Місія "Україна": міжнародна співпраця задля збереження культурної спадщини в час війни

Україна й міжнародні організації разом захищають і захищатимуть нашу культурну спадщину. Побачивши на власні очі наслідки російського вторгнення, представники міжнародної місії пам’яткоохоронців домовилися з українськими колегами про технічну, експертну та фінансову підтримку проєктів, допомогу з документування, оцифрування об’єктів і колекцій, фіксації пошкоджень їх та організації тренінгів. 

“Нині заради України організації та інституції: міжнародні й національні, урядові й неурядові об'єднуються навколо однієї мети – перемогти. Адже ми воюємо з рашистськими окупантами ще й на інформаційному та культурному фронтах. Тому так важливо, що сьогодні ми разом у справі захисту не лише нашої історичної пам’яті, культурної самобутності та національної ідентичності, а й демократичних цінностей, а отже, порятунку України й усього світу”, – зазначив Ігор Пошивайло, генеральний директор Національного музею Революції Гідності та співкоординатор Штабу порятунку спадщини. 

Від початку війни понад 70 музеїв та архівів отримали конкретну допомогу через надання пакувальних матеріалів і захисного обладнання, а понад 120 установ – через консультації та організаційне сприяння завдяки роботі Штабу порятунку спадщини у співпраці з міжнародними організаціями. Співробітники Штабу проводять експедиції, документують утрати та збирають свідчення злочинів проти культури. Виїзд до зруйнованих війною містечок Київщини та Чернігівщини влаштували й для міжнародної місії, яка від початку тижня працює в Україні. 

У перший день повномасштабного нападу росії Міжнародна рада з охорони пам'яток та історичних місць (ІКОМОС) зробила заяву про засудження агресії щодо України, далі було розроблено рекомендації стосовно того, як зберегти культурну спадщину, й у липні представники ІКОМОС приїхали до України. 

“Глобальні виклики потребують глобальної співпраці. Європейська група закликає світову спільноту об’єднати зусилля та працювати разом, щоб зберегти українську культурну спадщину, бо її знищують. Ми тут, щоб побачити ситуацію на власні очі та визначити нагальні потреби країни, громади й експертного середовища. Ми обговорили, як плануватиметься перша допомога, з'ясували можливості навчання. Я хочу запевнити, що ми як міжнародна організація хочемо вам допомогти й готові вже сьогодні почати працювати з вами”, – підкреслила Тереза Патрісіо, президент Міжнародної ради з охорони пам'яток та історичних місць.

Представники IКОМОС та Міжнародного центру з дослідження, збереження та реставрації культурних цінностей (ІККРОМ), які приїхали в Україну на запрошення Міністерства культури та інформаційної політики, Штабу порятунку спадщини й організації "ІКОМОС Україна", змогли пересвідчитися у злочинах рашистів проти цивільного населення та культурної спадщини. 

“Ми побачили в Україні значні та сміливі спроби захистити культурну спадщину під час війни на різних рівнях – від міністерства до простих українців. Наші колеги намагалися зберегти культурну спадщину, бо це захист національної ідентичності. Для нас наступний крок – працювати у зоні високого ризику. Ми хочемо оновити мапу відповідно до міжнародних стандартів, щоб можна було захистити всі форми культурної спадщини для майбутнх поколінь від кризових і воєнних ситуацій. Можуть бути й інші ситуації. Дуже швидко ми повернемося й розпочнемо роботу "в полях”, – сказала Зейнеп Гюль Унал, віцепрезидент Міжнародної ради з охорони пам'яток та історичних місць (ІКОМОС).

Одна з ключових цілей візиту міжнародної місії – координація зусиль і розроблення програми заходів із реагування на надзвичайні ситуації в Україні, надання першої допомоги культурній спадщині, документування та збереження української культурної спадщини у воєнний час і відновлення її після війни. Пам’яткоохоронці ІККРОМ розробили та протестували, а Штаб порятунку спадщини допоміг перекласти українською мовою спеціальний додаток, який стане у пригоді для документування й оцінювання втрат, раннього відновлення об’єктів культурної спадщини, визначення пріоритетів відбудови для ефективного використання ресурсів. 

“Ми допомагаємо навчати експертів, які приїжджають до країн після воєнного конфлікту чи катастроф, щоб роботу з відновлення культурної спадщини було включено до загального плану відновних робіт”, – зазначила Апарна Тандон, провідний керівник програми з надання першої допомоги культурній спадщині у час кризи Міжнародного центру з дослідження, збереження та реставрації культурних цінностей (ІККРОМ).

На сьогодні МКІП зареєстровало 417 фактів злочинів рф проти культурної спадщини України. Загальні збитки від війни у культурній сфері в міністерстві оцінюють у більш ніж 5 мільярдів євро – це не лише наслідки руйнації, а й кошти, потрібні для підтримки культурних діячів і відновлення пам’яток.

“Колеги допомагатимуть нам у збереженні культурної спадщини, проведуть консультації з документування руйнувань, адже багато питань у цій сфері підпадають під поняття "war crimes", нададуть методики збереження та реставрації об'єктів і певну фінансову, організаційну та іншу допомогу. Міжнародний досвід із погляду не тільки привертання уваги до ситуації з культурною спадщиною України, а й застосування експертизи міжнародних фахівців, диджиталізації цієї сфери та її вбезпечення, створення спільних проєктів, обміну досвідом 0 усе це є надзвичайно важливим і потрібним тут і зараз”, – наголосив Олександр Ткаченко, миністр культури та інформаційної політики України.

У міністерстві визнають, що подеколи неможливо фізично захистити великі споруди, однак наголошують на потребі  зменшення ризиків, своєчасного та правильного документування як цілих, так і пошкоджених об’єктів.

“Коли ми говоримо про культурну спадщину, ми говоримо не лише про її матеріальне втілення, а й про носіїв традицій. Тому кожна людина, яка стає невинною жертвою цієї війни, – це втрата для світової культури. Адже ми втрачаємо ті знання, які вона мала, традиції, які вона зберігала. Наразі нашу роботу пов'язано з тим, щоб працювати для людей, що мають справу з культурною спадщиною, та для збереження тих матеріальних носіїв, в яких утілено пам'ять людства”, – прокоментувала Катерина Чуєва, заступник міністра культури та інформаційної політики України.