. До створення їх доклали рук викладачі кафедри дизайну Національного лісотехнічного університету України Володимир та Юрій Прусаки.

У 2015 році меморіальну дошку на честь Олександра Капіноса встановили у другому корпусі університету, в якому був технологічний факультет, а нині навчально-науковий інститут деревообробних та комп’ютерних технологій і дизайну Національного лісотехнічного університету України. Головним натхненником і спонсором цього був Юрій Дадак. Він присвятив Героєві Небесної Сотні свій вірш, що ввійшов до збірки "Час Революції":

Ти твердо йшов дорогою життя,
Обрав свій шлях і до кінця не схибив.
За Україну кликав ритм серцебиття,
Ти чув цей поклик та зробив свій вибір.
По собі залишивши добрий слід,
Віддав гаряче серце Батьківщині.
Твоя душа біля святих воріт
Вітала Сотню звичним: "Слава Україні!"

"Знаю, що Сашко розповідав своїм друзям про "вірші сили" Юрія. Потім Юрій читав їх уже на вечорі пам’яті Сашка “Революціонер”, що відбувся у стінах Львівського лісотехнічного університету в 2015 році до дня його народження. В Юрія є чудовий вірш про Дерево Роду. Сашко дуже дбав про корені українського Роду своїми справами. Він мав глибокі знання з історії України й умів надихати інших вивчати її та пишатися нею. Чітко знав, куди тримати свій життєвий курс, – йому підказував це досвід пращурів, які боролися за волю України" – розповідає Олена Котляр, кураторка Відзнаки імені Олександра Капіноса та кохана дівчина героя.

Про Олександра та Юрія згадує директор Навчально-наукового інституту деревообробних та комп’ютерних технологій і дизайну Національного лісотехнічного університету України Володимир Маєвський:

"Сашко Капінос у 2006 році закінчив наш університет. Я керував його дипломним проєктом. Коли він приходив до мене, то ми говорили не так про дипломний проєкт, тому що він був прекрасним студентом, відмінником, – спілкувалися про політику, про питання мови. Із Юрієм Дадаком ми працювали на одній кафедрі. Він був заступником декана з навчальної роботи технологічного факультету з 2008 до 2014 року. Усі заходи, які проводилися в нас до 20 лютого та 14 жовтня, фактично організовував Юрій Дадак… Доцент, кандидат наук, він мав незавершену докторську дисертацію, працював на повну ставку – міг, за законом, не служити, але 24 лютого о 17:00 зателефонував мені та сказав, що вже їде з хлопцями на полігон".

Учена рада університету започаткувала щорічну премію для викладачів і студентів, які провадять активну громадську діяльність. Її вручають до дня народження Юрія. Раніше на знак пам'яті про нього перейменували вулиці у Хмельницькому, Львові, Кременчуку, Коломиї.

"Юрко був дуже принциповою людиною. Він як став на шлях боротьби за Україну, так усе своє життя і боровся за це. Ніколи не приховував, яким він є, завжди висловлював свою думку, казав, що боротися треба, й завжди захищав українську мову. Це людина, яка просто віддала найцінніше, що в неї є, – своє життя за Україну. Юрій інакше й не міг зробити", – згадує Юлія Пішта, працівниця Національного музею Революції Гідності, волонтерка.

На відкритті та освяченні дощок були друзі, колеги, бойові побратими й одногрупники Сашка та Юрія, дирекція університету, представники влади, духовенства, ЗМІ. Учасники церемонії ділилися спогадами про полеглих героїв, декламували поезії, переглянули відео, на яких Юрій читає вірші, а Сашко виступає з промовою.

Фотографії Національного лісотехнічного університету України.